Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Володимир Олексійо

Китаєв Володимир Олексійович

Китаєв Володимир Олексійович
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Володимир Олексійович Китаєв (1908-1987) - радянський військовий льотчик-ас, генерал-майор авіації, в роки Великої Вітчизняної війни командував винищувальною авіаційною дивізією, учасник Радянсько-фінської та Великої Вітчизняної війн .

Біографія

Володимир Китаєв народився 1908 року в місті Верхньоудинську (нині Улан-Уде ). Після закінчення школи Володимир Китаєв за спецнабором 1 жовтня 1926 вступив до військово-теоретичної школи Червоного Повітряного Флоту. А з 15 жовтня того ж року по червень 1929 проходив навчання в 1-й авіаційна школа Червоної Армії в селищі міського типу Кача (Крим) .

У жовтні 1930 року розпочав службу на посаді молодшого льотчика 52-ї авіаційної ескадрильї Білоруського військового округу. Потім служив льотчиком-випробувачем Наркомату авіаційної промисловості. Брав участь у Радянсько-фінляндській війні на літаку І-153, який виконував справи командира 49-го винищувального авіаційного полку . Під час війни отримав свою першу повітряну перемогу. 22 січня 1940 року в групі збив біплан противника в районі Койріноя - Кітель . Був нагороджений орденом Червоного Прапора .

З березня по травень 1940 року працював льотчиком – випробувачем Наркомату авіаційної промисловості у Москві. Війну зустрів 22 червня 1941 року на посаді командира 72-ї змішаної авіаційної дивізії . З кінця 1941 до початку 1942 року брав участь у Керченсько-Феодосійській десантній операції . Після переформування дивізії в винищувальну був призначений командиром 283-ї винищувальної авіаційної дивізії, з якою брав участь у Сталінградській битві . 25 грудня 1942 призначений командиром 274-ї винищувальної авіаційної дивізії, з якою брав участь у Великолуцькій і Демянській операціях.

21 березня 1943 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність та героїзм дивізії присвоєно звання «гвардійська» і вона перейменована на 4-ту гвардійську

2 серпня 1944 полковнику Китаєву було присвоєно чергове військове звання генерал-майор авіації . Дивізія Указом Президії Верховної Ради СРСР «Бойового Червоного Прапора» та 31 жовтня 1944 року орденом «Суворова ІІ ступеня», а 6 липня 1944 року Наказом ВГК дивізії присвоєно почесне найменування «Оршанська». Дивізія неодноразово згадувалася в наказах Верховного Головнокомандувача та її воїнам оголошувалися подяки: за оволодіння містом Ліда , за оволодіння містом Єлгава ( Мітава ) за прорив оборони супротивника на північний захід і на південний захід від міста Шяуля

Останній бойовий виліт Володимир Китаєв здійснив 25 квітня над Берліном . За роки війни Китаєв здійснив 123 бойові вильоти, здобув 5 повітряних перемог особисто і одну в групі .

Після війни генерал-майор авіації Китаєв Володимир Олексійович з жовтня 1945 по лютий 1946 перебував у розпорядженні Головкому ВПС ЗС СРСР. З лютого 1946 року по березень 1947 року командував 16-ю гвардійською винищувальною авіаційною Свірською Червонопрапорною дивізією .

За станом здоров'я у 1947 році звільнився у запас і переїхав на постійне місце проживання до міста Жданів (нині Маріуполь, Україна). Тут до 1958 року працював директором заводу "Металіст".

Нагороди

  • Орден Червоного Прапора (1940)  ;
  • Орден Червоного Прапора (1942)  ;
  • Орден Червоного Прапора (1944)  ;
  • Орден Червоного Прапора  ;
  • Орден Кутузова II ступеня (1944)  ;
  • Орден Кутузова II ступеня (1945)  ;
  • Орден Вітчизняної війни І ступеня (1943)  ;
  • Орден Вітчизняної війни І ступеня (06.04.1985 р.) )  ;
  • Орден Червоної Зірки (1944)  ;
  • медаль «За оборону Сталінграда» (1943 )  ;
  • медалі.

