Кияни́цький парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні від 1972 року. Розташований у межах Сумського району Сумська області, в смт Кияниця.
51°04′30″ пн. ш. 34°54′46″ сх. д. / 51.07506395522777609° пн. ш. 34.91287177932767349° сх. д.Координати: 51°04′30″ пн. ш. 34°54′46″ сх. д. / 51.07506395522777609° пн. ш. 34.91287177932767349° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Сумська область, Сумський район, смт Кияниця |
Найближче місто | Суми |
Водні об'єкти | Ставок |
Площа | 55,7 гектарів |
Засновано | кінець XIX ст. |
Оператор | Сумський національний аграрний університет |
Кияницький парк (Сумська область) | |
Кияницький парк у Вікісховищі |
Площа 55,7 га. У 1960 р. його віднесли до природно-заповідних об'єктів. Парк оголошено пам'яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року № 18. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом № 632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України.
Історія
З розвитком капіталізму в 2-й пол. XIX ст. на Сумщині, як і в інших районах півдня Російської імперії, купці та цукрозаводчики почали орендувати або скуповувати у поміщиків садиби та землі навколо них. Поміщик Савич 1865 року продав помістя разом з лісами, ріллею, сінокосами і пасовищами, яке було його власністю, промисловцю Івану Харитоненку. Парк був закладений наприкінці 19 століття. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах.
1891 року, після смерті власника, садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка — Марії Ліщинської. Вона була дружиною сумського купця другої гільдії. На поч. 1890-х рр. в південно-західній частині Кияницького лісопаркового масиву на березі ставка збудовано двоповерховий палац у стилі Ренесанс, а перед його парадним входом на південь облаштовано просторий партер. Палац відзначався декоративним інтер’єром, чудовим зимовим садом, розкішним акваріумом.
Партер на фото 1903 p., яке зберігають краєзнавці, виглядав казково: газони, невеликі декоративні кущі та квіти створювали чудову пейзажну картину біля споруди. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій брала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Під час громадянської війни 1917–1918 років територія була спустошена, палац спалено. Роками пізніше частину ділянки відновили, палац відбудований у початковому вигляді. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об'єктів. В XXI столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор Сумського національного аграрного університету, на балансі якого з 2000 року перебуває парк, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій.
Опис
Пам'ятка розміщена на 30-му кілометрі автомагістралі Суми — Курськ. На території парку розташований Палац Харитоненка, який був побудований понад століття тому. Парк розміщений на східному березі великого ставу (площа понад 25 га). На березі ставка в парку збудована альтанка, а парк був створений на основі кленово-липово-дубового переліску. На території парку були елементи ландшафтної та регулярної частини. Паркова територія поділялась на англійську та французьку частини. Французька частина була прикрашена скульптурами. Були розміщені екзотичні кущі та дерева. Засновники саду висаджували рослини за певним принципом. Крони дерев не створювали перешкод для проникнення світла до кущів. Від палацу до навколишньої території були спрямовані вимощені доріжки. Фонтани працювали перед будинком. Арочний міст, який створили з червоної цегли, пролягав через яр. Також на ділянці збереглись господарські будівлі. На території парку є спортивні майданчики та футбольне поле.
Рослинність
На території Кияницького парку зростали модрини, ялини, сосни та дерева липово-дубового лісового масиву. Поблизу доріжок, галявин та лісових прогалин були висаджені ялина європейська та сосна Веймутова. Стали поширеними клен цукристий, платан західний, гінкго дволопатеве та ялівець віргінський. На території парку зростають дуби, вік яких становить 250—300 років та ялини, модрини та сосни, висота яких перевищує 25 метрів. Товщина стовбурів приблизно дорівнює 60—80 сантиметрів. Зростають ясени, дуби та клени. Гінкго дволопатеве та платан західний були висаджені на території парку понад 125 років тому. Гінкго представлене трьома особинами, які через близьке розміщення мають деформовану крону. Найвище дерево в біогрупі досягає 12 м. Товщина стовбура — понад 50 см. Платан західний заввишки понад 12 м. Зростає дуб, вік якого 700 років. Рослинні насадження періодично поповнювались спеціалістами та населенням Кияниці. На території Киянського парку зростає береза повисла, тополя біла, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, дуб звичайний, бруслина європейська, бруслина бородавчата, жимолость татарська, бузина червона, бузина чорна, жостір проносний, ліщина звичайна. Були насадженні нові види дерев: липа європейська, дуб північний, гіркокаштан червоний, гіркокаштан звичайний, лох вузьколистий, бархат амурський. Поширення набули липа широколиста форма розсіченолиста, вільха клейка форми розсіченолиста, бузок звичайний, таволга верболиста, птелея трилиста, горобинник горобинолистий, свидина кров'яна. Дендрологічна колекція природоохоронного об'єкту представлена 29 родинами рослин: тисовими, сосновими, гінкговими, кипарисовими, голонасінними. Є 25 родин квіткових рослин. На території парку всього зростає понад 100 видів та форм дерев, ліан та чагарників.
