Кари́жин село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 612 осіб зареєстрованих та 273 жителів що фактично проживають у селі станом на 1 січня 2022 року.
село Карижин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Віньковецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68040050160062949 |
Основні дані | |
Засноване | 1493 |
Населення | 273 (2022 рік) |
Площа | 2,115 км² |
Густота населення | 282,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32505 |
Телефонний код | +380 3846 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′47″ пн. ш. 27°14′04″ сх. д. / 48.99639° пн. ш. 27.23444° сх. д.Координати: 48°59′47″ пн. ш. 27°14′04″ сх. д. / 48.99639° пн. ш. 27.23444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 239 м |
Водойми | два невеличких ставка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., смт Віньківці, вул. Соборної України, 20 |
Карта | |
Карижин | |
Карижин | |
Мапа | |
Карижин у Вікісховищі |
В селі до 2017 року функціонувала: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, наразі, працює лише початкова школа у якій навчається близько 20 учнів. Учні старших класів навчаються у Віньковецькому НВК. У приміщенні школи діє також дитсадок, колишнє приміщення дитсадку занедбане. Діє відділення пошти, медпункт, клуб, бібліотека, магазин та приватні сільськогосподарські підприємства.
Є чотири пам'ятники: Леніну (демонтований у 2015 році), загиблим односельльцям у Другій Світовій війні, партизанам, борцям за Незалежну Україну, односельцям які загинули під час повстання 1906 р.
Водойми: річка Калюс (старі назви Коломийка, Бистриця), ставок біля старого млина, дрібні ставки.
Райони села: Вербівка, Брехунівка, Раків кут, Висока, Центр, Ступник, Гринева (Комуна).
Пам'ятки: у селі зберігся старовинний водяний млин, побудований орієнтовно у кінці 18 століття.
Історія
Сучасний Карижин складався з двох окремих сіл Карижина який був фактичним передмістям містечка Воньковці (сучасні Віньківці) та села Висока Гребля (сучасна частина села під назвою Висока).
У 17-18 столітті володіли Карижином та околицями поміщики Гумецькі. А Маріанна Гумецька за спогадами деяких старожилів села була засновницею Карижина, отож можемо припустити, що Карижин як назва поселення з'явився лише у 17 столітті. Що до назви то існує припущення що на території сучасного села було щось накшталт тимчасового табору, в'язниці, з якого засуджених гнали на каторгу звідси й пішло Кар (карати, каторга), жин (гнати, жене). На території старого кладовища є могила та надмогильний камінь Маріанні Гумецькій, але, на жаль, на сьогодні втрачена пам'ять, де саме він знаходиться, а надписи з каменю стерлися через давність. Після Гумецьких та розвалу Речі Посполитої, до якої входило наше село, околицями заволоділи польські шляхтичі на прізвище Черкас, а саме Людвік та його син, хорунжий Польської Королівської Армії Ігнацій Черкас.У 1780-х роках в селі побудовано Архангело-Михайлівську трьохкупольну католицьку церкву.
6 грудня 1794 року ц. церкву Дмитро Жулковський обернув на православну. З 1793 року, після першого поділу Польщі, Карижин входить до складу Російської Імперії, володіння московської корони продовжувалось на цих землях аж до 1917 року. Радянські джерела згадують Черкасів як доволі жорстоких господарів щодо селян, але не варто довіряти радянській історії. На початку 19 ст. села Висока Гребля та Карижин з'єдналися в одне поселення завдяки вулиці яка й донині має назву Нове Село. З середини 19 ст. селом заволоділи поміщики Косельські. Це була велика, знана шляхетна родина, головував у ній на початку 20 ст. Мчислав Косельський. Косельські мали великі володіння на Поділля, ряд палаців, резиденцій тощо. Одним з основних палаців була будівля у містечку Воньковци (приміщення сучасної лікарні). На околицях села Карижин серед садів біля Каськового лісу Косельські тримали літню резиденцію, у народі Дачу. Багато селян з Карижина працювало в маєтку Косельських та на їх господарці. Навіть на сьогодні через призму радянської пропаганди та викривлення світогляду у селі залишилося багато гарних спогадів про часи господарювання Косельських.