Примітки

  1. Юрий Анатольевич Какадий (24 січня 2019). Китаев Владимир Алексеевич. КРАСНЫЕ СОКОЛЫ. СОВЕТСКИЕ ЛЁТЧИКИ 1936-1953 (рос.). Интернет портал. КРАСНЫЕ СОКОЛЫ. СОВЕТСКИЕ ЛЁТЧИКИ 1936-1953. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  2. Народный Комиссар обороны. Приказ № 128 от 18.03.1943 г. / В.А. Золотарев // Сборник документов «Великая Отечественная война 1941—1945 гг.». — Москва : Терра, 1997. — Т. 13 (2-3) (5 листопада). — С. 415.
  3. Директива Штаба ВВС КА № 512345 от 21.03.1943 г.
  4. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 133 от 09.07.1944 г. // [1] / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — М. : Воениздат, 1975. — С. 205—206. Архівовано з джерела 26 грудня 2018
  5. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 159 от 31.07.1944 г. // [2] / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — М. : Воениздат, 1975. — С. 205—206. Архівовано з джерела 26 грудня 2018
  6. Верховный Главнокомандующий. Приказ № 193 от 08.10.1944 г. // [3] / Коллектив авторов. — Министерство обороны СССР. Институт военной истории Министерства обороны СССР. Военно-научное управление Генерального штаба Вооруженных Сил Союза ССР. — М. : Воениздат, 1975. — С. 243—245. Архівовано з джерела 26 грудня 2018
  7. 16-я Гвардейская истребительная авиационная дивизия. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  8. Наградной лист. Подвиг народа. Интернет-портал (рос.). МО РФ. 29.05.1945. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  9. Юбилейная карточка. Подвиг народа. Интернет портал (рос.). МО РФ. 06.04.1985. Процитовано 24 січня 2019.

