Карл фон Фріш (нім. Karl von Frisch, 20 листопада 1886, Відень, Австро-Угорщина — 12 червня 1982, Мюнхен, ФРН) — австро-німецький біолог та етолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1973 рік (спільно з Конрадом Лоренцом та Ніколасом Тінбергеном).
Карл фон Фріш | |
---|---|
Karl Ritter von Frisch | |
Народився | 20 листопада 1886 Відень, Австрія |
Помер | 12 червня 1982 (95 років) Мюнхен, Німеччина |
Поховання | d |
Країна | Австрія |
Діяльність | бджоляр, етолог, викладач університету, ентомолог |
Alma mater | Мюнхенський університет |
Галузь | етологія |
Заклад | Мюнхенський університет (1925—1946, 1950—1958) Грацький університет (1946—1950) Вроцлавський університет (1923—1925) Ростоцький університет (1921—1923) |
Науковий керівник | d |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук Національна академія наук США d[1] |
Відомий завдяки: | дослідження поведінки суспільних комах |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | Ганс фон Фріш d d |
Діти | d |
Родичі | d |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1973) |
Автограф | |
Карл Фріш у Вікісховищі |
Нобелівську премію отримав «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної і групової поведінки тварин». Відомий головним чином завдяки вивченню бджіл.
Біографія
Народився в Відні в родині університетського професора і його дружини Марії, уродженої Екснер. Навчався в граматичній школі, потім вступив до Віденського університету на факультет медицини, але після першого семестру перейшов на філософський факультет і почав вивчати зоологію. У 1910 році Фріш одержав докторський ступінь і в тому ж році отримав місце асистента у в . У 1921 році Фріш стає деканом факультету Зоології Ростокского університету. У 1923 році він переїжджає в Бреслау, а в 1925 повертається в Мюнхен. У 1946 році після зруйнування Зоологічного інституту Фріш переїжджає в Грац, але через чотири роки знову повертається до Мюнхена після відновлення роботи Інституту Зоології. У 1958 році Фріш стає заслуженим професором, але попри це продовжує наукову діяльність.У другій половині 30-х років Конрад Лоренц познайомився зі своїм майбутнім учнем і однодумцем Ніколасом Тінбергеном. Як сказав потім Лоренц, їхні погляди «збіглися до неправдоподібного ступеня».
Вивчення бджіл
Займався вивченням механізмів комунікації у медоносних бджіл, відкрив їх чутливість до ультрафіолету та поляризованого світла. Відкрив так звану у бджіл. Вивчав хімічний рівень комунікації бджіл, зокрема, йому належить відкриття феромонів, що виробляються маткою і є регулятором ієрархічних відносин у бджолиному соціумі.
За цими науковими роботами вчений опублікував такі праці:
- «Почуття кольорів» (1913)
- «Почуття кольору та форми у бджіл» (1914)
- «Про місце органів нюху в комах» (1921)
- «Про мову бджіл» (1923)
- «Про сприйняття смаку бджолами» (1934)
- «Мова бджіл та її практичне використання в сільському господарстві» (1946)
- «Танці бджіл» (1946)
- «Поляризація розсіяного світла, як орієнтуючий фактор у танцях бджіл» (1949)
- «Сонце як компас у житті бджіл» (1950)
- «Мова та орієнтування медоносної бджоли» (1956)
Нагороди
Серед нагород Фріша - премія Магеллана Американського філософського товариства (1956), премія Калинга ЮНЕСКО (1959), премія Еудженіо Болзана в галузі біології, присуджувана Болзановським фондом (1963). Він був членом академій наук Мюнхена, Відня, Геттінгена, Уппсали, Стокгольма, Вашингтону (Федеральний округ Колумбія), а також іноземним членом Лондонського королівського товариства.
Примітки
- https://www.biodiversitylibrary.org/item/48812#page/113/mode/1up
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 461.
