Ця стаття може містити . (квітень 2017) |
Ця стаття не містить . (січень 2015) |
Перші реалізації системи UNIX (до сьомої версії) виконувались на машині PDP-11 з 16-розрядною архітектурою й адресним простором, рівним 64 кілобайт. Деякі моделі підтримували окремий адресний простір для розміщення інструкцій і даних, однак у сукупності адресний простір довільного процесу не міг перевищувати 128 Кбайт. Це обмеження призвело до розвитку різних технологій програмних оверлеїв. Механізми управління пам'яттю в ранніх версіях UNIX обмежувалися можливостями підкачки сторінок (англ. swapping). Процеси завантажувались в оперативну пам'ять повністю один за одним. У певний момент часу у фізичній пам'яті машини могло поміститися невелике число процесів, а система була для них сумісно використовуваним ресурсом. Якщо необхідно було виконати інший процес, то один із існуючих процесів повинний був бути вивантаженим з пам'яті. Такий процес копіювався в заздалегідь виділену область для підкачки сторінок (swapping partition). Дисковий простір для підкачки сторінок (swap space) виділявся для кожного процесу на стадії його створення, що гарантувало доступність області підкачки при необхідності її використання.
Технологія завантаження сторінок за запитом (demand paging) з'явилася в системі UNIX після створення у 1978 році. Ця машина мала 32-розрядну архітектуру, 4-гігабайтний адресний простір і апаратну підтримку згаданої технології, тобто операційна система стала першою реалізацією UNIX, яка її підтримувала. А до середини 80-х років усі наявні тоді версії UNIX вже забезпечували завантаження сторінок за запитом як основну методику керування пам'яттю, технологія підкачки сторінок ж відійшла на другий план.
У системах завантаження сторінок за запитом пам'ять і адресний простір процесу поділені на сторінки фіксованого розміру, що містяться в пам'яті або вивантажуються за мірою необхідності. Сторінку фізичної пам'яті часто називають сторінковим фреймом (page frame) або фізичною сторінкою (physical page). В один момент часу можуть виконуватися одразу кілька процесів, при цьому у фізичній пам'яті розташовується лише деяка частина сторінок кожного з них. Кожна виконувана програма вважає себе єдиною в системі. Програмні адреси віртуальні і розділяються машиною на номер сторінки і зсув на цій сторінці. Апаратна частина разом з операційною системою виконує перетворення номера віртуальної сторінки в номер фізичного сторінкового фрейму і потім звертається до відповідної комірки пам'яті. Якщо необхідної сторінки немає в оперативній пам'яті, її необхідно туди завантажити. В ідеальному випадку жодна зі сторінок не може бути розміщеною в пам'яті доти, поки вона не стане потрібною (тобто поки на цю сторінку не буде зроблене посилання). Більшість сучасних систем UNIX роблять попередні розміщення деякої кількості сторінок у пам'яті (anticipatory paging), завантажуючи ті сторінки, що на думку системи незабаром будуть викликані.
Схему завантаження сторінок за запитом можна використовувати як разом з технологією підкачки сторінок, так і як її заміну. Деякі її переваги:
- розмір програми обмежується тільки максимальним обсягом віртуальної пам'яті, що на 32-розрядних машинах дорівнює 4 гігабайтам;
- первинне завантаження програми відбувається швидко, оскільки для початку роботи програми не потрібно цілком поміщати її в пам'ять комп'ютера;
- одночасно в системі може бути завантажено відразу кілька програм, тому що у визначений момент часу лише невелика частина сторінок кожної з них повинна знаходитися в пам'яті;
- переміщення окремих сторінок пам'яті набагато простіше для системи, ніж свопінг процесів або сегментів цілком.
