Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій НТУУ «КПІ» (ЛТФТ) — структурний підрозділ механіко-машинобудівного інституту НТУУ «КПІ», що займається підготовкою спеціалістів за фахом «Обробка матеріалів за спец. технологіями». Кафедра є ведучою організацією у розробці нетрадиційних методів обробки матеріалів як в Україні, так і у межах пострадянського простору. На базі наукового та інтелектуального потенціалу кафедри в галузі новітніх технологій обробки матеріалів у 1993 році було створено НДІ лазерної техніки та технології.
| Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій НТУУ «КПІ» | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
| Приналежність | ММІ, НТУУ «КПІ» | |||
| Адреса | 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, 124, корпус 19 | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
| Вебсторінка | ltft.kpi.ua | |||
Історія
Від заснування КПІ у 1898 році на механічному відділенні інституту передбачалося викладання дисципліни «Технологія металів» та проведення лабораторних і практичних занять у рамках підготовки інженерів-механіків. Навчальні майстерні з механіки було збудовано у 1900 році, однак документальні свідоцтва діяльності цієї галузі навчання втрачено під час буремних років революційного періоду. Відомо, що під час Першої світової війни майстерні були надані у розпорядження військово-промисловому комітету, а під час громадянської війни їх діяльність завмерла та тимчасово призупинилася аж до 1922 року. Після відновлення роботи основним завданням майстерень було виготовлення комплектуючих частин для тракторів іноземних моделей. У 1930 році внаслідок активної індустріалізації країни навчально-механічні майстерні було перетворено у промислове підприємство — завод імені Лепсе. Під час Другої світової війни кафедру, що мала на той час достатньо велику верстатну базу, було евакуйовано до Ташкенту. Назад до Києва обладнання та спеціалісти повернулися лише у 1944 році.
Першим завідувачем кафедри після повернення став член-кореспондент АН УРСР В. Є. Васильєв — тодішній декан факультету хімічного машинобудування, до складу якого кафедра входила з 1938 року. По закінченню війни кафедра стала частиною механічного факультету, а очолив її доцент М. Ф. Савін, що обіймав цю посаду до 1958 року. Життя кафедри тих років майже не задокументоване. Разом з тим, про науковий потенціал кафедри свідчать захищені в цей період кандидатські дисертації З.Д. Панченко (1948), М.А. Горпенюка (1949), П.П. Єднерала (1951), Н.Ф. Рязановоі (1955) та інших.
З 1958 по 1973 рік на до керівництва кафедрою був запрошений доцент Б. С. Навроцький спеціаліст - виробничник, що прийшов до інституту з заводіу«Більшовик». Разом з співробітниками - Горпенюком М.А., Еднералом П.П., Полешком П.Т., Манжурнетом В.К. та ін. він доклав значних зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази кафедри. У зв'язку з переїздом заводу ім. Лепсе на нові виробничі площі у 1958 році кафедрі отримала у своє розпорядження частину приміщень заводу, на яких було відтворено механічні майстерні різних профілів. Майстерні функціонували в режимі студентського підприємства з випуском промислової продукlції, що на той час вважалось прогресивним явищем. З 1960 по 1966 рр. кафедра готувала фахівців інженерно-педагогічного профілю. За цей час було випущено 144 інженери-педагоги. Троє з них -Віталій Джемелінський, та Анатолій Скуратовський працювали і досі працюючи на кафедрі.
У 1973 році кафедру очолив відомий спеціаліст з опору матеріалів професор Володимир Хільчевський. Цей період відзначений розширенням сфери наукових та навчальних інтересів кафедри. Кафедра отримує нову назву — «Кафедра технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства» та статус загальноінженерної. На новий рівень виходить співпраця з кафедрою опору матеріалів КПІ, Інститутом проблем міцності та . У 1976–1990 роках В.Г.Дубенцем (1986) і В.О.Степаненком (1988) були захищені докторські дисертації, а В.А.Ананьєвським (1976), Д.I.Василевичем (1980), Султані Мухамедом (1983, аспірант з Афганістану),О.Т.Сердітовим(1984), В.А.Стадником (1984), А.М.Федоріним (1986) та ін. - кандидатські. На базі кафедри неодноразово проводилися галузеві семінари підвищення кваліфікації завідувачів кафедр технології конструкційних матеріалів та деталей машин. Крім того, була видана велика кількість методичних посібників з різних дисциплін, у написанні яких брали участь майже всі викладачі кафедри.
