Метеорит Кейп-Йорк — великий залізний метеорит, що впав на Землю близько 10 000 років тому. Названий так за місцем виявлення його найбільших фрагментів на острові Гренландія. Найбільший фрагмент метеорита, маса якого оцінюється в 31 т., завдяки своїй формі спочатку був відомий під ескімоською назвою «Намет», поки американці не назвали його Анігіто (Ahnighito). Розміри цього фрагменту — 3,4 x 2,1 × 1,7 м. Поряд із ним було виявлено два інших великих уламка, що одержали назви «Жінка» (3 т) та «Собака» (близько 400 кг) . Протягом століть ескімоси використовували метеоритний метал в господарських цілях, обробляючи його холодним способом.
Cape York | |
---|---|
«Ahnighito» фрагмент вагою 31 т ,в Американському музеї природної історії | |
(Тип) | Залізний |
Структурна класифікація | Середньозернистий октаедрит |
Група | Iron IIIAB |
Склад | 7,58% Ni, 19,2‰ Ga, 36,0‰ Ge, 5,0‰ Ir |
Країна | Гренландія |
Регіон | Аваната |
Координати | 76°08′ пн. ш. 64°56′ зх. д. / 76.133° пн. ш. 64.933° зх. д.Координати: 76°08′ пн. ш. 64°56′ зх. д. / 76.133° пн. ш. 64.933° зх. д. |
Дата виявлення | 1894 |
Вага | 58200 кг |
Інші назви | Кейп-Йорк |
На початок ХХІ сторіччя метеорит експонується в залі Артура Росса Американського музею природної історії. Він настільки важкий, що лежить на шести сталевих колонах, які пронизують підлогу виставкового залу, проходять через фундамент і вбудовані в скельний підмурівок під будівлею музею.
Історія знахідки
Перші відомості про метеорит з'явилися 1818 року, коли шотландський мореплавець Джон Росс у пошуках Північного морського шляху виявив на західному узбережжі Гренландії невідоме до цього плем'я ескімосів. Незнайомі з обробкою металу люди, проте мали наконечники для стріл і ножі, судячи з усього, зроблені зі шматочків заліза. На питання про джерело металу ескімоси розповіли про якусь «залізну гору» (Савіксоя), відомості про розташування якої, втім, були загублені. Росс захопив з собою до Англії декілька предметів, аналіз яких показав високий відсоток вмісту нікелю — більше, ніж у будь-яких природних джерелах на Землі. Вчені дійшли висновку, що мова йде про великий метеорит, проте виявити його, незважаючи на численні спроби, не вдавалося аж до 1894 року.
Того року американський дослідник Арктики лейтенант Роберт Пірі після чергової невдалої спроби потрапити на Північний полюс перечікував на острові арктичну весну — найскладніший сезон для подорожі у високих широтах. До того часу ескімоси вже активно торгували з європейцями і не потребували скарбу «залізної гори». Один з них в обмін на револьвер погодився показати досліднику дорогу. 16 травня Пірі, його супутник Хью Лі (Hugh Lee) і провідник на собаках виїхали уздовж узбережжя в бік і мису Йорк. Мандрівники рухалися по льоду моря Баффіна, уникаючи крутих берегів фіордів.
Через два дні вони все ж були змушені зупинитися в найближчому ескімоському селищі — провідник відмовився від подальшої подорожі. Лід танув и призводив до частого утворення ополонок, і люди неодноразово опинялися по пояс у воді; нічна завірюха наметала бархани снігу, які повністю вкривали іглу і собак. У селищі знайшовся інший провідник Таллакотеа (Tallakoteah) і подорож продовжилася, проте не морем, а по сильно пересіченій місцевості острова. 27 травня вони нарешті досягли одного з великих уламків, що мав назву «Жінка»; вкритий снігом, він був розташований на невеликому острові біля мису Йорк і збоку виглядав блакитною складкою на сніжній рівнині. З висоти пагорба провідник пальцем показав на розташування двох інших уламків — «Намети» і «Собаки». Згідно з його розповіді, цей об'єкт колись був жінкою-швачкою, яка зі своєю собакою жила в наметі на небі, але злий дух скинув їх на Землю. Острів, на якому було виявлено метеорит, згодом назвали Савіксоя — «залізна гора».
Подальша доля
Менші фрагменти метеорита, Жінку і Собаку, вдалося підігнати на крижині з покладеними поверх дошками, і завантажити на пароплав Кайт (Kite) влітку наступного, 1895 року. Намет — найбільший відомий на той час метеорит, більш як у десятеро перевищував другий за розміром фрагмент — Жінку. Його вдалося завантажити на пароплав Хоуп (Hope) лише з другої спроби через два роки — 1897 року. Тоді судно підійшло до берега впритул, так від сильного пориву вітру воно могло зіткнутися зі скелею й затонути. Для доставки вантажу на берег і його завантаження на судно були використані рейки і складні гідравлічні підйомники. Коли брила нарешті опустилася на палубу, чотирирічна дочка Пірі розбила об нього пляшку вина і вигукнула щось на кшталт «а-ні-гі-то!». Назва Анігіто пристала до осколка й стала популярнішою, ніж ескімоське «Намет».
У Пірі були зобов'язання перед , банкіром і президентом Американського музею природної історії, який уже допомагав дослідникові з фінансуванням його експедицій в обмін на зобов'язання допомогти музею з поповненням його арктичної колекції. Через це після прибуття в Нью-Йорк дослідник відразу ж звернувся до Джесупа, однак через винятковість знахідки й додаткові витрати запросив іще 60 тис. доларів. Винагороду 40 тис. доларів мандрівникові було виплачено лише через дванадцять років після прибуття на американську землю і п'яти років експозиції метеорита в залах музею.
Інші уламки метеорита було виявлено у 1911 р — 1984 р. 1963 року Ван Ф. Бухвальд (Vagn F. Buchwald) виявив великі фрагменти метеоритної речовини поблизу півострова Агпалілік. Метеорит був відомий аборигенам під назвою «Чоловік» і мав масу близько 20 т. На початок ХХІ сторіччя він експонується в Геологічному музеї Університету Копенгагена. На початок ХХІ сторіччя «Мис Йорк» — це другий за величиною метеорит (після Гоба), що зберігся на поверхні Землі, і найбільший серед тих, що перебувають у музейних експозиціях.
Найбільші фрагменти, що мають власні назви
- Анігіто (Наметова стоянка) — маса 30 900 кг. Виявлено на Метеоритному острові в 1894 р 76°04'N — 64°58'W
- Жінка, 3000 кг. Виявлено в Саверулуці 1894 року (76°09'N — 64°56'W)
- Собака, 400 кг. Виявлено там же 1894 року
- Савік I, 400 кг. Виявлено в Савікуарфіке 1913 року (76°08'N — 64°36'W)
- Тулі, 48,6 кг. Виявлено в Тулі 1955 року (76°32'N — 67°33'W).
- Савік II, 7,8 кг. Виявлено 1961 року в Савікуарфіці.
- Агпалілік (Чоловік), 20 000 кг. Виявлено поблизу Агпаліліка (76°09'N — 65°10'W) 1963 року
- Тунорпут, 250 кг. Виявлено 1984 року.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
- Meteoritical Bulletin, no. 28, Moscow (1963)
- Buchwald, V F (1992). On the Use of Iron by the Eskimos in Greenland. Materials Characterization. 29 (2): 139—176. doi:10.1016/1044-5803(92)90112-U.
- Preston, 1993, с. 36.
- Preston, 1993, с. 37.
- Preston, 1993, с. 39—40.
- Preston, 1993, с. 35.