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 Травня 2015. Процитовано 30 Травня 2015.
- І. І. Кураш (2013). Кияницький парк. Енциклопедія сучасної України. 6713. оригіналу за 28 жовтня 2023. Процитовано 1 листопада 2023.
- . Архів оригіналу за 30 Травня 2015. Процитовано 30 Травня 2015.
- . Архів оригіналу за 31 Травня 2015. Процитовано 31 Травня 2015.
- Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року
- . Архів оригіналу за 31 Травня 2015. Процитовано 31 Травня 2015.
- . Архів оригіналу за 31 Травня 2015. Процитовано 31 Травня 2015.
Література
- Клименко Ю. О. Деревна рослинність старовинних парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у Сумській області // Інтродукція рослин. 2000. № 1; Заповідні скарби Сумщини. С., 2001.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyani ckij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini vid 1972 roku Roztashovanij u mezhah Sumskogo rajonu Sumska oblasti v smt Kiyanicya Kiyanickij park51 04 30 pn sh 34 54 46 sh d 51 07506395522777609 pn sh 34 91287177932767349 sh d 51 07506395522777609 34 91287177932767349 Koordinati 51 04 30 pn sh 34 54 46 sh d 51 07506395522777609 pn sh 34 91287177932767349 sh d 51 07506395522777609 34 91287177932767349Krayina UkrayinaRoztashuvannyaSumska oblast Sumskij rajon smt KiyanicyaNajblizhche mistoSumiVodni ob yektiStavokPlosha55 7 gektarivZasnovanokinec XIX st OperatorSumskij nacionalnij agrarnij universitetKiyanickij park Sumska oblast Kiyanickij park u Vikishovishi Plosha 55 7 ga U 1960 r jogo vidnesli do prirodno zapovidnih ob yektiv Park ogolosheno pam yatkoyu sadovo parkovogo zagalnoderzhavnogo znachennya postanovoyu kolegiyi Derzhkomitetu Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR po ekologiyi i racionalnomu prirodokoristuvannyu vid 30 serpnya 1990 roku 18 Polozhennya pro prirodoohoronnij status parku bulo zatverdzheno nakazom 632 vid 12 grudnya 2012 roku Ministerstva ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini IstoriyaZ rozvitkom kapitalizmu v 2 j pol XIX st na Sumshini yak i v inshih rajonah pivdnya Rosijskoyi imperiyi kupci ta cukrozavodchiki pochali orenduvati abo skupovuvati u pomishikiv sadibi ta zemli navkolo nih Pomishik Savich 1865 roku prodav pomistya razom z lisami rilleyu sinokosami i pasovishami yake bulo jogo vlasnistyu promislovcyu Ivanu Haritonenku Park buv zakladenij naprikinci 19 stolittya Ye pripushennya sho Kiyanskij park buv sformovanij vidpovidno do idej jogo novogo vlasnika Inshi dzherela mistyat svidchennya sho park buv sproektovanij za uchastyu Adolfa Abaltina yakij v 1904 roci zaklav park u Sumah 1891 roku pislya smerti vlasnika sadiba perejshla u vlasnist pleminnici Ivana Haritonenka Mariyi Lishinskoyi Vona bula druzhinoyu sumskogo kupcya drugoyi gildiyi Na poch 1890 h rr v pivdenno zahidnij chastini Kiyanickogo lisoparkovogo masivu na berezi stavka zbudovano dvopoverhovij palac u stili Renesans a pered jogo paradnim vhodom na pivden oblashtovano prostorij parter Palac vidznachavsya dekorativnim inter yerom chudovim zimovim sadom rozkishnim akvariumom Zagalnij viglyad palacu 2011 r Parter na foto 1903 p yake zberigayut krayeznavci viglyadav kazkovo gazoni neveliki dekorativni kushi ta kviti stvoryuvali chudovu pejzazhnu kartinu bilya sporudi 1895 roku na Petropavlovskij ploshi vidbulas silskogospodarska vistavka uchast v yakij brala Mariya Lishinska predstavlyayuchi paviljon z kvitami Bilya golovnoyi sporudi kompleksu zrostali dekorativni kushi roztashovuvalis gazoni Pid chas gromadyanskoyi vijni 1917 1918 rokiv teritoriya bula spustoshena palac spaleno Rokami piznishe chastinu dilyanki vidnovili palac vidbudovanij u pochatkovomu viglyadi Za radyanskih chasiv v palaci ta na parkovij teritoriyi bula rozmishena turistichna baza Park stav chastinoyu zemel radgospu imeni S Kirova 1960 roku parkova teritoriya pochala znachitis v pereliku prirodno zapovidnih ob yektiv V XXI stolitti prirodoohoronna