Карл Георг Бруніус (23 березня 1792, парафія Танум, Богуслен – 12 листопада 1869, Лунд) – шведський філолог-класик, архітектор та історик мистецтва.
Карл Георг Бруніус | |
---|---|
швед. Carl Georg Brunius | |
Народився | 23 березня 1792[1][2][4] d, Танум, Гетеборг і Богус, Швеція[2][4] |
Помер | 12 листопада 1869[1][2][3] (77 років) d, Швеція[2][3] |
Поховання | d |
Країна | Швеція |
Діяльність | антрополог, архітектор, священник, мистецтвознавець, археолог, класичний філолог |
Галузь | мистецтвознавство[5] і архітектура[5] |
Alma mater | Лундський університет і Університет Уппсала |
Знання мов | шведська[5] |
Заклад | Лундський університет[2] |
Членство | Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
Magnum opus | d[2] |
Батько | d[2] |
Брати, сестри | d і d |
|
Життєпис
Карл Георг Бруніус був сином пастора Гомера Бруніуса та Маріани Роде (1755–1839). Луїза Бруніус була його невісткою. Його брат Август Вільгельм був дідом актора Джона В., журналіста Акселя та письменника Августа Бруніуса.
Бруніус став студентом Лундського університету в 1803 і Уппсальського університету в 1811, магістр філософії в Лунді 1814, доцент грецької мови в 1815, доцента з цього предмета в 1820 і 1821, також римського красномовства і поезії. У 1824 він став наступником Есаяса Теґнера на посаді професора грецької мови. У 1847 був призначений парафіяльним священиком у пребендарському душпастирстві Стеві і Лакаланга в Лундській єпархії і того ж року став титулярним настоятелем. У 1853 обраний членом Академії наук, а в 1858 звільнений з посади почесного професора.
Бруніус рано став латинським поетом, частково завдяки метричним перекладам Аполлонія і Тіртея (в академічних дисертаціях), частково через "De diis arctois libri sex" (1822), свого роду скандинавську теогонію, яка, ймовірно, є найдовшою латинською поемою з усіх шведських диктатів. У 1857 опублікував свою "Poëmata, partim jam ante, partim nunc primum edita". Проте більшість свого часу Бруніус присвячував вивченню та практиці архітектури. Протягом 1833–1859 він керував реставраційними роботами в Лундському соборі (у якому здійснив сміливе піднесення склепу). Водночас під його керівництвом відбулася низка інших робіт: відбудова та розширення собору, будівництво старої будівлі бібліотеки в Лунді (1836–1839), інститут Стора Робі (1840), будівля музею та будинок єпископа в Лунді (1840–1844), шкільний будинок у Гельсінборзі (1844), церква Крістінегамна (1854–1857) та ін. Крім того, Бруніус виконував реставрацію кафедрального собору Векше (1849–1852) та кількох міських і сільських церков у Сконе, створював креслення нових церков, робив плани та відповідав за перебудову та нові будівлі в маєтках Сконе (замок Йордберга)., Совдеборг, Тролеголм. Бруніус також побудував свій власний будинок у Мортенсторґет у Лунді (Бруніусгусет, Кіліансгатан 17), який існує досі й зберіг великою мірою свій первісний вигляд завдяки ретельному ремонту.
