Квіткокол великий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

Квіткокол великий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Квіткокол (Diglossa)
Вид:	Квіткокол великий

Біноміальна назва

Diglossa major
Cabanis, 1849

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Diglossa major
Віківиди:	Diglossa major
EOL:	920873
ITIS:	559786
МСОП:	22723690
NCBI:	135428

Квіткокол великий (Diglossa major) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає на Гвіанському нагір'ї.

Опис

Довжина птаха становить 16,5-17,3 см, вага 17,5-26 г. Хвіст відносно довгий. Верхня частина тіла темно-синювато-сіра, нижня частина тіла дещо світліша. На обличчі чорна "маска", голова, верхня частина спини і плечі поцятковані сріблясто-синіми смужками. Крила і хвіст чорнуваті з вузькими світлими краями, нижні покривні пера хвоста охристо-рудувато-коричневі. Очі карі або темно-червонувато-карі, лапи чорні, дзьоб блідий, синювато-сірий, товстий біля основи, на кінці гачкуватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають переважно темно-коричневе або сіро-коричневе забарвлення, верхня частина тіла у них поцяткована білуватими смужками.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

D. m. gilliardi Chapman, 1939 — Ауянтепуй (південно-східна Венесуела);
D. m. disjuncta Zimmer, JT & Phelps, 1944 — тепуї на заході Гран-Сабани;
D. m. chimantae Phelps & Phelps Jr, 1947 — тепуй ^[en] (південно-східна Венесуела);
D. m. major Cabanis, 1849 — тепуї Рорайма, ^[en] і ^[en].

Поширення й екологія

Великі квіткоколи мешкають на південному сході Венесуели та в сусідніх районах північної Бразилії і західної Гаяни. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, у високогірних чагарникових заростях та на високогірних луках. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1300 до 2800 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться нектаром і комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави і моху.

Примітки

BirdLife International (2016). Diglossa major: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 03 липня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 375. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 липня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Diglossa major: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 03 липня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Ridgely-3] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 375. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 липня 2022.