- П МУР АСТРОНОМИЯ КСЕ 3 | Электронная библиотека[недоступне посилання з квітня 2019]
- J. Kelly Beatty, Carolyn Collins Petersen, Andrew Chaikin. The new solar system. Cambridge University Press, 1999,
- Meteoritical Bulletin Database: Thule
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meteorit Kejp Jork velikij zaliznij meteorit sho vpav na Zemlyu blizko 10 000 rokiv tomu Nazvanij tak za miscem viyavlennya jogo najbilshih fragmentiv na ostrovi Grenlandiya Najbilshij fragment meteorita masa yakogo ocinyuyetsya v 31 t zavdyaki svoyij formi spochatku buv vidomij pid eskimoskoyu nazvoyu Namet poki amerikanci ne nazvali jogo Anigito Ahnighito Rozmiri cogo fragmentu 3 4 x 2 1 1 7 m Poryad iz nim bulo viyavleno dva inshih velikih ulamka sho oderzhali nazvi Zhinka 3 t ta Sobaka blizko 400 kg Protyagom stolit eskimosi vikoristovuvali meteoritnij metal v gospodarskih cilyah obroblyayuchi jogo holodnim sposobom Cape York Ahnighito fragment vagoyu 31 t v Amerikanskomu muzeyi prirodnoyi istoriyiTip ZaliznijStrukturna klasifikaciya Serednozernistij oktaedritGrupa Iron IIIABSklad 7 58 Ni 19 2 Ga 36 0 Ge 5 0 IrKrayina GrenlandiyaRegion AvanataKoordinati 76 08 pn sh 64 56 zh d 76 133 pn sh 64 933 zh d 76 133 64 933 Koordinati 76 08 pn sh 64 56 zh d 76 133 pn sh 64 933 zh d 76 133 64 933Data viyavlennya 1894Vaga 58200 kgInshi nazvi Kejp Jork Na pochatok HHI storichchya meteorit eksponuyetsya v zali Artura Rossa Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi Vin nastilki vazhkij sho lezhit na shesti stalevih kolonah yaki pronizuyut pidlogu vistavkovogo zalu prohodyat cherez fundament i vbudovani v skelnij pidmurivok pid budivleyu muzeyu Istoriya znahidkiPershi vidomosti pro meteorit z yavilisya 1818 roku koli shotlandskij moreplavec Dzhon Ross u poshukah Pivnichnogo morskogo shlyahu viyaviv na zahidnomu uzberezhzhi Grenlandiyi nevidome do cogo plem ya eskimosiv Neznajomi z obrobkoyu metalu lyudi prote mali nakonechniki dlya stril i nozhi sudyachi z usogo zrobleni zi shmatochkiv zaliza Na pitannya pro dzherelo metalu eskimosi rozpovili pro yakus zaliznu goru Saviksoya vidomosti pro roztashuvannya yakoyi vtim buli zagubleni Ross zahopiv z soboyu do Angliyi dekilka predmetiv analiz yakih pokazav visokij vidsotok vmistu nikelyu bilshe nizh u bud yakih prirodnih dzherelah na Zemli Vcheni dijshli visnovku sho mova jde pro velikij meteorit prote viyaviti jogo nezvazhayuchi na chislenni sprobi ne vdavalosya azh do 1894 roku Togo roku amerikanskij doslidnik Arktiki lejtenant Robert Piri pislya chergovoyi nevdaloyi sprobi potrapiti na Pivnichnij polyus perechikuvav na ostrovi arktichnu vesnu najskladnishij sezon dlya podorozhi u visokih shirotah Do togo chasu eskimosi vzhe aktivno torguvali z yevropejcyami i ne potrebuvali skarbu zaliznoyi gori Odin z nih v obmin na revolver pogodivsya pokazati doslidniku dorogu 16 travnya Piri jogo suputnik Hyu Li Hugh Lee i providnik na sobakah viyihali uzdovzh uzberezhzhya v bik i misu Jork Mandrivniki ruhalisya po lodu morya Baffina unikayuchi krutih beregiv fiordiv Cherez dva dni voni vse zh buli zmusheni zupinitisya v najblizhchomu eskimoskomu selishi providnik vidmovivsya vid podalshoyi podorozhi Lid tanuv i prizvodiv do chastogo utvorennya opolonok i lyudi neodnorazovo opinyalisya po poyas u vodi nichna zaviryuha nametala barhani snigu yaki povnistyu vkrivali iglu i sobak U selishi znajshovsya inshij providnik Tallakotea Tallakoteah i podorozh prodovzhilasya prote ne morem a po silno peresichenij miscevosti ostrova 27 travnya voni nareshti dosyagli odnogo z velikih ulamkiv sho mav nazvu