Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудольф Касснер (нім. Rudolf Kassner; 11 листопада 1873, Гросс-Павловиц, Моравія, тоді Австро-Угорщина — 1 квітня 1959, кантон Вале, Швейцарія) — австрійський письменник, філософ культури, мислитель-есеїст, перекладач грецької філософії, англійської, французької і російської словесності.
| Рудольф Касснер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 листопада 1873 або 9 листопада 1873[1] d |
| Помер | 1 квітня 1959[1][2][…](85 років) Сьєр, Вале, Швейцарія |
| Країна |  Австро-Угорщина Австрія Чехословаччина |
| Діяльність | письменник, філософ |
| Знання мов | німецька[2] |
| Членство | Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Батьки — вихідці з Сілезії, батько — чеського, мати — німецького походження. Виріс в маленькому провінційному місті, виховувався вдома, часто і подовгу жив у селі. З дитинства страждав на поліомієліт, наслідки якого перебарывал волею і творчістю. Університетська освіта (філологія, філософія) отримав у Відні і Берліні, серед його викладачів були Моммзен, Трейчке, Гарнак. Захистив дисертацію про образі Вічного Жида у світовій поезії (1897). Багато подорожував (Велика Британія, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Північна Африка, Індія, Бірма, Єгипет, Росія — не тільки Москва і Петербург, але і Крим, Кавказ, Середня Азія). Входив у вибрані артистичні кола Мюнхена, Відня, Берліна, Парижа. Був знайомий з Ф. Ведекиндом, Андре Жидом, Полем Валері, Метерлинком, Т. З. Еліотом, А. Ейнштейном, Р. Зиммелем, Гауптманом, С. Цвейгом, Д. Мережковським, дружив з Гофмансталем (з 1902) і Рільке (з 1907).
У роки нацизму і Другої світової війни жив і працював в ізоляції (його дружина була єврейкою, і публікуватися йому в 1933 заборонили). З допомогою друзів дружині вдалося перебратися до Швейцарії, куди в 1945 переїхав він сам і де прожив решту життя.
Творчість і визнання
Сам Касснер ділив їм написане на три періоди: «естетичний» (1900—1908), «физиогномический» (1908—1938), «автобіографічний і мета-політичний» (після 1938-го). В цілому його думка рухається в руслі «філософії життя». Його ідеї і книги високо цінували Зиммель, Вальтер Беньямін, Дьордь Лукач (у ранній період), Томас Манн і багато інших. Гофмансталь і Рільке вважали Касснера найбільшим філософом культури; Рільке присвятив йому восьму зі своїх «Дуинских елегій».
Касснер був удостоєний премії Готфріда Келлера (1949), Великої державної премії Австрії в галузі літератури (1953), меморіальної премії Шиллера (1955).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118560492 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudolf Kassner nim Rudolf Kassner 11 listopada 1873 Gross Pavlovic Moraviya todi Avstro Ugorshina 1 kvitnya 1959 kanton Vale Shvejcariya avstrijskij pismennik filosof kulturi mislitel eseyist perekladach greckoyi filosofiyi anglijskoyi francuzkoyi i rosijskoyi slovesnosti Rudolf KassnerNarodivsya11 listopada 1873 1873 11 11 abo 9 listopada 1873 1873 11 09 1 dPomer1 kvitnya 1959 1959 04 01 1 2 85 rokiv Syer Vale ShvejcariyaKrayina Avstro Ugorshina Avstriya ChehoslovachchinaDiyalnistpismennik filosofZnannya movnimecka 2 ChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyi i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvNagorodiPremiya pam yati Shillera 1955 d 1949 d 1953 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatki vihidci z Sileziyi batko cheskogo mati nimeckogo pohodzhennya Viris v malenkomu provincijnomu misti vihovuvavsya vdoma chasto i podovgu zhiv u seli Z ditinstva strazhdav na poliomiyelit naslidki yakogo perebaryval voleyu i tvorchistyu Universitetska osvita filologiya filosofiya otrimav u Vidni i Berlini sered jogo vikladachiv buli Mommzen Trejchke Garnak Zahistiv disertaciyu pro obrazi Vichnogo Zhida u svitovij poeziyi 1897 Bagato podorozhuvav Velika Britaniya Franciya Nimechchina Ispaniya Italiya Pivnichna Afrika Indiya Birma Yegipet Rosiya ne tilki Moskva i Peterburg ale i Krim Kavkaz Serednya Aziya Vhodiv u vibrani artistichni kola Myunhena Vidnya Berlina Parizha Buv znajomij z F Vedekindom Andre Zhidom Polem Valeri Meterlinkom T Z Eliotom A Ejnshtejnom R Zimmelem Gauptmanom S Cvejgom D Merezhkovskim druzhiv z Gofmanstalem z 1902 i Rilke z 1907 U roki nacizmu i Drugoyi svitovoyi vijni zhiv i pracyuvav v izolyaciyi jogo druzhina bula yevrejkoyu i publikuvatisya jomu v 1933 zaboronili Z dopomogoyu druziv druzhini vdalosya perebratisya do Shvejcariyi kudi v 1945 pereyihav vin sam i de prozhiv reshtu zhittya Tvorchist i viznannyaSam Kassner diliv yim napisane na tri periodi estetichnij 1900 1908 fiziognomicheskij 1908 1938 avtobiografichnij i meta politichnij pislya 1938 go V cilomu jogo dumka ruhayetsya v rusli filosofiyi zhittya Jogo ideyi i knigi visoko cinuvali Zimmel Valter Benyamin Dord Lukach u rannij period Tomas Mann i bagato inshih Gofmanstal i Rilke vvazhali Kassnera najbilshim filosofom kulturi Rilke prisvyativ jomu vosmu zi svoyih Duinskih elegij Kassner buv udostoyenij premiyi Gotfrida Kellera 1949 Velikoyi derzhavnoyi premiyi Avstriyi v galuzi literaturi 1953 memorialnoyi premiyi Shillera 1955 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118560492 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311