Як архітектор-практик, Бруніус стояв більше на позиції аматора, ніж художника. Як фахівець-дослідник і письменник з давньої історії мистецтва Швеції, він отримав поважне ім'я. Вже в 1815–1817 Бруніус здійснив походи в Богуслен з археологічними інтересами. Результатами цього були опубліковані ним і Йоханом Густавом Лілєгреном «Скандинавські старожитності» (зі 100 плакатами, 1823 р.) і за рік до його смерті «Спроби пояснити наскельні різьблення». Серед його досить гідних творів історії мистецтва — "Найстаріша митрополія в скандинавських країнах" (1836; перероблене та розширене видання 1854), "Антикварна та архітектурна подорож Галландом, Богусленом, Далсландом, Вермландом та Вестерґетландом у 1838 році" (1839), "Гліммінґе. Будинок в Крістіанстаді і Сконе". 1844), "Historisk och arkitektonisk beskrifning öfver Helsinborgs Kärna" (1845), "Skanes konsthistoria för medeltiden" (1850), "Konstanteckningar under en resa år 1849" (1851), "Оm renaissans- Eller barockstilen і Scane" (1856), "Konstanteckningar under en ferð do Bornholm år 1857" (1860) та "Історія мистецтва Готланда" (I-III 1864–1866).
Завдяки своїм ґрунтовним дослідженням, через його невтомну опозицію «стилю Ладу» в церквах і «зруйнованому ренесансу» в архітектурі того часу, а також через кілька власних будівельних компаній, особливо через церкву Крістінегамна, Бруніус привернув увагу до романського та готичного стилів і показав можливість їх відновлення як у церковній, так і в світській архітектурі Швеції. Бруніус похований в Östra kyrkogården в Лунді. Його надгробок — великий гранітний сонячний хрест із таким написом: «Qui quondam fuit hic opifex, Græcæque Professor Linguæ. Romanus quique poeta fuit. Et cui firma manent monumenta per oppida perque Rura ædes iacet hoc BRUNIUS in tumulo MDCCLXXXXII - MDCCCLXIX"
Будівництво церков Бруніусом
Церкви, побудовані або перебудовані Бруніусом (неповний список)
- 1841: [sv]
- 1843: [sv]
- 1843: [sv]
- 1844: [sv]
- 1844–1845: [sv]
- 1844–1849: [sv]
- 1846: [sv]
- 1846: [sv]
- 1848: [sv]
- 1848: [sv]
- 1848: [sv] (Ombyggnad och uppförande av västtorn)
- 1848–1850: [sv]
- 1849: [sv]
- 1849–1852:Кафедральний собор Векше( Större ombyggnad)
- 1849–1851: [sv]
- 1850-tal: [sv]
- 1851: [sv]. (Ombyggnad av medeltidskyrkan som revs 1902).
- 1851: [sv]
- 1851: [sv]
- 1851–1852: [sv]
- 1851–1852: [sv]
- 1853–1854: [sv]
- 1854–1856: [sv]
- 1855–1857: [sv]
- 1856–1857: [sv]
- 1858–1860: [sv]
- 1847–1858: [sv]
- 1859: [sv]
- 1860: [sv]
- 1861: [sv]
Бібліографія
- Nordiska fornlemningar. Stockholm, Haeggström. 1-2.. Stockholm. 1819-1823. Libris 2399905 - Medförfattare: Johan Gustaf Liljegren.
- Antiqvarisk och arkitektonisk resa genom Halland, Bohuslän, Dalsland, Wermland och Westergötland år 1838.. Lund. 2010. Libris 11882587. https://litteraturbanken.se/författare/BruniusCG/titlar/AntiqvariskOchArkitektoniskResa/sida/5/faksimil/?om-boken
- Historisk och arkitektonisk beskrifning öfver Helsingborgs kärna.. Lund. 1845. Libris 1701256. https://runeberg.org/lundadom/
- Skånes konsthistoria för medeltiden. Skånes historia och beskrifning. Lund: Gleerup. 1850. Libris 29223
- Konstanteckningar under en resa år 1849 från Lund om Linköping och Strengnäs till Fahlun och åter om Uppsala, Stockholm och Vexiö. Lund: Gleerup. 1851. Libris 1280952. https://runeberg.org/konstant/
- Nordens äldsta metropolitankyrka, eller, historisk och arkitektonisk beskrifning öfver Lunds domkyrka (Omarb. och mycket tillökt uppl.). Lund: Gleerup. 1854. Libris 2831986
- Korta anteckningar på en genomresa af Blekinge till Kalmar 1854. Lund. 1859. Libris 194356
- Christinehamns nya kyrka. Stockholm. 1860. Libris 2580345
- Konstanteckningar under en resa till Bornholm år 1857. Lund. 1860. Libris 1589480
- Berättelse om förbättringar å Lunds domkyrka under sistförflutna tre årtionden.. Stockholm. 1861. Libris 1694152
- Gotlands konsthistoria. Lund: Berlingska. 1864-1866. Libris 740971. https://runeberg.org/gotlkonsth/
- Försök till förklaringar öfver hällristningar. Lund: Gleerup. 1868. Libris 1579074. http://www.vastarvet.se/kulturvast_templates/Kultur_ArticlePageWide.aspx?id=48313. Läst 17 juli 2013 Архівовано серпень 17, 2010 на сайті Wayback Machine.
