Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Семенович Кеменов (1908—1988) — радянський історик мистецтва і державний діяч, дослідник творчості В. І. Сурікова. Доктор мистецтвознавства, академік АХ СРСР (1954). З 1966 року — віце-президент Академії мистецтв СРСР.
| Кеменов Володимир Семенович | |
|---|---|
| Народився | 2 (15) червня 1908 Катеринослав, Російська імперія |
| Помер | 14 червня 1988 (79 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | науковець, мистецтвознавець |
| Заклад | Російський університет театрального мистецтва |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Членство | Союз радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |     |
У 1954-1956 роках — заступник міністра культури СРСР. У 1956-1958 роках — постійний представник УРСР при ЮНЕСКО.
Біографія
Народився 20 травня (2 червня) 1908 року в Катеринославі (нині Дніпро, Україна). Його батько Семен Миколайович був залізничним машиністом, згодом майстром паровозних майстерень, мати Наталія Володимирівна − шкільною вчителькою.
Навчався в 1-му МГУ на мистецтвознавчому відділенні літературного факультету (1928-1930), був аспірантом Державної академії мистецтвознавства (1930-1933).
Рано продемонстрував неабиякий талант організатора, який йому досить швидко вдається застосувати на практиці. Після закінчення Московського університету він почав читати лекції в Гітісі та інших столичних вузах (1933-1938). В цей же час він співпрацював з Асоціацією художників революції (АХР), яка відстоювала принципи реалістичного мистецтва. В 1931 році в журналі «За пролетарське мистецтво» — друкованому органі АХРа — вийшла стаття Кеменова, в якій він виступив на захист соціалістичного реалізму.
У 1938-1940 роках — директор Державної Третьяковської галереї (ГТГ). Член ВКП(б) з 1939 року. В 1940-1948 роках голова правління ВОКС. У 1939-1953 — учений секретар комітету по Сталінських премій.
У березні 1949 року присуджено науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. В цей же час він почав роботу в АН СРСР, де став одним з найближчих помічників директора Інституту історії мистецтв академіка В. Е. Грабаря. Дійсний член АХ СРСР (1954).
У 1954-1956 роках — заступник міністра культури СРСР. У 1956-1958 роках — постійний представник УРСР при ЮНЕСКО. У 1958 році В. С. Кеменов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за темою «Історичний живопис В. І. Сурікова 70-80-х років» (опублікована у вигляді монографії в 1963 році; перевидання 1987). З 1960 року завідував сектором сучасного зарубіжного мистецтва Інституту історії мистецтв.
З 1966 року — віце-президент Академії мистецтв. 22 роки пропрацював на посаді віце-президента АХ СРСР, очолював іноземний відділ Академії, під його керівництвом були налагоджені зв'язки з багатьма найбільшими художниками світу. В архівному фонді В. С. Кеменова в Музеї-садибі в. І. Сурікова зберігається листування Кеменова кінця 1940-х — початку 1980-х років, серед кореспондентів вченого були В. Е. Грабар, А. Н. Турунов, В. Д. Бонч-Бруєвич, Б. Б. Кафенгауз, Б. Я. Ряузов, Л. П. Греченко та інші.
Помер 14 червня 1988 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.
Наукова та громадська діяльність
Основні роботи В.С. Кеменова присвячені боротьбі течій у сучасному мистецтві та естетиці, проблемама класичного російського і зарубіжного, а також радянського мистецтва. Як пише сучасний дослідник Іван Черкасов, для В.С. Кеменова — радянського мистецтвознавця — марксистське розуміння історії та естетики не було ширмою. Він щиро приймав радянську ідеологію і працював у її руслі, а часом шукав виправдання тим творам Сурікова, які вступали в конфлікт з цією ідеологією (релігійна творчість Сурікова, образ Олександра III у свідомості і роботах художника). Щира любов до художника і захоплення його талантом не завжди відповідали нормам радянського мистецтвознавства, тому матеріали про деяких суріковські роботи так і не були опубліковані. Це стосується, наприклад, малюнка в «Коронаційній збірці Олександра III» 1883 р.: «Урочистий обхід навколо храму Христа Спасителя», для аналізу якого Кеменов зібрав необхідний матеріал.
Протягом життя Володимир Кеменов був не тільки істориком мистецтва, але і художнім критиком. Як критик він працював у руслі партійної (ВКПб/КПРС) політики. Кампанія проти формалізму й натуралізму в мистецтві, розпочата в середині 1930‑х років, сприяла його швидкому кар'єрному зростанню. У 1936-1937 роках передові статті Кеменова в газеті «Правда» послужили сигналом до цькування митців і художніх критиків, що відхилилися від чіткої партійної лінії.
У 1940 році він сам мало не став жертвою доносу, в результаті якого було проведено розслідування проти групи літературних критиків, очолюваних вчителем Кеменова — М. А. Ліфшицем. Відбулася реструктуризація відділу культури газети «Правда», був заарештований Георгій Лукач — найближчий соратник Ліфшиця, також був закритий журнал «Літературний критик». Як пише у своєму есе світоглядний противник Кеменова Сергій Фофанов, «Здатність Кеменова чуйно реагувати на будь-які зміни у владних колах і вміння підлаштовуватися під нові умови допомогли йому не тільки уникнути розправи, але навіть зміцнити свої позиції.
Протягом 1940-х років В. С. Кеменов перебував у постійному контакті з А. А. Ждановим, Р. М. Маленковим і В. М. Молотовим. 21 лютого 1946 року він був запрошений в Кремль на зустріч зі Сталіним. За своє довге життя він займав практично всі ключові пости у СРСР, що стосувалися питань культури, і при цьому завжди вмів залишатися в тіні».
Родина
Першим шлюбом був одружений на Ангеліні Борисівні Кеменовой, літературознавця (1918 — ?). Її портрет, написаний П. П. Кончаловським, зберігається в Волгоградському музеї образотворчих мистецтв. У шлюбі народилися сини Андрій (нар. 1944) і Олексій (1949-1999). Олексій у 1990 році — радіокоментатор на Першій програмі Всесоюзного радіо, у 1993-1995 роках — парламентський радіожурналіст.
Після розлучення у 1962 році одружився з Людмилою Георгіївною Крамаренко (1929-2016), ‒ художньою критикинею, мистецтвознавицею, пізніше докторкою мистецтвознавства, академіком РАХ, фахівчинею з декоративно-прикладного мистецтва. У 1989 році вдова В. С. Кеменова передала частину архіву вченого Музею-садибі в. І. Сурікова. У 2011-2012 роках було сформовано особовий архівний фонд В. С. Кеменова, що включає 81 одиницю зберігання.
Твори
- Против буржуазного искусства и искусствознания / Под ред. И. Э. Грабаря и В. С. Кеменова. М.:Изд-во Академии Наук СССР, 1951;
- Об объективном характере законов реалистического искусства. М.: Знание, 1954;
- Статьи об искусстве, М., 1956;
- Против абстракционизма. В спорах о реализме. Л.: Художник РСФСР, 1963.
- «Историческая живопись Сурикова». 1870—1880-е гг., М., 1963;
- «Против абстракционизма. В спорах о реализме». Сб. ст., 2 изд., М., 1969;
- «Картины Веласкеса», М., 1969.
- «Веласкес в музеях СССР» (1979)
Нагороди та премії
- заслужений діяч мистецтв РРФСР (1968)
- Державна премія СРСР (1980) — за книги «Картини Веласкеса», «Веласкес в музеях СРСР»
- медалі
Примітки
- Фото Кеменова В.С. на сайте unesco.mid.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2013.
- Черкасов И. А. Путь Советского искусствоведа: Владимир Семёнович Кеменов [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
- В 1930 году Кеменова и Ремпеля выдвинули в аспирантуру Государственной Академии искусств. В своих воспоминаниях Ремпель писал: «Особые отношения связывали меня с В. С. Кеменовым. Мы жили с ним в былой барской кухне, разделенной ситцевой перегородкой на две части… Владимир Семёнович уже тогда выделялся высоким ростом и бойцовскими качествами, выработанными на диспутах. Его большие руки с широкими ладонями выдавали в нём волевые качества…». См.: Ремпель Л. Мои современники. Ташкент: Издательство литературы и искусства им. Гафура Гуляма, 1992. С. 58.
- Кеменов, Владимир Семенович. Историческая живопись В. И. Сурикова 70-80-х годов: Автореф. дис. ... д-ра искусствоведения / Акад. наук СССР. Ин-т истории искусств АН СССР. — Москва : [Изд-во Акад. наук СССР], 1958. — 28 с.
- Гринберг vs. Кеменов. Иррелевантность двух культур. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
- Докладную записку против работников редакции журнала «Литературный критик» написали и . См.: Письмо в ЦК «Об антиправительственной группе в советской критике», 10 февраля 1940 // Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б)-ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике, 1917—1953 гг. М.: Международный фонд «Демократия», 1999. С. 439—444.
- М. А. Лифшиц — заместитель Кеменова в годы директорствования ГТГ.
- Живописный портрет Ангелины Кеменовой кисти Кончаловского долгое время находился в прихожей квартиры Кеменова в высотке на площади Восстания. На портрете изображена красивая женщина с тонкими чертами лица. Эти черты в полной мере унаследовал младший сын Кеменова Алексей.
- О семье Кеменова на сайте pahra.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 21 січня 2011.
Література
- Кеменов Владимир Семенович // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Посилання
- Біографія [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] у Довіднику з історії КПРС
- Черкасов В. А. Шлях радянського мистецтвознавця: Володимир Семенович Кеменов [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Semenovich Kemenov 1908 1988 radyanskij istorik mistectva i derzhavnij diyach doslidnik tvorchosti V I Surikova Doktor mistectvoznavstva akademik AH SRSR 1954 1 Z 1966 roku vice prezident Akademiyi mistectv SRSR Kemenov Volodimir SemenovichNarodivsya2 15 chervnya 1908 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer14 chervnya 1988 1988 06 14 79 rokiv Moskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRDiyalnistnaukovec mistectvoznavecZakladRosijskij universitet teatralnogo mistectvaNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d ChlenstvoSoyuz radyanskih tovaristv druzhbi i kulturnogo zv yazku iz zarubizhnimi krayinamiPartiyaKPRSNagorodi U 1954 1956 rokah zastupnik ministra kulturi SRSR U 1956 1958 rokah postijnij predstavnik URSR pri YuNESKO Zmist 1 Biografiya 2 Naukova ta gromadska diyalnist 2 1 Rodina 3 Tvori 4 Nagorodi ta premiyi 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiyared Narodivsya 20 travnya 2 chervnya 1908 roku v Katerinoslavi nini Dnipro Ukrayina Jogo batko Semen Mikolajovich buv zaliznichnim mashinistom zgodom majstrom parovoznih majsteren mati Nataliya Volodimirivna shkilnoyu vchitelkoyu Navchavsya v 1 mu MGU na mistectvoznavchomu viddilenni literaturnogo fakultetu 1928 1930 buv aspirantom Derzhavnoyi akademiyi mistectvoznavstva 1930 1933 2 3 Rano prodemonstruvav neabiyakij talant organizatora yakij jomu dosit shvidko vdayetsya zastosuvati na praktici Pislya zakinchennya Moskovskogo universitetu vin pochav chitati lekciyi v Gitisi ta inshih stolichnih vuzah 1933 1938 V cej zhe chas vin spivpracyuvav z Asociaciyeyu hudozhnikiv revolyuciyi AHR yaka vidstoyuvala principi realistichnogo mistectva V 1931 roci v zhurnali Za proletarske mistectvo drukovanomu organi AHRa vijshla stattya Kemenova v yakij vin vistupiv na zahist socialistichnogo realizmu U 1938 1940 rokah direktor Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi GTG Chlen VKP b z 1939 roku V 1940 1948 rokah golova pravlinnya VOKS U 1939 1953 uchenij sekretar komitetu po Stalinskih premij U berezni 1949 roku prisudzheno naukovij stupin kandidata mistectvoznavstva V cej zhe chas vin pochav robotu v AN SRSR de stav odnim z najblizhchih pomichnikiv direktora Institutu istoriyi mistectv akademika V E Grabarya Dijsnij chlen AH SRSR 1954 U 1954 1956 rokah