Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кирнички печера що знаходиться в селі Городку Заліщицької громади Чортківського району Тернопільської области КирничкиРо

Кирнички (печера)

Кирнички (печера)

Кирнички — печера, що знаходиться в селі Городку Заліщицької громади Чортківського району Тернопільської области.

Кирнички
Розташування
48°38′12″ пн. ш. 25°51′27″ сх. д. / 48.63668611113888574° пн. ш. 25.85761944447222405° сх. д. / 48.63668611113888574; 25.85761944447222405
Країнаimage Україна
РегіонГородок
Карти розташування
image
image

Розташована в 700-800 м на північний схід від села (урочище Кирнички). Належить до Нижньосеретської карстової ділянки.

Топоніміка

У спелеологічних кадастрах названа, як печера Буденна. На жаль ця назва не вдала, тому що географічні об'єкти (які не фігурують в місцевій мікротопоніміці), слід називати від топонімів місцевості, на яких вони розміщені або із прив'язкою до географічних, природних та історичних особливостей, на яких вони знаходяться чи пов'язані із ними.

Опис

Закладена в товщі піщаних вапняків, які залягають вглиб масиву понад 10 м. ЇЇ перекриваючі породи мають ґрунтове перекриття, а підстеляючі — девонські пісковики.

Печера горизонтальна, двоповерхова, за генезисом ерозійна, корозійна та гравітаційна. Вона розташована між скелями, які відкололися та сповзли на декілька метрів вздовж яру. Материнська скеля утворює до 4 м вглиб грот-навіс шириною 30 м та висотою 5 м.

Має два яруси: на першому розміщений Прохід Осовського на другому Прохід Добрянського. Із тріщин з-під навісу витікають три джерела. Одне з них — водоспад, який витікає із нависаючої скелі з висоти 1,5 м. Відкладами (наповнювачами) порожнини є глини та уламки вапняку.

Історія

Перше дослідження печери проведене в 1890 р. польським археологом та геологом Готфридом Осовським.

Відомий галицький краєзнавець Богдан Януш та історик Александер Чоловський відносили урочище до середньовічних культових місць, які в хронологічних межах датуються XVII ст.

У 1966 році членами тернопільського обласного спелеоклубу «Поділля» під керівництвом В. Апостолюка здійснений спелеологічний опис та картографування печери. Повторне картографування і опис печери зробив у 2005 році Петро Площанський — а нові доповнення до плану, здійснені Володимиром Добрянським та Петром Площанським у 2015 році.

У 1990 році археологічно-спелеологічне обстеження урочища та печери проведене Володимиром Добрянським. Ним було виявлено старожитності трипільської культури доби енеоліту, ранньозалізного та римського часу. Із сторони лівого схилу яру, на другому ярусі виявлено новий прохід. Біля проходу знаходиться масивний валун, який відколовся від суцільної породи. В його західному куті помічено викуту людську личину, біля якої в 2006 році досліджені лапідарні написи кириличного письма та знаки. Кілька погано збережених знаків, які можуть відноситися до тюркських чи германських рун або сарматських тамг, досліджено ліворуч водоспаду у 2011 році. Також встановлюємо факт, про ймовірність функціонування тут язичницького святилища — пізніше, християнського скиту.

У 1994 році в складі екологічної експедиції «Дністер» організації «Товариство Лева», спільно із та Львівським національним університетом ім. І. Франка пам'ятку природи досліджував В. Артюх, який заклав у печері (там, де знаходиться Прохід Осовського) невеликий шурф, в якому було знайдене вістря стріли до лука та фрагменти кераміки XIV ст..

Печера використовувалася як в культових цілях, так мала й оборонно-фортифікаційне призначення — вона була надійним притулком місцевих жителів, під час воєнної небезпеки. Зокрема, у роки Другої світової війни тут знаходилася база УПА.

Примітки

  1. Площанський, П. Карстово-спелеологічні об'єкти // Літопис природи НПП «Дністровський каньйон» — Том 1 за 2012 р. — Заліщики: [б. в.], 2013. — с. 141—226. Реєстраційний номер депонування № 0114U006354, від 03.02.2015 р.
  2. Ossowski, G. Sprawozdanie drugie z wycieczki paleoetnologicznej po Galicji Wschodiej w r. 1890 // Zbior wiadomosci antropologii krajowej, t. XV — Krakow: [б. в.], 1891. — s. 1—88
  3. Janusz, B. Zabutki przedhistoryczne Galicij Wschodniej. — Lwow [б. в.], 1918. — 310 s.
  4. Czolowski, A. Przeszlosc i zabutki woiewodstwa Tarnopolskego / А. Czolowski, В. Janusz — Tarnopol: [б. в.], 1926. — 198 s.
  5. Добрянський, В. Про археологічно-спелеологічне обстеження в с. Городок, що на Тернопільщині // Археологія і фортифікація України. IV Всеукраїнська науково-практична конференція Кам'янець-Подільського Державного історичного музею-заповідника, присвячена 180-й річниці від дня народження Володимира Боніфакійовича Антоновича (1834—1908). — Кам'янець-Подільський: «Медобори 2006», 2014. — с. 40—42.
  6. Добрянський, В. Печера в Гиньківцях // Гомін віків. Науково-краєзнавчий літописний збірник Заліщанщини. — Випуск 6. — Заліщики: ВІЦ «Місто», 2021. — с. 3—7.
  7. Добрянський, В. Печера в Гиньківцях: старожитності та повстанська звитяга // Вільне життя плюс. — 2021. — № 33 (30 квітня). — С. 3. — (Сторінками історії).
  8. Добрянський, В. Про результати археологічних обстежень пам'яток голіградської культури на півдні Тернопільської області // Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля» — Збараж: «Вік», 2013. — с. 59—63
  9. Добрянський, В. Печерні християнські скити Лівобережжя Середнього Дністра // Переяславівка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. — 2015. — Випуск 9 (11). — с. 143—152
  10. Артюх, В. Нові печерні пам'ятки Середнього Подністров'я // Скелі й печери в історії і культурі стародавнього населення України. — Львів: [б. в.], 1995. — с. 3—7.
  11. Артюх, В. Робота в печерних пам’ятках Дністровського каньйону // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський: [б. в.], 1995. — с. 139
  12. Артюх, В. Археологічні роботи експедиції «Дністер» на Тернопільщині // Археологія Тернопільщини. — Тернопіль: Джура, 2003. — с. 251—261
  13. Добрянський, В. Природні карстові порожнини Західного Поділля як оборонно-фортифікаційні об'єкти // Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля» — Збараж: «Вік», 2013. — с. 118—124

Джерела

  • Добрянський В., Площанський, П. Про обстеження печер на території природнього парку «Дністровський каньйон» в Заліщицькому районі // Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 16-17 травня 2019 р.). — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2019. — 253—268 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kirnichki pechera sho znahoditsya v seli Gorodku Zalishickoyi gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti KirnichkiRoztashuvannya48 38 12 pn sh 25 51 27 sh d 48 63668611113888574 pn sh 25 85761944447222405 sh d 48 63668611113888574 25 85761944447222405Krayina UkrayinaRegionGorodokKarti roztashuvannya Roztashovana v 700 800 m na pivnichnij shid vid sela urochishe Kirnichki Nalezhit do Nizhnoseretskoyi karstovoyi dilyanki ToponimikaU speleologichnih kadastrah nazvana yak pechera Budenna Na zhal cya nazva ne vdala tomu sho geografichni ob yekti yaki ne figuruyut v miscevij mikrotoponimici slid nazivati vid toponimiv miscevosti na yakih voni rozmisheni abo iz priv yazkoyu do geografichnih prirodnih ta istorichnih osoblivostej na yakih voni znahodyatsya chi pov yazani iz nimi OpisZakladena v tovshi pishanih vapnyakiv yaki zalyagayut vglib masivu ponad 10 m YiYi perekrivayuchi porodi mayut gruntove perekrittya a pidstelyayuchi devonski piskoviki Pechera gorizontalna dvopoverhova za genezisom erozijna korozijna ta gravitacijna Vona roztashovana mizh skelyami yaki vidkololisya ta spovzli na dekilka metriv vzdovzh yaru Materinska skelya utvoryuye do 4 m vglib grot navis shirinoyu 30 m ta visotoyu 5 m Maye dva yarusi na pershomu rozmishenij Prohid Osovskogo na drugomu Prohid Dobryanskogo Iz trishin z pid navisu vitikayut tri dzherela Odne z nih vodospad yakij vitikaye iz navisayuchoyi skeli z visoti 1 5 m Vidkladami napovnyuvachami porozhnini ye glini ta ulamki vapnyaku IstoriyaPershe doslidzhennya pecheri provedene v 1890 r polskim arheologom ta geologom Gotfridom Osovskim Vidomij galickij krayeznavec Bogdan Yanush ta istorik Aleksander Cholovskij vidnosili urochishe do serednovichnih kultovih misc yaki v hronologichnih mezhah datuyutsya XVII st U 1966 roci chlenami ternopilskogo oblasnogo speleoklubu Podillya pid kerivnictvom V Apostolyuka zdijsnenij speleologichnij opis ta kartografuvannya pecheri Povtorne kartografuvannya i opis pecheri zrobiv u 2005 roci Petro Ploshanskij a novi dopovnennya do planu zdijsneni Volodimirom Dobryanskim ta Petrom Ploshanskim u 2015 roci U 1990 roci arheologichno speleologichne obstezhennya urochisha ta pecheri provedene Volodimirom Dobryanskim Nim bulo viyavleno starozhitnosti tripilskoyi kulturi dobi eneolitu rannozaliznogo ta rimskogo chasu Iz storoni livogo shilu yaru na drugomu yarusi viyavleno novij prohid Bilya prohodu znahoditsya masivnij valun yakij vidkolovsya vid sucilnoyi porodi V jogo zahidnomu kuti pomicheno vikutu lyudsku lichinu bilya yakoyi v 2006 roci doslidzheni lapidarni napisi kirilichnogo pisma ta znaki Kilka pogano zberezhenih znakiv yaki mozhut vidnositisya do tyurkskih chi germanskih run abo sarmatskih tamg doslidzheno livoruch vodospadu u 2011 roci Takozh vstanovlyuyemo fakt pro jmovirnist funkcionuvannya tut yazichnickogo svyatilisha piznishe hristiyanskogo skitu U 1994 roci v skladi ekologichnoyi ekspediciyi Dnister organizaciyi Tovaristvo Leva spilno iz ta Lvivskim nacionalnim universitetom im I Franka pam yatku prirodi doslidzhuvav V Artyuh yakij zaklav u pecheri tam de znahoditsya Prohid Osovskogo nevelikij shurf v yakomu bulo znajdene vistrya strili do luka ta fragmenti keramiki XIV st Pechera vikoristovuvalasya yak v kultovih cilyah tak mala j oboronno fortifikacijne priznachennya vona bula nadijnim pritulkom miscevih zhiteliv pid chas voyennoyi nebezpeki Zokrema u roki Drugoyi svitovoyi vijni tut znahodilasya baza UPA PrimitkiPloshanskij P Karstovo speleologichni ob yekti Litopis prirodi NPP Dnistrovskij kanjon Tom 1 za 2012 r Zalishiki b v 2013 s 141 226 Reyestracijnij nomer deponuvannya 0114U006354 vid 03 02 2015 r Ossowski G Sprawozdanie drugie z wycieczki paleoetnologicznej po Galicji Wschodiej w r 1890 Zbior wiadomosci antropologii krajowej t XV Krakow b v 1891 s 1 88 Janusz B Zabutki przedhistoryczne Galicij Wschodniej Lwow b v 1918 310 s Czolowski A Przeszlosc i zabutki woiewodstwa Tarnopolskego A Czolowski V Janusz Tarnopol b v 1926 198 s Dobryanskij V Pro arheologichno speleologichne obstezhennya v s Gorodok sho na Ternopilshini Arheologiya i fortifikaciya Ukrayini IV Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya Kam yanec Podilskogo Derzhavnogo istorichnogo muzeyu zapovidnika prisvyachena 180 j richnici vid dnya narodzhennya Volodimira Bonifakijovicha Antonovicha 1834 1908 Kam yanec Podilskij Medobori 2006 2014 s 40 42 Dobryanskij V Pechera v Ginkivcyah Gomin vikiv Naukovo krayeznavchij litopisnij zbirnik Zalishanshini Vipusk 6 Zalishiki VIC Misto 2021 s 3 7 Dobryanskij V Pechera v Ginkivcyah starozhitnosti ta povstanska zvityaga Vilne zhittya plyus 2021 33 30 kvitnya S 3 Storinkami istoriyi Dobryanskij V Pro rezultati arheologichnih obstezhen pam yatok goligradskoyi kulturi na pivdni Ternopilskoyi oblasti Naukovi zapiski Nacionalnogo zapovidnika Zamki Ternopillya Zbarazh Vik 2013 s 59 63 Dobryanskij V Pecherni hristiyanski skiti Livoberezhzhya Serednogo Dnistra Pereyaslavivka Naukovi zapiski Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav Zbirnik naukovih statej 2015 Vipusk 9 11 s 143 152 Artyuh V Novi pecherni pam yatki Serednogo Podnistrov ya Skeli j pecheri v istoriyi i kulturi starodavnogo naselennya Ukrayini Lviv b v 1995 s 3 7 Artyuh V Robota v pechernih pam yatkah Dnistrovskogo kanjonu Materiali IX Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij b v 1995 s 139 Artyuh V Arheologichni roboti ekspediciyi Dnister na Ternopilshini Arheologiya Ternopilshini Ternopil Dzhura 2003 s 251 261 Dobryanskij V Prirodni karstovi porozhnini Zahidnogo Podillya yak oboronno fortifikacijni ob yekti Naukovi zapiski Nacionalnogo zapovidnika Zamki Ternopillya Zbarazh Vik 2013 s 118 124DzherelaDobryanskij V Ploshanskij P Pro obstezhennya pecher na teritoriyi prirodnogo parku Dnistrovskij kanjon v Zalishickomu rajoni Turizm geografiya krayeznavstvo aktualni problemi teoriyi i praktiki Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi m Ternopil 16 17 travnya 2019 r Ternopil Redakcijno vidavnichij viddil Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka 2019 253 268 s

Дата публікації:
Топ