Zhinka vkritij snigom vin buv roztashovanij na nevelikomu ostrovi bilya misu Jork i zboku viglyadav blakitnoyu skladkoyu na snizhnij rivnini Z visoti pagorba providnik palcem pokazav na roztashuvannya dvoh inshih ulamkiv Nameti i Sobaki Zgidno z jogo rozpovidi cej ob yekt kolis buv zhinkoyu shvachkoyu yaka zi svoyeyu sobakoyu zhila v nameti na nebi ale zlij duh skinuv yih na Zemlyu Ostriv na yakomu bulo viyavleno meteorit zgodom nazvali Saviksoya zalizna gora Podalsha dolyaMenshi fragmenti meteorita Zhinku i Sobaku vdalosya pidignati na krizhini z pokladenimi poverh doshkami i zavantazhiti na paroplav Kajt Kite vlitku nastupnogo 1895 roku Namet najbilshij vidomij na toj chas meteorit bilsh yak u desyatero perevishuvav drugij za rozmirom fragment Zhinku Jogo vdalosya zavantazhiti na paroplav Houp Hope lishe z drugoyi sprobi cherez dva roki 1897 roku Todi sudno pidijshlo do berega vpritul tak vid silnogo porivu vitru vono moglo zitknutisya zi skeleyu j zatonuti Dlya dostavki vantazhu na bereg i jogo zavantazhennya na sudno buli vikoristani rejki i skladni gidravlichni pidjomniki Koli brila nareshti opustilasya na palubu chotiririchna dochka Piri rozbila ob nogo plyashku vina i viguknula shos na kshtalt a ni gi to Nazva Anigito pristala do oskolka j stala populyarnishoyu nizh eskimoske Namet U Piri buli zobov yazannya pered bankirom i prezidentom Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi yakij uzhe dopomagav doslidnikovi z finansuvannyam jogo ekspedicij v obmin na zobov yazannya dopomogti muzeyu z popovnennyam jogo arktichnoyi kolekciyi Cherez ce pislya pributtya v Nyu Jork doslidnik vidrazu zh zvernuvsya do Dzhesupa odnak cherez vinyatkovist znahidki j dodatkovi vitrati zaprosiv ishe 60 tis dolariv Vinagorodu 40 tis dolariv mandrivnikovi bulo viplacheno lishe cherez dvanadcyat rokiv pislya pributtya na amerikansku zemlyu i p yati rokiv ekspoziciyi meteorita v zalah muzeyu Inshi ulamki meteorita bulo viyavleno u 1911 r 1984 r 1963 roku Van F Buhvald Vagn F Buchwald viyaviv veliki fragmenti meteoritnoyi rechovini poblizu pivostrova Agpalilik Meteorit buv vidomij aborigenam pid nazvoyu Cholovik i mav masu blizko 20 t Na pochatok HHI storichchya vin eksponuyetsya v Geologichnomu muzeyi Universitetu Kopengagena Na pochatok HHI storichchya Mis Jork ce drugij za velichinoyu meteorit pislya Goba sho zberigsya na poverhni Zemli i najbilshij sered tih sho perebuvayut u muzejnih ekspoziciyah Najbilshi fragmenti sho mayut vlasni nazviAnigito Nametova stoyanka masa 30 900 kg Viyavleno na Meteoritnomu ostrovi v 1894 r 76 04 N 64 58 W Zhinka 3000 kg Viyavleno v Saveruluci 1894 roku 76 09 N 64 56 W Sobaka 400 kg Viyavleno tam zhe 1894 roku Savik I 400 kg Viyavleno v Savikuarfike 1913 roku 76 08 N 64 36 W Tuli 48 6 kg Viyavleno v Tuli 1955 roku 76 32 N 67 33 W Savik II 7 8 kg Viyavleno 1961 roku v Savikuarfici Agpalilik Cholovik 20 000 kg Viyavleno poblizu Agpalilika 76 09 N 65 10 W 1963 roku Tunorput 250 kg Viyavleno 1984 roku Div takozhKrater HiavataPrimitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2018 Meteoritical Bulletin no 28 Moscow 1963 Buchwald V F 1992 On the Use of Iron by the Eskimos in Greenland Materials Characterization 29 2 139 176 doi 10 1016 1044 5803 92 90112 U Preston 1993 s 36 Preston 1993 s 37 Preston 1993 s 39 40 Preston 1993 s 35 P MUR ASTRONOMIYa KSE 3 Elektronnaya biblioteka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 J Kelly Beatty Carolyn Collins Petersen Andrew Chaikin The new solar system Cambridge University Press 1999 ISBN 0 521 64587 5 Meteoritical Bulletin Database Thule