Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Керстін Гессельгрен 4 січня 1872 1872 01 04 Гуфорс Євлеборґ 19 серпня 1962 1962 08 19 d шведська політикиня та феміністк

Керстін Гессельгрен

Керстін Гессельгрен

Керстін Гессельгрен (4 січня 1872(1872-01-04), Гуфорс, Євлеборґ — 19 серпня 1962(1962-08-19), d) — шведська політикиня та феміністка, перша жінка, обрана в 1921 році за пропозицією лібералів за підтримки соціал-демократів до верхньої палати шведського парламенту після уведення жіночого виборчого права.

Керстін Гессельгрен
швед. Kerstin Hesselgren[1]
image
Народилася4 січня 1872(1872-01-04)[2][5][…]
Гуфорс, Євлеборґ, Швеція[2][6][…]
Померла19 серпня 1962(1962-08-19)[2][3][…] (90 років)
d, Швеція[2][3][…]
Країнаimage Швеція
Діяльністьполітична діячка, factory inspector, labour inspector
Галузьd[1]
Знання мовшведська
Членствоd[3], Q10685090? (1947)[3] і d
Посадаd[2][3][…], d[3][8] і d[8]
Партіяd (1923)[3][8], Q111478524? (1934)[8], Q111478524? (1937)[8] і d (1944)[8]
Батькоd
Автографimage
Нагороди
image image

Q18332380?

Біографія

Гессельгрен народилася 1872 року в Торсакері у Єстрікланді у родині лікаря Густава Альфреда Гессельгрена та Марії Маргарети Верн старшою в родині з шести дітей.

Спочатку її навчала гувернантка вдома, а потім Керстін навчалася у школі для дівчат у Швейцарії. У 1895 році закінчила фельдшерську школу в Упсалі. Наступного року вона очолила Школу вітчизняних наук у Стокгольмі. Перебуваючи у відпустці, вона отримала кваліфікацію санітарного інспектора в Бедфордському коледжі в 1905 році і залишила коледж і свою роботу в 1906 році.

Гессельгрен ніколи не вступала в шлюб.

Початок кар'єри

Керстін Гессельгрен працювала санітарною інспекторкою у Стокгольмі в 1912—1934 роках та паралельно інспекторкою шкільної кухні в 1909—1934 роках. Спочатку вона хотіла стати лікаркою, але через слабке здоров'я її вважали непридатною для професії. Натомість здобула освіту за професією санітарного інспектора, щоб зосередитися на покращенні власного стану здоров'я через перевірку та покращення умов життя в столиці, які на той час були жахливими для робітничого класу. Їй вдалося внести покращення, що зробило її відомою в політичних колах.

Керстін Гессельгрен була обрана головою Шведського шкільного вчительського товариства 1906 року. Цю посаду вона обіймала до 1913 року. З 1913 по 1934 рік очолювала інспекцію умов праці жінок. Вона була однією із засновників журналу Tidevarvet у 1923 році

У липні 1925 року Гессельгрен взяла участь і виступила на Першій міжнародній конференції жінок у науці, промисловості та торгівлі, що відбулася в Лондоні, організованій і Британським жіночим інженерним товариством.

Починаючи з 1906 року виконувала ряд політичних доручень.

Політична діяльність

Керстін Гессельгрен не отримала підтримки виборців в Ілліс у 1918 році, натомість в 1921 році вона стала однією з п'яти перших жінок, обраних до шведського парламенту після уведення виборчого права для жінок, поряд з Неллі Тюрінг (соціал-демократка), Агдою Остлунд (соціал-демократка), Елізабет Тамм та Бертою Веллін (консерваторка) у нижній палаті. Гессельгрен, таким чином, стала першою жінкою, обраною до Верхньої палати. Вона перебувала у складі партії лібералів у 1922—1923 та 1937—1944 роках, а також незалежною у 1923—1937 роках. Однак до 1934 року вона формально називала себе назалежною від жодної партії в парламенті, оскільки була обрана за підтримки двох партій. Керстін Гессельгрен була обрана віцеголовою другого законодавчого комітету парламенту в 1939—1944 роках, а також у цій якості першою представницею своєї статі у Швеції.

Керстін Гессельгрен, будучи першим представником своєї статі в парламенті, вважала себе речником жінок у верхній палаті. Гессельгрен була активною з вирішення гендерних і соціальних питань: працювала над рівним доступом жінок до всіх політичних посад і рівною зарплатою для обох статей, для легалізації сексуальної освіти і контрацепції, зниження покарання за аборти. Вона була добре відома і викликала багато уваги до цих питань. Багато її ідей були натхненні її наставницею, політиком Емілією Бруме.

Гессельгрен померла у Стокгольмі у 90-річному віці.

Університет Гетеборга заснував премію запрошеного професора імені Керстін Гессельгрен на її честь. Премію присуджують видатним дослідницям у соціальних або гуманітарних науках.

Див. також

Примітки

  1. http://www2.ub.gu.se/kvinndata/portaler/rostratt/pdf/rostrattsfragan.pdf
  2. Kerstin Hesselgren — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  3. Kerstin Hesselgren 1872-01-04 — 1962-08-19 Yrkesinspektör, feminist, riksdagsledamot
  4. Sveriges dödbok 1860–2017 — 7 — Sveriges Släktforskarförbund, 2018.
    d:Track:Q10685961d:Track:Q72569375
  5. Torsåkers kyrkoarkiv, Gävleborgs län, Födelse- och dopböcker, SE/HLA/1010208/C/8 (1862-1874), bildid: A0014819_00179
    d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
  6. Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
    d:Track:Q48761314d:Track:Q1724971
  7. Sveriges riksdag 1924 : porträttalbum — 1925. — С. 40. — 147 с.
    d:Track:Q22083543
  8. Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 107.
    d:Track:Q110346241
  9. (амер.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 25 квітня 2022.
  10. Lene Buchert. . Performance Magazine. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 3 жовтня 2021.
  11. . www2.theiet.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2020.

Посилання

  • Стіг Гаденіус, Торбйорн Нільссон і Гуннар Оселіус (1996). Шверська історія. Борос: Боньє Альбс. .
  • Tvåkammarriksdagen 1867—1970 (Almqvist & Wiksell International 1990), група 4, с. 96-97
  • Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 36 [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] Доповнення. [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] Глобус — Kövess [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Керстін Хессельгрен, urn: sbl:12947, Svenskt biografiskt lexikon (art av Ruth Hamrin-Thorell), hämtad 2015-05-02. [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Керстін Гессельгрен [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kerstin Gesselgren 4 sichnya 1872 1872 01 04 Gufors Yevleborg 19 serpnya 1962 1962 08 19 d shvedska politikinya ta feministka persha zhinka obrana v 1921 roci za propoziciyeyu liberaliv za pidtrimki social demokrativ do verhnoyi palati shvedskogo parlamentu pislya uvedennya zhinochogo viborchogo prava Kerstin Gesselgrenshved Kerstin Hesselgren 1 Narodilasya4 sichnya 1872 1872 01 04 2 5 Gufors Yevleborg Shveciya 2 6 Pomerla19 serpnya 1962 1962 08 19 2 3 90 rokiv d Shveciya 2 3 Krayina ShveciyaDiyalnistpolitichna diyachka factory inspector labour inspectorGaluzd 1 Znannya movshvedskaChlenstvod 3 Q10685090 1947 3 i dPosadad 2 3 d 3 8 i d 8 Partiyad 1923 3 8 Q111478524 1934 8 Q111478524 1937 8 i d 1944 8 BatkodAvtografNagorodiQ18332380 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGesselgren narodilasya 1872 roku v Torsakeri u Yestriklandi u rodini likarya Gustava Alfreda Gesselgrena ta Mariyi Margareti Vern starshoyu v rodini z shesti ditej Spochatku yiyi navchala guvernantka vdoma a potim Kerstin navchalasya u shkoli dlya divchat u Shvejcariyi U 1895 roci zakinchila feldshersku shkolu v Upsali Nastupnogo roku vona ocholila Shkolu vitchiznyanih nauk u Stokgolmi Perebuvayuchi u vidpustci vona otrimala kvalifikaciyu sanitarnogo inspektora v Bedfordskomu koledzhi v 1905 roci i zalishila koledzh i svoyu robotu v 1906 roci Gesselgren nikoli ne vstupala v shlyub Pochatok kar yeri Kerstin Gesselgren pracyuvala sanitarnoyu inspektorkoyu u Stokgolmi v 1912 1934 rokah ta paralelno inspektorkoyu shkilnoyi kuhni v 1909 1934 rokah Spochatku vona hotila stati likarkoyu ale cherez slabke zdorov ya yiyi vvazhali nepridatnoyu dlya profesiyi Natomist zdobula osvitu za profesiyeyu sanitarnogo inspektora shob zosereditisya na pokrashenni vlasnogo stanu zdorov ya cherez perevirku ta pokrashennya umov zhittya v stolici yaki na toj chas buli zhahlivimi dlya robitnichogo klasu Yij vdalosya vnesti pokrashennya sho zrobilo yiyi vidomoyu v politichnih kolah Kerstin Gesselgren bula obrana golovoyu Shvedskogo shkilnogo vchitelskogo tovaristva 1906 roku Cyu posadu vona obijmala do 1913 roku Z 1913 po 1934 rik ocholyuvala inspekciyu umov praci zhinok Vona bula odniyeyu iz zasnovnikiv zhurnalu Tidevarvet u 1923 roci U lipni 1925 roku Gesselgren vzyala uchast i vistupila na Pershij mizhnarodnij konferenciyi zhinok u nauci promislovosti ta torgivli sho vidbulasya v Londoni organizovanij i Britanskim zhinochim inzhenernim tovaristvom Pochinayuchi z 1906 roku vikonuvala ryad politichnih doruchen Politichna diyalnist Kerstin Gesselgren ne otrimala pidtrimki viborciv v Illis u 1918 roci natomist v 1921 roci vona stala odniyeyu z p yati pershih zhinok obranih do shvedskogo parlamentu pislya uvedennya viborchogo prava dlya zhinok poryad z Nelli Tyuring social demokratka Agdoyu Ostlund social demokratka Elizabet Tamm ta Bertoyu Vellin konservatorka u nizhnij palati Gesselgren takim chinom stala pershoyu zhinkoyu obranoyu do Verhnoyi palati Vona perebuvala u skladi partiyi liberaliv u 1922 1923 ta 1937 1944 rokah a takozh nezalezhnoyu u 1923 1937 rokah Odnak do 1934 roku vona formalno nazivala sebe nazalezhnoyu vid zhodnoyi partiyi v parlamenti oskilki bula obrana za pidtrimki dvoh partij Kerstin Gesselgren bula obrana vicegolovoyu drugogo zakonodavchogo komitetu parlamentu v 1939 1944 rokah a takozh u cij yakosti pershoyu predstavniceyu svoyeyi stati u Shveciyi Kerstin Gesselgren buduchi pershim predstavnikom svoyeyi stati v parlamenti vvazhala sebe rechnikom zhinok u verhnij palati Gesselgren bula aktivnoyu z virishennya gendernih i socialnih pitan pracyuvala nad rivnim dostupom zhinok do vsih politichnih posad i rivnoyu zarplatoyu dlya oboh statej dlya legalizaciyi seksualnoyi osviti i kontracepciyi znizhennya pokarannya za aborti Vona bula dobre vidoma i viklikala bagato uvagi do cih pitan Bagato yiyi idej buli nathnenni yiyi nastavniceyu politikom Emiliyeyu Brume Gesselgren pomerla u Stokgolmi u 90 richnomu vici Universitet Geteborga zasnuvav premiyu zaproshenogo profesora imeni Kerstin Gesselgren na yiyi chest Premiyu prisudzhuyut vidatnim doslidnicyam u socialnih abo gumanitarnih naukah Div takozhFeminizm u Shveciyi Kata Dalstrem Gerta SvenssonPrimitkihttp www2 ub gu se kvinndata portaler rostratt pdf rostrattsfragan pdf Kerstin Hesselgren 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Kerstin Hesselgren 1872 01 04 1962 08 19 Yrkesinspektor feminist riksdagsledamot Sveriges dodbok 1860 2017 7 Sveriges Slaktforskarforbund 2018 d Track Q10685961d Track Q72569375 Torsakers kyrkoarkiv Gavleborgs lan Fodelse och dopbocker SE HLA 1010208 C 8 1862 1874 bildid A0014819 00179 d Track Q10501038d Track Q64166606 Swedish Census 1910 Riksarkivet d Track Q48761314d Track Q1724971 Sveriges riksdag 1924 portrattalbum 1925 S 40 147 s d Track Q22083543 Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 1 S 107 d Track Q110346241 amer Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 25 kvitnya 2022 Lene Buchert Performance Magazine Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 3 zhovtnya 2021 www2 theiet org Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2020 PosilannyaStig Gadenius Torbjorn Nilsson i Gunnar Oselius 1996 Shverska istoriya Boros Bonye Albs ISBN 91 34 51857 6 Tvakammarriksdagen 1867 1970 Almqvist amp Wiksell International 1990 grupa 4 s 96 97 Nordisk familjebok Uggleupplagan 36 25 kvitnya 2022 u Wayback Machine Dopovnennya 25 kvitnya 2022 u Wayback Machine Globus Kovess 25 kvitnya 2022 u Wayback Machine Kerstin Hesselgren urn sbl 12947 Svenskt biografiskt lexikon art av Ruth Hamrin Thorell hamtad 2015 05 02 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine DzherelaKerstin Gesselgren 25 kvitnya 2022 u Wayback Machine na sajti Svenskt kvinnobiografiskt lexikon

Дата публікації:
Топ