teritoriya potrebuye rekonstrukciyi Rektor Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu na balansi yakogo z 2000 roku perebuvaye park povidomiv sho planuyetsya provedennya robit dlya vidnovlennya parku Dlya cogo mayut buti zalucheni nimecki tehnologiyi Anonsovano vidnovlennya provedennya ekskursij OpisPam yatka rozmishena na 30 mu kilometri avtomagistrali Sumi Kursk Na teritoriyi parku roztashovanij Palac Haritonenka yakij buv pobudovanij ponad stolittya tomu Park rozmishenij na shidnomu berezi velikogo stavu plosha ponad 25 ga Na berezi stavka v parku zbudovana altanka a park buv stvorenij na osnovi klenovo lipovo dubovogo perelisku Na teritoriyi parku buli elementi landshaftnoyi ta regulyarnoyi chastini Parkova teritoriya podilyalas na anglijsku ta francuzku chastini Francuzka chastina bula prikrashena skulpturami Buli rozmisheni ekzotichni kushi ta dereva Zasnovniki sadu visadzhuvali roslini za pevnim principom Kroni derev ne stvoryuvali pereshkod dlya proniknennya svitla do kushiv Vid palacu do navkolishnoyi teritoriyi buli spryamovani vimosheni dorizhki Fontani pracyuvali pered budinkom Arochnij mist yakij stvorili z chervonoyi cegli prolyagav cherez yar Takozh na dilyanci zbereglis gospodarski budivli Na teritoriyi parku ye sportivni majdanchiki ta futbolne pole RoslinnistListok reliktovogo dereva Ginkgo Na teritoriyi Kiyanickogo parku zrostali modrini yalini sosni ta dereva lipovo dubovogo lisovogo masivu Poblizu dorizhok galyavin ta lisovih progalin buli visadzheni yalina yevropejska ta sosna Vejmutova Stali poshirenimi klen cukristij platan zahidnij ginkgo dvolopateve ta yalivec virginskij Na teritoriyi parku zrostayut dubi vik yakih stanovit 250 300 rokiv ta yalini modrini ta sosni visota yakih perevishuye 25 metriv Tovshina stovburiv priblizno dorivnyuye 60 80 santimetriv Zrostayut yaseni dubi ta kleni Ginkgo dvolopateve ta platan zahidnij buli visadzheni na teritoriyi parku ponad 125 rokiv tomu Ginkgo predstavlene troma osobinami yaki cherez blizke rozmishennya mayut deformovanu kronu Najvishe derevo v biogrupi dosyagaye 12 m Tovshina stovbura ponad 50 sm Platan zahidnij zavvishki ponad 12 m Zrostaye dub vik yakogo 700 rokiv Roslinni nasadzhennya periodichno popovnyuvalis specialistami ta naselennyam Kiyanici Na teritoriyi Kiyanskogo parku zrostaye bereza povisla topolya bila lipa sercelista klen gostrolistij yasen zvichajnij dub zvichajnij bruslina yevropejska bruslina borodavchata zhimolost tatarska buzina chervona buzina chorna zhostir pronosnij lishina zvichajna Buli nasadzhenni novi vidi derev lipa yevropejska dub pivnichnij girkokashtan chervonij girkokashtan zvichajnij loh vuzkolistij barhat amurskij Poshirennya nabuli lipa shirokolista forma rozsichenolista vilha klejka formi rozsichenolista buzok zvichajnij tavolga verbolista pteleya trilista gorobinnik gorobinolistij svidina krov yana Dendrologichna kolekciya prirodoohoronnogo ob yektu predstavlena 29 rodinami roslin tisovimi sosnovimi ginkgovimi kiparisovimi golonasinnimi Ye 25 rodin kvitkovih roslin Na teritoriyi parku vsogo zrostaye ponad 100 vidiv ta form derev lian ta chagarnikiv Primitki Arhiv originalu za 30 Travnya 2015 Procitovano 30 Travnya 2015 I I Kurash 2013 Kiyanickij park Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 6713 originalu za 28 zhovtnya 2023 Procitovano 1 listopada 2023 Arhiv originalu za 30 Travnya 2015 Procitovano 30 Travnya 2015 Arhiv originalu za 31 Travnya 2015 Procitovano 31 Travnya 2015 Kiyanickij lisopark Ukrayina turistichna Publikaciya vid 26 veresnya 2012 roku Arhiv originalu za 31 Travnya 2015 Procitovano 31 Travnya 2015 Arhiv originalu za 31 Travnya 2015 Procitovano 31 Travnya 2015 LiteraturaKlimenko Yu O Derevna roslinnist starovinnih parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya u Sumskij oblasti Introdukciya roslin 2000 1 Zapovidni skarbi Sumshini S 2001 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8