Карл Фріш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фріш.

Карл фон Фріш (нім. Karl von Frisch, 20 листопада 1886, Відень, Австро-Угорщина — 12 червня 1982, Мюнхен, ФРН) — австро-німецький біолог та етолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1973 рік (спільно з Конрадом Лоренцом та Ніколасом Тінбергеном).

Карл фон Фріш
Karl Ritter von Frisch
Народився	20 листопада 1886(1886-11-20) Відень, Австрія
Помер	12 червня 1982(1982-06-12) (95 років) Мюнхен, Німеччина
Поховання	^d
Країна	Австрія
Діяльність	бджоляр, етолог, викладач університету, ентомолог
Alma mater	Мюнхенський університет
Галузь	етологія
Заклад	Мюнхенський університет (1925—1946, 1950—1958) Грацький університет (1946—1950) Вроцлавський університет (1923—1925) Ростоцький університет (1921—1923)
Науковий керівник	^d
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук Національна академія наук США ^d^[1]
Відомий завдяки:	дослідження поведінки суспільних комах
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	Ганс фон Фріш ^d ^d
Діти	^d
Родичі	^d
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1973)
Автограф
Карл Фріш у Вікісховищі

Нобелівську премію отримав «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної і групової поведінки тварин». Відомий головним чином завдяки вивченню бджіл.

Біографія

Народився в Відні в родині університетського професора і його дружини Марії, уродженої Екснер. Навчався в граматичній школі, потім вступив до Віденського університету на факультет медицини, але після першого семестру перейшов на філософський факультет і почав вивчати зоологію. У 1910 році Фріш одержав докторський ступінь і в тому ж році отримав місце асистента у в . У 1921 році Фріш стає деканом факультету Зоології Ростокского університету. У 1923 році він переїжджає в Бреслау, а в 1925 повертається в Мюнхен. У 1946 році після зруйнування Зоологічного інституту Фріш переїжджає в Грац, але через чотири роки знову повертається до Мюнхена після відновлення роботи Інституту Зоології. У 1958 році Фріш стає заслуженим професором, але попри це продовжує наукову діяльність.У другій половині 30-х років Конрад Лоренц познайомився зі своїм майбутнім учнем і однодумцем Ніколасом Тінбергеном. Як сказав потім Лоренц, їхні погляди «збіглися до неправдоподібного ступеня».

Вивчення бджіл

Займався вивченням механізмів комунікації у медоносних бджіл, відкрив їх чутливість до ультрафіолету та поляризованого світла. Відкрив так звану у бджіл. Вивчав хімічний рівень комунікації бджіл, зокрема, йому належить відкриття феромонів, що виробляються маткою і є регулятором ієрархічних відносин у бджолиному соціумі.

За цими науковими роботами вчений опублікував такі праці:

• «Почуття кольорів» (1913)
• «Почуття кольору та форми у бджіл» (1914)
• «Про місце органів нюху в комах» (1921)
• «Про мову бджіл» (1923)
• «Про сприйняття смаку бджолами» (1934)
• «Мова бджіл та її практичне використання в сільському господарстві» (1946)
• «Танці бджіл» (1946)
• «Поляризація розсіяного світла, як орієнтуючий фактор у танцях бджіл» (1949)
• «Сонце як компас у житті бджіл» (1950)
• «Мова та орієнтування медоносної бджоли» (1956)

Нагороди

Серед нагород Фріша - премія Магеллана Американського філософського товариства (1956), премія Калинга ЮНЕСКО (1959), премія Еудженіо Болзана в галузі біології, присуджувана Болзановським фондом (1963). Він був членом академій наук Мюнхена, Відня, Геттінгена, Уппсали, Стокгольма, Вашингтону (Федеральний округ Колумбія), а також іноземним членом Лондонського королівського товариства.

Примітки

1. https://www.biodiversitylibrary.org/item/48812#page/113/mode/1up
2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 461.

Посилання

• Автобіографія Карла фон Фріша на сайті Нобелівського комітету [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
• Нобелівська лекція Карла фон Фріша [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).