В 1891 році в селі відкрито першу 3-х класну церковно-парафіяльну приходську школу.
ХХ століття.
З 1900 року в Російській Імперії починається гостра економічна криза, наслідком якої стає поразка Російської Імперії у Японській війні 1904-1905 років та початком першої революції та заворушень у масах невдоволених. Ще в 1904 році вчитель сільської школи Семен Голіціанов, псаломщик Магнічевський організували нелегальне читання забороненої літератури. На цих сходах селяни вчились організовано боротись проти поміщиків. Але скоро ці сходи припинилися. Таку бунтарську кралому викрив піп Мазуренко, і учасники були покарані. Напередодні жнив 1906 року, визиск селян не зменшився, а став ще більшим та жорстокішим, і тому 8 липня селяни застрайкували. Понад 200 селян під керівництвом С.І.Гарбуза, В.П.Рудого і П.Я.Котика рушили до фільварку, де відбулася сутичка із озброєними драгунами, яких пан Косельський виставив для своєї охорони. В цій нерівній боротьбі загинуло п’ятеро селян: Кохан Михайло, Кохан Григорій, Кохан Павло, Кукурудза Лука, Рудий Григорій і вісім тяжко поранено. Багатьох селян арештували. В 1907 році відбувся суд над карижинськими повстанцями. "П’ятірку" на чолі з Протасом Йосипом засудили на чотири роки ув'язнення. Визнано зачинщиками руху таких селян: Вершковського Ананія, Горбатюка Станіслава, Протаса Йосипа, Павлюка Антона, Рудого Григорія, Ступницького Івана.
У 1914 році розпочалася Перша світова війна, десятки чоловіків з Карижина були мобілізовані до царської армії, багато хто з них склав голови на полях битв, багато хто повернувся каліками. На території Карижина російська армія готувала третю лінію оборони, тому в Безпалковому лісі та на полі між Карижином та Калюсиком було побудовано потужну систему з шанців та бліндажів, залишки яких можна побачити й тепер. Але бойових дій на території села не відбувалося а фортифікаційні спорудження не були використані за призначенням. У 1917 році стався більшовицький переворот, наслідком якого став розвал Російської Імперії та початок класового переслідування. Саме в цей час покидає свої володіння родина поміщиків Косельських та емігрує на захід, за деякими свідченнями до Франції. В історії села починається один з найважчих та трагічних етапів існування.
Українська республіка.
У 1918 році Україна вперше за всю свою історію стає незалежною державою у вигляді Української Народної Республіки. Серед селян спостерігається не аби яке піднесення, вперше починає поважатися їх мова, релігія, селянам віддається земля, але це триває зовсім не довгий час, на Україну починається більшовицький наступ який у майбутньому призведе до падіння УНР та довготривалої партизанської боротьби аж до 60-х років ХХ ст. До лав армії УНР були мобілізовані наступні жителі Карижина: 1. Протас Василь Матвіїв 2. Тимчук Прокіп Іванів - служив рядовим 3.Боднар Василь Міхайлів - служив кашоваром 4. Саврій Василь Петрів - служив рядовим 5. Коваль Андрій Прокопів - служив рядовим. 6.Рудий Олександр Василів - служив рядовим 7. Осацкий Петро - служив помічником кашовара 8.Матус Василь Андрійович- служив штабним писарем 9. Рудий Явдокім Григорків - служив телефоністом 10. Гарний Митрофан - служив коло обозу 11. Кохан Олександр Лазарів - служив коло обозу 12.Бурбас Семен Марків - служив офіцером. Згодом у 20-30 х роках більшість з цих людей буде репресовано та вбито радянською владою.
