Кислов Василь Васильович

Василь Васильович Кислов (народився 17 серпня 1943(19430817) в Москві) – український фахівець у галузі історії науки і техніки. Доктор технічних наук (1992), доктор філософських наук, професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Кислов Василь Васильович
Народився	17 серпня 1943(1943-08-17) (80 років) Москва, СРСР
Країна	СРСР
Alma mater	КДУ ім. Т. Шевченка (1977)
Заклад	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Київський міжнародний університет
Науковий ступінь	доктор технічних наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кислов.

Життєпис

Закінчив (нині Санкт-Петербург, 1967), Київський університет (1977), Центральний інститут патентознавства (Москва, 1982).

Від 1967 перебував на військовій службі.

1987—2004 (з перервами) – у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України (Київ);

1991—1994 – завідувач інформаційно-видавничого відділу Інституту надтвердих матеріалів НАН України (Київ);

Від 1999 – професор кафедри соціології та соціального управління Київського міжнародного університету; Був також професором Міжнародного інституту лінгвістики і права.

Водночас від 1993 викладав у ВНЗах, зокрема Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», Київському національному університеті будівництва і архітектури, Національному авіаційному університеті (Київ).

Громадська діяльність

Був президентом Аерокосмічної академії України, членом , членом Ліберально-демократичної партії України.

Реєструвався як кандидат до Верховної ради України по багатомандатному виборчому округу від Виборчого блоку політичних партій «Команда озимого Покоління» (№ у списку: 89).

Наукові інтереси

Досліджує проблеми історії машинобудування, аерокосмічної, морської і військової техніки й технологій в Україні та світі.

Праці

1. Развитие строительной науки и техники в УССР: В 3-х т. 1989–90 (співавт.);
2. Развитие идей ракетного полета в Украине. 1992;
3. История строительной техники. Очерки развития. 1995;
4. Техніка і транспорт у будівництві: Навч. посіб. 1999;
5. Інноваційні системи: світовий досвід і стан в Україні: Навч. посіб. 2007 (співавт.);
6. Столетие украинского авиастроения. 2010 (усі – Київ).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Ольга Миколаївна Чучковська (2013). . Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 29 Вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2016.