Кибальникова Тамара Пилипівна

Тамара Пилипівна Кибальникова (народ. 1940) — українська театральна акторка, заслужена артистка України.

Кибальникова Тамара Пилипівна
Народилася	20 липня 1940(1940-07-20) (83 роки)
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	акторка, акторка театру
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1961)
Заклад	Одеський обласний академічний драматичний театр, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Нагороди та премії

Біографія

У 1961 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, у 1979 закінчила той самий заклад за спеціальністю «режисура драми». Після закінчення навчання працювала в Одеському російському драматичному театрі, Київському академічному російському драматичному театрі ім. Л. Українки. З 1978 працює в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Театральні ролі

Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• Густавська — «Высшая точка — любовь» (1979)
• Ека — «Шесть старых дев и один мужчина» (1979)
• Нуйкіна — «Мы, нижеподписавшиеся» (1980)
• Женні Маркс — «Привет всем. Маркс» (за п'єсою Г. Кальтофена та Х. Пфайфера «Коротке та щасливе життя», 1981)
• Мати — «Что случилось, месье?» (за п'єсою М. Фермо «Будинок, де гупають двері», 1981)
• Аббі Патнем — «Любовь под вязами» (1982)
• Жінка з котлонагляду — «Правда памяти» (1982)
• Аделаїда — «Настасья Филипповна» (за романом Ф. Достоєвського «Ідіот», 1982)
• Гертруда — «Гамлет» (1984)
• Аркадіна — «Чайка» (1985)
• Місіс Туз, Дженні — «Всё в саду» (1986)
• Михальова — «Спортивные сцены 1981 года» (1987)
• Ельвіра — «Последняя женщина сеньора Хуана» (1987)
• Ксантиппа — «Последняя ночь Сократа» (1988)
• Дружина сержанта — «Полиция» (1989)
• Ніна — «Убьём мужчину?» (1990)
• Інесс — «Флоранс была шатенкой» (за п'єсою Ж.-П. Сартра «За зачиненими дверима», 1991)
• Мамаєва — «Я вам нужен, господа!» (за п'єсою А. Островського «На всякого мудреца довольно простоты», 1991)
• Філіппа — «Условия диктует леди» (1993)
• Фрозіна — «Игра о влюблённом ростовщике» (за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Скупий», 1995)
• Мот Фултон — «Белый джаз Каролины Эшли» (1996)
• Ганна Дмитрівна — «Живой труп» (1997)
• Леді Маркбі — «Идеальный муж» (1999)
• Лідія Іванівна — «Анна Каренина» (2000)
• Ліліан — «Древнейшая профессия» (2001)
• Пані де Сотанвіль — «Любовь времён Людовика» (2002)
• Місіс Сомс, Пані Віллард — «Наш городок» (2004)
• Войницька — «26 комнат…» (за п'єсою А. Чехова «Леший», 2006)
• Мати Лариси — «Голубчики мои!..» (за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна, 2006)
• Мадам де Воланж — «Опасные связи» (2007)
• Телефоністка — «Играем Чонкина» (за романом В. Войновича «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина», 2009)
• Сусідка — «Возвращение блудного отца» (2010)
• Іслаєва Ганна Семенівна — «Высшее благо на свете…» (за п'єсою І. Тургенєва «Месяц в деревне», 2011).

У мистецтві

Портрет актриси у 1967 році написала художниця Олена Кириченко.

Примітки

1. О. В. Загаєцька. Кириченко Олена Степанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — .

Посилання

• Офіційний сайт Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.) [ 15 Серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт Kino-Teatr.ru (рос.) [ 21 Липня 2013 у Wayback Machine.]