zastupnik ministra kulturi SRSR U 1956 1958 rokah postijnij predstavnik URSR pri YuNESKO U 1958 roci V S Kemenov zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora mistectvoznavstva za temoyu Istorichnij zhivopis V I Surikova 70 80 h rokiv 4 opublikovana u viglyadi monografiyi v 1963 roci perevidannya 1987 Z 1960 roku zaviduvav sektorom suchasnogo zarubizhnogo mistectva Institutu istoriyi mistectv Z 1966 roku vice prezident Akademiyi mistectv 22 roki propracyuvav na posadi vice prezidenta AH SRSR ocholyuvav inozemnij viddil Akademiyi pid jogo kerivnictvom buli nalagodzheni zv yazki z bagatma najbilshimi hudozhnikami svitu V arhivnomu fondi V S Kemenova v Muzeyi sadibi v I Surikova zberigayetsya listuvannya Kemenova kincya 1940 h pochatku 1980 h rokiv sered korespondentiv vchenogo buli V E Grabar A N Turunov V D Bonch Bruyevich B B Kafengauz B Ya Ryauzov L P Grechenko ta inshi 2 Pomer 14 chervnya 1988 roku Pohovanij v Moskvi na Kuncevskomu kladovishi Naukova ta gromadska diyalnistred Osnovni roboti V S Kemenova prisvyacheni borotbi techij u suchasnomu mistectvi ta estetici problemama klasichnogo rosijskogo i zarubizhnogo a takozh radyanskogo mistectva Yak pishe suchasnij doslidnik Ivan Cherkasov dlya V S Kemenova radyanskogo mistectvoznavcya marksistske rozuminnya istoriyi ta estetiki ne bulo shirmoyu Vin shiro prijmav radyansku ideologiyu i pracyuvav u yiyi rusli a chasom shukav vipravdannya tim tvoram Surikova yaki vstupali v konflikt z ciyeyu ideologiyeyu religijna tvorchist Surikova obraz Oleksandra III u svidomosti i robotah hudozhnika Shira lyubov do hudozhnika i zahoplennya jogo talantom ne zavzhdi vidpovidali normam radyanskogo mistectvoznavstva tomu materiali pro deyakih surikovski roboti tak i ne buli opublikovani Ce stosuyetsya napriklad malyunka v Koronacijnij zbirci Oleksandra III 1883 r Urochistij obhid navkolo hramu Hrista Spasitelya dlya analizu yakogo Kemenov zibrav neobhidnij material 2 Protyagom zhittya Volodimir Kemenov buv ne tilki istorikom mistectva ale i hudozhnim kritikom Yak kritik vin pracyuvav u rusli partijnoyi VKPb KPRS politiki 2 Kampaniya proti formalizmu j naturalizmu v mistectvi rozpochata v seredini 1930 h rokiv spriyala jogo shvidkomu kar yernomu zrostannyu U 1936 1937 rokah peredovi statti Kemenova v gazeti Pravda posluzhili signalom do ckuvannya mitciv i hudozhnih kritikiv sho vidhililisya vid chitkoyi partijnoyi liniyi 5 U 1940 roci vin sam malo ne stav zhertvoyu donosu 6 v rezultati yakogo bulo provedeno rozsliduvannya proti grupi literaturnih kritikiv ocholyuvanih vchitelem Kemenova M A Lifshicem 7 Vidbulasya restrukturizaciya viddilu kulturi gazeti Pravda buv zaareshtovanij Georgij Lukach najblizhchij soratnik Lifshicya takozh buv zakritij zhurnal Literaturnij kritik Yak pishe u svoyemu ese svitoglyadnij protivnik Kemenova Sergij Fofanov Zdatnist Kemenova chujno reaguvati na bud yaki zmini u vladnih kolah i vminnya pidlashtovuvatisya pid novi umovi dopomogli jomu ne tilki uniknuti rozpravi ale navit zmicniti svoyi poziciyi Protyagom 1940 h rokiv V S Kemenov perebuvav u postijnomu kontakti z A A Zhdanovim R M Malenkovim i V M Molotovim 21 lyutogo 1946 roku vin buv zaproshenij v Kreml na zustrich zi Stalinim Za svoye dovge zhittya vin zajmav praktichno vsi klyuchovi posti u SRSR sho stosuvalisya pitan kulturi i pri comu zavzhdi vmiv zalishatisya v tini 5 Rodinared Pershim shlyubom buv odruzhenij na Angelini Borisivni Kemenovoj literaturoznavcya 1918 Yiyi portret napisanij P P Konchalovskim zberigayetsya v Volgogradskomu muzeyi