Посилання

  • Комдив Китаїв. Забутий генерал з Бурятії [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.] Архивная копия
  • Сайт Червоні соколи. Китаєв Володимир Олексійович [Архівовано 24 січня 2019 у Archive.is] Архивировано 24 січня 2019 року.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Volodimir Oleksijovich Kitayev 1908 1987 radyanskij vijskovij lotchik as general major aviaciyi v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni komanduvav vinishuvalnoyu aviacijnoyu diviziyeyu uchasnik Radyansko finskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi vijn BiografiyaVolodimir Kitayev narodivsya 1908 roku v misti Verhnoudinsku nini Ulan Ude Pislya zakinchennya shkoli Volodimir Kitayev za specnaborom 1 zhovtnya 1926 vstupiv do vijskovo teoretichnoyi shkoli Chervonogo Povitryanogo Flotu A z 15 zhovtnya togo zh roku po cherven 1929 prohodiv navchannya v 1 j aviacijna shkola Chervonoyi Armiyi v selishi miskogo tipu Kacha Krim U zhovtni 1930 roku rozpochav sluzhbu na posadi molodshogo lotchika 52 yi aviacijnoyi eskadrilyi Biloruskogo vijskovogo okrugu Potim sluzhiv lotchikom viprobuvachem Narkomatu aviacijnoyi promislovosti Brav uchast u Radyansko finlyandskij vijni na litaku I 153 yakij vikonuvav spravi komandira 49 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku Pid chas vijni otrimav svoyu pershu povitryanu peremogu 22 sichnya 1940 roku v grupi zbiv biplan protivnika v rajoni Kojrinoya Kitel Buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Z bereznya po traven 1940 roku pracyuvav lotchikom viprobuvachem Narkomatu aviacijnoyi promislovosti u Moskvi Vijnu zustriv 22 chervnya 1941 roku na posadi komandira 72 yi zmishanoyi aviacijnoyi diviziyi Z kincya 1941 do pochatku 1942 roku brav uchast u Kerchensko Feodosijskij desantnij operaciyi Pislya pereformuvannya diviziyi v vinishuvalnu buv priznachenij komandirom 283 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi z yakoyu brav uchast u Stalingradskij bitvi 25 grudnya 1942 priznachenij komandirom 274 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi z yakoyu brav uchast u Velikoluckij i Demyanskij operaciyah 21 bereznya 1943 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v boyah z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu muzhnist ta geroyizm diviziyi prisvoyeno zvannya gvardijska i vona perejmenovana na 4 tu gvardijsku Orlovska operaciya z 12 lipnya 1943 po 18 serpnya 1943 roku Bryanska operaciya z 17 serpnya 1943 po 3 zhovtnya 1943 roku Gorodocka operaciya z 13 grudnya 1943 roku po 31 grudnya 1943 roku Biloruska operaciya z 23 chervnya 1944 roku po 29 serpnya 1944 roku Vitebsko Orshanska operaciya z 23 chervnya 1944 roku po 28 chervnya 1944 roku Minska operaciya z 29 chervnya 1944 roku po 4 lipnya 1944 roku Shyaulyajska operaciya z 5 lipnya 1944 do 31 lipnya 1944 roku Rizka operaciya z 14 veresnya 1944 roku do 22 zhovtnya 1944 roku Pribaltijska operaciya z 14 veresnya 1944 do 24 listopada 1944 roku Memelska operaciya z 5 zhovtnya 1944 roku po 22 zhovtnya 1944 roku Shidno Prusska operaciya z 13 sichnya 1945 po 25 zhovtnya 1945 roku Berlinska nastupalna operaciya z 16 kvitnya 1945 po 8 travnya 1945 roku 2 serpnya 1944 polkovniku Kitayevu bulo prisvoyeno chergove vijskove zvannya general major aviaciyi Diviziya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Bojovogo Chervonogo Prapora ta 31 zhovtnya 1944 roku ordenom Suvorova II stupenya a 6 lipnya 1944 roku Nakazom VGK diviziyi prisvoyeno pochesne najmenuvannya Orshanska Diviziya neodnorazovo zgaduvalasya v nakazah Verhovnogo Golovnokomanduvacha ta yiyi voyinam ogoloshuvalisya podyaki za ovolodinnya mistom Lida za ovolodinnya mistom Yelgava Mitava za proriv oboroni suprotivnika na pivnichnij zahid i na pivdennij zahid vid mista Shyaulya Ostannij bojovij vilit Volodimir Kitayev zdijsniv 25 kvitnya nad Berlinom Za roki vijni Kitayev zdijsniv 123 bojovi viloti zdobuv 5 povitryanih peremog osobisto i odnu v grupi Pislya vijni general major aviaciyi Kitayev Volodimir Oleksijovich z zhovtnya 1945 po lyutij 1946 perebuvav u rozporyadzhenni Golovkomu VPS ZS SRSR Z lyutogo 1946 roku po berezen 1947 roku komanduvav 16 yu gvardijskoyu vinishuvalnoyu aviacijnoyu Svirskoyu Chervonoprapornoyu diviziyeyu Za stanom zdorov ya u 1947 roci zvilnivsya u zapas i pereyihav na postijne misce prozhivannya do mista Zhdaniv nini Mariupol Ukrayina Tut do 1958 roku pracyuvav direktorom zavodu Metalist NagorodiOrden Chervonogo Prapora 1940 Orden Chervonogo Prapora 1942 Orden Chervonogo Prapora 1944 Orden Chervonogo Prapora Orden Kutuzova II stupenya 1944 Orden Kutuzova II stupenya 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1943 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 06 04 1985 r Orden Chervonoyi Zirki 1944 medal Za oboronu Stalingrada 1943 medali PrimitkiYurij Anatolevich Kakadij 24 sichnya 2019 Kitaev Vladimir Alekseevich KRASNYE SOKOLY SOVETSKIE LYoTChIKI 1936 1953 ros Internet portal KRASNYE SOKOLY SOVETSKIE LYoTChIKI 1936 1953 Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2019 Narodnyj Komissar oborony Prikaz 128 ot 18 03 1943 g V A Zolotarev Sbornik dokumentov Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 gg Moskva Terra 1997 T 13 2 3 5 listopada S 415 Direktiva Shtaba VVS KA 512345 ot 21 03 1943 g Verhovnyj Glavnokomanduyushij Prikaz 133 ot 09 07 1944 g 1 Kollektiv avtorov Ministerstvo oborony SSSR Institut voennoj istorii Ministerstva oborony SSSR Voenno nauchnoe upravlenie Generalnogo shtaba Vooruzhennyh Sil Soyuza SSR M Voenizdat 1975 S 205 206 Arhivovano z dzherela 26 grudnya 2018 Verhovnyj Glavnokomanduyushij Prikaz 159 ot 31 07 1944 g 2 Kollektiv avtorov Ministerstvo oborony SSSR Institut voennoj istorii Ministerstva oborony SSSR Voenno nauchnoe upravlenie Generalnogo shtaba Vooruzhennyh Sil Soyuza SSR M Voenizdat 1975 S 205 206 Arhivovano z dzherela 26 grudnya 2018 Verhovnyj Glavnokomanduyushij Prikaz 193 ot 08 10 1944 g 3 Kollektiv avtorov Ministerstvo oborony SSSR Institut voennoj istorii Ministerstva oborony SSSR Voenno nauchnoe upravlenie Generalnogo shtaba Vooruzhennyh Sil Soyuza SSR M Voenizdat 1975 S 243 245 Arhivovano z dzherela 26 grudnya 2018 16 ya Gvardejskaya istrebitelnaya aviacionnaya diviziya Arhiv originalu za 25 sichnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2019 Nagradnoj list Podvig naroda Internet portal ros MO RF 29 05 1945 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2019 Yubilejnaya kartochka Podvig naroda Internet portal ros MO RF 06 04 1985 Procitovano 24 sichnya 2019 PosilannyaKomdiv Kitayiv Zabutij general z Buryatiyi Arhivovano 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Arhivnaya kopiya Sajt Chervoni sokoli Kitayev Volodimir Oleksijovich Arhivovano 24 sichnya 2019 u Archive is Arhivirovano 24 sichnya 2019 roku

Дата публікації:
Топ