Володимир Олексійович Кириллін (20 січня 1913, місто Москва, тепер Російська Федерація — 29 січня 1999, місто Москва) — радянський діяч, фізик, видатний вчений в галузі енергетики, віце-президент АН СРСР, заступник голови Ради міністрів СРСР і голова Державного комітету РМ СРСР з науки і техніки. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1961 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань. Доктор технічних наук (1951), професор (1952). Дійсний член Академії наук СРСР по відділенню технічних наук (енергетика) (з 29.06.1962, член-кореспондент з 23.10.1953). Іноземний член Болгарської Академії наук (1969).
Кириллін Володимир Олексійович | |
---|---|
Народився | 20 січня 1913 Москва, Російська імперія[1] |
Помер | 29 січня 1999 (86 років) Москва, Росія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Росія, СРСР, Росія |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, фізик, теплофізик |
Галузь | d і енергетика |
Відомий завдяки | енергетика і теплофізика |
Alma mater | Московський енергетичний інститут |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Вчителі | Q4128273? |
Знання мов | російська |
Заклад | Московський енергетичний інститут |
Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС |
Посада | d, d і депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в родині дитячого лікаря. Після закінчення семирічної школи № 16 Бауманського району Москви з червня 1928 року навчався на курсах підготовки у втуз при Московському педагогічному технікумі.
З червня 1929 року — чорнороб, підручний слюсаря, слюсар Московського електрозаводу. У 1931 році вступив на вечірнє відділення Московського енергетичного інституту (МЕІ). У травні 1932 року перейшов на роботу слюсарем в Московську теплову мережу «Мосенерго» (Мостепломережбуд).
З січня 1933 року навчався на денному відділенні Московського енергетичного інституту. Закінчив МЕІ за фахом інженера-теплотехніка, захистивши в липні 1936 року дипломний проєкт «Сокольницька теплоцентраль потужністю 50 мегават при 130 атмосферах».
Після закінчення інституту у 1936 році працював інжнером Каширської державної районної електростанції (ДРЕС) Московської області.
З жовтня 1936 по лютий 1938 року служив у Військово-морському флоті СРСР: на особливо потужній електростанції Тихоокеанського флоту.
З лютого 1938 року — інженер Бюро прямоточного котлобудування в Москві. У вересні 1938 року поступив до заочної аспірантури Московського енергетичного інституту. У березні 1939 року перевівся в очну аспірантуру. З 1939 по 1941 рік працював асистентом у Московському енергетичному інституті.
У кінці серпня 1941 року призваний до Червоної армії. Навчався на курсах підготовки офіцерів морської піхоти, був курсантом, потім — викладачем курсів. Демобілізувався влітку 1943 року. У 1943 році — інструктор ЦК ВКП(б).
У 1943 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Теплоємності реальних газів і їх залежність від температури і тиску».
У 1943—1945 роках — викладач кафедри інженерної теплофізики, партійний організатор Московського енергетичного інституту.
З травня по серпень 1945 року служив у складі Групи радянських військ в Австрії.
У 1945—1954 роках — викладач, доцент (з 1946), професор (з 1952) кафедри інженерної теплофізики; одночасно секретар комітету ВКП(б), заступник директора (у 1951—1954 роках) Московського енергетичного інституту.
У 1951 захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження термодинамічних властивостей води і водяної пари високих параметрів». У 1954 році з ініціативи Володимира Кирилліна була утворена кафедра інженерної теплофізики, яку він очолював до 1982 року. Був директором лабораторії високих температур АН СРСР, пізніше перетвореної в Науково-дослідний інститут високих температур (НІІВТ) при Московському енергетичному інституті.
У 1954—1955 роках — заступник міністра вищої освіти СРСР.
У 1955 році — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР по новій техніці.
У вересні 1955 — 20 грудня 1962 року — завідувач відділу науки, вищих навчальних закладів і шкіл ЦК КПРС.
5 лютого 1963 — 12 листопада 1965 року — віцепрезидент Академії наук СРСР.
Одночасно у 1963—1966 роках — голова правління Всесоюзного товариства «Знання». У 1963—1964 роках — голова Радянського Пагуошського комітету.
2 жовтня 1965 — 22 січня 1980 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.
Одночасно 2 жовтня 1965 — 5 липня 1978 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з науки і техніки. 5 липня 1978 — 22 січня 1980 року — голова Державного комітету СРСР з науки і техніки.
У 1980—1985 роках — завідувач Сектора високих температур Академії наук СРСР.
У 1985—1988 роках — академік-секретар відділення фізико-технічних наук та енергетики Академії наук СРСР.
У 1988—1994 роках — радник Президії Академії наук СРСР (Російської Академії наук). Працював в Інституті високих температур РАН.
Головний редактор журналів «Теплоенергетика» (з 1963 року), «Вісник Академії наук СРСР» (1963—1966), «Енергія» (з 1982 року). Був членом редакційної колегії журналів «Наука і життя» і «Інженерно-фізичного журналу».
