Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київське вище військове авіаційне інженерне училище вищий військовий навчальний заклад Збройних сил СРСР один з провідни

Київське вище військове авіаційне інженерне училище

Київське вище військове авіаційне інженерне училище

Київське вище військове авіаційне інженерне училище — вищий військовий навчальний заклад Збройних сил СРСР, один з провідних військово-навчальних закладів і наукових центрів Радянського Союзу з підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів різних спеціальностей для військово-повітряних сил. Після розпаду Радянського Союзу — головний і єдиний військово-навчальний заклад в Україні, який здійснював підготовку всіх видів інженерних і тилових офіцерських кадрів ВПС.

Київське вище військове авіаційне інженерне училище
Киевское высшее военное авиационное инженерное училище
На службі 1951 рік (як КВІРТУ ВПС) - літо 2000 р
Країна image СРСР→image Україна
Належність Збройні сили СРСР,
Збройні сили України
Вид ВПС СРСР
Тип військовий навчальний заклад
Гарнізон/Штаб Київський військовий округ
Розформовано грудень 2000 р
image
 — вищих військових училищ і військових інститутів.

Історія

Засноване 1 вересня 1951 рік як Київське вище інженерне радіотехнічне училище ВПС Радянської Армії (КВІРТУ ВПС РА).

image
КПП прокуратури в одному з корпусів

У зв'язку зі збільшенням кількості факультетів і переходом на підготовку авіаційних інженерів всіх основних напрямків в квітні 1956 року КВІРТУ ВПС РА було перейменовано в Київське вище інженерно-авіаційне військове училище Військово-Повітряних Сил.

З травня 1973 року КВІАВУ став називатися Київським вищим військовим авіаційним інженерним училищем (КВВАІУ). Назва «КВВАІУ» навчальний заклад проніс через розпад Радянського Союзу, поки 25 липня 1992 року, доки не було затверджено нову назву: Київський Інститут Військово-Повітряних Сил (КІВПС).

Училище мало дуже високу репутацію, конкурс під час вступу становив до 15 абітурієнтів на одне місце. При училищі діяли вчені ради з присудження докторських і кандидатських наукових ступенів, працювала ад'юнктура.

Училище розміщувалося в двох кампусах: на Повітрофлотському проспекті — 29-е військове містечко, GoogleMap, де знаходився основний навчальний корпус, і в 34-му військовому містечку на вулиці Григорія Андрющенка (недалеко від перетину проспекту Перемоги і вулиці В'ячеслава Чорновола)GoogleMap

image
КВВАІУ, Київ, Україна. Крило головного корпусу училища.

Основний навчальний корпус розміщувався за адресою Повітрофлотський проспект, будинок № 30 — в масивному триповерховому будинку дореволюційної споруди. Під час Першої світової війни в будівлі розміщувалося , тоді ж і побудоване на землях Володимирського Київського кадетського корпусу. Крім того, у училища був навчальний аеродром близько аеропорту Жуляни. На аеродромі знаходилося близько десятка літаків і вертольотів різних типів призначених для проходження інженерної практики. Польоти не здійснювалися.

Пізніше на базі навчального аеродрому КВВАІУ був створений Державний музей авіації України.

З 3 липня 2000 р., військово-навчальний заклад перестав існувати, був реорганізований, курсантський склад був передислокований до Харкова на базу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Факультети

  • Факультет Літака (ів) та Двигуна (ів) (СД — рос. Самолет-двигатель)
  • Факультет Авіаційного Озброєння (ФАВ)
  • Факультет Авіаційного Устаткування (АТ)
  • Факультет Авіаційного радіоелектронне обладнання (ФАРЕО)
  • Факультет іноземних військових фахівців
  • Факультет заочного навчання .

На факультети СД і АВ приймалися офіцери, які раніше скінчили середні військово-технічні училища і мали досвід служби у військах. На факультети АТ і ФАРЕО приймалися випускники середніх загальноосвітніх шкіл. Навчальні програми училища були ідентичні програмам Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського. Тривалість навчання становила п'ять років на факультетах ФАО і ФАРЕО і чотири роки на інших. Випускники отримували диплом про вищу освіту і кваліфікацію інженера за відповідною спеціальністю (наприклад, радіоелектронне обладнання пілотованих літальних апаратів).

Начальники училища

  • Іванов А. Ф. (IV.1951 — II.1954)
  • Бондаренко І. І. (II.1954-VIII.1962)
  • Максимов Н. А. (VI.1962-X.1975)
  • Угодників К. Ф. (X.1975-IV.1976)
  • Челишев К. Б. (V.1976 — VII.1990)
  • Гуляєв В. В. (з VII.1990)

Персоналії

  • Голіков Григорій Іванович [1] [Архівовано 10 Червня 2012 у WebCite]
  • Іванов Віталій Андрійович [4] [ 14 Червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Іотко Феодосій Антонович [5] [ 9 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Кац Георгій Ісаакович v.ua/Kats_G.html[недоступне посилання з липня 2019][6] [ 3 Травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Кондрат Омелян Філаретович [ 9 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Корнєв Олександр Степанович [7] [ 9 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Литвиненко Олег Миколайович
  • Лановенко Марк Трохимович [8] [ 9 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Мігулін Ігор Миколайович
  • Кучеренко Олександр Васильович [9] [ 14 Серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Сологуб Микола Аврамович (1922—2020) — український вчений, доктор технічних наук, професор, викладач училища з 1951 по 1958 рік.
  • Сошників Віктор Іванович
  • чину Петро Іванович
  • Яковлєв Василь Миколайович
  • Олексій Ілляшов
  •  — офіцер, який 26 вересня 1983 року запобіг потенційній ядерній війні, коли через надійшло повідомлення про атаку з боку США.

Монографії викладачів училища

image
КВВАІУ, Київ, Україна. Житловий корпус 5. Наполовину зруйнований бомбою під час 2-ї світової війни.

Назва джерел повинно бути оригінальними.

: Дудко Г. К., Резніков Г. Б. Допплерівські вимірювачі швидкості і кута зносу літака. М. Радянське радіо. -1964г. -344 с. :Лавров, А. С. Антенно-фідерні пристрої: навч. посібник для вузів / А. С. Лавров, Г. Б. Резніков. — М .: «Радянське радіо», 1974. — 368 с.

Лавров А. С., Резніков Г. Б. Антенно-фідерні пристрої. «Радянське радіо», Москва, 1974.
Литвиненко О. Н., Сошників В. І. Коливальні системи з відрізків неоднорідних ліній. «Радянське радіо», Москва, 1972, — 144 с.
Литвиненко О. Н. Основи радіооптікі. «Техніка», Київ, 1974, 1 — 206 с.
Андрушко Л. М., Литвиненко О. Н. Синтез симетричних плоских діелектричних хвилеводів. «Радіотехніка», Київ, 1977, 32 с., 24 — 25 с.
Андрушко Л. М., Литвиненко О. Н. Метод синтезу плоских діелектричних світловодів, заснований на вирішенні оберненої задачі Штурма-Ліувілля. «Радіотехніка та електроника», 1977, N 11, 31 — 17 с.
Литвиненко О. Н., Довідник з лазерної техніки. «Техніка», Київ, 1978, глава 1, 5 — 23 с., Глава 20, 275—285 с. Довідник видано під редакцією Байбородіна Ю. В., Кріксунова Л. З., Литвиненко О. Н. Андрушко Л. М.,
Литвиненко О. Н., Науменко К. П., Щепкіна Е. Д. Синтез плоских діелектричних хвилеводів в малому режимі. «Радіотехніка та електроника», 1979, N 8, 1507 — 15017 с.
Мігулін І. Н. Інтегральні мікросхеми в радіоелектронних пристроях. — 2-е вид., Перераб. і доп. — Київ: Техніка, 1985. — 208 с.
Резніков Г. Б. Літакові антени. «Радянське радіо», Москва, 1962. — 456 с.
Сошників В. І. Довідник по імпульсній техніці. ред. В. Н. Яковлєва. — 4-е изд., Стереотип. — Київ: Техніка, 1973. — 711 с.
Чину П. І. Методи аналізу і синтезу багатовимірних автоматичних систем. — Київ: Техніка. — 1969. — 378 с.
Чину П. І. Які самостійно системи: розрахунок і проектування. — Москва: Машгиз. — 1963. — 303 с.
Яковлєв В. Н. Мікроелектронні генератори імпульсів. — Київ: Техніка,

Примітки

  1. 1 вер 2011 року — 60 років КВВАІУ. Архів оригіналу за 19 Квітня 2013. Процитовано 29 Березня 2022.
  2. сторінка з історії будинків на території КВВАІУ на сайті Міноборони України


image Це незавершена стаття з військової освіти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiyivske vishe vijskove aviacijne inzhenerne uchilishe vishij vijskovij navchalnij zaklad Zbrojnih sil SRSR odin z providnih vijskovo navchalnih zakladiv i naukovih centriv Radyanskogo Soyuzu z pidgotovki visokokvalifikovanih inzhenernih kadriv riznih specialnostej dlya vijskovo povitryanih sil Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu golovnij i yedinij vijskovo navchalnij zaklad v Ukrayini yakij zdijsnyuvav pidgotovku vsih vidiv inzhenernih i tilovih oficerskih kadriv VPS Kiyivske vishe vijskove aviacijne inzhenerne uchilisheKievskoe vysshee voennoe aviacionnoe inzhenernoe uchilisheNa sluzhbi 1951 rik yak KVIRTU VPS lito 2000 rKrayina SRSR UkrayinaNalezhnist Zbrojni sili SRSR Zbrojni sili UkrayiniVid VPS SRSRTip vijskovij navchalnij zakladGarnizon Shtab Kiyivskij vijskovij okrugRozformovano gruden 2000 r vishih vijskovih uchilish i vijskovih institutiv IstoriyaZasnovane 1 veresnya 1951 rik yak Kiyivske vishe inzhenerne radiotehnichne uchilishe VPS Radyanskoyi Armiyi KVIRTU VPS RA KPP prokuraturi v odnomu z korpusiv U zv yazku zi zbilshennyam kilkosti fakultetiv i perehodom na pidgotovku aviacijnih inzheneriv vsih osnovnih napryamkiv v kvitni 1956 roku KVIRTU VPS RA bulo perejmenovano v Kiyivske vishe inzhenerno aviacijne vijskove uchilishe Vijskovo Povitryanih Sil Z travnya 1973 roku KVIAVU stav nazivatisya Kiyivskim vishim vijskovim aviacijnim inzhenernim uchilishem KVVAIU Nazva KVVAIU navchalnij zaklad pronis cherez rozpad Radyanskogo Soyuzu poki 25 lipnya 1992 roku doki ne bulo zatverdzheno novu nazvu Kiyivskij Institut Vijskovo Povitryanih Sil KIVPS Uchilishe malo duzhe visoku reputaciyu konkurs pid chas vstupu stanoviv do 15 abituriyentiv na odne misce Pri uchilishi diyali vcheni radi z prisudzhennya doktorskih i kandidatskih naukovih stupeniv pracyuvala ad yunktura Uchilishe rozmishuvalosya v dvoh kampusah na Povitroflotskomu prospekti 29 e vijskove mistechko GoogleMap de znahodivsya osnovnij navchalnij korpus i v 34 mu vijskovomu mistechku na vulici Grigoriya Andryushenka nedaleko vid peretinu prospektu Peremogi i vulici V yacheslava Chornovola GoogleMap KVVAIU Kiyiv Ukrayina Krilo golovnogo korpusu uchilisha Osnovnij navchalnij korpus rozmishuvavsya za adresoyu Povitroflotskij prospekt budinok 30 v masivnomu tripoverhovomu budinku dorevolyucijnoyi sporudi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v budivli rozmishuvalosya todi zh i pobudovane na zemlyah Volodimirskogo Kiyivskogo kadetskogo korpusu Krim togo u uchilisha buv navchalnij aerodrom blizko aeroportu Zhulyani Na aerodromi znahodilosya blizko desyatka litakiv i vertolotiv riznih tipiv priznachenih dlya prohodzhennya inzhenernoyi praktiki Poloti ne zdijsnyuvalisya Piznishe na bazi navchalnogo aerodromu KVVAIU buv stvorenij Derzhavnij muzej aviaciyi Ukrayini Z 3 lipnya 2000 r vijskovo navchalnij zaklad perestav isnuvati buv reorganizovanij kursantskij sklad buv peredislokovanij do Harkova na bazu Harkivskogo universitetu Povitryanih Sil imeni Ivana Kozheduba FakultetiFakultet Litaka iv ta Dviguna iv SD ros Samolet dvigatel Fakultet Aviacijnogo Ozbroyennya FAV Fakultet Aviacijnogo Ustatkuvannya AT Fakultet Aviacijnogo radioelektronne obladnannya FAREO Fakultet inozemnih vijskovih fahivciv Fakultet zaochnogo navchannya Na fakulteti SD i AV prijmalisya oficeri yaki ranishe skinchili seredni vijskovo tehnichni uchilisha i mali dosvid sluzhbi u vijskah Na fakulteti AT i FAREO prijmalisya vipuskniki serednih zagalnoosvitnih shkil Navchalni programi uchilisha buli identichni