Ця стаття не містить . (Липень 2023) |
Картезіанський сумнів
Картезіанський сумнів - це складова філософії Рене Декарта, яка в його творах використовується в різних модальностях. Так є сумнів, що стосується достовірності наших сприйняттів, сумнів, який направлений на відчуття і який підтверджений в першій метафізичній медитації, наприклад, за допомогою оптичних ілюзій. Є також гіперболічний сумнів, сумнів, який направлений не тільки на чутливе, досягає всієї сфери реальності, включно із світом надчутливого. Навіть наукові істини більше не захищені. Саме цей процес сумніву дозволяє Декарту в метафізичних медитаціях прийти до cogito. Це також він, хто доводить емпіричним способом (і не за допомогою логічної демонстрації) існування нашої свободи ("Принципи філософії" I, 39). У Декарта сумнів повинен бути поставлений у контексті домінуючої філософії того часу, в першій половині 17 століття, яка була схоластикою.
Сумнів у "Міркуванні про метод"
Особливо Декарт критикував схоластичну філософію, яка слугувала освітньою базою в тогочасних коледжах і особливо престижного коледжу Ла Флеш учнем якого він був. В Міркуванні про метод (1637) він пише: "Замість цієї спекулятивної філософію, яку вивчають в школах можна відкрити прикладну філософію, за допомогою якої, знаючи силу та дії вогню, води, повітря, зірок, небес та всіх інших тіл, які нас оточують, так виразно, як ми знаємо різні ремесла наших майстрів, ми могли б використовувати їх однаково для всіх застосувань, для яких вони властиві, і, таким чином, стати господарями та власниками природи."
Сумнів в "Метафізичних медитаціях"
Щоб впевнитися в надійності наших знань, нам потрібно раз і назавжди знайти непохитну основу з якої ми могли б вивести все інше. Таким чином, можна сказати, що картезіанський метод в дійсності починається ставленням під сумнів всіх знань, які нам здаються достовірними.
Застереження щодо картезіанського методу
Хоча "Міркування про метод" Декарт пише французькою, щоб здобути більшу аудиторію (мова йде про першу філософську працю написану французькою, тоді як мова науки використовувалася латинська мова), однак він не радить всім слідувати за шляхами, які він дослідив:
- тому що, щоб досягнути впевненості потрібно самостійно випробувати наші знання; Декарт не може бути певним щодо свого читача. Сумнів і метод мають дуже помітні субʼєктивні аспекти, незважаючи на те, що Декарт сподівається заснувати науки.
- тому що деякі люди до цього нездатні, через поквапливість чи скромність; для більшості людей не потрібно радити сумнів, тому що надто великий ризик того, що вони помилятимуться все своє життя.
"Епістемон: Я думаю, що дуже небезпечно просуватися далеко в такій манері міркувань: універсальні сумніви подібного типу приводять нас до незнання Сократа або до невпевненості піронян, що схоже на глибоку воду, де ви не можете знайти дна. Евдокс: Я визнаю, що коли на це наважуються без гіда наражаються на велику небезпеку, коли не знають броду і що багато людей тут губляться. ("Пошук правди за допомогою натурального світла").
Сумнів в упередженостях
Серед знань, що є в нашому розумі Декарт розрізняє ті які ми отримали змалечку і ті, які ми отримали з книг чи від наших наставників: "Оскільки ми були дітьми перед тим як стати дорослими і ми судили то добре, то погано про речі, які представлялися нашим відчуттям коли ми ще не повністю використовували наш розум, багато поспішних суджень не дозволяють нам прийти до знання істини, і нас попереджають таким чином, що немає видимості, яку ми можемо від них звільнити, якщо ми один раз в нашому житті не засумніваємося у всіх речах, де ми знайдемо найменшу підозру в невпевненості". ("Принципи філософії", 1). Упередженість і сумнів нам заважають добре судити. Отже, ми повинні призупинити наше судження. Під впливом тодішньої скептичної концепції, картезіанське припинення судження тим не менше відрізняється від припинення судження у скептиків, яке походить від рівноваги причин встановленої суперечливими причинами вірити в ту чи іншу річ. У скептиків сумнів веде до атараксії, стану щастя і відсутності неприємностей. Навпаки, у Декарта сумнів - це основоположний момент у просуванні знання.
Сумнів у відчуттях
Ми повинні сумніватися не тільки в наших упередженнях здобутих в ході виховання, а й в упередженнях отриманих від наших відчуттів, тому що відчуття можуть бути оманливими, як показує приклад оптичних ілюзій. Роблячи більш радикальним цей звичайний дослід (образ палички переломленої у воді), Декарт ,у першому метафізичному міркуванні, приходить до узагальненого сумніву щодо відчуттів: чи не могло б бути так, що наші відчуття обманюють нас весь час як у сні чи під час божевілля?
Гіперболічний сумнів гіпотеза про хитрого генія
Цей сумнів змушує його ставити під сумнів існування всіх матеріальних речей, його тіла, а отже, і самого існування навколишнього світу. Але все ще є деякі істини, які нам здаються дуже очевидними, тому що вони стосуються найпростіших елементів: таких як математичні істини. Тим не менш, трапляється, що ми помиляємось, обчислюючи; але це ще не є найбільш радикальним сумнівом, що ми можемо осягнути, тому що ми можемо висунути гіпотезу про "Бога обманщика", "хитрого генія", який би створив нас, такими щоб ми завжди помилялися. "Отже, я припущу, що є не справжній Бог, суверенне джерело істини, а якийсь поганий геній не менш хитрий і обманливий, ніж могутній, який використав все своє вміння, щоб мене обдурити. Я думатиму, що небо, повітря, земля, кольори, фігури, звуки та всі зовнішні речі, які ми бачимо, - це лише ілюзії та обман, які він використовує, щоб здобути обманом мою довірливість. Я буду вважати, що я не маю ні рук, ні очей, ні плоті, ні крові, тому що не маю жодних відчуттів, але помилково вірю, що маю всі ці речі. Я залишатимусь вперто прив’язаним до цієї думки; і якщо таким чином не в моїх силах досягнути знання будь-якої істини, щонайменше в моїх силах призупинити судження (Перша метафізична медитація). Тоді сумнів стає гіперболічним, і його довільний характер навіть робить з нього метафізичний сумнів, оскільки він більше не стосується лише почуттів і суджень, які ми можемо сформулювати з їх свідчень; цей сумнів є формулюванням гіпотези про те, що помилка та ілюзія онтологічно пов'язані з нашим розумом, і що вони можуть бути радикальними та непереборними; ніщо тоді не може вважатися абсолютно певним. І навіть математичні істини, якими очевидними вони не були б для нащого розуміння, можуть бути результатом обману, жертвами якого ми є. Методичним застосуванням цього гіперболічного сумніву ми можемо прийти до незмоги вважати щось за абсолютно певне, до незмоги будь-що вважати істинним чи хибним, до того що жодну живу істоту не можна вважати реальною.
Друга медитація: Відчуття нас не обдурюють
В другій метафізичній медитації Декарт показує на прикладі шматка воску, що це не наші відчуття нас обдурюють, а судження, які ми формулюємо на основі їхніх свідчень. Саме розум сприймає шматок воску як протяжну речовину поза зовнішнім виглядом, кольорами і запахами, які ми можемо йому запозичити. Таким чином, якщо є помилка, вона може походити від поквапливості судити про те, що ми отримуємо за допомогою сприйняття; це для нас ознака недосконалості і невичерпне джерело помилок.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lipen 2023 Kartezianskij sumnivKartezianskij sumniv ce skladova filosofiyi Rene Dekarta yaka v jogo tvorah vikoristovuyetsya v riznih modalnostyah Tak ye sumniv sho stosuyetsya dostovirnosti nashih sprijnyattiv sumniv yakij napravlenij na vidchuttya i yakij pidtverdzhenij v pershij metafizichnij meditaciyi napriklad za dopomogoyu optichnih ilyuzij Ye takozh giperbolichnij sumniv sumniv yakij napravlenij ne tilki na chutlive dosyagaye vsiyeyi sferi realnosti vklyuchno iz svitom nadchutlivogo Navit naukovi istini bilshe ne zahisheni Same cej proces sumnivu dozvolyaye Dekartu v metafizichnih meditaciyah prijti do cogito Ce takozh vin hto dovodit empirichnim sposobom i ne za dopomogoyu logichnoyi demonstraciyi isnuvannya nashoyi svobodi Principi filosofiyi I 39 U Dekarta sumniv povinen buti postavlenij u konteksti dominuyuchoyi filosofiyi togo chasu v pershij polovini 17 stolittya yaka bula sholastikoyu Sumniv u Mirkuvanni pro metod Osoblivo Dekart kritikuvav sholastichnu filosofiyu yaka sluguvala osvitnoyu bazoyu v togochasnih koledzhah i osoblivo prestizhnogo koledzhu La Flesh uchnem yakogo vin buv V Mirkuvanni pro metod 1637 vin pishe Zamist ciyeyi spekulyativnoyi filosofiyu yaku vivchayut v shkolah mozhna vidkriti prikladnu filosofiyu za dopomogoyu yakoyi znayuchi silu ta diyi vognyu vodi povitrya zirok nebes ta vsih inshih til yaki nas otochuyut tak virazno yak mi znayemo rizni remesla nashih majstriv mi mogli b vikoristovuvati yih odnakovo dlya vsih zastosuvan dlya yakih voni vlastivi i takim chinom stati gospodaryami ta vlasnikami prirodi Sumniv v Metafizichnih meditaciyah Shob vpevnitisya v nadijnosti nashih znan nam potribno raz i nazavzhdi znajti nepohitnu osnovu z yakoyi mi mogli b vivesti vse inshe Takim chinom mozhna skazati sho kartezianskij metod v dijsnosti pochinayetsya stavlennyam pid sumniv vsih znan yaki nam zdayutsya dostovirnimi Zasterezhennya shodo kartezianskogo metodu Hocha Mirkuvannya pro metod Dekart pishe francuzkoyu shob zdobuti bilshu auditoriyu mova jde pro pershu filosofsku pracyu napisanu francuzkoyu todi yak mova nauki vikoristovuvalasya latinska mova odnak vin ne radit vsim sliduvati za shlyahami yaki vin doslidiv tomu sho shob dosyagnuti vpevnenosti potribno samostijno viprobuvati nashi znannya Dekart ne mozhe buti pevnim shodo svogo chitacha Sumniv i metod mayut duzhe pomitni subʼyektivni aspekti nezvazhayuchi na te sho Dekart spodivayetsya zasnuvati nauki tomu sho deyaki lyudi do cogo nezdatni cherez pokvaplivist chi skromnist dlya bilshosti lyudej ne potribno raditi sumniv tomu sho nadto velikij rizik togo sho voni pomilyatimutsya vse svoye zhittya Epistemon Ya dumayu sho duzhe nebezpechno prosuvatisya daleko v takij maneri mirkuvan universalni sumnivi podibnogo tipu privodyat nas do neznannya Sokrata abo do nevpevnenosti pironyan sho shozhe na gliboku vodu de vi ne mozhete znajti dna Evdoks Ya viznayu sho koli na ce navazhuyutsya bez gida narazhayutsya na veliku nebezpeku koli ne znayut brodu i sho bagato lyudej tut gublyatsya Poshuk pravdi za dopomogoyu naturalnogo svitla Sumniv v uperedzhenostyah Sered znan sho ye v nashomu rozumi Dekart rozriznyaye ti yaki mi otrimali zmalechku i ti yaki mi otrimali z knig chi vid nashih nastavnikiv Oskilki mi buli ditmi pered tim yak stati doroslimi i mi sudili to dobre to pogano pro rechi yaki predstavlyalisya nashim vidchuttyam koli mi she ne povnistyu vikoristovuvali nash rozum bagato pospishnih sudzhen ne dozvolyayut nam prijti do znannya istini i nas poperedzhayut takim chinom sho nemaye vidimosti yaku mi mozhemo vid nih zvilniti yaksho mi odin raz v nashomu zhitti ne zasumnivayemosya u vsih rechah de mi znajdemo najmenshu pidozru v nevpevnenosti Principi filosofiyi 1 Uperedzhenist i sumniv nam zavazhayut dobre suditi Otzhe mi povinni prizupiniti nashe sudzhennya Pid vplivom todishnoyi skeptichnoyi koncepciyi kartezianske pripinennya sudzhennya tim ne menshe vidriznyayetsya vid pripinennya sudzhennya u skeptikiv yake pohodit vid rivnovagi prichin vstanovlenoyi superechlivimi prichinami viriti v tu chi inshu rich U skeptikiv sumniv vede do ataraksiyi stanu shastya i vidsutnosti nepriyemnostej Navpaki u Dekarta sumniv ce osnovopolozhnij moment u prosuvanni znannya Sumniv u vidchuttyah Mi povinni sumnivatisya ne tilki v nashih uperedzhennyah zdobutih v hodi vihovannya a j v uperedzhennyah otrimanih vid nashih vidchuttiv tomu sho vidchuttya mozhut buti omanlivimi yak pokazuye priklad optichnih ilyuzij Roblyachi bilsh radikalnim cej zvichajnij doslid obraz palichki perelomlenoyi u vodi Dekart u pershomu metafizichnomu mirkuvanni prihodit do uzagalnenogo sumnivu shodo vidchuttiv chi ne moglo b buti tak sho nashi vidchuttya obmanyuyut nas ves chas yak u sni chi pid chas bozhevillya Giperbolichnij sumniv gipoteza pro hitrogo geniya Cej sumniv zmushuye jogo staviti pid sumniv isnuvannya vsih materialnih rechej jogo tila a otzhe i samogo isnuvannya navkolishnogo svitu Ale vse she ye deyaki istini yaki nam zdayutsya duzhe ochevidnimi tomu sho voni stosuyutsya najprostishih elementiv takih yak matematichni istini Tim ne mensh traplyayetsya sho mi pomilyayemos obchislyuyuchi ale ce she ne ye najbilsh radikalnim sumnivom sho mi mozhemo osyagnuti tomu sho mi mozhemo visunuti gipotezu pro Boga obmanshika hitrogo geniya yakij bi stvoriv nas takimi shob mi zavzhdi pomilyalisya Otzhe ya pripushu sho ye ne spravzhnij Bog suverenne dzherelo istini a yakijs poganij genij ne mensh hitrij i obmanlivij nizh mogutnij yakij vikoristav vse svoye vminnya shob mene obduriti Ya dumatimu sho nebo povitrya zemlya kolori figuri zvuki ta vsi zovnishni rechi yaki mi bachimo ce lishe ilyuziyi ta obman yaki vin vikoristovuye shob zdobuti obmanom moyu dovirlivist Ya budu vvazhati sho ya ne mayu ni ruk ni ochej ni ploti ni krovi tomu sho ne mayu zhodnih vidchuttiv ale pomilkovo viryu sho mayu vsi ci rechi Ya zalishatimus vperto priv yazanim do ciyeyi dumki i yaksho takim chinom ne v moyih silah dosyagnuti znannya bud yakoyi istini shonajmenshe v moyih silah prizupiniti sudzhennya Persha metafizichna meditaciya Todi sumniv staye giperbolichnim i jogo dovilnij harakter navit robit z nogo metafizichnij sumniv oskilki vin bilshe ne stosuyetsya lishe pochuttiv i sudzhen yaki mi mozhemo sformulyuvati z yih svidchen cej sumniv ye formulyuvannyam gipotezi pro te sho pomilka ta ilyuziya ontologichno pov yazani z nashim rozumom i sho voni mozhut buti radikalnimi ta neperebornimi nisho todi ne mozhe vvazhatisya absolyutno pevnim I navit matematichni istini yakimi ochevidnimi voni ne buli b dlya nashogo rozuminnya mozhut buti rezultatom obmanu zhertvami yakogo mi ye Metodichnim zastosuvannyam cogo giperbolichnogo sumnivu mi mozhemo prijti do nezmogi vvazhati shos za absolyutno pevne do nezmogi bud sho vvazhati istinnim chi hibnim do togo sho zhodnu zhivu istotu ne mozhna vvazhati realnoyu Druga meditaciya Vidchuttya nas ne obduryuyut V drugij metafizichnij meditaciyi Dekart pokazuye na prikladi shmatka vosku sho ce ne nashi vidchuttya nas obduryuyut a sudzhennya yaki mi formulyuyemo na osnovi yihnih svidchen Same rozum sprijmaye shmatok vosku yak protyazhnu rechovinu poza zovnishnim viglyadom kolorami i zapahami yaki mi mozhemo jomu zapozichiti Takim chinom yaksho ye pomilka vona mozhe pohoditi vid pokvaplivosti suditi pro te sho mi otrimuyemo za dopomogoyu sprijnyattya ce dlya nas oznaka nedoskonalosti i nevicherpne dzherelo pomilok