Національно - визвольні змагання 20-х років
У 20-х роках на території Віньковецького району, а також села Карижин оперували повстанські загони які вже у партизанський спосіб відстоювали УНР. У селі бували загони Якова Гальчевського, Івана Кохана, Ковальського, Якова Галюка, братів Бернадських, адже Карижин розташовувався між волосними містечками Зіньків, Осламів та Капустяни, а також між повітовими центрами та єврейськими містечками Ушицею, Віньківцями, Баром, Летичевом. Також Карижин був стратегічно вигідним для повстанських загонів оскільки розташований між лісовими масивами, а західна околиця села тісно прилягає то великого лісового урочища "Корабельний гай", що був чи не основним місцем базування та сховку повстанських загонів на Віньковеччині. Але найбільший слід та пам'ятку у визвольній боротьбі залишив отаман Климентій Березніцький родом з Великого Олександрова. Історично склалося що селяни Карижина мали тісні родинні та культурні зв'язки з цим селом, тому багато хто симпатизував отаману Березніцькому та був членом його загону. Неодноразово загін Березніцького переховувався у Карижині від погонь більшовиків, після здійснення нападів на Віньківці та радянські установи, що згадується у документах та донесеннях ЧК. Є спогади як симпатики радянської влади тремтіли від страху перед загоном отамана, одним з таких спогадів є втеча комуністичного активу з весіль що відбувалося в Карижині та на яке заїхав отаман Березніцький. Після жовтневої революції 1917 року біля панської дачі було створено робоче поселення Комуну (зараз є частиною Карижина під назвою Гринева), а на території дачі Косельських волосну економію для викачки зерна з селян. Саме тут у 1921 році загін отамана Березніцького розігнав продзагін, що збирав податок з селян на потреби Червоної армії, тоді було вбито керівника цього загону уродженця Карижина, колишнього матроса Балтійського флоту Загнітка. Свідком тих подій сьогодні є пам'ятник Загнітку на місцевому кладовищі, що перенесений радянською владою з могили повстання 1906 року, а на його місце поставлений новий.
30 ті роки колективізація, голод та репресії
Колгосп почав організовуватись в березні 1930 року. Йому дали назву "Нове життя". Першим головою правління був обраний Бурбас Семен Маркович. Значна частина карижан вступила в колгосп добровільно, інших примушували. Всі здавали свою худобу, реманент, зерно. Збирали записний фонд зерна, щоб навесні дати бідним по 1-2 пуди. Це зерно засипали в комору, а на весні 1931 року цю комору спалили. При гасінні пожежі загинув Кохан Іван. Головою сільської Ради в цей час був Цапура Філько. Хто не хотів вступати в колгосп, того виганяли з хати, спродували і все господарство. Так були вигнанні з своїх осель разом із сім'ями Осацький Андрій, Кукурудза Юхтим, Пардус Антон, Бакун Арсен, Мельник Антон, Гарбуз Андрій, Гарбуз Григорій. Будівлі багатьох із них перейшли у власність колгоспу. Були й такі, в яких спродували усе, але з хати не виганяли. (Бакун Анастасія, Тимчук Марія та інші).
В 1933 році Україну охопив голодомор. Карижани дуже потерпали від нестачі їжі. В село приходили люди з голодуючих регіонів. За свідченями очевидців - з Вінницької області, півдня України. Все, що приносили з собою ці люди, обмінювали на продукти харчування. Багато жителів села Карижина допомагали голодуючим чим могли.
В 1934 році в селі було відкрито семирічну школу.
Першим директором працювала Грабченко Євдокія Мартинівна (мати письменника Миколи Подоляна), який провів свої юні роки теж у Карижині, що немогло згодом сказатися на його творчості.
Перший випуск Карижинської семирічної школи відбувся у 1938 році.
Не судилося побачити першого випуску власної школи тогочасному директору Ніколаєву Карлу Івановичу, адже вкраїні почався масовий терор що увійшов історію під назвою "єжовщина". 20 квітня 1938 року він був заарештований та невдовзі за сфальсифікованими звинуваченнями розстріляний у в'язниці міста Кам'янець-Подільський. Крім директора школа з Карижина було розстріляну голову сільської ради Цапуру Фелікса Казимировича, Тимчук Андрія Васильовича, Гарного Павла Івановича, Матуса Тимофія - завгосп колгоспу, Дубового Андрія - директор цукрового заводу у м.Волочиську, Кифорчук Григорія - сільський мельник, Пардус Антона Йосифовича - колгоспний тесляр. Всім їм було інкриміновано участь у ПОВ, що було повною брехнею та вигадкою органів НКВД.
