Кедрії, Кедреї (дав.-гр. Κεδρεῖαι) — давньогрецьке місто на однойменному острові у в Карії (нині острів Седир в затоці Гекова, Туреччина).
Історія
Виникло місто не пізніше VI ст. до н. е., імовірно, на місці давнішого карійського поселення. Грецькі переселенці були дорійцями, про що свідчить назва однієї з місцевих філ. Ксенофонт стверджує, що і пізніше міська громада була лише наполовину грецькою, проте не всі дослідники вважають це повідомлення достовірним. Найбільшим і найшанованішим місцевим святилищем був храм Аполлона Кедрійського.
Острів мав вигідне стратегічне становище і славився запасами кедра — деревини, придатної для виготовлення кораблів — тому власне і отримав свою назву. За перської влади Кедрії були невеликим, але доволі заможним містом — до державної скарбниці вони щорічно сплачували три таланти.
У 454 році до н. е. Кедрії увійшли до складу Делоського союзу. Можливо, у цей час запаси деревини на острові вичерпалися, бо сума форосу, сплачуваного містянами невдовзі була скорочена з трьох до двох талантів. При цьому Кедрії залишалися чи не найвірнішим афінським союзником у Карії. За що і постраждали у 406 р. до н. е., коли місто захопив Лісандр. Усі мешканці Кедрій були оберені на рабів.
Пізніше перси дозволили відновити місто. Після страти сатрапа Тіссаферна (395 р. до н. е.), острів опинився під владою карійського династа Гекатомна і фактично приєднаний до Карії. Існує свідчення, що Кедрії використовувалися як літня заміська резиденція Мавсолом та його спадкоємцями.
За еліністичної доби Кедрії опинилися під владою сусіднього Родоса і використовувалися як опорний пункт біля анатолійського узбережжя. Місто отримало нові мури і сторожові вежі, місцеві мешканці — родоське громадянство. У 44 р. до н. е. разом із Родосом перейшло під владу Риму. Доволі популярною є легенда про перебування на острові Марка Антонія і Клеопатри, під час якого римлянин нібито наказав засипати місцевий пляж дрібним африканським піском — до якого звикла його коханка (насправді дуже схожий за фактурою пісок можна знайти й ближче — не на такому вже далекому від Кедрій Криті, то ж цілком можливо, що кедрійський пісок є місцевим).
Пізніше місто було зруйноване землетрусом, внаслідок якого острів перетворився на невеличкий архипелаг, а частина Кедрій опинилася під водою. Місцевість була населена і за візантійської доби, від якої залишилися руїни двох церков, але пізніше знелюднила. Зараз руїни Кедрій і так званий є популярним місцем для туристичних екскурсій.
Примітки
- A. Maiuri. Nuove iscrizioni greche delle sporadi Meridionali. An., IV/V, 1916, с. 479
- Ксенофонт. Грецька історія, II, 1, 15
- Ксенофонт. Грецька історія, II, 1, 15
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kedriyi Kedreyi dav gr Kedreῖai davnogrecke misto na odnojmennomu ostrovi u v Kariyi nini ostriv Sedir v zatoci Gekova Turechchina Ruyini kedrijskogo teatruIstoriyaViniklo misto ne piznishe VI st do n e imovirno na misci davnishogo karijskogo poselennya Grecki pereselenci buli dorijcyami pro sho svidchit nazva odniyeyi z miscevih fil Ksenofont stverdzhuye sho i piznishe miska gromada bula lishe napolovinu greckoyu prote ne vsi doslidniki vvazhayut ce povidomlennya dostovirnim Najbilshim i najshanovanishim miscevim svyatilishem buv hram Apollona Kedrijskogo Ostriv mav vigidne strategichne stanovishe i slavivsya zapasami kedra derevini pridatnoyi dlya vigotovlennya korabliv tomu vlasne i otrimav svoyu nazvu Za perskoyi vladi Kedriyi buli nevelikim ale dovoli zamozhnim mistom do derzhavnoyi skarbnici voni shorichno splachuvali tri talanti U 454 roci do n e Kedriyi uvijshli do skladu Deloskogo soyuzu Mozhlivo u cej chas zapasi derevini na ostrovi vicherpalisya bo suma forosu splachuvanogo mistyanami nevdovzi bula skorochena z troh do dvoh talantiv Pri comu Kedriyi zalishalisya chi ne najvirnishim afinskim soyuznikom u Kariyi Za sho i postrazhdali u 406 r do n e koli misto zahopiv Lisandr Usi meshkanci Kedrij buli obereni na rabiv Vezha elinistichnoyi dobi Piznishe persi dozvolili vidnoviti misto Pislya strati satrapa Tissaferna 395 r do n e ostriv opinivsya pid vladoyu karijskogo dinasta Gekatomna i faktichno priyednanij do Kariyi Isnuye svidchennya sho Kedriyi vikoristovuvalisya yak litnya zamiska rezidenciya Mavsolom ta jogo spadkoyemcyami Za elinistichnoyi dobi Kedriyi opinilisya pid vladoyu susidnogo Rodosa i vikoristovuvalisya yak opornij punkt bilya anatolijskogo uzberezhzhya Misto otrimalo novi muri i storozhovi vezhi miscevi meshkanci rodoske gromadyanstvo U 44 r do n e razom iz Rodosom perejshlo pid vladu Rimu Dovoli populyarnoyu ye legenda pro perebuvannya na ostrovi Marka Antoniya i Kleopatri pid chas yakogo rimlyanin nibito nakazav zasipati miscevij plyazh dribnim afrikanskim piskom do yakogo zvikla jogo kohanka naspravdi duzhe shozhij za fakturoyu pisok mozhna znajti j blizhche ne na takomu vzhe dalekomu vid Kedrij Kriti to zh cilkom mozhlivo sho kedrijskij pisok ye miscevim Piznishe misto bulo zrujnovane zemletrusom vnaslidok yakogo ostriv peretvorivsya na nevelichkij arhipelag a chastina Kedrij opinilasya pid vodoyu Miscevist bula naselena i za vizantijskoyi dobi vid yakoyi zalishilisya ruyini dvoh cerkov ale piznishe znelyudnila Zaraz ruyini Kedrij i tak zvanij ye populyarnim miscem dlya turistichnih ekskursij PrimitkiA Maiuri Nuove iscrizioni greche delle sporadi Meridionali An IV V 1916 s 479 Ksenofont Grecka istoriya II 1 15 Ksenofont Grecka istoriya II 1 15