Карпатське простопініє — унікальна форма вокальної літургійної музики на теренах Закарпаття.
Опис
На відміну від богослужбової музики, написаної для церковного хору, карпатське простопініє співають в унісон всі парафіни під проводом співоучителя, дяка або кантора. Мелодика і спосіб подання простопінія, історично властивого закарпатській традиції (як греко-католикам, так і православним), від решти східнослов'янських способів церковного співу. Унісонно спів посилює єдність громади, разом з тим додаючи кожному почуття особливого натхнення.
Історія
Коріння карпатського простопінія належать візантійській літургійній музиці, заснованій на системі восьми голосів. Католицька церква латинського обряду станом на XIII століття мала свій усталений і занотований літургійний спів (григоріанський), а у Візантійській церкві існували різноманітні види співу: давньоруський (знаменний), почаївський, галицький, сербський, болгарський і карпатський. Карпатське простопініє має спільні характеристики, типові для слов'янсько-византійської традиції, але вирізняється тим, що гласи та ноти в незмінних частинах служби Божої сформувались під впливом місцевих русинських народних мелодій, і під час служби часто застосовувались гармонічні засоби, властиво народній музиці.
Церковний спів почали вивчати в Мукачівській богословській школі в 1774 році та в Ужгородській греко-католицькій учительській семінарії, заснованій 1794 року єпископом Андрієм Бачинським. Вже в той час кантор Іван Югасевич-Склярський склав сім рукописних книг церковної музики. Від другої половини XIX століття починають виходити друковані книги про церковний спів, однією з яких була «Хліб душі» Олександра Духновича, перевидавана 11 разів. В конці того ж століття єпископ Юлій Фірцак поклав початок уніфікації простопінія в Мукачівській греко-католицькій єпархії. Цю задачу частково виконав Іван Сильвай, який уклав «Пісенник» (1902), який також перевидавався декілька раз. Нарешті, 1906 року, композитор, диригент і професор Ужгородської греко-католицької учительської семінарії, Іван Бокшай уклав всеосяжний збірник текстів і нот на основі співу кантора Ужгородського кафедрального собору Йосифа Малинича, під назвою «Церковне простопініє».
Збірник Бокшая-Малинича перевидавався багато разів і був прийнятий за основу простопінія в Мукачівській греко-католицькій єпархії, Пряшівській греко-католицькій архієпархії, Гайдудорогській греко-католицькій єпархії, Крижевській греко-католицькій єпархії, в емігрантських єпархіях в США та Канаді, а також в розташованих в Закарпатті єпархіях Української православної церкви..
Джерела та посилання
- Джумба Д., Магочи П. Р.: Карпатське простопініє //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с.
- Ігор Задорожний. ГРЕЦЬКИЙ І БОЛГАРСЬКИЙ НАПІВИ В ЛІТУРГІЇ ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО (PDF). Процитовано 26 грудня 2019.
- Церковное простопѣніе (PDF). 1906. Процитовано 12 червня 2019.
- Величаніє Преображення (video).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karpatske prostopiniye unikalna forma vokalnoyi liturgijnoyi muziki na terenah Zakarpattya Zbirnik not i tekstiv karpatskogo prostopiniya vid Ivana Bokshaya i Josifa Malinicha 1906OpisNa vidminu vid bogosluzhbovoyi muziki napisanoyi dlya cerkovnogo horu karpatske prostopiniye spivayut v unison vsi parafini pid provodom spivouchitelya dyaka abo kantora Melodika i sposib podannya prostopiniya istorichno vlastivogo zakarpatskij tradiciyi yak greko katolikam tak i pravoslavnim vid reshti shidnoslov yanskih sposobiv cerkovnogo spivu Unisonno spiv posilyuye yednist gromadi razom z tim dodayuchi kozhnomu pochuttya osoblivogo nathnennya IstoriyaKorinnya karpatskogo prostopiniya nalezhat vizantijskij liturgijnij muzici zasnovanij na sistemi vosmi golosiv Katolicka cerkva latinskogo obryadu stanom na XIII stolittya mala svij ustalenij i zanotovanij liturgijnij spiv grigorianskij a u Vizantijskij cerkvi isnuvali riznomanitni vidi spivu davnoruskij znamennij pochayivskij galickij serbskij bolgarskij i karpatskij Karpatske prostopiniye maye spilni harakteristiki tipovi dlya slov yansko vizantijskoyi tradiciyi ale viriznyayetsya tim sho glasi ta noti v nezminnih chastinah sluzhbi Bozhoyi sformuvalis pid vplivom miscevih rusinskih narodnih melodij i pid chas sluzhbi chasto zastosovuvalis garmonichni zasobi vlastivo narodnij muzici Cerkovnij spiv pochali vivchati v Mukachivskij bogoslovskij shkoli v 1774 roci ta v Uzhgorodskij greko katolickij uchitelskij seminariyi zasnovanij 1794 roku yepiskopom Andriyem Bachinskim Vzhe v toj chas kantor Ivan Yugasevich Sklyarskij sklav sim rukopisnih knig cerkovnoyi muziki Vid drugoyi polovini XIX stolittya pochinayut vihoditi drukovani knigi pro cerkovnij spiv odniyeyu z yakih bula Hlib dushi Oleksandra Duhnovicha perevidavana 11 raziv V konci togo zh stolittya yepiskop Yulij Fircak poklav pochatok unifikaciyi prostopiniya v Mukachivskij greko katolickij yeparhiyi Cyu zadachu chastkovo vikonav Ivan Silvaj yakij uklav Pisennik 1902 yakij takozh perevidavavsya dekilka raz Nareshti 1906 roku kompozitor dirigent i profesor Uzhgorodskoyi greko katolickoyi uchitelskoyi seminariyi Ivan Bokshaj uklav vseosyazhnij zbirnik tekstiv i not na osnovi spivu kantora Uzhgorodskogo kafedralnogo soboru Josifa Malinicha pid nazvoyu Cerkovne prostopiniye Zbirnik Bokshaya Malinicha perevidavavsya bagato raziv i buv prijnyatij za osnovu prostopiniya v Mukachivskij greko katolickij yeparhiyi Pryashivskij greko katolickij arhiyeparhiyi Gajdudorogskij greko katolickij yeparhiyi Krizhevskij greko katolickij yeparhiyi v emigrantskih yeparhiyah v SShA ta Kanadi a takozh v roztashovanih v Zakarpatti yeparhiyah Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Dzherela ta posilannyaDzhumba D Magochi P R Karpatske prostopiniye Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv Ukladachi Magochij P R Pop I Uzhgorod Vid vo V Padyaka 2010 856 c HHHII s ISBN 978 966 387 044 1 Igor Zadorozhnij GRECKIJ I BOLGARSKIJ NAPIVI V LITURGIYi JOANA ZOLOTOUSTOGO PDF Procitovano 26 grudnya 2019 Cerkovnoe prostopѣnie PDF 1906 Procitovano 12 chervnya 2019 Velichaniye Preobrazhennya video PosilannyaDzhumba D Magochi P R ss 325 326 http catalog odnb odessa ua opac index php url notices index IdNotice 232827 Source default https zakarpattya net ua News 1271 Greko katolycki yepyskopy spilkuvatymutsya z pravoslavnymy