obrazotvorchih mistectv 2 8 U shlyubi narodilisya sini Andrij nar 1944 i Oleksij 1949 1999 Oleksij u 1990 roci radiokomentator na Pershij programi Vsesoyuznogo radio u 1993 1995 rokah parlamentskij radiozhurnalist 9 Pislya rozluchennya u 1962 roci odruzhivsya z Lyudmiloyu Georgiyivnoyu Kramarenko 1929 2016 hudozhnoyu kritikineyu mistectvoznaviceyu piznishe doktorkoyu mistectvoznavstva akademikom RAH fahivchineyu z dekorativno prikladnogo mistectva U 1989 roci vdova V S Kemenova peredala chastinu arhivu vchenogo Muzeyu sadibi v I Surikova U 2011 2012 rokah bulo sformovano osobovij arhivnij fond V S Kemenova sho vklyuchaye 81 odinicyu zberigannya Tvorired Protiv burzhuaznogo iskusstva i iskusstvoznaniya Pod red I E Grabarya i V S Kemenova M Izd vo Akademii Nauk SSSR 1951 Ob obektivnom haraktere zakonov realisticheskogo iskusstva M Znanie 1954 Stati ob iskusstve M 1956 Protiv abstrakcionizma V sporah o realizme L Hudozhnik RSFSR 1963 Istoricheskaya zhivopis Surikova 1870 1880 e gg M 1963 Protiv abstrakcionizma V sporah o realizme Sb st 2 izd M 1969 Kartiny Velaskesa M 1969 Velaskes v muzeyah SSSR 1979 Nagorodi ta premiyired zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1968 Derzhavna premiya SRSR 1980 za knigi Kartini Velaskesa Velaskes v muzeyah SRSR medaliPrimitkired Foto Kemenova V S na sajte unesco mid ru Arhiv originalu za 19 travnya 2014 Procitovano 12 veresnya 2013 a b v g d Cherkasov I A Put Sovetskogo iskusstvoveda Vladimir Semyonovich Kemenov Arhivovano 11 sichnya 2021 u Wayback Machine V 1930 godu Kemenova i Rempelya vydvinuli v aspiranturu Gosudarstvennoj Akademii iskusstv V svoih vospominaniyah Rempel pisal Osobye otnosheniya svyazyvali menya s V S Kemenovym My zhili s nim v byloj barskoj kuhne razdelennoj sitcevoj peregorodkoj na dve chasti Vladimir Semyonovich uzhe togda vydelyalsya vysokim rostom i bojcovskimi kachestvami vyrabotannymi na disputah Ego bolshie ruki s shirokimi ladonyami vydavali v nyom volevye kachestva Sm Rempel L Moi sovremenniki Tashkent Izdatelstvo literatury i iskusstva im Gafura Gulyama 1992 S 58 Kemenov Vladimir Semenovich Istoricheskaya zhivopis V I Surikova 70 80 h godov Avtoref dis d ra iskusstvovedeniya Akad nauk SSSR In t istorii iskusstv AN SSSR Moskva Izd vo Akad nauk SSSR 1958 28 s a b Grinberg vs Kemenov Irrelevantnost dvuh kultur Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Dokladnuyu zapisku protiv rabotnikov redakcii zhurnala Literaturnyj kritik napisali A Fadeev i V Kirpotin Sm Pismo v CK Ob antipravitelstvennoj gruppe v sovetskoj kritike 10 fevralya 1940 Vlast i hudozhestvennaya intelligenciya Dokumenty CK RKP b VKP b VChK OGPU NKVD o kulturnoj politike 1917 1953 gg M Mezhdunarodnyj fond Demokratiya 1999 S 439 444 M A Lifshic zamestitel Kemenova v gody direktorstvovaniya GTG Zhivopisnyj portret Angeliny Kemenovoj kisti Konchalovskogo dolgoe vremya nahodilsya v prihozhej kvartiry Kemenova v vysotke na ploshadi Vosstaniya Na portrete izobrazhena krasivaya zhenshina s tonkimi chertami lica Eti cherty v polnoj mere unasledoval mladshij syn Kemenova Aleksej O seme Kemenova na sajte pahra ru Arhiv originalu za 19 travnya 2014 Procitovano 21 sichnya 2011 Literaturared Kemenov Vladimir Semenovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Posilannyared Biografiya Arhivovano 6 lipnya 2020 u Wayback Machine u Dovidniku z istoriyi KPRS Cherkasov V A Shlyah radyanskogo mistectvoznavcya Volodimir Semenovich Kemenov Arhivovano 11 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kemenov Volodimir Semenovich amp oldid 43523423