У 1990 році завдяки переводу на кафедру цілого напрямку наукової роботи в галузі спец. технологій з кафедри автоматизації технологічних процесів факультету хімічного машинобудування кафедра значно розширюється і з загально-інженерної перетворюється у випускаючу, а також отримує нову назву: «Кафедра лазерної технології, конструювання машин та матеріалознавства». Завідувачем кафедри стає декан ФХМ Володимир Коваленко, один з найвизначніших спеціалістів України у галузі лазерної техології та нетрадиційної обробки матеріалів. Ще у 1984 році завдяки його ініціативі вперше в Україні була започаткована спеціальність «Технологія та обладнання лазерної обробки матеріалів». Після об'єднання двох напрямків наукової роботи на кафедрі ЛТКМ утворився симбіоз класичних та новітніх технологій обробки матеріалів. Структурно кафедра була поділена на три навчальні секції: лазерної технології, технології конструкційних матеріалів, деталей машин. Разом з професором Коваленком науково-викладацький склад кафедри поповнила ціла група докторів та кандидатів наук, серед яких слід відзначити , Валерія Котлярова, ,, , та інших. У 1993 році на базі кафедри був створений НДІ лазерної техніки та технології, який продовжив роботи в галузі новітніх технологій на новому рівні. У зв'язку з актуальністю вирішення проблеми ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС фахівці кафедри та НДІ ЛТТ зайнялися дослідженнями в галузі застосування лазерної технології у демонтажі об'єкту «Укриття» (блок «Б»). З іменем Володимира Коваленка пов'язані найбільші успіхи кафедри та здобуття найширшої відомості — він першим з радянських та пострадянських вчених став дійсним членом . У 1996 році Коваленко був запрошений цією ж організацією до складу Міжнародної Видавничої Ради (англ. International Editorial Board) для підготовки Міжнародного довідника з лазерної технології (LIA Industrial Laser Handbook, Magnolia Publishing Inc., Orlando, Florida, USA), разом з професором Головко вони підготували вісім параграфів цього видання. У 1997 році Володимир Сергійович, як експерт від України, брав участь у 52-й Сесії Генеральної Асамблеї ООН, де розглядалися питання міжнародної підтримки заходів з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Завдяки його зусиллям у розвитку науково-дослідницької складової кафедри та підбору висококваліфікованих викладачів кафедра ЛТКМ стала ведучою організацією у розробці нетрадиційних методів обробки матеріалів як в Україні, так і у межах пострадянського простору. Міносвітою України кафедра була визнана головною в координації НДР в галузі машинобудування, прогресивних технологій та аерокосмічного комплексу. З впровадженням в Україні системи багатоступеневої освіти викладачі кафедри узяли активну участь в розробці нормативних документів держстандарту Міносвіти України бакалаврів напряму підготовки “Інженерна механіка”, а також спеціалістів та магістрів з спеціальності “Технологія та обладнання високоефективних методів обробки матеріалів”. В Науково-Методичних комісіях Міносвіти України плідно працювали професори Володимир Коваленко та Віталій Джемелінський, доценти Олександр Полешко.
У 2009 році кафедра отримала нову назву — «Лазерної техніки та фізико-технічних технологій», а на посаді завідувача кафедри Володимира Коваленка змінив Ігор Кривцун.
Колишні назви
Завідувачі кафедри
- 1944–1945 — Васильєв В. Є.
- 1945–1958 — Савін М. Ф.
- 1958–1973 — Навроцький Б. С.
- 1973–1990 — Хільчевський В. В.
- 1990–2009 — Коваленко В. С.
- 2009 — дотепер — Кривцун І. В.
Примітки
Посилання
- . Сайт Кафедри лазерної технології та матеріалознавства. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 24 червня 2013.
- . Сайт Кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 24 червня 2013.
- . Сайт Кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 24 червня 2013.
- . Сайт Кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 24 червня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedra lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij NTUU KPI LTFT strukturnij pidrozdil mehaniko mashinobudivnogo institutu NTUU KPI sho zajmayetsya pidgotovkoyu specialistiv za fahom Obrobka materialiv za spec tehnologiyami Kafedra ye veduchoyu organizaciyeyu u rozrobci netradicijnih metodiv obrobki materialiv yak v Ukrayini tak i u mezhah postradyanskogo prostoru Na bazi naukovogo ta intelektualnogo potencialu kafedri v galuzi novitnih tehnologij obrobki materialiv u 1993 roci bulo stvoreno NDI lazernoyi tehniki ta tehnologiyi Kafedra lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij NTUU KPI Osnovni dani Prinalezhnist MMI NTUU KPI Adresa 03056 m Kiyiv vul Borshagivska 124 korpus 19Tip akademichna ustanova d Vebstorinka ltft kpi uaIstoriyaVid zasnuvannya KPI u 1898 roci na mehanichnomu viddilenni institutu peredbachalosya vikladannya disciplini Tehnologiya metaliv ta provedennya laboratornih i praktichnih zanyat u ramkah pidgotovki inzheneriv mehanikiv Navchalni majsterni z mehaniki bulo zbudovano u 1900 roci odnak dokumentalni svidoctva diyalnosti ciyeyi galuzi navchannya vtracheno pid chas buremnih rokiv revolyucijnogo periodu Vidomo sho pid chas Pershoyi svitovoyi vijni majsterni buli nadani u rozporyadzhennya vijskovo promislovomu komitetu a pid chas gromadyanskoyi vijni yih diyalnist zavmerla ta timchasovo prizupinilasya azh do 1922 roku Pislya vidnovlennya roboti osnovnim zavdannyam majsteren bulo vigotovlennya komplektuyuchih chastin dlya traktoriv inozemnih modelej U 1930 roci vnaslidok aktivnoyi industrializaciyi krayini navchalno mehanichni majsterni bulo peretvoreno u promislove pidpriyemstvo zavod imeni Lepse Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kafedru sho mala na toj chas dostatno veliku verstatnu bazu bulo evakujovano do Tashkentu Nazad do Kiyeva obladnannya ta specialisti povernulisya lishe u 1944 roci Pershim zaviduvachem kafedri pislya povernennya stav chlen korespondent AN URSR V Ye Vasilyev todishnij dekan fakultetu himichnogo mashinobuduvannya do skladu yakogo kafedra vhodila z 1938 roku Po zakinchennyu vijni kafedra stala chastinoyu mehanichnogo fakultetu a ocholiv yiyi docent M F Savin sho obijmav cyu posadu do 1958 roku Zhittya kafedri tih rokiv majzhe ne zadokumentovane Razom z tim pro naukovij potencial kafedri svidchat zahisheni v cej period kandidatski disertaciyi Z D Panchenko 1948 M A Gorpenyuka 1949 P P Yednerala 1951 N F Ryazanovoi 1955 ta inshih Z 1958 po 1973 rik na do kerivnictva kafedroyu buv zaproshenij docent B S Navrockij specialist virobnichnik sho prijshov do institutu z zavodiu Bilshovik Razom z spivrobitnikami Gorpenyukom M A Edneralom P P Poleshkom P T Manzhurnetom V K ta in vin doklav znachnih zusil dlya zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi kafedri U zv yazku z pereyizdom zavodu im Lepse na novi virobnichi ploshi u 1958 roci kafedri otrimala u svoye rozporyadzhennya chastinu primishen zavodu na yakih bulo vidtvoreno mehanichni majsterni riznih profiliv Majsterni funkcionuvali v rezhimi studentskogo pidpriyemstva z vipuskom promislovoyi produklciyi sho na toj chas vvazhalos progresivnim yavishem Z 1960 po 1966 rr kafedra gotuvala fahivciv inzhenerno pedagogichnogo profilyu Za cej chas bulo vipusheno 144 inzheneri pedagogi Troye z nih Vitalij Dzhemelinskij ta Anatolij Skuratovskij pracyuvali i dosi pracyuyuchi na kafedri U 1973 roci kafedru ocholiv vidomij specialist z oporu materialiv profesor Volodimir Hilchevskij Cej period vidznachenij rozshirennyam sferi naukovih ta navchalnih interesiv kafedri Kafedra otrimuye novu nazvu Kafedra tehnologiyi konstrukcijnih materialiv ta materialoznavstva ta status zagalnoinzhenernoyi Na novij riven vihodit spivpracya z kafedroyu oporu materialiv KPI Institutom problem micnosti ta U 1976 1990 rokah V G Dubencem 1986 i V O Stepanenkom 1988 buli zahisheni doktorski disertaciyi a V A Ananyevskim 1976 D I Vasilevichem 1980 Sultani Muhamedom 1983 aspirant z Afganistanu O T Serditovim 1984 V A Stadnikom 1984 A M Fedorinim 1986 ta in kandidatski Na bazi kafedri neodnorazovo provodilisya galuzevi seminari pidvishennya kvalifikaciyi zaviduvachiv kafedr tehnologiyi konstrukcijnih materialiv ta detalej mashin Krim togo bula vidana velika kilkist metodichnih posibnikiv z riznih disciplin u napisanni yakih brali uchast majzhe vsi vikladachi kafedri U 1990 roci zavdyaki perevodu na kafedru cilogo napryamku naukovoyi roboti v galuzi spec tehnologij z kafedri avtomatizaciyi tehnologichnih procesiv fakultetu himichnogo mashinobuduvannya kafedra znachno rozshiryuyetsya i z zagalno inzhenernoyi peretvoryuyetsya u vipuskayuchu a takozh otrimuye novu nazvu Kafedra lazernoyi tehnologiyi konstruyuvannya mashin ta materialoznavstva Zaviduvachem kafedri staye dekan FHM Volodimir Kovalenko odin z najviznachnishih specialistiv Ukrayini u galuzi lazernoyi tehologiyi ta netradicijnoyi obrobki materialiv She u 1984 roci zavdyaki jogo iniciativi vpershe v Ukrayini bula zapochatkovana specialnist Tehnologiya ta obladnannya lazernoyi obrobki materialiv Pislya ob yednannya dvoh napryamkiv naukovoyi roboti na kafedri LTKM utvorivsya simbioz klasichnih ta novitnih tehnologij obrobki materialiv Strukturno kafedra bula podilena na tri navchalni sekciyi lazernoyi tehnologiyi tehnologiyi konstrukcijnih materialiv detalej mashin Razom z profesorom Kovalenkom naukovo vikladackij sklad kafedri popovnila cila grupa doktoriv ta kandidativ nauk sered yakih slid vidznachiti Valeriya Kotlyarova ta inshih U 1993 roci na bazi kafedri buv stvorenij NDI lazernoyi tehniki ta tehnologiyi yakij prodovzhiv roboti v galuzi novitnih tehnologij na novomu rivni U zv yazku z aktualnistyu virishennya problemi likvidaciyi naslidkiv katastrofi na ChAES fahivci kafedri ta NDI LTT zajnyalisya doslidzhennyami v galuzi zastosuvannya lazernoyi tehnologiyi u demontazhi ob yektu Ukrittya blok B Z imenem Volodimira Kovalenka pov yazani najbilshi uspihi kafedri ta zdobuttya najshirshoyi vidomosti vin pershim z radyanskih ta postradyanskih vchenih stav dijsnim chlenom U 1996 roci Kovalenko buv zaproshenij ciyeyu zh organizaciyeyu do skladu Mizhnarodnoyi Vidavnichoyi Radi angl International Editorial Board dlya pidgotovki Mizhnarodnogo dovidnika z lazernoyi tehnologiyi LIA Industrial Laser Handbook Magnolia Publishing Inc Orlando Florida USA razom z profesorom Golovko voni pidgotuvali visim paragrafiv cogo vidannya U 1997 roci Volodimir Sergijovich yak ekspert vid Ukrayini brav uchast u 52 j Sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON de rozglyadalisya pitannya mizhnarodnoyi pidtrimki zahodiv z likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES Zavdyaki jogo zusillyam u rozvitku naukovo doslidnickoyi skladovoyi kafedri ta pidboru visokokvalifikovanih vikladachiv kafedra LTKM stala veduchoyu organizaciyeyu u rozrobci netradicijnih metodiv obrobki materialiv yak v Ukrayini tak i u mezhah postradyanskogo prostoru Minosvitoyu Ukrayini kafedra bula viznana golovnoyu v koordinaciyi NDR v galuzi mashinobuduvannya progresivnih tehnologij ta aerokosmichnogo kompleksu Z vprovadzhennyam v Ukrayini sistemi bagatostupenevoyi osviti vikladachi kafedri uzyali aktivnu uchast v rozrobci normativnih dokumentiv derzhstandartu Minosviti Ukrayini bakalavriv napryamu pidgotovki Inzhenerna mehanika a takozh specialistiv ta magistriv z specialnosti Tehnologiya ta obladnannya visokoefektivnih metodiv obrobki materialiv V Naukovo Metodichnih komisiyah Minosviti Ukrayini plidno pracyuvali profesori Volodimir Kovalenko ta Vitalij Dzhemelinskij docenti Oleksandr Poleshko U 2009 roci kafedra otrimala novu nazvu Lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij a na posadi zaviduvacha kafedri Volodimira Kovalenka zminiv Igor Krivcun Kolishni nazvi1944 seredina 1970 h Kafedra tehnologiyi metaliv seredina 1970 h 1990 Kafedra tehnologiyi konstrukcijnih materialiv ta materialoznavstva 1990 2009 Kafedra lazernoyi tehnologiyi konstruyuvannya mashin ta materialoznavstva 2009 doteper Kafedra lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologijZaviduvachi kafedri1944 1945 Vasilyev V Ye 1945 1958 Savin M F 1958 1973 Navrockij B S 1973 1990 Hilchevskij V V 1990 2009 Kovalenko V S 2009 doteper Krivcun I V PrimitkiPosilannya Sajt Kafedri lazernoyi tehnologiyi ta materialoznavstva Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 24 chervnya 2013 Sajt Kafedri lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 24 chervnya 2013 Sajt Kafedri lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 24 chervnya 2013 Sajt Kafedri lazernoyi tehniki ta fiziko tehnichnih tehnologij Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 24 chervnya 2013