Друга світова війна
Друга світова війна для жителів села Карижин розпочалася у 1939 році, коли село зазнало перших втрати на радянсько-фінській війні. Мобілізованими на цю війну було більше десятка чоловік серед них Матус Тихон Степанович, Шевцов Михайло Степанович, Войцехівський Іван Йосипович, Кохан Іван Офрамович та інші. Дехто, такі як Кохан Іван, загинули на цій війні, інші повернулися інвалідами. Того ж року околицями села рухалися колони військової техніки та солдатів, що брали участь в розподілі Польщі та анексії території сучасної західної України та Білорусі.
12 липня 1941 року німецькі війська увійшли в Карижин. З початку окупації в селі зберігався колгосп. А в 1943 році почали ділити землю на гуртки по 10 сімей в кожному. Роздали колгоспні коні, худобу, реманент. Багато молоді із села було вивезено до Німеччини на примусові роботи. Перший набір був в 1942 році, тоді з села забрали близько 70-ти хлопців і дівчат. Для одних важким було підневільне життя на окупованій території, інші згадували все життя з захопленням ці роки.
В карижинському лісі діяла радянська партизанська група. Але про партизанів повідомив у поліцію лісник Євась. Поліція та німці оточили ліс, трьох осіб вбили, четвертий застрелився сам у Безпальковому лісі над млином, а решта втекли. На місці загибелі їх похоронили. Потім їхні останки були перенесені у братську могилу до Віньковець.
26 березня 1944 року почався наступ радянської армії на наші території. А 27 березня в Карижин зайшли частини 18 армії, якою командував генерал-лейтенант Журавльов. Але війна не закінчилася. 29 березня 1944 року була проведена мобілізація. Всі чоловіки віком від 18 років до 50 років були мобілізовані на війну. Вісімдесят наших односельців полягли на полях жорстоких битв. Їх імена викарбувані на граніті пам'ятника, що зведений у центрі села.
Сьогодення
З 2014 року участь у російсько-українській війні приймали жителі села: Тернавський Сергій Петрович, Протас Петро Петрович, Кутлумуратов Сергій Васильович, Очеретний Ігор Васильович, Ніколаєв Володимир Васильович.
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Село віднесли до Віньковецької територіальної громади Хмельницького району.
У 2020 році від стадіону у селищі Віньківці у сторону села Карижин було побудовано нову асфальтну дорогу С 230201 Віньківці - Карижин км 0+000 - км 1+600.
У 2020 році в село було проведено інтернет через оптоволокно.
У 2021 році в селі припинив існування дошкільний навчальний заклад, початкова школа закрита кількома роками раніше, середня школа ще раніше. Цього ж року припинив існування сільський будинок культури, в селі практично не залишилося молоді.
У 2021 році почалась масова вирубка Карижинських садів, з плодів котрих колись виготовляли плодове вино у приміщеннях дачі Косельських. Землі під садами перебувають у власності Нурієва Аліна Олександрівна, та Третяк Тетяна Анатоліївна, котрих пов'язують з адвокатською та нотаріальною діяльністю у м. Вінниця.
В селі діє один господарчо-продуктовий магазин.
З виробництва присутнє лише приватне підприємство по випалюванню деревного вугілля на території колишнього колгоспу.
Відомі люди пов'язані з селом
- В селі народився Пастух Леонід Федорович (1939—2020) — український художник монументально-декоративного мистецтва.
- З села походить більшість учасників документального проєкту «Хащі» .
Примітки
- Хащі. Вікіпедія (укр.). 9 листопада 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
Посилання
- Погода в селі Карижин [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить . (травень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kari zhin selo v Ukrayini u Vinkoveckij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 612 osib zareyestrovanih ta 273 zhiteliv sho faktichno prozhivayut u seli stanom na 1 sichnya 2022 roku selo KarizhinKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Vinkovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA68040050160062949Osnovni daniZasnovane 1493Naselennya 273 2022 rik Plosha 2 115 km Gustota naselennya 282 27 osib km Poshtovij indeks 32505Telefonnij kod 380 3846Geografichni daniGeografichni koordinati 48 59 47 pn sh 27 14 04 sh d 48 99639 pn sh 27 23444 sh d 48 99639 27 23444 Koordinati 48 59 47 pn sh 27 14 04 sh d 48 99639 pn sh 27 23444 sh d 48 99639 27 23444Serednya visota nad rivnem morya 239 mVodojmi dva nevelichkih stavkaMisceva vladaAdresa radi 32500 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Vinkivci vul Sobornoyi Ukrayini 20KartaKarizhinKarizhinMapa Karizhin u Vikishovishi V seli do 2017 roku funkcionuvala zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv narazi pracyuye lishe pochatkova shkola u yakij navchayetsya blizko 20 uchniv Uchni starshih klasiv navchayutsya u Vinkoveckomu NVK U primishenni shkoli diye takozh ditsadok kolishnye primishennya ditsadku zanedbane Diye viddilennya poshti medpunkt klub biblioteka magazin ta privatni silskogospodarski pidpriyemstva Ye chotiri pam yatniki Leninu demontovanij u 2015 roci zagiblim odnosellcyam u Drugij Svitovij vijni partizanam borcyam za Nezalezhnu Ukrayinu odnoselcyam yaki zaginuli pid chas povstannya 1906 r Vodojmi richka Kalyus stari nazvi Kolomijka Bistricya stavok bilya starogo mlina dribni stavki Rajoni sela Verbivka Brehunivka Rakiv kut Visoka Centr Stupnik Grineva Komuna Karizhin Pam yatki u seli zberigsya starovinnij vodyanij mlin pobudovanij oriyentovno u kinci 18 stolittya IstoriyaSuchasnij Karizhin skladavsya z dvoh okremih sil Karizhina yakij buv faktichnim peredmistyam mistechka Vonkovci suchasni Vinkivci ta sela Visoka Greblya suchasna chastina sela pid nazvoyu Visoka U 17 18 stolitti volodili Karizhinom ta okolicyami pomishiki Gumecki A Marianna Gumecka za spogadami deyakih starozhiliv sela bula zasnovniceyu Karizhina otozh mozhemo pripustiti sho Karizhin yak nazva poselennya z yavivsya lishe u 17 stolitti Sho do nazvi to isnuye pripushennya sho na teritoriyi suchasnogo sela bulo shos nakshtalt timchasovogo taboru v yaznici z yakogo zasudzhenih gnali na katorgu zvidsi j pishlo Kar karati katorga zhin gnati zhene Na teritoriyi starogo kladovisha ye mogila ta nadmogilnij kamin Marianni Gumeckij ale na zhal na sogodni vtrachena pam yat de same vin znahoditsya a nadpisi z kamenyu sterlisya cherez davnist Pislya Gumeckih ta rozvalu Rechi Pospolitoyi do yakoyi vhodilo nashe selo okolicyami zavolodili polski shlyahtichi na prizvishe Cherkas a same Lyudvik ta jogo sin horunzhij Polskoyi Korolivskoyi Armiyi Ignacij Cherkas U 1780 h rokah v seli pobudovano Arhangelo Mihajlivsku trohkupolnu katolicku cerkvu Metrika cerkvi sela Karizhin 6 grudnya 1794 roku c cerkvu Dmitro Zhulkovskij obernuv na pravoslavnu Z 1793 roku pislya pershogo podilu Polshi Karizhin vhodit do skladu Rosijskoyi Imperiyi volodinnya moskovskoyi koroni prodovzhuvalos na cih zemlyah azh do 1917 roku Radyanski dzherela zgaduyut