Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В. Н. Каразіна — підрозділ історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Перша в Україні кафедра такого профілю (1964).
Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна
| |
Завідувач кафедри | засновник Астахов В.І. |
Розташування | Харків, Україна |
Університет | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Факультет | історичний |
Сайт | http://historiography.karazin.ua/ |
Історія
Кафедра створена 1 вересня 1964 року відомим історіографом В. І. Астаховим. Початкова назва підрозділу була «історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії». Протягом 1975-1978 років до складу кафедри входили історики-медієвісти. У 1978 році на кафедру прийшло кілька археологів (Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв та ін.). Після цього кафедру було перейменовано і вона отримала сучасну назву: «історіографії, джерелознавства та археології».
Протягом існування кафедри її очолювали:
- проф. В. І. Астахов (1964—1972)
- проф. І. Л. Шерман (1972—1987)
- проф. Ю. Й. Журавський (1987—1991)
- проф. В. К. Міхеєв (1991—2001)
- проф. С. І. Посохов (з 2001).
Наукова робота
На кафедрі історіографії, джерелознавства та археології склалися три основні напрямки наукової роботи: «Проблеми історіографії та інтелектуальної історії Східної Європи нового та новітнього часу», «Проблеми історичного краєзнавства та пам'яткознавства (на матеріалах Слобожанищини)», «Археологічні пам'ятки та давня історія Лівобережної України (доба бронзи — раннє середньовіччя)».
Починаючи з 1992 року на кафедрі стало традиційним проведення міжнародної наукової конференції «Астаховські читання». З 1995 року за матеріалами конференції на базі кафедри видається «Харківський історіографічний збірник», а також серія .
Об'єктами археологічних досліджень співробітників кафедри є пам'ятки IV–I тис. до н.е., бронзової доби на Лівобережній Україні. У 1980-1990-х роках були проведені археологічні розкопки декількох пам'яток бронзового віку на території Харківської області, зокрема Більського городища, найбільшого укріпленого поселення Європи доби раннього заліза, , кургану та поселення пізньозрубної культури біля с. Суха Гомольша Зміївського району, поселення пізньозрубної культури біля с. Червоний Шлях Балаклійського району, кургани біля села Куп'єваха Богодухівського району, археологічного комплексу біля с. Війтенки Черняхівської культури. Співробітники кафедри проводили систематичні розкопки Донецького городища. Розкопки проводились під керівництвом Б. А. Шрамка, О. Г. Дьяченко, В. В. Скирди 20 березня 1998 р. при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна було створено Музей археології та етнографії Слобідської України.
Підготовка студентів
На кафедрі ведеться підготовка спеціалістів за двома спеціальностями: «Архівознавство» (з 1995) та «Археологія» (з 2002). Студенти кафедри беруть активну участь у розробці наукових тем за проблематикою кафедри, є учасниками різних наукових конференцій, конкурсів, в тому числі всеукраїнських і міжнародних.
Примітки
- Посохов С.И. "Кафедра как институциональная общность: юбилейные заметки [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]." Харківський історіографічний збірник 13 (2014): 4-19.
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська. — Х., 2004.
- Буклет "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології (1964—2009)
- Ю. А. Кісельова (2015). . Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія» (№ 1145): 123—134. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 29 квітня 2018.
- Скирда В. В., Шрамко І. Б. Археологічна наука в Харківському університеті [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2015. – № 1145. – Серія «Історія». – Вип. 50. – C. 8–26.
- Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. — 331 с.
- Дьяченко А. Г. Новые исследования Донецкого городища // Археологические открытия 1978 года. — М., 1979. — С. 329–330.
- К 350-летию Харькова. Новые раскопки Харькова и его окрестностей. [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Сайт МАЭСУ. — 22.10.2011.
- Шрамко Б. А., Скирда В. В. Рождение Харькова. — Харьков, 2004. — 118 с.
- Михеев В. К., Шрамко Б. А. Вклад ученых Харьковского университета в развитие археологии (1805 – 1990 гг.) [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник Харьковского университета. – 1991. – № 357: Историческая наука в Харьковском университете (К 185-летию ХГУ). – Вып. 24. – C. 104–130.
Джерела
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська. — Х., 2004.
- Буклет "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології (1964—2009).
Посилання
- historiography.karazin.ua — офіційний сайт «Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В. Н. Каразіна».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi HNU imeni V N Karazina pidrozdil istorichnogo fakultetu Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Persha v Ukrayini kafedra takogo profilyu 1964 Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi HNU imeni V N Karazina prezident byudzhet zasnovano Zaviduvach kafedri zasnovnik Astahov V I Roztashuvannya Harkiv Ukrayina Universitet Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Fakultet istorichnij Sajt http historiography karazin ua IstoriyaKafedra stvorena 1 veresnya 1964 roku vidomim istoriografom V I Astahovim Pochatkova nazva pidrozdilu bula istoriografiyi dopomizhnih istorichnih disciplin ta metodiki istoriyi Protyagom 1975 1978 rokiv do skladu kafedri vhodili istoriki mediyevisti U 1978 roci na kafedru prijshlo kilka arheologiv B A Shramko V K Miheyev ta in Pislya cogo kafedru bulo perejmenovano i vona otrimala suchasnu nazvu istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi Protyagom isnuvannya kafedri yiyi ocholyuvali prof V I Astahov 1964 1972 prof I L Sherman 1972 1987 prof Yu J Zhuravskij 1987 1991 prof V K Miheyev 1991 2001 prof S I Posohov z 2001 Naukova robotaNa kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi sklalisya tri osnovni napryamki naukovoyi roboti Problemi istoriografiyi ta intelektualnoyi istoriyi Shidnoyi Yevropi novogo ta novitnogo chasu Problemi istorichnogo krayeznavstva ta pam yatkoznavstva na materialah Slobozhanishini Arheologichni pam yatki ta davnya istoriya Livoberezhnoyi Ukrayini doba bronzi rannye serednovichchya Pochinayuchi z 1992 roku na kafedri stalo tradicijnim provedennya mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Astahovski chitannya Z 1995 roku za materialami konferenciyi na bazi kafedri vidayetsya Harkivskij istoriografichnij zbirnik a takozh seriya Ob yektami arheologichnih doslidzhen spivrobitnikiv kafedri ye pam yatki IV I tis do n e bronzovoyi dobi na Livoberezhnij Ukrayini U 1980 1990 h rokah buli provedeni arheologichni rozkopki dekilkoh pam yatok bronzovogo viku na teritoriyi Harkivskoyi oblasti zokrema Bilskogo gorodisha najbilshogo ukriplenogo poselennya Yevropi dobi rannogo zaliza kurganu ta poselennya piznozrubnoyi kulturi bilya s Suha Gomolsha Zmiyivskogo rajonu poselennya piznozrubnoyi kulturi bilya s Chervonij Shlyah Balaklijskogo rajonu kurgani bilya sela Kup yevaha Bogoduhivskogo rajonu arheologichnogo kompleksu bilya s Vijtenki Chernyahivskoyi kulturi Spivrobitniki kafedri provodili sistematichni rozkopki Doneckogo gorodisha Rozkopki provodilis pid kerivnictvom B A Shramka O G Dyachenko V V Skirdi 20 bereznya 1998 r pri Harkivskomu nacionalnomu universiteti imeni V N Karazina bulo stvoreno Muzej arheologiyi ta etnografiyi Slobidskoyi Ukrayini Pidgotovka studentivNa kafedri vedetsya pidgotovka specialistiv za dvoma specialnostyami Arhivoznavstvo z 1995 ta Arheologiya z 2002 Studenti kafedri berut aktivnu uchast u rozrobci naukovih tem za problematikoyu kafedri ye uchasnikami riznih naukovih konferencij konkursiv v tomu chisli vseukrayinskih i mizhnarodnih PrimitkiPosohov S I Kafedra kak institucionalnaya obshnost yubilejnye zametki 30 kvitnya 2018 u Wayback Machine Harkivskij istoriografichnij zbirnik 13 2014 4 19 Kafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004 Buklet Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 1964 2009 Yu A Kiselova 2015 Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Istoriya 1145 123 134 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 29 kvitnya 2018 Skirda V V Shramko I B Arheologichna nauka v Harkivskomu universiteti 30 kvitnya 2018 u Wayback Machine Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 2015 1145 Seriya Istoriya Vip 50 C 8 26 Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov 1962 331 s Dyachenko A G Novye issledovaniya Doneckogo gorodisha Arheologicheskie otkrytiya 1978 goda M 1979 S 329 330 K 350 letiyu Harkova Novye raskopki Harkova i ego okrestnostej 11 listopada 2011 u Wayback Machine Sajt MAESU 22 10 2011 Shramko B A Skirda V V Rozhdenie Harkova Harkov 2004 118 s Miheev V K Shramko B A Vklad uchenyh Harkovskogo universiteta v razvitie arheologii 1805 1990 gg 30 kvitnya 2018 u Wayback Machine Vestnik Harkovskogo universiteta 1991 357 Istoricheskaya nauka v Harkovskom universitete K 185 letiyu HGU Vyp 24 C 104 130 DzherelaKafedri istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 40 rokiv Dovidkove vidannya Ukladachi B P Zajcev O Ye Shabelska H 2004 Buklet Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi 1964 2009 Posilannyahistoriography karazin ua oficijnij sajt Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi HNU imeni V N Karazina