- Erinran vid förslag till nytt vattentak å Lunds domkyrka.. Lund: Gleerup. 1869. Libris 1579073
Примітки
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- Carl Georg Brunius — 1917.
- Lunds domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/LLA/13254/F I/5 (1862-1877), bildid: 00106273_00176, sida 172
- Tanums kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13545/C/3 (1767-1808), bildid: C0042444_00265, sida 507
- Czech National Authority Database
Джерела
- Brunius, 1. Karl Georg i Nordisk familjebok (andra upplagan, 1905)
Література
- Grandien, Bo (1974). Drömmen om medeltiden: Carl Georg Brunius som byggmästare och idéförmedlare = [A mediaeval vision] : [Carl Georg Brunius, architect and pioneer]. Nordiska museets handlingar, 0346-8585 ; 82. Stockholm. Libris 7603525. ISBN 91-7108-074-0
- Grandien, Bo (1971). Från latinskald till byggmästare: biografisk inledning till ett studium av Carl Georg Brunius som arkitekt, restaurator och konstvetenskaplig författare. Uppsala: Univ. Libris 10139605
- Green, Allan (1992). ”Carl Georg Brunius: en bohuslänning i Lund : till 200-årsminnet av hans födelse”. Bohuslän (Uddevalla : Bohusläns museum, 1979-) 1992 (14),: sid. 103-120 : ill.. ISSN 0348-937X. ISSN 0348-937X ISSN 0348-937X. Libris 2879278
- Gustafsson, Evald (1955). Tegnér, Brunius och Värends kyrkor. Växjö: [s.n.]. Libris 10376255
- Olén, Benkt (1962). ”C. G. Brunius och Blekinge”. Blekinge kyrkliga hembygdskalender 1962,: sid. 80-83. Libris 11200588
- Rognerød, Dag-Ivar (2009). ”Skyssferdens apostler: gjennom Båhuslän på historiske veier etter kirkebevarer Brunius og topografen Wilse”. Vikarvet 2008/2009,: sid. 29-47 : ill.. ISSN 0349-0351. ISSN 0349-0351 ISSN 0349-0351. Libris 11640712
- "Ett stilla klosterhus": C.G. Brunius och hans bostadshus i Lund : 1840-1990. Lund. 1990. Libris 1281121
- Rydbeck, O.: Carl Georg Brunius i Svenskt biografiskt lexikon (1926)
- Strömberg, Inger (1997). ”Det medeltida idealet: Carl Georg Brunius verksamhet i skånska kyrkor”. Skånska kyrkor / redaktörer: Karin Bauman och Göran Hallberg (Kristianstad : Skånes hembygdsförb., 1997): sid. 125-129 : ill.. Libris 8195957
- Wieselgren, Harald (1880). Ur vår samtid : femtio porträtt med nekrologer. Stockholm: Norstedt. sid. 14-18. Libris 1601618. https://runeberg.org/samtid/0026.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Georg Brunius 23 bereznya 1792 parafiya Tanum Boguslen 12 listopada 1869 Lund shvedskij filolog klasik arhitektor ta istorik mistectva Karl Georg Bruniusshved Carl Georg BruniusNarodivsya23 bereznya 1792 1792 03 23 1 2 4 d Tanum Geteborg i Bogus Shveciya 2 4 Pomer12 listopada 1869 1869 11 12 1 2 3 77 rokiv d Shveciya 2 3 PohovannyadKrayina ShveciyaDiyalnistantropolog arhitektor svyashennik mistectvoznavec arheolog klasichnij filologGaluzmistectvoznavstvo 5 i arhitektura 5 Alma materLundskij