Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кводвультдеус буквально чого хоче Бог Карфаген кінець IV століття Неаполь 454 берберський єпископ і святий єпископ Карфа

Кводвультдеус Карфагенський

Кводвультдеус Карфагенський

Кводвультдеус, буквально «чого хоче Бог» (Карфаген, кінець IV століття — Неаполь, 454) — берберський єпископ і святий, єпископ Карфагена під час вторгнення вандалів Гензеріка, а потім біженець у Неаполі. Шанується як святий Католицькою церквою.

Кводвультдеус Карфагенський
image
Народився4 століття
Карфаген, Римська імперія
Помер454
Неаполь, Західна Римська імперія
Країнаimage Західна Римська імперія
Діяльністьсвященник
Знання мовлатина
Посадаєпископ
Конфесіяхристиянство

Біографія

Про його молодість відомо небагато. Народився в Африці, майже напевно в Карфагені, близько 421 року він був висвячений на диякона Августином Гіппонським, якому написав два листи, в одному з яких просив написати твір про єресі. Потім Августин написав De Haeresibus і присвятив його Кводвультдею. Однак німецький вчений Каппельмахер стверджував, що диякона Кводвультдеуса, який надіслав два листи Августину, не слід ототожнювати з єпископом Кводвультдеусом.

Приблизно з 435 по 454 рік він був єпископом Карфагена, зберігаючи титул навіть після вигнання в 439 році до своєї смерті. Він різко критикував християн, які дозволяли більше захоплюватися такими виставами, як цирк, ніж творами та прикладами святих і мучеників свого часу, пояснюючи лихо цього регіону покаранням від Бога за це відступництво.

Після падіння Карфагена до рук вандалів у 439 році Кводвультдеус відмовився дотримуватися аріанства, сповіданого королем вандалів Гензеріком, і за це був змушений відправитися у вигнання з вірним йому духовенством, включаючи святого Гаудіозо. Вони були спущені на невикористані кораблі без весел і вітрил і, на щастя, досягли Неаполя, де між 445 і 451 роками він написав Книгу Божих обітниць і передбачень і взяв участь у боротьбі з пелагіанством.

Він помер у 454 році в Неаполі і був похований у катакомбах Сан-Дженнаро в Каподимонте.

Праці

Згідно з недавньою критикою, 12 проповідей, які раніше приписувалися Августину, приписують Кводвультдеусу:

  • Tre De symbolo
  • Due De tempore barbarico
  • Due De accedentibus ad gratiam
  • Adversus quinque haereses
  • De cataclismo
  • De ultima quarta feria
  • De cantico novo
  • Contra iudaeos

Крім того, De promissionibus et praedictionibus Dei, який зазвичай з’являється серед творів Просперо Аквітанського, також належить Кводвульдею.

Ірен Каяццо, зокрема, виходячи з філологічних критеріїв, стверджує, що трактат Adversus quinque haeresis, широко поширений у Середньовіччі як твір Августина, насправді був написаний Кводвульдеєм між 437 і 439 роками, насправді він підтверджує сумісність і узгодженість між християнською доктриною та вченням Гермеса, викладеним в «Асклепію», що сприяло прийому в середньовічних бібліотеках праць Гермеса, вважається язичницьким пророком християнського одкровення. Натомість Августин у De civitate Dei суворо засудив Асклепія.

Культ

Римський мартиролог встановлює літургійну пам'ять 19 лютого.

У катакомбах Сан-Дженнаро-ін-Каподімонте, де він був похований, Куодвултдей зображений на мозаїці гробниці в так званому склепі єпископів.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  2. Corpus Christianorum, Series latina, t. 46, col 283-351
  3. A. Kappelmacher, Wiener Studien. Zeitschrift für classischen Philologie 49, 1931, 89-102.

Бібліографія

  • Alban Butler, Il primo grande dizionario dei santi secondo il calendario Casale Monferrato, Edizioni PIEMME, 2001
  • Fowden, Garth. The Egyptian Hermes: A Historical Approach to the Late Pagan Mind. Princeton, Princeton University Press
  • (нім.). Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 14 червня 2022.
  • Raúl González Salinero, Potere e conflitto religioso nel nord dell'Africa. Quodvultdeus di Cartagine e i vandali, prefazione di Antonio Vincenzo Nazzaro, traduzione dallo spagnolo di Federica Domenica Barreca, Perugia, Graphe.it edizioni, 2020.

Інші проєкти

  • image Wikisource [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.] містить сторінку латинською мовою, присвячену Кводвультдеус Карфагенський
  • image Wikimedia Commons [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] містить зображення чи інші файли Кводвультдеус Карфагенський

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kvodvultdeus bukvalno chogo hoche Bog Karfagen kinec IV stolittya Neapol 454 berberskij yepiskop i svyatij yepiskop Karfagena pid chas vtorgnennya vandaliv Genzerika a potim bizhenec u Neapoli Shanuyetsya yak svyatij Katolickoyu cerkvoyu Kvodvultdeus KarfagenskijNarodivsya4 stolittya Karfagen Rimska imperiyaPomer454 Neapol Zahidna Rimska imperiyaKrayina Zahidna Rimska imperiyaDiyalnistsvyashennikZnannya movlatinaPosadayepiskopKonfesiyahristiyanstvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPro jogo molodist vidomo nebagato Narodivsya v Africi majzhe napevno v Karfageni blizko 421 roku vin buv visvyachenij na diyakona Avgustinom Gipponskim yakomu napisav dva listi v odnomu z yakih prosiv napisati tvir pro yeresi Potim Avgustin napisav De Haeresibus i prisvyativ jogo Kvodvultdeyu Odnak nimeckij vchenij Kappelmaher stverdzhuvav sho diyakona Kvodvultdeusa yakij nadislav dva listi Avgustinu ne slid ototozhnyuvati z yepiskopom Kvodvultdeusom Priblizno z 435 po 454 rik vin buv yepiskopom Karfagena zberigayuchi titul navit pislya vignannya v 439 roci do svoyeyi smerti Vin rizko kritikuvav hristiyan yaki dozvolyali bilshe zahoplyuvatisya takimi vistavami yak cirk nizh tvorami ta prikladami svyatih i muchenikiv svogo chasu poyasnyuyuchi liho cogo regionu pokarannyam vid Boga za ce vidstupnictvo Pislya padinnya Karfagena do ruk vandaliv u 439 roci Kvodvultdeus vidmovivsya dotrimuvatisya arianstva spovidanogo korolem vandaliv Genzerikom i za ce buv zmushenij vidpravitisya u vignannya z virnim jomu duhovenstvom vklyuchayuchi svyatogo Gaudiozo Voni buli spusheni na nevikoristani korabli bez vesel i vitril i na shastya dosyagli Neapolya de mizh 445 i 451 rokami vin napisav Knigu Bozhih obitnic i peredbachen i vzyav uchast u borotbi z pelagianstvom Vin pomer u 454 roci v Neapoli i buv pohovanij u katakombah San Dzhennaro v Kapodimonte PraciZgidno z nedavnoyu kritikoyu 12 propovidej yaki ranishe pripisuvalisya Avgustinu pripisuyut Kvodvultdeusu Tre De symbolo Due De tempore barbarico Due De accedentibus ad gratiam Adversus quinque haereses De cataclismo De ultima quarta feria De cantico novo Contra iudaeos Krim togo De promissionibus et praedictionibus Dei yakij zazvichaj z yavlyayetsya sered tvoriv Prospero Akvitanskogo takozh nalezhit Kvodvuldeyu Iren Kayacco zokrema vihodyachi z filologichnih kriteriyiv stverdzhuye sho traktat Adversus quinque haeresis shiroko poshirenij u Serednovichchi yak tvir Avgustina naspravdi buv napisanij Kvodvuldeyem mizh 437 i 439 rokami naspravdi vin pidtverdzhuye sumisnist i uzgodzhenist mizh hristiyanskoyu doktrinoyu ta vchennyam Germesa vikladenim v Asklepiyu sho spriyalo prijomu v serednovichnih bibliotekah prac Germesa vvazhayetsya yazichnickim prorokom hristiyanskogo odkrovennya Natomist Avgustin u De civitate Dei suvoro zasudiv Asklepiya KultRimskij martirolog vstanovlyuye liturgijnu pam yat 19 lyutogo U katakombah San Dzhennaro in Kapodimonte de vin buv pohovanij Kuodvultdej zobrazhenij na mozayici grobnici v tak zvanomu sklepi yepiskopiv Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2022 Procitovano 14 chervnya 2022 Corpus Christianorum Series latina t 46 col 283 351 A Kappelmacher Wiener Studien Zeitschrift fur classischen Philologie 49 1931 89 102 BibliografiyaAlban Butler Il primo grande dizionario dei santi secondo il calendario Casale Monferrato Edizioni PIEMME 2001 ISBN 88 384 6913 X Fowden Garth The Egyptian Hermes A Historical Approach to the Late Pagan Mind Princeton Princeton University Press nim Arhiv originalu za 30 listopada 2007 Procitovano 14 chervnya 2022 Raul Gonzalez Salinero Potere e conflitto religioso nel nord dell Africa Quodvultdeus di Cartagine e i vandali prefazione di Antonio Vincenzo Nazzaro traduzione dallo spagnolo di Federica Domenica Barreca Perugia Graphe it edizioni 2020 ISBN 9788893720960Inshi proyektiWikisource Arhivovano 26 serpnya 2021 u Wayback Machine mistit storinku latinskoyu movoyu prisvyachenu Kvodvultdeus Karfagenskij Wikimedia Commons Arhivovano 10 serpnya 2019 u Wayback Machine mistit zobrazhennya chi inshi fajli Kvodvultdeus Karfagenskij

Дата публікації:
Топ