Помер 29 січня 1999 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.
Наукова діяльність
Основні дослідження стосуються теплофізичних властивостей різних речовин, зокрема властивостей води і водяної пари, важкої води і її пари при високих параметрах. Вивчав термодинамічні властивості великого числа твердих речовин при високих температурах. Наукові інтереси пов'язані також зі створенням магнітогідродинамічних генераторів для прямого перетворення теплової енергії в електричну, багато зробив для розробки унікальних технологій передачі великих мас енергії на наддалекі відстані при ультразвуковій напрузі.
Автор праць «Основи експериментальної термодинаміки» (1950), «Термодинамічні властивості газів» (1953), «Термодинаміка розчинів» (1956), «Дослідження термодинамічних властивостей речовин» (1963), «Важка вода» (1963), «Технічна термодинаміка» (1968), «Сторінки історії науки і техніки» (1986).
Нагороди і звання
- чотири ордени Леніна (1973,)
- орден Жовтневої Революції (1983)
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (4.03.1998)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За трудову доблесть» (26.09.1960)
- медалі
- Сталінська премія ІІІ ст. (1951) — за теоретичні та експериментальні дослідження термодинамічних властивостей води і водяної пари в області високих і надвисоких температур і тисків
- Ленінська премія (1959) — за теоретичні та експериментальні дослідження теплофізичних властивостей води і водяної пари при високому тиску
- Державна премія СРСР (1976) — за підручник «Технічна термодинаміка»
Примітки
- Кириллин Владимир Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Кириллин Владимир Алексеевич [ 26 Травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кириллин Владимир Алексеевич [ 7 Травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Oleksijovich Kirillin 20 sichnya 1913 19130120 misto Moskva teper Rosijska Federaciya 29 sichnya 1999 misto Moskva radyanskij diyach fizik vidatnij vchenij v galuzi energetiki vice prezident AN SRSR zastupnik golovi Radi ministriv SRSR i golova Derzhavnogo komitetu RM SRSR z nauki i tehniki Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi KPRS u 1956 1961 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah Chlen CK KPRS u 1966 1981 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 10 go sklikan Doktor tehnichnih nauk 1951 profesor 1952 Dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR po viddilennyu tehnichnih nauk energetika z 29 06 1962 chlen korespondent z 23 10 1953 Inozemnij chlen Bolgarskoyi Akademiyi nauk 1969 Kirillin Volodimir OleksijovichNarodivsya20 sichnya 1913 1913 01 20 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer29 sichnya 1999 1999 01 29 86 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistpolitik fizik teplofizikGaluzd i energetikaVidomij zavdyakienergetika i teplofizikaAlma materMoskovskij energetichnij institutNaukovij stupindoktor tehnichnih naukVchiteliQ4128273 Znannya movrosijskaZakladMoskovskij energetichnij institutChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR i CK KPRSPosadad d i deputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya v rodini dityachogo likarya Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli 16 Baumanskogo rajonu Moskvi z chervnya 1928 roku navchavsya na kursah pidgotovki u vtuz pri Moskovskomu pedagogichnomu tehnikumi Z chervnya 1929 roku chornorob pidruchnij slyusarya slyusar Moskovskogo elektrozavodu U 1931 roci vstupiv na vechirnye viddilennya Moskovskogo energetichnogo institutu MEI U travni 1932 roku perejshov na robotu slyusarem v Moskovsku teplovu merezhu Mosenergo Mosteplomerezhbud Z sichnya 1933 roku navchavsya na dennomu viddilenni Moskovskogo energetichnogo institutu Zakinchiv MEI za fahom inzhenera teplotehnika zahistivshi v lipni 1936 roku diplomnij proyekt Sokolnicka teplocentral potuzhnistyu 50 megavat pri 130 atmosferah Pislya zakinchennya institutu u 1936 roci pracyuvav inzhnerom Kashirskoyi derzhavnoyi rajonnoyi elektrostanciyi DRES Moskovskoyi oblasti Z zhovtnya 1936 po lyutij 1938 roku sluzhiv u Vijskovo morskomu floti SRSR na osoblivo potuzhnij elektrostanciyi Tihookeanskogo flotu Chlen VKP b z 1937 roku Z lyutogo 1938 roku inzhener Byuro pryamotochnogo kotlobuduvannya v Moskvi U veresni 1938 roku postupiv do zaochnoyi aspiranturi Moskovskogo energetichnogo institutu U berezni 1939 roku perevivsya v ochnu aspiranturu Z 1939 po 1941 rik pracyuvav asistentom u Moskovskomu energetichnomu instituti U kinci serpnya 1941 roku prizvanij do Chervonoyi armiyi Navchavsya na kursah pidgotovki oficeriv morskoyi pihoti buv kursantom potim vikladachem kursiv Demobilizuvavsya vlitku 1943 roku U 1943 roci instruktor CK VKP b U 1943 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Teployemnosti realnih gaziv i yih zalezhnist vid temperaturi i tisku U 1943 1945 rokah vikladach kafedri inzhenernoyi teplofiziki partijnij organizator Moskovskogo energetichnogo institutu Z travnya po serpen 1945 roku sluzhiv u skladi Grupi radyanskih vijsk v Avstriyi U 1945 1954 rokah vikladach docent z 1946 profesor z 1952 kafedri inzhenernoyi teplofiziki odnochasno sekretar komitetu VKP b zastupnik direktora u 1951 1954 rokah Moskovskogo energetichnogo institutu U 1951 zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Doslidzhennya termodinamichnih vlastivostej vodi i vodyanoyi pari visokih parametriv U 1954 roci z iniciativi Volodimira Kirillina bula utvorena kafedra inzhenernoyi teplofiziki yaku vin ocholyuvav do 1982 roku Buv direktorom laboratoriyi visokih temperatur AN SRSR piznishe peretvorenoyi v Naukovo doslidnij institut visokih temperatur NIIVT pri Moskovskomu energetichnomu instituti U 1954 1955 rokah zastupnik ministra vishoyi osviti SRSR U 1955 roci zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu Radi ministriv SRSR po novij tehnici U veresni 1955 20 grudnya 1962 roku zaviduvach viddilu nauki vishih navchalnih zakladiv i shkil CK KPRS 5 lyutogo 1963 12 listopada 1965 roku viceprezident Akademiyi nauk SRSR Odnochasno u 1963 1966 rokah golova pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva Znannya U 1963 1964 rokah golova Radyanskogo Paguoshskogo komitetu 2 zhovtnya 1965 22 sichnya 1980 roku zastupnik golovi Radi ministriv SRSR Odnochasno 2 zhovtnya 1965 5 lipnya 1978 roku golova Derzhavnogo komitetu Radi ministriv SRSR z nauki i tehniki 5 lipnya 1978 22 sichnya 1980 roku golova Derzhavnogo komitetu SRSR z nauki i tehniki U 1980 1985 rokah zaviduvach Sektora visokih temperatur Akademiyi nauk SRSR U 1985 1988 rokah akademik sekretar viddilennya fiziko tehnichnih nauk ta energetiki Akademiyi nauk SRSR U 1988 1994 rokah radnik Prezidiyi Akademiyi nauk SRSR Rosijskoyi Akademiyi nauk Pracyuvav v Instituti visokih temperatur RAN Golovnij redaktor zhurnaliv Teploenergetika z 1963 roku Visnik Akademiyi nauk SRSR 1963 1966 Energiya z 1982 roku Buv chlenom redakcijnoyi kolegiyi zhurnaliv Nauka i zhittya i Inzhenerno fizichnogo zhurnalu Pomer 29 sichnya 1999 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivochomu cvintari Naukova diyalnistOsnovni doslidzhennya stosuyutsya teplofizichnih vlastivostej riznih rechovin zokrema vlastivostej vodi i vodyanoyi pari vazhkoyi vodi i yiyi pari pri visokih parametrah Vivchav termodinamichni vlastivosti velikogo chisla tverdih rechovin pri visokih temperaturah Naukovi interesi pov yazani takozh zi stvorennyam magnitogidrodinamichnih generatoriv dlya pryamogo peretvorennya teplovoyi energiyi v elektrichnu bagato zrobiv dlya rozrobki unikalnih tehnologij peredachi velikih mas energiyi na naddaleki vidstani pri ultrazvukovij napruzi Avtor prac Osnovi eksperimentalnoyi termodinamiki 1950 Termodinamichni vlastivosti gaziv 1953 Termodinamika rozchiniv 1956 Doslidzhennya termodinamichnih vlastivostej rechovin 1963 Vazhka voda 1963 Tehnichna termodinamika 1968 Storinki istoriyi nauki i tehniki 1986 Nagorodi i zvannyachotiri ordeni Lenina 1973 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1983 orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV st Rosijska Federaciya 4 03 1998 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za trudovu doblest 26 09 1960 medali Stalinska premiya III st 1951 za teoretichni ta eksperimentalni doslidzhennya termodinamichnih vlastivostej vodi i vodyanoyi pari v oblasti visokih i nadvisokih temperatur i tiskiv Leninska premiya 1959 za teoretichni ta eksperimentalni doslidzhennya teplofizichnih vlastivostej vodi i vodyanoyi pari pri visokomu tisku Derzhavna premiya SRSR 1976 za pidruchnik Tehnichna termodinamika PrimitkiKirillin Vladimir Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaKirillin Vladimir Alekseevich 26 Travnya 2018 u Wayback Machine ros Kirillin Vladimir Alekseevich 7 Travnya 2021 u Wayback Machine ros