Посилання
- Автобіографія Карла фон Фріша на сайті Нобелівського комітету [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
- Нобелівська лекція Карла фон Фріша [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frish Karl fon Frish nim Karl von Frisch 20 listopada 1886 Viden Avstro Ugorshina 12 chervnya 1982 Myunhen FRN avstro nimeckij biolog ta etolog laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini za 1973 rik spilno z Konradom Lorencom ta Nikolasom Tinbergenom Karl fon FrishKarl Ritter von FrischNarodivsya20 listopada 1886 1886 11 20 Viden AvstriyaPomer12 chervnya 1982 1982 06 12 95 rokiv Myunhen NimechchinaPohovannyadKrayina AvstriyaDiyalnistbdzholyar etolog vikladach universitetu entomologAlma materMyunhenskij universitetGaluzetologiyaZakladMyunhenskij universitet 1925 1946 1950 1958 Grackij universitet 1946 1950 Vroclavskij universitet 1923 1925 Rostockij universitet 1921 1923 Naukovij kerivnikdChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d 1 Vidomij zavdyaki doslidzhennya povedinki suspilnih komahBatkodMatidBrati sestriGans fon Frish d dDitidRodichidNagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1973 Avtograf Karl Frish u Vikishovishi Nobelivsku premiyu otrimav za vidkrittya pov yazani zi stvorennyam i vstanovlennyam modelej individualnoyi i grupovoyi povedinki tvarin Vidomij golovnim chinom zavdyaki vivchennyu bdzhil BiografiyaNarodivsya v Vidni v rodini universitetskogo profesora i jogo druzhini Mariyi urodzhenoyi Eksner Navchavsya v gramatichnij shkoli potim vstupiv do Videnskogo universitetu na fakultet medicini ale pislya pershogo semestru perejshov na filosofskij fakultet i pochav vivchati zoologiyu U 1910 roci Frish oderzhav doktorskij stupin i v tomu zh roci otrimav misce asistenta u v U 1921 roci Frish staye dekanom fakultetu Zoologiyi Rostokskogo universitetu U 1923 roci vin pereyizhdzhaye v Breslau a v 1925 povertayetsya v Myunhen U 1946 roci pislya zrujnuvannya Zoologichnogo institutu Frish pereyizhdzhaye v Grac ale cherez chotiri roki znovu povertayetsya do Myunhena pislya vidnovlennya roboti Institutu Zoologiyi U 1958 roci Frish staye zasluzhenim profesorom ale popri ce prodovzhuye naukovu diyalnist U drugij polovini 30 h rokiv Konrad Lorenc poznajomivsya zi svoyim majbutnim uchnem i odnodumcem Nikolasom Tinbergenom Yak skazav potim Lorenc yihni poglyadi zbiglisya do nepravdopodibnogo stupenya Vivchennya bdzhilZajmavsya vivchennyam mehanizmiv komunikaciyi u medonosnih bdzhil vidkriv yih chutlivist do ultrafioletu ta polyarizovanogo svitla Vidkriv tak zvanu u bdzhil Vivchav himichnij riven komunikaciyi bdzhil zokrema jomu nalezhit vidkrittya feromoniv sho viroblyayutsya matkoyu i ye regulyatorom iyerarhichnih vidnosin u bdzholinomu sociumi Za cimi naukovimi robotami vchenij opublikuvav taki praci Pochuttya koloriv 1913 Pochuttya koloru ta formi u bdzhil 1914 Pro misce organiv nyuhu v komah 1921 Pro movu bdzhil 1923 Pro sprijnyattya smaku bdzholami 1934 Mova bdzhil ta yiyi praktichne vikoristannya v silskomu gospodarstvi 1946 Tanci bdzhil 1946 Polyarizaciya rozsiyanogo svitla yak oriyentuyuchij faktor u tancyah bdzhil 1949 Sonce yak kompas u zhitti bdzhil 1950 Mova ta oriyentuvannya medonosnoyi bdzholi 1956 NagorodiSered nagorod Frisha premiya Magellana Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 1956 premiya Kalinga YuNESKO 1959 premiya Eudzhenio Bolzana v galuzi biologiyi prisudzhuvana Bolzanovskim fondom 1963 Vin buv chlenom akademij nauk Myunhena Vidnya Gettingena Uppsali Stokgolma Vashingtonu Federalnij okrug Kolumbiya a takozh inozemnim chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Primitkihttps www biodiversitylibrary org item 48812 page 113 mode 1up Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 461 PosilannyaAvtobiografiya Karla fon Frisha na sajti Nobelivskogo komitetu 8 serpnya 2010 u Wayback Machine angl Nobelivska lekciya Karla fon Frisha 5 lipnya 2010 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi