Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Касимушаги» — азербайджанські ворсові килими, що належать до джебраїльської групи карабаського типу. Назва цього килима пов'язана з назвою Касимушаги — жителів сіл Шамкенд, Аріклі, Кюрдгаджи, Чорман та Шальва, розташованих на 50 кілометрів північніше нинішнього районного центру міста Лачін. Касим — це ім'я шанованого чоловіка, який колись там жив. У тих селах донедавна ткали килими високої якості, але відтоді вони втратили свої технічні та художні принади та перейшли в розряд низькосортних. Варто відзначити, що килими «Касимушаги» виробляли не лише на зазначеній території, а й у всіх килимоткацьких пунктах Карабаху. Однак килими, виткані в Агджабеді та Шуші, за якістю і художніми властивостями значно перевершують інші.
 | |
| Час створення: | XVII—XVIII ст. |
|---|---|
| Матеріал: | вовна |
| Зберігається: | Баку |
| Музей: | Азербайджанський державний музей килима та народного прикладного мистецтва імені Лятіфа Керімова |
 Килим «Касимушаги» (XVIII століття). у Вікісховищі | |
Художні особливості
Серединне поле килимів «Гасимушаги» вирізняється складністю. Його композиція складається з різних деталей та елементів і з художньої точки зору вважається оригінальною. У центрі килима розташований великий гьоль , оточений облямівкою. В середині гьоля присутній чотиригранний медальйон (хонча). Від боків гьоля розходяться вусібіч чотири пари сплетених гілок. Деякі мистецтвознавці помилково вважають цей гьоль і гілки «Кара гуртом» (чорний жук).
У нижній та верхній частинах серединного поля розташована пара великих білих голів , які за формою тотожні гілкам, які відходять від центрального гьоля. Між цими двома «голами» (у верхній та нижній частинах великого гьоля) розташовані губпа, які є характерними лише для цього килима та гармонують із загальним малюнком узору. Килимоткачі Карабаху вважають, що ця губпа є «табарзином», «балтою», а деякі вважають, що це зображення Ерсина.
Композиція килимів «Касимушаги», створених у XVIII столітті, видається більш складною, ніж килимів, витканих у XIX столітті. Бордюрна облямівка цього килима складається з декількох смуг, але характерною для цього килима вважають малу облямівку, яка отримала у ткачів назву «Оджаг», що значить багаття, вогнище.
Структура та технічні особливості
Килими «Касимушаги» зазвичай бувають малих та середніх розмірів. У XVII — XVIII століттях виробляли були килими «Касимушаги» великого формату. На кожний квадратний дециметр припадає від 30 × 30 до 40 × 40 вузлів (на кожний квадратний метр — від 90 000 до 160 000 вузлів). Висота ворсу дорівнює 7—10 мм. Килими «Касимушаги» вважають одними з найкращих килимів Карабаського типу.
«Касимушаги» у філателії
2007 року в Празі відбулася виставка кавказьких килимів. У виставці чеські представники ознайомилися з деякими килимами карабаської школи азербайджанського килима. Через деякий час у Чехії були випущені поштові марки із зображенням Килимів. На цих марках були представлені фотографії «карабаських килимів XIX століття».
Одна з випущених у квітні 2010 марок із зображенням килимів XIX століття, зображує ворсовий вовняний килим «Касимушаги» (228 ×155) з Лачина. Як й інші килими Карабахської школи, цей килим вирізняється яскравими квітами, у центрі - візерунок геометричної форми, краї ж — типової форми з зображенням квітів. При виробництві таких килимів використовують лише вовняну пряжу. Вартість поштової марки становить 21 чеська крона. На кожній сторінці розташовано по чотири марки розміром 40 × 50 мм.
Див. також
Примітки
- Лятиф Керимов. Азербайджанский ковёр. Том III. III. Тип Карабах. В) Джебраильская группа. «Касымушагы». Б.: «Гянджлик», 1983. Стр. 221-223. (рос.) (англ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012.
- На 127-й сторінці книги М. Д. Ісаєва «Ковровое производство Закавказья» (Тифлис, 1932) автор помилково вважає «Касимушаги» назвою села.
- Центр Лачинського району в Азербайджані — місто Лачін до 1923 р. називалось Абдаллар
- За розповідями місцевих жителів, в XV столітті Абдул Керім та Абдул Азім зі шляхетного роду іракських тюрків (каркутів) щороку навесні, забравши свою худобу, перебиралися в ці прохолодні місця, рятуючись від літньої спеки. Пізніше безперервні війни змусили їх назавжди оселитися тут. Касим був сином одного з цих двох шляхетних каркутів. Жителів вищеназваних сіл і селищ вважають нащадками цього Касима. Згодом стали називати Касимушаги, тобто діти, нащадки Касима (див. Лятіф Керимов. Азербайджанский ковёр. Том III. III. Тип Карабах. А) Карабахская группа. «Касымушагы». Б.: «Гянджлик», 1983. Стр. 221).
- Гол — означає рукав, рука.
- Табарзин — вид сокири у формі півмісяця. Такі сокири носили при собі дервіші-суфісти.
- Балта — сокира
- Ерсін — шкребок для тіста. Служить також інструментом лимаря, використовується для шкіряних робіт.
- Азербайджанские ковры на чешской марки [ 15 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Stamps issued with CZ008.10 [ 23 Лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.) (фр.)
- Czech Post [ 6 Березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) (фр.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Килими Гасимушаги |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasimushagi azerbajdzhanski vorsovi kilimi sho nalezhat do dzhebrayilskoyi grupi karabaskogo tipu Nazva cogo kilima pov yazana z nazvoyu Kasimushagi zhiteliv sil Shamkend Arikli Kyurdgadzhi Chorman ta Shalva roztashovanih na 50 kilometriv pivnichnishe ninishnogo rajonnogo centru mista Lachin Kasim ce im ya shanovanogo cholovika yakij kolis tam zhiv U tih selah donedavna tkali kilimi visokoyi yakosti ale vidtodi voni vtratili svoyi tehnichni ta hudozhni prinadi ta perejshli v rozryad nizkosortnih Varto vidznachiti sho kilimi Kasimushagi viroblyali ne lishe na zaznachenij teritoriyi a j u vsih kilimotkackih punktah Karabahu Odnak kilimi vitkani v Agdzhabedi ta Shushi za yakistyu i hudozhnimi vlastivostyami znachno perevershuyut inshi Kilim Kasimushagi XVIII stolittya Chas stvorennya XVII XVIII st Material vovnaZberigayetsya BakuMuzej Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej kilima ta narodnogo prikladnogo mistectva imeni Lyatifa Kerimova Kilim Kasimushagi XVIII stolittya u VikishovishiHudozhni osoblivostiKilim Gasimushagi kincya XIX stolittya Seredinne pole kilimiv Gasimushagi viriznyayetsya skladnistyu Jogo kompoziciya skladayetsya z riznih detalej ta elementiv i z hudozhnoyi tochki zoru vvazhayetsya originalnoyu U centri kilima roztashovanij velikij gol otochenij oblyamivkoyu V seredini golya prisutnij chotirigrannij medaljon honcha Vid bokiv golya rozhodyatsya vusibich chotiri pari spletenih gilok Deyaki mistectvoznavci pomilkovo vvazhayut cej gol i gilki Kara gurtom chornij zhuk U nizhnij ta verhnij chastinah seredinnogo polya roztashovana para velikih bilih goliv yaki za formoyu totozhni gilkam yaki vidhodyat vid centralnogo golya Mizh cimi dvoma golami u verhnij ta nizhnij chastinah velikogo golya roztashovani gubpa yaki ye harakternimi lishe dlya cogo kilima ta garmonuyut iz zagalnim malyunkom uzoru Kilimotkachi Karabahu vvazhayut sho cya gubpa ye tabarzinom baltoyu