Кастерова Ганна Романівна

Ганна Романівна Кастерова (нар. 21 вересня 1984, Зеленоград) — російська журналістка і телеведуча.

Кастерова Ганна РоманівнаДата народження21 вересня 1984(1984-09-21) (39 років)Місце народженняЗеленоградський адміністративний округ, Москва, СРСРГромадянство РосіяAlma mater^dПрофесіяжурналісткаIMDbID 5674970

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Народившиеся 21 вересня 1984 року в Зеленоград.

Закінчила Московський міський педагогічний університет за спеціальністю психологія.

Свою телевізійну кар'єру почала в 22 роки, як редактор передачі на каналі ТНТ «Москва: Інструкція для застосування». Після року роботи на ТНТ вирішила перейти на один з федеральних каналів під керівництвом ВДТРК.

Саме на телеканалі «Росія-2» стала відомою. Вже після першого року роботи в кадрі вона стала однією з лідерів за запитами в пошукових системах рунету серед телеведучих. А також завоювати звання «секс-символу телеканалу „ Росія-2“.

Крім інформаційних випусків „Вести.ру“ і щотижневої програми „Вести.ру. П'ятниця“ про цікаві та актуальні новини науки та прогресу можна було спостерігати постійним гостем футбольного ток-шоу „Удар головою“.

У жовтні 2012 року перейшла на телеканал НТВ і стала новим обличчям тригодинної програми „Центральне телебачення“ разом з Вадимом Такменєвим.

В червні 2013 року повернулася на телеканал „Росія-2“ до програми „Великий спорт“. З 7 вересня 2014 року — ведуча реаліті-шоу „Я — поліцейський“ на тому ж телеканалі.

Особисте життя

Зустрічалася з Тимуром Соловйовим. Потім почала зустрічатися з хокеїстом Євгеном Малкіним. Згодом переїхала до США, а у травні 2016 року пара одружилася в США.

31 травня 2016 року у пари народився син Микита. Наступні роки молода мама займалась дитиною та родиною у США.

Визнання

Російське видання всесвітнього чоловічого журналу «Maxim» назвало Ганну Кастерову 25-ю у рейтингу найсексуальніших жінок Росії 2018 року. Хоча за рейтинговим голосуванням читачів цього видання вона була на 17-й позиції.

На телебаченні

• „Вести.ru“ і „Вести.ru. П'ятниця“ (Росія-2, з 2010 по 2012 роки, ведуча програми).
• „PROтуризм“ (Росія-24, у 2012 році, ведуча програми, спільно з Олександром Радьковим).
• Футбольне шоу „Удар головою“ (Росія-2, з 2011 по 2012 роки, гість програми, ведучий — Юрій Дудь).
• „Академія GT“ (Росія-2, в 2012 році (осінь), ведуча реаліті-шоу, спільно з пілотами Романом Русиновим та Данилом Мове).
• „Центральне телебачення“ (НТВ, у 2012 році, ведуча програми, спільно з Вадимом Такменєвим).
• „Великий спорт“ на каналі» Росія 2 з червня 2013 по 2015 роки.
• «Я — поліцейський» (Росія-2), з 7 вересня 2014 по 2015 роки, ведуча програми.

Примітки

1. Удар головою. Футбольне шоу. Ефір від 17.08.2011 [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
2. Никита Карцев (28 вересня 2012). «Центральное телевидение»: ищите женщину. Московский комсомолец. Архів оригіналу за 28 червня 2013.(рос.)
3. Сергей Беднов (9 жовтня 2012). Стеб от первого лица. Труд. Архів оригіналу за 28 червня 2013.(рос.)
4. Волков И. (22 листопада 2013). . Аргументы.ру. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.(рос.)
5. . woman.ru. 18 червня 2015. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.(рос.)
6. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
7. Ольга Родина (3 червня 2016). . StarHit.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.(рос.)
8. Анна Кастерова [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
9. Ефимова, Клишина, Шарапова и Шейк — в списке 100 самых сексуальных женщин России [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
10. Ирина Шейк занимает 9-е место в рейтинге самых сексуальных женщин России, Шарапова — 85-я  [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• (рос.)
• (рос.)
•  Ганни Кастерової у соцмережі «Facebook» (рос.)
• Ганна Кастерова: Не можу дозволити собі #відверті зйомки! [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ганна Кастерова: від нового досвіду може відмовитися лише шалений [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фотографії Ганни Кастерової [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)