Cherkasiv yak dovoli zhorstokih gospodariv shodo selyan ale ne varto doviryati radyanskij istoriyi Na pochatku 19 st sela Visoka Greblya ta Karizhin z yednalisya v odne poselennya zavdyaki vulici yaka j donini maye nazvu Nove Selo Z seredini 19 st selom zavolodili pomishiki Koselski Ce bula velika znana shlyahetna rodina golovuvav u nij na pochatku 20 st Mchislav Koselskij Koselski mali veliki volodinnya na Podillya ryad palaciv rezidencij tosho Odnim z osnovnih palaciv bula budivlya u mistechku Vonkovci primishennya suchasnoyi likarni Na okolicyah sela Karizhin sered sadiv bilya Kaskovogo lisu Koselski trimali litnyu rezidenciyu u narodi Dachu Bagato selyan z Karizhina pracyuvalo v mayetku Koselskih ta na yih gospodarci Navit na sogodni cherez prizmu radyanskoyi propagandi ta vikrivlennya svitoglyadu u seli zalishilosya bagato garnih spogadiv pro chasi gospodaryuvannya Koselskih Mchislav Koselskij V 1891 roci v seli vidkrito pershu 3 h klasnu cerkovno parafiyalnu prihodsku shkolu HH stolittya Z 1900 roku v Rosijskij Imperiyi pochinayetsya gostra ekonomichna kriza naslidkom yakoyi staye porazka Rosijskoyi Imperiyi u Yaponskij vijni 1904 1905 rokiv ta pochatkom pershoyi revolyuciyi ta zavorushen u masah nevdovolenih She v 1904 roci vchitel silskoyi shkoli Semen Golicianov psalomshik Magnichevskij organizuvali nelegalne chitannya zaboronenoyi literaturi Na cih shodah selyani vchilis organizovano borotis proti pomishikiv Ale skoro ci shodi pripinilisya Taku buntarsku kralomu vikriv pip Mazurenko i uchasniki buli pokarani Naperedodni zhniv 1906 roku vizisk selyan ne zmenshivsya a stav she bilshim ta zhorstokishim i tomu 8 lipnya selyani zastrajkuvali Ponad 200 selyan pid kerivnictvom S I Garbuza V P Rudogo i P Ya Kotika rushili do filvarku de vidbulasya sutichka iz ozbroyenimi dragunami yakih pan Koselskij vistaviv dlya svoyeyi ohoroni V cij nerivnij borotbi zaginulo p yatero selyan Kohan Mihajlo Kohan Grigorij Kohan Pavlo Kukurudza Luka Rudij Grigorij i visim tyazhko poraneno Bagatoh selyan areshtuvali V 1907 roci vidbuvsya sud nad karizhinskimi povstancyami P yatirku na choli z Protasom Josipom zasudili na chotiri roki uv yaznennya Viznano zachinshikami ruhu takih selyan Vershkovskogo Ananiya Gorbatyuka Stanislava Protasa Josipa Pavlyuka Antona Rudogo Grigoriya Stupnickogo Ivana U 1914 roci rozpochalasya Persha svitova vijna desyatki cholovikiv z Karizhina buli mobilizovani do carskoyi armiyi bagato hto z nih sklav golovi na polyah bitv bagato hto povernuvsya kalikami Na teritoriyi Karizhina rosijska armiya gotuvala tretyu liniyu oboroni tomu v Bezpalkovomu lisi ta na poli mizh Karizhinom ta Kalyusikom bulo pobudovano potuzhnu sistemu z shanciv ta blindazhiv zalishki yakih mozhna pobachiti j teper Ale bojovih dij na teritoriyi sela ne vidbuvalosya a fortifikacijni sporudzhennya ne buli vikoristani za priznachennyam U 1917 roci stavsya bilshovickij perevorot naslidkom yakogo stav rozval Rosijskoyi Imperiyi ta pochatok klasovogo peresliduvannya Same v cej chas pokidaye svoyi volodinnya rodina pomishikiv Koselskih ta emigruye na zahid za deyakimi svidchennyami do Franciyi V istoriyi sela pochinayetsya odin z najvazhchih ta tragichnih etapiv isnuvannya Ukrayinska respublika U 1918 roci Ukrayina vpershe za vsyu svoyu istoriyu staye nezalezhnoyu derzhavoyu u viglyadi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Sered selyan sposterigayetsya ne abi yake pidnesennya vpershe pochinaye povazhatisya yih mova religiya selyanam viddayetsya zemlya