Кирило і Марія Радонезькі (пом. 1337) — преподобні Російської православної церкви, батьки визначного московського релігійного діяча преподобного Сергія Радонезького.
Життєпис
Кирило і Марія мешкали в кінці XIII - на початку XIV сторіччя в Ростовському князівстві, за переказами, володіли маєтком на березі річки в 4 км від Ростова. Кирило був знатним боярином ростовських князів Костянтина Борисовича, а після Василя Костянтиновича, не раз супроводжував їх у поїздках в Золоту Орду. Можливо, близькість роду преподобного Сергія по батькові та пояснюється їх походженням від загального предка - варяга Шимона - будівельника Успенського собору Києво-Печерського монастиря. Про походження роду преподобного Сергія від варяга Шимона, крім непрямих даних, згадок родини боярина Кирила як Симонова та інших, говорить і переказ, записаний у середині XIX сторіччя краєзнавцем Ростова Великого Олександром Яковичем Артиновим.
Походження Марії невідомо, хоча можна припускати її походження як від простих ростовських людей, так і від знатних татар, ймовірно, чингізидів. Чоловік сестри Марії, який переселився разом з Кирилом в Радонеж - Дюдень, був з численних тоді в Ростові знатних хрещених татар. Подібно до сучасних кряшенам, шлюби їх зазвичай влаштовувалися всередині їх громади, а виключення з цього правила були результатом дуже великої любові. Серед ти, що переселилися з боярином Кирилом до Радонежа родичів Марії був і Тормос. У той час прізвиська (нехристиянські імена) в офіційних документах використовувалися тільки по відношенню до християн зі знатних людей. Також, ймовірно, що обидва знатних родича Марії татарського походження - не тільки чоловік її сестри Дюдень, який не міг би одружитися на сестрі Марії, будучи кровним родичем, але і Тормосов - були її кровними родичами, тому і не можна повністю виключати походження Марії зі слов'ян або інших народів Ростовської землі.
Подружжя воліли жити не в місті, а на селі, й їхні діти не дивлячись на боярське походження, росли в працях і турботах звичайних селян, стали майстрами на всі руки. Кирило і Марія суворо дотримувалися церковних правил, молилися і разом ходили в храм, допомагали незаможним, приймали мандрівників. Під час вагітностей Марія дотримувалася посту, уникала м'яса, риби і молока, харчуючись лише хлібом і рослинною їжею. У них були діти Стефан, Варфоломій (майбутній Сергій Радонезький), Петро і Ганна (вона згадується істориком Крючковим, в інших же джерелах Анна - дружина Стефана). Згідно з житієм, коли Марія була в церкві, вагітна Варфоломієм, той тричі вигукнув гучним голосом в материнському череві. З перших днів життя немовля Варфоломій всіх дивував постування: по середах і п'ятницях він зовсім нічого не їв, а в інші дні відмовлявся від материнського молока, якщо Марія їла м'ясо.
Варфоломій, коли йому було близько 12 років, попросив у батьків благословення на чернецтво, ті не заперечували, але просили почекати до їх смерті. Близько 1328 року, за сучасними даними Свято-Троїцької Сергієвої Лаври - близько 1340 року, його батьки після зубожіння через тривалий голод у Ростовській землі переселилися в Московське князівство - в Радонеж, де жили поблизу церкви Різдва Христового, де запросив родича Кирила - ієродиякона Онисима, згодом одного з перших учнів Преподобного Сергія в Свято-Троїцької обителі - московський тисяцький Протасій Федорович. Кирило мав отримати маєток, але через старість не міг служити князю, і цей обов'язок прийняв на себе старший син Стефан.
В кінці життя Кирило і Марія разом прийняли спочатку чернечий постриг, а потім і схиму в Хотьковському Покровському монастирі в 3 км від Радонежа, в той час одночасно чоловічому і жіночому. За ними, вже немічними, доглядав Стефан, що також оселився в монастирі після смерті своєї дружини. Померли в 1337 рік (не пізніше початку 1340 років) в старості, після хвороб, благословивши Варфоломія на чернечий подвиг. Діти поховали їх у Покровському соборі, де і дотепер перебувають їх мощі, і преподобний Сергій перед прийняттям важливих рішень і перед своїми небезпечними через розбійників і диких звірів далекими пішими переходами, часто поодинці, обов'язково відвідував місце їх спочинку.
Шанування
Уже в XIV сторіччі в особовому житії преподобного Сергія батьки його зображені з німбами. До XIX сторіччя шанування їх поширилося у Російській імперії, про що свідчать месяцеслови того часу, до них йшли за зціленням. 3 квітня 1992 року, в рік святкування 600-річчя від дня смерті преподобного Сергія, на Архієрейському соборі Російської православної церкви відбулося загальноцерковне прославляння схимонаха Кирила і схимонахині Марії. Святкування пам'яті преподобних Кирила і Марії 28 вересня (11 жовтня) і 18 (31) січня, а також в собори Ростовських і Радонежських святих.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 Вересня 2020. Процитовано 15 Березня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 Січня 2020. Процитовано 15 Березня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilo i Mariya Radonezki pom 1337 prepodobni Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi batki viznachnogo moskovskogo religijnogo diyacha prepodobnogo Sergiya Radonezkogo Batki i ditina Varfolomij 1 Narodzhennya 2 U kolisci 3 Hreshennya Fragment yaroslavskoyi ikoni seredini XVII storichchya Sergij Radonezkij z zhitiyem Yaroslavskij muzej zapovidnikZhittyepisKirilo i Mariya meshkali v kinci XIII na pochatku XIV storichchya v Rostovskomu knyazivstvi za perekazami volodili mayetkom na berezi richki v 4 km vid Rostova Kirilo buv znatnim boyarinom rostovskih knyaziv Kostyantina Borisovicha a pislya Vasilya Kostyantinovicha ne raz suprovodzhuvav yih u poyizdkah v Zolotu Ordu Mozhlivo blizkist rodu prepodobnogo Sergiya po batkovi ta poyasnyuyetsya yih pohodzhennyam vid zagalnogo predka varyaga Shimona budivelnika Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskogo monastirya Pro pohodzhennya rodu prepodobnogo Sergiya vid varyaga Shimona krim nepryamih danih zgadok rodini boyarina Kirila yak Simonova ta inshih govorit i perekaz zapisanij u seredini XIX storichchya krayeznavcem Rostova Velikogo Oleksandrom Yakovichem Artinovim Pohodzhennya Mariyi nevidomo hocha mozhna pripuskati yiyi pohodzhennya yak vid prostih rostovskih lyudej tak i vid znatnih tatar jmovirno chingizidiv Cholovik sestri Mariyi yakij pereselivsya razom z Kirilom v Radonezh Dyuden buv z chislennih todi v Rostovi znatnih hreshenih tatar Podibno do suchasnih kryashenam shlyubi yih zazvichaj vlashtovuvalisya vseredini yih gromadi a viklyuchennya z cogo pravila buli rezultatom duzhe velikoyi lyubovi Sered ti sho pereselilisya z boyarinom Kirilom do Radonezha rodichiv Mariyi buv i Tormos U toj chas prizviska nehristiyanski imena v oficijnih dokumentah vikoristovuvalisya tilki po vidnoshennyu do hristiyan zi znatnih lyudej Takozh jmovirno sho obidva znatnih rodicha Mariyi tatarskogo pohodzhennya ne tilki cholovik yiyi sestri Dyuden