programam Vijskovo povitryanoyi inzhenernoyi akademiyi imeni M Ye Zhukovskogo Trivalist navchannya stanovila p yat rokiv na fakultetah FAO i FAREO i chotiri roki na inshih Vipuskniki otrimuvali diplom pro vishu osvitu i kvalifikaciyu inzhenera za vidpovidnoyu specialnistyu napriklad radioelektronne obladnannya pilotovanih litalnih aparativ Nachalniki uchilishaIvanov A F IV 1951 II 1954 Bondarenko I I II 1954 VIII 1962 Maksimov N A VI 1962 X 1975 Ugodnikiv K F X 1975 IV 1976 Chelishev K B V 1976 VII 1990 Gulyayev V V z VII 1990 PersonaliyiGolikov Grigorij Ivanovich 1 Arhivovano 10 Chervnya 2012 u WebCite Ivanov Vitalij Andrijovich 4 14 Chervnya 2018 u Wayback Machine Iotko Feodosij Antonovich 5 9 Kvitnya 2018 u Wayback Machine Kac Georgij Isaakovich v ua Kats G html nedostupne posilannya z lipnya 2019 6 3 Travnya 2012 u Wayback Machine Kondrat Omelyan Filaretovich 9 Kvitnya 2018 u Wayback Machine Kornyev Oleksandr Stepanovich 7 9 Kvitnya 2018 u Wayback Machine Litvinenko Oleg Mikolajovich Lanovenko Mark Trohimovich 8 9 Kvitnya 2018 u Wayback Machine Migulin Igor Mikolajovich Kucherenko Oleksandr Vasilovich 9 14 Serpnya 2018 u Wayback Machine Sologub Mikola Avramovich 1922 2020 ukrayinskij vchenij doktor tehnichnih nauk profesor vikladach uchilisha z 1951 po 1958 rik Soshnikiv Viktor Ivanovich chinu Petro Ivanovich Yakovlyev Vasil Mikolajovich Oleksij Illyashov oficer yakij 26 veresnya 1983 roku zapobig potencijnijyadernij vijni koli cherez nadijshlo povidomlennya pro ataku z boku SShA Monografiyi vikladachiv uchilishaKVVAIU Kiyiv Ukrayina Zhitlovij korpus 5 Napolovinu zrujnovanij bomboyu pid chas 2 yi svitovoyi vijni Nazva dzherel povinno buti originalnimi Dudko G K Reznikov G B Dopplerivski vimiryuvachi shvidkosti i kuta znosu litaka M Radyanske radio 1964g 344 s Lavrov A S Antenno fiderni pristroyi navch posibnik dlya vuziv A S Lavrov G B Reznikov M Radyanske radio 1974 368 s Lavrov A S Reznikov G B Antenno fiderni pristroyi Radyanske radio Moskva 1974 Litvinenko O N Soshnikiv V I Kolivalni sistemi z vidrizkiv neodnoridnih linij Radyanske radio Moskva 1972 144 s Litvinenko O N Osnovi radiooptiki Tehnika Kiyiv 1974 1 206 s Andrushko L M Litvinenko O N Sintez simetrichnih ploskih dielektrichnih hvilevodiv Radiotehnika Kiyiv 1977 32 s 24 25 s Andrushko L M Litvinenko O N Metod sintezu ploskih dielektrichnih svitlovodiv zasnovanij na virishenni obernenoyi zadachi Shturma Liuvillya Radiotehnika ta elektronika 1977 N 11 31 17 s Litvinenko O N Dovidnik z lazernoyi tehniki Tehnika Kiyiv 1978 glava 1 5 23 s Glava 20 275 285 s Dovidnik vidano pid redakciyeyu Bajborodina Yu V Kriksunova L Z Litvinenko O N Andrushko L M Litvinenko O N Naumenko K P Shepkina E D Sintez ploskih dielektrichnih hvilevodiv v malomu rezhimi Radiotehnika ta elektronika 1979 N 8 1507 15017 s Migulin I N Integralni mikroshemi v radioelektronnih pristroyah 2 e vid Pererab i dop Kiyiv Tehnika 1985 208 s Reznikov G B Litakovi anteni Radyanske radio Moskva 1962 456 s Soshnikiv V I Dovidnik po impulsnij tehnici red V N Yakovlyeva 4 e izd Stereotip Kiyiv Tehnika 1973 711 s Chinu P I Metodi analizu i sintezu bagatovimirnih avtomatichnih sistem Kiyiv Tehnika 1969 378 s Chinu P I Yaki samostijno sistemi rozrahunok i proektuvannya Moskva Mashgiz 1963 303 s Yakovlyev V N Mikroelektronni generatori impulsiv Kiyiv Tehnika Primitki1 ver 2011 roku 60 rokiv KVVAIU Arhiv originalu za 19 Kvitnya 2013 Procitovano 29 Bereznya 2022 storinka z istoriyi budinkiv na teritoriyi KVVAIU na sajti Minoboroni Ukrayini Ce nezavershena stattya z vijskovoyi osviti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