Див. також
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni kviten 2017 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2015 Pershi realizaciyi sistemi UNIX do somoyi versiyi vikonuvalis na mashini PDP 11 z 16 rozryadnoyu arhitekturoyu j adresnim prostorom rivnim 64 kilobajt Deyaki modeli pidtrimuvali okremij adresnij prostir dlya rozmishennya instrukcij i danih odnak u sukupnosti adresnij prostir dovilnogo procesu ne mig perevishuvati 128 Kbajt Ce obmezhennya prizvelo do rozvitku riznih tehnologij programnih overleyiv Mehanizmi upravlinnya pam yattyu v rannih versiyah UNIX obmezhuvalisya mozhlivostyami pidkachki storinok angl swapping Procesi zavantazhuvalis v operativnu pam yat povnistyu odin za odnim U pevnij moment chasu u fizichnij pam yati mashini moglo pomistitisya nevelike chislo procesiv a sistema bula dlya nih sumisno vikoristovuvanim resursom Yaksho neobhidno bulo vikonati inshij proces to odin iz isnuyuchih procesiv povinnij buv buti vivantazhenim z pam yati Takij proces kopiyuvavsya v zazdalegid vidilenu oblast dlya pidkachki storinok swapping partition Diskovij prostir dlya pidkachki storinok swap space vidilyavsya dlya kozhnogo procesu na stadiyi jogo stvorennya sho garantuvalo dostupnist oblasti pidkachki pri neobhidnosti yiyi vikoristannya Tehnologiya zavantazhennya storinok za zapitom demand paging z yavilasya v sistemi UNIX pislya stvorennya u 1978 roci Cya mashina mala 32 rozryadnu arhitekturu 4 gigabajtnij adresnij prostir i aparatnu pidtrimku zgadanoyi tehnologiyi tobto operacijna sistema stala pershoyu realizaciyeyu UNIX yaka yiyi pidtrimuvala A do seredini 80 h rokiv usi nayavni todi versiyi UNIX vzhe zabezpechuvali zavantazhennya storinok za zapitom yak osnovnu metodiku keruvannya pam yattyu tehnologiya pidkachki storinok zh vidijshla na drugij plan U sistemah zavantazhennya storinok za zapitom pam yat i adresnij prostir procesu podileni na storinki fiksovanogo rozmiru sho mistyatsya v pam yati abo vivantazhuyutsya za miroyu neobhidnosti Storinku fizichnoyi pam yati chasto nazivayut storinkovim frejmom page frame abo fizichnoyu storinkoyu physical page V odin moment chasu mozhut vikonuvatisya odrazu kilka procesiv pri comu u fizichnij pam yati roztashovuyetsya lishe deyaka chastina storinok kozhnogo z nih Kozhna vikonuvana programa vvazhaye sebe yedinoyu v sistemi Programni adresi virtualni i rozdilyayutsya mashinoyu na nomer storinki i zsuv na cij storinci Aparatna chastina razom z operacijnoyu sistemoyu vikonuye peretvorennya nomera virtualnoyi storinki v nomer fizichnogo storinkovogo frejmu i potim zvertayetsya do vidpovidnoyi komirki pam yati Yaksho neobhidnoyi storinki nemaye v operativnij pam yati yiyi neobhidno tudi zavantazhiti V idealnomu vipadku zhodna zi storinok ne mozhe buti rozmishenoyu v pam yati doti poki vona ne stane potribnoyu tobto poki na cyu storinku ne bude zroblene posilannya Bilshist suchasnih sistem UNIX roblyat poperedni rozmishennya deyakoyi kilkosti storinok u pam yati anticipatory paging zavantazhuyuchi ti storinki sho na dumku sistemi nezabarom budut viklikani Shemu zavantazhennya storinok za zapitom mozhna vikoristovuvati yak razom z tehnologiyeyu pidkachki storinok tak i yak yiyi zaminu Deyaki yiyi perevagi rozmir programi obmezhuyetsya tilki maksimalnim obsyagom virtualnoyi pam yati sho na 32 rozryadnih mashinah dorivnyuye 4 gigabajtam pervinne zavantazhennya programi vidbuvayetsya shvidko oskilki dlya pochatku roboti programi ne potribno cilkom pomishati yiyi v pam yat komp yutera odnochasno v sistemi mozhe buti zavantazheno vidrazu kilka program tomu sho u viznachenij moment chasu lishe nevelika chastina storinok kozhnoyi z nih povinna znahoditisya v pam yati peremishennya okremih storinok pam yati nabagato prostishe dlya sistemi nizh svoping procesiv abo segmentiv cilkom Div takozhSegmentaciya pam yati sbrk Ce nezavershena stattya pro informacijni tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi