Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кенаса у Вроцлаві — караїмська кенаса, що знаходилася до 1989 року у Вроцлаві на вулиці Княжевича, 28. Це була єдина кенеса, що функціонувала у повоєнній Польщі.
| Кенаса | |
|---|---|
 | |
| 51°06′05″ пн. ш. 17°02′38″ сх. д. / 51.101482000027772301° пн. ш. 17.04409700002777939° сх. д.Координати: 51°06′05″ пн. ш. 17°02′38″ сх. д. / 51.101482000027772301° пн. ш. 17.04409700002777939° сх. д. | |
| Тип споруди | споруда |
| Розташування |  Республіка Польща, Вроцлав |
| Початок будівництва | 1946 |
  Кенаса (Вроцлав) (Польща) | |
Історія
Територія сучасної Польщі не була традиційним місцем проживання для польських караїмів. У межах Другої Польської Республіки існувало чотири караїмські релігійні громади (джимати) зі своїми повноцінними кенасами. Це були Тракай, Вільнюс та Луцьк з колишньої російської імперії та Галич, що входив до колишньої австрійської імперії. Самі караїми, хоча і становили невелику громаду (чисельністю близько тисячі), належали до однієї з небагатьох релігійних меншин, визнаних законом у міжвоєнній Польщі (їх статус регулювався Законом 1936 року про відносини держави з Караїмськими релігійними союзом у Республіці Польща).
Караїми опинилися в повоєнних кордонах внаслідок переселення, здійсненого за республіканськими договорами. Десятки сімей, яким вдалося таким чином потрапити до Польщі, походили з Тракая, Вільнюса, Паневежиса, Луцька чи Галича, де раніше вони створили досить згуртовані громади. У повоєнній Польщі вони утворювали діаспоральні групи, а їх святині та культові споруди залишалися в СРСР.
В нових умовах караїми об'єдналися навколо трьох новостворених релігійних громад: у Варшаві, Гданську та Вроцлаві. Через свою незначну кількість вони не мали ні фінансових можливостей, ні нагальної потреби побудувати повноцінну кенасу. Попри те, у Вроцлаві було зроблено спробу відкрити молитовний дім, який держава визнала б спорудою, призначеною для релігійного богослужіння та діяла на інституційній основі. У листі 1953 року хаззан Рафаель Абкович писав:
 | (…) я був змушений попросити місцеву владу надати постійну квартиру для потреб Караїмської релігійної асоціації та за підтримки Президії Провінційної національної ради у Вроцлаві було надано квартиру за адресою вул. Князевича, 28 у Вроцлаві. У цьому місці є: зал для служб, кабінет та загальна кімната. Оскільки Караїмський релігійний союз у Польській Народній Республіці ще не має, окрім кладовища у Варшаві, жодних установ, пов'язаних з релігійним культом та культурно-освітнім життям, виділені приміщення будуть служити для задоволення релігійних, культурних та освітніх потреб усіх караїмів, які проживають у Народній Республіці Польща. |  |
Відомо, що, крім Вроцлава, були спроби організувати кенасу відразу після Другої світової війни, також у Вжещі, через те, що в тодішньому Тримісті проживало до ста караїмів, яким за необхідності доводилося сповідувати релігію лише в приватних квартирах. Заявки на присудження відповідного об'єкту для цієї мети були подані гданському воєводі у 1946 та 1947 роках. Однак справу не було задоволено.
Крім того, молитовний будинок у Вроцлаві був не типовою кенасою, а квартирою, яка виконувала роль кенаси, в якій для поклоніння використовувались три із п'яти кімнат. Опікувався молитовним будинком хаззан Рафаель Абкович, який з 1946 року до останніх днів свого життя у 1992 році проводив суботні та різдвяні богослужіння і здійснював релігійні служби, пов'язані з народженнями, весіллями та похоронами не лише у Вроцлаві, але також в інших місцях проживання караїмів — в Ополі, Варшаві та Гданську (служби часто проводились у приватних будинках). Завдяки йому караїмська релігійна громада у Вроцлаві була єдиною, яку після 1945 року очолював священнослужитель. Кенаса у Вроцлаві діяла до 1989 року.
Після смерті хаззана Абковича караїми, які мешкають у сучасній Польщі, не мають ані власного духовенства, ані кенаси. З цієї причини місцем богослужіння обов'язково повинні бути приватні будинки, а миряни почали виконувати релігійні функції.
Див. також
Примітки
- Ustawa z dnia 21 kwietnia 1936 r. o stosunku Państwa do Karaimskiego Związku Religijnego w Rzeczypospolitej Polskiej, Dz.U. z 1936 r. nr 30, poz. 241.
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 246. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 247—248. ISBN .
- Andrzej Rykała: Przemiany sytuacji społeczno-politycznej Karaimów polskich na tle zmian ich przynależności państwowej. W: Piotr Eberhardt (red.): Problematyka geopolityczna ziem polskich. Warszawa: 2008, ss. 247-248, seria: Prace Geograficzne nr 218. .
- Mariola Abkowicz: Karaimskie życie społeczne w Polsce po 1945 roku. W: Beata Machul-Telus (red.): Karaimi. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2012, s. 196, seria: Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 189. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 198. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 191. ISBN .
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 2 червня 2021.
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 247—248. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kenasa u Vroclavi karayimska kenasa sho znahodilasya do 1989 roku u Vroclavi na vulici Knyazhevicha 28 Ce bula yedina kenesa sho funkcionuvala u povoyennij Polshi Kenasa51 06 05 pn sh 17 02 38 sh d 51 101482000027772301 pn sh 17 04409700002777939 sh d 51 101482000027772301 17 04409700002777939 Koordinati 51 06 05 pn sh 17 02 38 sh d 51 101482000027772301 pn sh 17 04409700002777939 sh d 51 101482000027772301 17 04409700002777939Tip sporudisporudaRoztashuvannya Respublika Polsha VroclavPochatok budivnictva1946Kenasa Vroclav Polsha IstoriyaTeritoriya suchasnoyi Polshi ne bula tradicijnim miscem prozhivannya dlya polskih karayimiv U mezhah Drugoyi Polskoyi Respubliki isnuvalo chotiri karayimski religijni gromadi dzhimati zi svoyimi povnocinnimi kenasami Ce buli Trakaj Vilnyus ta Luck z kolishnoyi rosijskoyi imperiyi ta Galich sho vhodiv do kolishnoyi avstrijskoyi imperiyi Sami karayimi hocha i stanovili neveliku gromadu chiselnistyu blizko tisyachi nalezhali do odniyeyi z nebagatoh religijnih menshin viznanih zakonom u mizhvoyennij Polshi yih status regulyuvavsya Zakonom 1936 roku pro vidnosini derzhavi z Karayimskimi religijnimi soyuzom u Respublici Polsha Karayimi opinilisya v povoyennih kordonah vnaslidok pereselennya zdijsnenogo za respublikanskimi dogovorami Desyatki simej yakim vdalosya takim chinom potrapiti do Polshi pohodili z Trakaya Vilnyusa Panevezhisa Lucka chi Galicha de ranishe voni stvorili dosit zgurtovani gromadi U povoyennij Polshi voni utvoryuvali diasporalni grupi a yih svyatini ta kultovi sporudi zalishalisya v SRSR V novih umovah karayimi ob yednalisya navkolo troh novostvorenih religijnih gromad u Varshavi Gdansku ta Vroclavi Cherez svoyu neznachnu kilkist voni ne mali ni finansovih mozhlivostej ni nagalnoyi potrebi pobuduvati povnocinnu kenasu Popri te u Vroclavi bulo zrobleno sprobu vidkriti molitovnij dim yakij derzhava viznala b sporudoyu priznachenoyu dlya religijnogo bogosluzhinnya ta diyala na institucijnij osnovi U listi 1953 roku hazzan Rafael Abkovich pisav ya buv zmushenij poprositi miscevu vladu nadati postijnu kvartiru dlya potreb Karayimskoyi religijnoyi asociaciyi ta za pidtrimki Prezidiyi Provincijnoyi nacionalnoyi radi u Vroclavi bulo nadano kvartiru za adresoyu vul Knyazevicha 28 u Vroclavi U comu misci ye zal dlya sluzhb kabinet ta zagalna kimnata Oskilki Karayimskij religijnij soyuz u Polskij Narodnij Respublici she ne maye okrim kladovisha u Varshavi zhodnih ustanov pov yazanih z religijnim kultom ta kulturno osvitnim zhittyam vidileni primishennya budut sluzhiti dlya zadovolennya religijnih kulturnih ta osvitnih potreb usih karayimiv yaki prozhivayut u Narodnij Respublici Polsha Vidomo sho krim Vroclava buli sprobi organizuvati kenasu vidrazu pislya Drugoyi svitovoyi vijni takozh u Vzheshi cherez te sho v todishnomu Trimisti prozhivalo do sta karayimiv yakim za neobhidnosti dovodilosya spoviduvati religiyu lishe v privatnih kvartirah Zayavki na prisudzhennya vidpovidnogo ob yektu dlya ciyeyi meti buli podani gdanskomu voyevodi u 1946 ta 1947 rokah Odnak spravu ne bulo zadovoleno Krim togo molitovnij budinok u Vroclavi buv ne tipovoyu kenasoyu a kvartiroyu yaka vikonuvala rol kenasi v yakij dlya pokloninnya vikoristovuvalis tri iz p yati kimnat Opikuvavsya molitovnim budinkom hazzan Rafael Abkovich yakij z 1946 roku do ostannih dniv svogo zhittya u 1992 roci provodiv subotni ta rizdvyani bogosluzhinnya i zdijsnyuvav religijni sluzhbi pov yazani z narodzhennyami vesillyami ta pohoronami ne lishe u Vroclavi ale takozh v inshih miscyah prozhivannya karayimiv v Opoli Varshavi ta Gdansku sluzhbi chasto provodilis u privatnih budinkah Zavdyaki jomu karayimska religijna gromada u Vroclavi bula yedinoyu yaku pislya 1945 roku ocholyuvav svyashennosluzhitel Kenasa u Vroclavi diyala do 1989 roku Pislya smerti hazzana Abkovicha karayimi yaki meshkayut u suchasnij Polshi ne mayut ani vlasnogo duhovenstva ani kenasi Z ciyeyi prichini miscem bogosluzhinnya obov yazkovo povinni buti privatni budinki a miryani pochali vikonuvati religijni funkciyi Div takozhKarayimi v PolshiPrimitkiUstawa z dnia 21 kwietnia 1936 r o stosunku Panstwa do Karaimskiego Zwiazku Religijnego w Rzeczypospolitej Polskiej Dz U z 1936 r nr 30 poz 241 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 246 ISBN 978 83 61590 08 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 247 248 ISBN 978 83 61590 08 8 Andrzej Rykala Przemiany sytuacji spoleczno politycznej Karaimow polskich na tle zmian ich przynaleznosci panstwowej W Piotr Eberhardt red Problematyka geopolityczna ziem polskich Warszawa 2008 ss 247 248 seria Prace Geograficzne nr 218 ISBN 978 83 61590 08 8 Mariola Abkowicz Karaimskie zycie spoleczne w Polsce po 1945 roku W Beata Machul Telus red Karaimi Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 196 seria Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 189 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 198 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 191 ISBN 978 83 7666 143 8 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2021 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 247 248 ISBN 978 83 61590 08 8