yakij ne mig bi odruzhitisya na sestri Mariyi buduchi krovnim rodichem ale i Tormosov buli yiyi krovnimi rodichami tomu i ne mozhna povnistyu viklyuchati pohodzhennya Mariyi zi slov yan abo inshih narodiv Rostovskoyi zemli Podruzhzhya volili zhiti ne v misti a na seli j yihni diti ne divlyachis na boyarske pohodzhennya rosli v pracyah i turbotah zvichajnih selyan stali majstrami na vsi ruki Kirilo i Mariya suvoro dotrimuvalisya cerkovnih pravil molilisya i razom hodili v hram dopomagali nezamozhnim prijmali mandrivnikiv Pid chas vagitnostej Mariya dotrimuvalasya postu unikala m yasa ribi i moloka harchuyuchis lishe hlibom i roslinnoyu yizheyu U nih buli diti Stefan Varfolomij majbutnij Sergij Radonezkij Petro i Ganna vona zgaduyetsya istorikom Kryuchkovim v inshih zhe dzherelah Anna druzhina Stefana Zgidno z zhitiyem koli Mariya bula v cerkvi vagitna Varfolomiyem toj trichi viguknuv guchnim golosom v materinskomu cherevi Z pershih dniv zhittya nemovlya Varfolomij vsih divuvav postuvannya po seredah i p yatnicyah vin zovsim nichogo ne yiv a v inshi dni vidmovlyavsya vid materinskogo moloka yaksho Mariya yila m yaso Varfolomij koli jomu bulo blizko 12 rokiv poprosiv u batkiv blagoslovennya na chernectvo ti ne zaperechuvali ale prosili pochekati do yih smerti Blizko 1328 roku za suchasnimi danimi Svyato Troyickoyi Sergiyevoyi Lavri blizko 1340 roku jogo batki pislya zubozhinnya cherez trivalij golod u Rostovskij zemli pereselilisya v Moskovske knyazivstvo v Radonezh de zhili poblizu cerkvi Rizdva Hristovogo de zaprosiv rodicha Kirila iyerodiyakona Onisima zgodom odnogo z pershih uchniv Prepodobnogo Sergiya v Svyato Troyickoyi obiteli moskovskij tisyackij Protasij Fedorovich Kirilo mav otrimati mayetok ale cherez starist ne mig sluzhiti knyazyu i cej obov yazok prijnyav na sebe starshij sin Stefan V kinci zhittya Kirilo i Mariya razom prijnyali spochatku chernechij postrig a potim i shimu v Hotkovskomu Pokrovskomu monastiri v 3 km vid Radonezha v toj chas odnochasno cholovichomu i zhinochomu Za nimi vzhe nemichnimi doglyadav Stefan sho takozh oselivsya v monastiri pislya smerti svoyeyi druzhini Pomerli v 1337 rik ne piznishe pochatku 1340 rokiv v starosti pislya hvorob blagoslovivshi Varfolomiya na chernechij podvig Diti pohovali yih u Pokrovskomu sobori de i doteper perebuvayut yih moshi i prepodobnij Sergij pered prijnyattyam vazhlivih rishen i pered svoyimi nebezpechnimi cherez rozbijnikiv i dikih zviriv dalekimi pishimi perehodami chasto poodinci obov yazkovo vidviduvav misce yih spochinku ShanuvannyaPrepodobnij Sergij Radonezkij pered trunami batkiv Ikona XIX storichchya Uzhe v XIV storichchi v osobovomu zhitiyi prepodobnogo Sergiya batki jogo zobrazheni z nimbami Do XIX storichchya shanuvannya yih poshirilosya u Rosijskij imperiyi pro sho svidchat mesyaceslovi togo chasu do nih jshli za zcilennyam 3 kvitnya 1992 roku v rik svyatkuvannya 600 richchya vid dnya smerti prepodobnogo Sergiya na Arhiyerejskomu sobori Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vidbulosya zagalnocerkovne proslavlyannya shimonaha Kirila i shimonahini Mariyi Svyatkuvannya pam yati prepodobnih Kirila i Mariyi 28 veresnya 11 zhovtnya i 18 31 sichnya a takozh v sobori Rostovskih i Radonezhskih svyatih Primitki Arhiv originalu za 18 Veresnya 2020 Procitovano 15 Bereznya 2020 Arhiv originalu za 5 Sichnya 2020 Procitovano 15 Bereznya 2020 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij