Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На початок ХХІ сторіччя існує 22 ГЕС на річці Драва. ГЕС перераховані починаючи з верхів'їв:
| Dam | Встановлена потужність (MW) | Щорічне вироблення (Mio. kwh) |
|---|---|---|
| ГЕС Амлах | 60 | 219 |
| 24 | 95 | |
| 25 | 96 | |
| 25 | 100 | |
| ГЕС Розегг-Ст. Якоб | 80 | 338 |
| ГЕС Файстриц-Лудмансдорф | 88 | 354 |
| ГЕС Ферлах-Марія Райн | 75 | 318 |
| ГЕС Аннабрюкке | 90 | 390 |
| ГЕС Едлінг | 87 | 407 |
| ГЕС Швабек | 79 | 378 |
| 28 | 156 | |
| 26.2 | 142 | |
| ГЕС Вузениця | 55.6 | 247 |
| ГЕС Вухред | 72.3 | 297 |
| ГЕС Озбалт | 73.2 | 305 |
| ГЕС Фала | 58 | 260 |
| ГЕС Мариборскі Оток | 60 | 270 |
| ГЕС Златоличе | 126 | 577 |
| ГЕС Формін | 116 | 548 |
| ГЕС Вараждин | 86 | 476 |
| ГЕС Чаковець | 75.9 | 400 |
| ГЕС Дубрава | 84 |
Австрія
Словенія
Спорудження першої гідроелектростанції на словенській ділянці Драви розпочалось ще 1913 року, а в експлуатацію ГЕС Фала була введена через п'ять років. Станція руслового типу з розташуванням турбінного цеху на прибережній ділянці первісно мала 5 гідроагрегатів. Для задоволення зростаючого попиту на електроенергію у 1925 р. ввели шостий, а у 1932 р. сьомий гідроагрегат.
Наступна електростанція на Драві з'явилась під час другої світової війни. Початок будівельних робіт на ГЕС Дравоград припав на 1941, введення в дію двох гідроагрегатів на 1944. Конструктивне вирішення станції відрізнялось від попередньої — вона також належала до руслового типу, проте гідроагрегати рівномірно розташовувались уздовж греблі на спеціальних пірсах, розділених водозливами. Разом з ГЕС , спорудженою тоді ж вище по течії Драви на австрійській території, Дравоград став першою електростанцією в Європі з пірсовим розташуванням гідроагрегатів. У квітні 1945 станція зазнала серйозних пошкоджень внаслідок авіабомбардувань. Відновлення ГЕС завершилось у лютому 1946, а у 1955 тут був запущений третій і останній гідроагрегат.
Кілька наступних станцій каскаду повторювали апробований на Дравограді пірсовий тип розташування турбін. Першу з них — ГЕС Мариборскі Оток — почали споруджувати також в роки 2-ї світової війни. Проте станом на травень 1945 ступінь її готовності складала лише 30 %. Повоєнна добудова затягнулась більш ніж на десятиріччя, так що перший гідроагрегат запустили в 1948 році, другий у 1953-му, а третій лише в 1960 році.
Так само по 3 гідроагрегати на пірсах мали започатковані у перші повоєнні роки ГЕС Вузениця (споруджена в 1947—1957 роках), ГЕС Вухред (1952—1958) та ГЕС Озбалт (1957—1960).
Усі названі вище станції були споруджені на ділянці Драви вище міста Марібор, починаючи від якого річка виходить з вузької долини. Як наслідок, для створених нижче Марібора електростанцій обрали інший тип — дериваційний. Побудована у 60-х роках ГЕС Златоличє стала найбільшим за потужністю об'єктом дравського каскаду. Її комплекс складається з водосховища Мел'є протяжністю 6,5 км (повністю знаходиться в межах міста Марібор, для захисту якого від заливу споруджені бетонні дамби), підвідного каналу довжиною 17,2 км (частково підземного, але переважно піднятого на насип вище рівня навколишньої місцевості) та відвідного каналу довжиною 6,2 км (за виключенням 300 метрів він збудований у підземному виконанні). На відміну від попередніх п'яти ГЕС, на Златоличє працюють два гідроагрегати.
Так само два агрегати має останньою ГЕС дравського каскаду Формін, введена в дію 1978 року. Вона дещо поступається ГЕС Златоличє за виробітком електроенергії, проте має найбільше водосховище на словенській ділянці Драви, так зване озеро Птуй утворене греблею Марковці. З метою захисту навколишньої місцевості від заливання поза огороджуючими водойму дамбами прокладені дренажні канали, а для приборкання високих хвиль, які може викликати сильний вітер, в окремих місцях споруджені захисні стіни. Також до складу комплексу входить підвідний канал довжиною 8,1 км, прокладений переважно по піднятому над оточуючою місцевістю насипу (окрім забезпечення роботи ГЕС, він також має 7 шлюзів іригаційного призначення) та відвідний канал довжиною 8,5 км (так само як на Златоліце, за виключенням 300 метрів траса збудована у підземному виконанні).
Зарегулювання стоку Драви зменшило пікові значення витрат води. Як наслідок з'явилась можливість модернізувати побудовану першою ГЕС Фала, замінивши один з її п'яти водозливів на восьмий гідроагрегат. Проєкт реалізували у 1977 році.
Проте насправді масштабні роботи з реабілітації каскаду ГЕС розпочались у 90-х роках. В 1991—1995 на ГЕС Фала замінили сім гідроагрегатів, встановлених до 1932 року, на два сучасних. На восьмому гідроагрегаті, введеному в дію менше двадцяти років тому, виконали заміну турбіни. До кінця 20 століття ще встигли провести оновлення станцій Дравоград, Вузеніца, Мариборскі Оток та Озбалт. Роботи продовжились і надалі — 2005 року завершили реконструкцію ГЕС Вухред, а з 2007 по 2012 модернізували найпотужнішу станцію каскаду Златоличе.
Внаслідок проведених робіт потужність каскаду ГЕС на Драві досягла 587 МВт, а річне вироблення електроенергії 2646 кВт·год, в тому числі за станціями: Златоличе 126 МВт і 577 млн кВт·год, Формін 116 МВт і 548 млн кВт·год, Озбалт 73 МВт і 305 млн кВт·год, Вухред 72 МВт і 297 млн кВт·год, Мариборскі Оток 60 МВт і 270 млн кВт·год, Фала 58 МВт і 260 млн кВт·год, Вузениця 56 МВт і 247 млн кВт·год, Дравоград 26 МВт і 142 млн кВт·год.
Хорватія
Примітки
- (нім.). . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- (нім.). Verbund. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 25 серпня 2016.
- . . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 13 травня 2016.
- . www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 13 травня 2016.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na pochatok HHI storichchya isnuye 22 GES na richci Drava GES pererahovani pochinayuchi z verhiv yiv GES ChakovecGES DubravaDam Vstanovlena potuzhnist MW Shorichne viroblennya Mio kwh GES Amlah 60 21924 9525 9625 100GES Rozegg St Yakob 80 338GES Fajstric Ludmansdorf 88 354GES Ferlah Mariya Rajn 75 318GES Annabryukke 90 390GES Edling 87 407GES Shvabek 79 37828 15626 2 142GES Vuzenicya 55 6 247GES Vuhred 72 3 297GES Ozbalt 73 2 305GES Fala 58 260GES Mariborski Otok 60 270GES Zlatoliche 126 577GES Formin 116 548GES Varazhdin 86 476GES Chakovec 75 9 400GES Dubrava 84AvstriyaSloveniyaSporudzhennya pershoyi gidroelektrostanciyi na slovenskij dilyanci Dravi rozpochalos she 1913 roku a v ekspluataciyu GES Fala bula vvedena cherez p yat rokiv Stanciya ruslovogo tipu z roztashuvannyam turbinnogo cehu na priberezhnij dilyanci pervisno mala 5 gidroagregativ Dlya zadovolennya zrostayuchogo popitu na elektroenergiyu u 1925 r vveli shostij a u 1932 r somij gidroagregat Nastupna elektrostanciya na Dravi z yavilas pid chas drugoyi svitovoyi vijni Pochatok budivelnih robit na GES Dravograd pripav na 1941 vvedennya v diyu dvoh gidroagregativ na 1944 Konstruktivne virishennya stanciyi vidriznyalos vid poperednoyi vona takozh nalezhala do ruslovogo tipu prote gidroagregati rivnomirno roztashovuvalis uzdovzh grebli na specialnih pirsah rozdilenih vodozlivami Razom z GES sporudzhenoyu todi zh vishe po techiyi Dravi na avstrijskij teritoriyi Dravograd stav pershoyu elektrostanciyeyu v Yevropi z pirsovim roztashuvannyam gidroagregativ U kvitni 1945 stanciya zaznala serjoznih poshkodzhen vnaslidok aviabombarduvan Vidnovlennya GES zavershilos u lyutomu 1946 a u 1955 tut buv zapushenij tretij i ostannij gidroagregat Kilka nastupnih stancij kaskadu povtoryuvali aprobovanij na Dravogradi pirsovij tip roztashuvannya turbin Pershu z nih GES Mariborski Otok pochali sporudzhuvati takozh v roki 2 yi svitovoyi vijni Prote stanom na traven 1945 stupin yiyi gotovnosti skladala lishe 30 Povoyenna dobudova zatyagnulas bilsh nizh na desyatirichchya tak sho pershij gidroagregat zapustili v 1948 roci drugij u 1953 mu a tretij lishe v 1960 roci Tak samo po 3 gidroagregati na pirsah mali zapochatkovani u pershi povoyenni roki GES Vuzenicya sporudzhena v 1947 1957 rokah GES Vuhred 1952 1958 ta GES Ozbalt 1957 1960 Usi nazvani vishe stanciyi buli sporudzheni na dilyanci Dravi vishe mista Maribor pochinayuchi vid yakogo richka vihodit z vuzkoyi dolini Yak naslidok dlya stvorenih nizhche Maribora elektrostancij obrali inshij tip derivacijnij Pobudovana u 60 h rokah GES Zlatolichye stala najbilshim za potuzhnistyu ob yektom dravskogo kaskadu Yiyi kompleks skladayetsya z vodoshovisha Mel ye protyazhnistyu 6 5 km povnistyu znahoditsya v mezhah mista Maribor dlya zahistu yakogo vid zalivu sporudzheni betonni dambi pidvidnogo kanalu dovzhinoyu 17 2 km chastkovo pidzemnogo ale perevazhno pidnyatogo na nasip vishe rivnya navkolishnoyi miscevosti ta vidvidnogo kanalu dovzhinoyu 6 2 km za viklyuchennyam 300 metriv vin zbudovanij u pidzemnomu vikonanni Na vidminu vid poperednih p yati GES na Zlatolichye pracyuyut dva gidroagregati Tak samo dva agregati maye ostannoyu GES dravskogo kaskadu Formin vvedena v diyu 1978 roku Vona desho postupayetsya GES Zlatolichye za virobitkom elektroenergiyi prote maye najbilshe vodoshovishe na slovenskij dilyanci Dravi tak zvane ozero Ptuj utvorene grebleyu Markovci Z metoyu zahistu navkolishnoyi miscevosti vid zalivannya poza ogorodzhuyuchimi vodojmu dambami prokladeni drenazhni kanali a dlya priborkannya visokih hvil yaki mozhe viklikati silnij viter v okremih miscyah sporudzheni zahisni stini Takozh do skladu kompleksu vhodit pidvidnij kanal dovzhinoyu 8 1 km prokladenij perevazhno po pidnyatomu nad otochuyuchoyu miscevistyu nasipu okrim zabezpechennya roboti GES vin takozh maye 7 shlyuziv irigacijnogo priznachennya ta vidvidnij kanal dovzhinoyu 8 5 km tak samo yak na Zlatolice za viklyuchennyam 300 metriv trasa zbudovana u pidzemnomu vikonanni Zaregulyuvannya stoku Dravi zmenshilo pikovi znachennya vitrat vodi Yak naslidok z yavilas mozhlivist modernizuvati pobudovanu pershoyu GES Fala zaminivshi odin z yiyi p yati vodozliviv na vosmij gidroagregat Proyekt realizuvali u 1977 roci Prote naspravdi masshtabni roboti z reabilitaciyi kaskadu GES rozpochalis u 90 h rokah V 1991 1995 na GES Fala zaminili sim gidroagregativ vstanovlenih do 1932 roku na dva suchasnih Na vosmomu gidroagregati vvedenomu v diyu menshe dvadcyati rokiv tomu vikonali zaminu turbini Do kincya 20 stolittya she vstigli provesti onovlennya stancij Dravograd Vuzenica Mariborski Otok ta Ozbalt Roboti prodovzhilis i nadali 2005 roku zavershili rekonstrukciyu GES Vuhred a z 2007 po 2012 modernizuvali najpotuzhnishu stanciyu kaskadu Zlatoliche Vnaslidok provedenih robit potuzhnist kaskadu GES na Dravi dosyagla 587 MVt a richne viroblennya elektroenergiyi 2646 kVt god v tomu chisli za stanciyami Zlatoliche 126 MVt i 577 mln kVt god Formin 116 MVt i 548 mln kVt god Ozbalt 73 MVt i 305 mln kVt god Vuhred 72 MVt i 297 mln kVt god Mariborski Otok 60 MVt i 270 mln kVt god Fala 58 MVt i 260 mln kVt god Vuzenicya 56 MVt i 247 mln kVt god Dravograd 26 MVt i 142 mln kVt god HorvatiyaPrimitki nim Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 25 serpnya 2016 nim Verbund Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2016 Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Procitovano 25 serpnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 9 travnya 2015 Procitovano 13 travnya 2016 www dem si Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2016 Dzherela