universitet i Universitet UppsalaZnannya movshvedska 5 ZakladLundskij universitet 2 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejMagnum opusd 2 Batkod 2 Brati sestrid i d Mediafajli u Vikishovishi Nadgrobnij kamin Titulnij arkush skandinavskih starozhitnostej 1823 Titulnij arkush najstarishoyi mitropolichoyi cerkvi Pivnichnogo regionu abo Istoriko arhitekturnij opis Lundskogo soboru 1836 ZhittyepisKarl Georg Brunius buv sinom pastora Gomera Bruniusa ta Mariani Rode 1755 1839 Luyiza Brunius bula jogo nevistkoyu Jogo brat Avgust Vilgelm buv didom aktora Dzhona V zhurnalista Akselya ta pismennika Avgusta Bruniusa Brunius stav studentom Lundskogo universitetu v 1803 i Uppsalskogo universitetu v 1811 magistr filosofiyi v Lundi 1814 docent greckoyi movi v 1815 docenta z cogo predmeta v 1820 i 1821 takozh rimskogo krasnomovstva i poeziyi U 1824 vin stav nastupnikom Esayasa Tegnera na posadi profesora greckoyi movi U 1847 buv priznachenij parafiyalnim svyashenikom u prebendarskomu dushpastirstvi Stevi i Lakalanga v Lundskij yeparhiyi i togo zh roku stav titulyarnim nastoyatelem U 1853 obranij chlenom Akademiyi nauk a v 1858 zvilnenij z posadi pochesnogo profesora Brunius rano stav latinskim poetom chastkovo zavdyaki metrichnim perekladam Apolloniya i Tirteya v akademichnih disertaciyah chastkovo cherez De diis arctois libri sex 1822 svogo rodu skandinavsku teogoniyu yaka jmovirno ye najdovshoyu latinskoyu poemoyu z usih shvedskih diktativ U 1857 opublikuvav svoyu Poemata partim jam ante partim nunc primum edita Prote bilshist svogo chasu Brunius prisvyachuvav vivchennyu ta praktici arhitekturi Protyagom 1833 1859 vin keruvav restavracijnimi robotami v Lundskomu sobori u yakomu zdijsniv smilive pidnesennya sklepu Vodnochas pid jogo kerivnictvom vidbulasya nizka inshih robit vidbudova ta rozshirennya soboru budivnictvo staroyi budivli biblioteki v Lundi 1836 1839 institut Stora Robi 1840 budivlya muzeyu ta budinok yepiskopa v Lundi 1840 1844 shkilnij budinok u Gelsinborzi 1844 cerkva Kristinegamna 1854 1857 ta in Krim togo Brunius vikonuvav restavraciyu kafedralnogo soboru Vekshe 1849 1852 ta kilkoh miskih i silskih cerkov u Skone stvoryuvav kreslennya novih cerkov robiv plani ta vidpovidav za perebudovu ta novi budivli v mayetkah Skone zamok Jordberga Sovdeborg Trolegolm Brunius takozh pobuduvav svij vlasnij budinok u Mortenstorget u Lundi Bruniusguset Kiliansgatan 17 yakij isnuye dosi j zberig velikoyu miroyu svij pervisnij viglyad zavdyaki retelnomu remontu Yak arhitektor praktik Brunius stoyav bilshe na poziciyi amatora nizh hudozhnika Yak fahivec doslidnik i pismennik z davnoyi istoriyi mistectva Shveciyi vin otrimav povazhne im ya Vzhe v 1815 1817 Brunius zdijsniv pohodi v Boguslen z arheologichnimi interesami Rezultatami cogo buli opublikovani nim i Johanom Gustavom Lilyegrenom Skandinavski starozhitnosti zi 100 plakatami 1823 r i za rik do jogo smerti Sprobi poyasniti naskelni rizblennya Sered jogo dosit gidnih tvoriv istoriyi mistectva Najstarisha mitropoliya v skandinavskih krayinah 1836 pereroblene ta rozshirene vidannya 1854 Antikvarna ta arhitekturna podorozh Gallandom Boguslenom Dalslandom Vermlandom ta Vestergetlandom u 1838 roci 1839 Glimminge Budinok v Kristianstadi i Skone 1844 Historisk och arkitektonisk beskrifning ofver Helsinborgs Karna 1845 Skanes konsthistoria for medeltiden 1850 Konstanteckningar under en resa ar 1849 1851 Om renaissans Eller barockstilen i Scane 1856 Konstanteckningar under en ferd do Bornholm ar 1857 1860 ta Istoriya mistectva Gotlanda I III 1864 1866 Zavdyaki svoyim gruntovnim doslidzhennyam cherez jogo nevtomnu opoziciyu stilyu Ladu v cerkvah i zrujnovanomu renesansu v arhitekturi togo chasu a takozh cherez kilka vlasnih budivelnih kompanij osoblivo cherez cerkvu Kristinegamna Brunius privernuv uvagu do romanskogo ta gotichnogo stiliv i pokazav mozhlivist yih vidnovlennya yak u cerkovnij tak i v svitskij arhitekturi Shveciyi Brunius pohovanij v Ostra kyrkogarden v Lundi Jogo nadgrobok velikij granitnij sonyachnij hrest iz takim napisom Qui quondam fuit hic opifex Graecaeque Professor Linguae Romanus quique poeta fuit Et cui firma manent monumenta per oppida perque Rura aedes iacet hoc BRUNIUS in tumulo MDCCLXXXXII MDCCCLXIX Budivnictvo cerkov BruniusomCerkvi pobudovani abo perebudovani Bruniusom nepovnij spisok 1841 sv 1843 sv 1843 sv 1844 sv 1844 1845 sv 1844 1849 sv 1846 sv 1846 sv 1848 sv 1848 sv 1848 sv Ombyggnad och uppforande av vasttorn 1848 1850 sv 1849 sv 1849 1852 Kafedralnij sobor Vekshe Storre ombyggnad 1849 1851 sv 1850 tal sv 1851 sv Ombyggnad av medeltidskyrkan som revs 1902 1851 sv 1851 sv 1851 1852 sv 1851 1852 sv 1853 1854 sv 1854 1856 sv 1855 1857 sv 1856 1857 sv 1858 1860 sv 1847 1858 sv 1859 sv 1860 sv 1861 sv BibliografiyaNordiska fornlemningar Stockholm Haeggstrom 1 2 Stockholm 1819 1823 Libris 2399905 Medforfattare Johan Gustaf Liljegren Antiqvarisk och arkitektonisk resa genom Halland Bohuslan Dalsland Wermland och Westergotland ar 1838 Lund 2010 Libris 11882587 https litteraturbanken se forfattare BruniusCG titlar AntiqvariskOchArkitektoniskResa sida 5 faksimil om boken Historisk och arkitektonisk beskrifning ofver Helsingborgs karna Lund 1845 Libris 1701256 https runeberg org lundadom Skanes konsthistoria for medeltiden Skanes historia och beskrifning Lund Gleerup 1850 Libris 29223 Konstanteckningar under en resa ar 1849 fran Lund om Linkoping och Strengnas till Fahlun och ater om Uppsala Stockholm och Vexio Lund Gleerup 1851 Libris 1280952 https runeberg org konstant Nordens aldsta metropolitankyrka eller historisk och arkitektonisk beskrifning ofver Lunds domkyrka Omarb och mycket tillokt uppl Lund Gleerup 1854 Libris 2831986 Korta anteckningar pa en genomresa af Blekinge till Kalmar 1854 Lund 1859 Libris 194356 Christinehamns nya kyrka Stockholm 1860 Libris 2580345 Konstanteckningar under en resa till Bornholm ar 1857 Lund 1860 Libris 1589480 Berattelse om forbattringar a Lunds domkyrka under sistforflutna tre artionden Stockholm 1861 Libris 1694152 Gotlands konsthistoria Lund Berlingska 1864 1866 Libris 740971 https runeberg org gotlkonsth Forsok till forklaringar ofver hallristningar Lund Gleerup 1868 Libris 1579074 http www vastarvet se kulturvast templates Kultur ArticlePageWide aspx id 48313 Last 17 juli 2013 Arhivovano serpen 17 2010 na sajti Wayback Machine Erinran vid forslag till nytt vattentak a Lunds domkyrka Lund Gleerup 1869 Libris 1579073 PrimitkiArkitekter verksamma i Sverige 2014 d Track Q16323066d Track Q17373699 Carl Georg Brunius 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Lunds domkyrkoforsamlings kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE LLA 13254 F I 5 1862 1877 bildid 00106273 00176 sida 172 Tanums kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE GLA 13545 C 3 1767 1808 bildid C0042444 00265 sida 507 d Track Q10501038d Track Q64166606 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaBrunius 1 Karl Georg i Nordisk familjebok andra upplagan 1905 LiteraturaGrandien Bo 1974 Drommen om medeltiden Carl Georg Brunius som byggmastare och ideformedlare A mediaeval vision Carl Georg Brunius architect and pioneer Nordiska museets handlingar 0346 8585 82 Stockholm Libris 7603525 ISBN 91 7108 074 0 Grandien Bo 1971 Fran latinskald till byggmastare biografisk inledning till ett studium av Carl Georg Brunius som arkitekt restaurator och konstvetenskaplig forfattare Uppsala Univ Libris 10139605 Green Allan 1992 Carl Georg Brunius en bohuslanning i Lund till 200 arsminnet av hans fodelse Bohuslan Uddevalla Bohuslans museum 1979 1992 14 sid 103 120 ill ISSN 0348 937X ISSN 0348 937X ISSN 0348 937X Libris 2879278 Gustafsson Evald 1955 Tegner Brunius och Varends kyrkor Vaxjo s n Libris 10376255 Olen Benkt 1962 C G Brunius och Blekinge Blekinge kyrkliga hembygdskalender 1962 sid 80 83 Libris 11200588 Rognerod Dag Ivar 2009 Skyssferdens apostler gjennom Bahuslan pa historiske veier etter kirkebevarer Brunius og topografen Wilse Vikarvet 2008 2009 sid 29 47 ill ISSN 0349 0351 ISSN 0349 0351 ISSN 0349 0351 Libris 11640712 Ett stilla klosterhus C G Brunius och hans bostadshus i Lund 1840 1990 Lund 1990 Libris 1281121 Rydbeck O Carl Georg Brunius i Svenskt biografiskt lexikon 1926 Stromberg Inger 1997 Det medeltida idealet Carl Georg Brunius verksamhet i skanska kyrkor Skanska kyrkor redaktorer Karin Bauman och Goran Hallberg Kristianstad Skanes hembygdsforb 1997 sid 125 129 ill Libris 8195957 Wieselgren Harald 1880 Ur var samtid femtio portratt med nekrologer Stockholm Norstedt sid 14 18 Libris 1601618 https runeberg org samtid 0026 html