Кефалос

Кефалос (грец. Κέφαλος) — містечко в Греції. Розташоване на висоті 86 метрів над рівнем моря, в південно-західній частині острова Кос, за 34 км на північний захід від міста Кос і за 13 км на північний захід від міжнародного аеропорту «Гіппократ». Входить до громади Кос у периферії Південні Егейські острови. За результатами перепису населення 2011 року населення Кефалоса становило 2156 осіб.

Кефалос грец. Κέφαλος Координати 36°44′42″ пн. ш. 26°57′36″ сх. д. / 36.74500000002777256° пн. ш. 26.96000000002777952° сх. д. / 36.74500000002777256; 26.96000000002777952Координати: 36°44′42″ пн. ш. 26°57′36″ сх. д. / 36.74500000002777256° пн. ш. 26.96000000002777952° сх. д. / 36.74500000002777256; 26.96000000002777952 Країна  Греція Греція Адмінодиниця Кос ^d Населення 2329 осіб (2021), 2467 осіб (2001), 2281 осіб (1991), 2156 осіб (2011), 1859 осіб (1951)^[1] GeoNames 260308 OSM ↑5319060 ·R (Кос, Commune of Kefalos, Kos) Кефалос Кефалос (Греція)  Кефалос у Вікісховищі

Історія

Знахідки в печері Аспрі-Петра (Σπήλαιο Ασπρης Πέτρας) в околицях Кефалоса доводять, що заселення Коса людиною почалося в період неоліту. Поблизу Кефалоса лежать руїни Астіпалеї (дав.-гр. Ἀστυπάλαια), яка до 366 до н. е. була столицею острова. Потім Астіпалея була майже повністю зруйнована, від стародавнього міста збереглися лише руїни. У Кефалосі розташовані дві базиліки Святого Стефана, а також замок госпітальєрів кінця XV — початку XVI століття. Популярний курорт з піщаним мальовничим пляжем і традиційною архітектурою, домінантою міста служить старовинний вітряк.

Спільнота

Спільноту створено 1948 року (ΦΕΚ 248Α). До спільноти входять чотири населених пункти. За переписом 2011 року населення становить 2638 жителів. Площа 71,388 км².

Населений пункт	Населення (2011), осіб
	154
	228
Кефалос	2156
	100

Рік	Населення (Кефалос), осіб
1991	2281
2001	2467
2011	↘ 2156

Галерея

• Старовинний вітряк у Кефалосі
• Ранньохристиянська базиліка Святого Стефана

Примітки

1. Greek census 1951
   d:Track:Q12876985
2. [1] — М. : Эксмо, 2017. — С. 173. — (Подарочные издания. Туризм) — . з джерела 21 Вересня 2018
3. (гр.). Υπουργείο Πολιτισμού και Αθλητισμού. 2012. Архів оригіналу за 8 Лютого 2021. Процитовано 21 вересня 2018.
4. Прядкина Н. В. [2] — М. : Эксмо, 2016. — С. 220. — (Подарочные издания. Туризм) — . з джерела 10 Лютого 2021
5. [3] / отв. ред. Т. Коробкина. — М. : Эксмо, 2016. — С. 104. — (Подарочные издания. Туризм) — . з джерела 21 Вересня 2018
6. (гр.). ΕΕΤΑΑ. Архів оригіналу за 21 Вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
7. (гр.). Ελληνική Στατιστική Αρχή. Архів оригіналу за 16 липня 2006. Процитовано 22 червня 2017.