a deyaki vvazhayut sho ce zobrazhennya Ersina Kompoziciya kilimiv Kasimushagi stvorenih u XVIII stolitti vidayetsya bilsh skladnoyu nizh kilimiv vitkanih u XIX stolitti Bordyurna oblyamivka cogo kilima skladayetsya z dekilkoh smug ale harakternoyu dlya cogo kilima vvazhayut malu oblyamivku yaka otrimala u tkachiv nazvu Odzhag sho znachit bagattya vognishe Struktura ta tehnichni osoblivostiKilimotkacki instrumenti Kilimi Kasimushagi zazvichaj buvayut malih ta serednih rozmiriv U XVII XVIII stolittyah viroblyali buli kilimi Kasimushagi velikogo formatu Na kozhnij kvadratnij decimetr pripadaye vid 30 30 do 40 40 vuzliv na kozhnij kvadratnij metr vid 90 000 do 160 000 vuzliv Visota vorsu dorivnyuye 7 10 mm Kilimi Kasimushagi vvazhayut odnimi z najkrashih kilimiv Karabaskogo tipu Kasimushagi u filateliyi2007 roku v Prazi vidbulasya vistavka kavkazkih kilimiv U vistavci cheski predstavniki oznajomilisya z deyakimi kilimami karabaskoyi shkoli azerbajdzhanskogo kilima Cherez deyakij chas u Chehiyi buli vipusheni poshtovi marki iz zobrazhennyam Kilimiv Na cih markah buli predstavleni fotografiyi karabaskih kilimiv XIX stolittya Odna z vipushenih u kvitni 2010 marok iz zobrazhennyam kilimiv XIX stolittya zobrazhuye vorsovij vovnyanij kilim Kasimushagi 228 155 z Lachina Yak j inshi kilimi Karabahskoyi shkoli cej kilim viriznyayetsya yaskravimi kvitami u centri vizerunok geometrichnoyi formi krayi zh tipovoyi formi z zobrazhennyam kvitiv Pri virobnictvi takih kilimiv vikoristovuyut lishe vovnyanu pryazhu Vartist poshtovoyi marki stanovit 21 cheska krona Na kozhnij storinci roztashovano po chotiri marki rozmirom 40 50 mm Div takozhAzerbajdzhanskij kilim Kilim KilimarstvoPrimitkiLyatif Kerimov Azerbajdzhanskij kovyor Tom III III Tip Karabah V Dzhebrailskaya gruppa Kasymushagy B Gyandzhlik 1983 Str 221 223 ros angl PDF Arhiv originalu PDF za 9 grudnya 2012 Procitovano 9 grudnya 2012 Na 127 j storinci knigi M D Isayeva Kovrovoe proizvodstvo Zakavkazya Tiflis 1932 avtor pomilkovo vvazhaye Kasimushagi nazvoyu sela Centr Lachinskogo rajonu v Azerbajdzhani misto Lachin do 1923 r nazivalos Abdallar Za rozpovidyami miscevih zhiteliv v XV stolitti Abdul Kerim ta Abdul Azim zi shlyahetnogo rodu irakskih tyurkiv karkutiv shoroku navesni zabravshi svoyu hudobu perebiralisya v ci proholodni miscya ryatuyuchis vid litnoyi speki Piznishe bezperervni vijni zmusili yih nazavzhdi oselitisya tut Kasim buv sinom odnogo z cih dvoh shlyahetnih karkutiv Zhiteliv vishenazvanih sil i selish vvazhayut nashadkami cogo Kasima Zgodom stali nazivati Kasimushagi tobto diti nashadki Kasima div Lyatif Kerimov Azerbajdzhanskij kovyor Tom III III Tip Karabah A Karabahskaya gruppa Kasymushagy B Gyandzhlik 1983 Str 221 Gol oznachaye rukav ruka Tabarzin vid sokiri u formi pivmisyacya Taki sokiri nosili pri sobi dervishi sufisti Balta sokira Ersin shkrebok dlya tista Sluzhit takozh instrumentom limarya vikoristovuyetsya dlya shkiryanih robit Azerbajdzhanskie kovry na cheshskoj marki 15 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine azerb Stamps issued with CZ008 10 23 Lyutogo 2013 u Wayback Machine angl fr Czech Post 6 Bereznya 2016 u Wayback Machine angl fr Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kilimi Gasimushagi