ale ce trivaye zovsim ne dovgij chas na Ukrayinu pochinayetsya bilshovickij nastup yakij u majbutnomu prizvede do padinnya UNR ta dovgotrivaloyi partizanskoyi borotbi azh do 60 h rokiv HH st Do lav armiyi UNR buli mobilizovani nastupni zhiteli Karizhina 1 Protas Vasil Matviyiv 2 Timchuk Prokip Ivaniv sluzhiv ryadovim 3 Bodnar Vasil Mihajliv sluzhiv kashovarom 4 Savrij Vasil Petriv sluzhiv ryadovim 5 Koval Andrij Prokopiv sluzhiv ryadovim 6 Rudij Oleksandr Vasiliv sluzhiv ryadovim 7 Osackij Petro sluzhiv pomichnikom kashovara 8 Matus Vasil Andrijovich sluzhiv shtabnim pisarem 9 Rudij Yavdokim Grigorkiv sluzhiv telefonistom 10 Garnij Mitrofan sluzhiv kolo obozu 11 Kohan Oleksandr Lazariv sluzhiv kolo obozu 12 Burbas Semen Markiv sluzhiv oficerom Zgodom u 20 30 h rokah bilshist z cih lyudej bude represovano ta vbito radyanskoyu vladoyu Nacionalno vizvolni zmagannya 20 h rokiv U 20 h rokah na teritoriyi Vinkoveckogo rajonu a takozh sela Karizhin operuvali povstanski zagoni yaki vzhe u partizanskij sposib vidstoyuvali UNR U seli buvali zagoni Yakova Galchevskogo Ivana Kohana Kovalskogo Yakova Galyuka brativ Bernadskih adzhe Karizhin roztashovuvavsya mizh volosnimi mistechkami Zinkiv Oslamiv ta Kapustyani a takozh mizh povitovimi centrami ta yevrejskimi mistechkami Ushiceyu Vinkivcyami Barom Letichevom Takozh Karizhin buv strategichno vigidnim dlya povstanskih zagoniv oskilki roztashovanij mizh lisovimi masivami a zahidna okolicya sela tisno prilyagaye to velikogo lisovogo urochisha Korabelnij gaj sho buv chi ne osnovnim miscem bazuvannya ta shovku povstanskih zagoniv na Vinkovechchini Ale najbilshij slid ta pam yatku u vizvolnij borotbi zalishiv otaman Klimentij Bereznickij rodom z Velikogo Oleksandrova Istorichno sklalosya sho selyani Karizhina mali tisni rodinni ta kulturni zv yazki z cim selom tomu bagato hto simpatizuvav otamanu Bereznickomu ta buv chlenom jogo zagonu Neodnorazovo zagin Bereznickogo perehovuvavsya u Karizhini vid pogon bilshovikiv pislya zdijsnennya napadiv na Vinkivci ta radyanski ustanovi sho zgaduyetsya u dokumentah ta donesennyah ChK Ye spogadi yak simpatiki radyanskoyi vladi tremtili vid strahu pered zagonom otamana odnim z takih spogadiv ye vtecha komunistichnogo aktivu z vesil sho vidbuvalosya v Karizhini ta na yake zayihav otaman Bereznickij Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku bilya panskoyi dachi bulo stvoreno roboche poselennya Komunu zaraz ye chastinoyu Karizhina pid nazvoyu Grineva a na teritoriyi dachi Koselskih volosnu ekonomiyu dlya vikachki zerna z selyan Same tut u 1921 roci zagin otamana Bereznickogo rozignav prodzagin sho zbirav podatok z selyan na potrebi Chervonoyi armiyi todi bulo vbito kerivnika cogo zagonu urodzhencya Karizhina kolishnogo matrosa Baltijskogo flotu Zagnitka Svidkom tih podij sogodni ye pam yatnik Zagnitku na miscevomu kladovishi sho perenesenij radyanskoyu vladoyu z mogili povstannya 1906 roku a na jogo misce postavlenij novij Pam yatnik matrosu Zagnitku30 ti roki kolektivizaciya golod ta represiyi Kolgosp pochav organizovuvatis v berezni 1930 roku Jomu dali nazvu Nove zhittya Pershim golovoyu pravlinnya buv obranij Burbas Semen Markovich Znachna chastina karizhan vstupila v kolgosp dobrovilno inshih primushuvali Vsi zdavali svoyu hudobu remanent zerno Zbirali zapisnij fond zerna shob navesni dati bidnim po 1 2 pudi Ce zerno zasipali v komoru a na vesni 1931 roku cyu komoru spalili Pri gasinni pozhezhi zaginuv Kohan Ivan Golovoyu silskoyi Radi v cej chas buv Capura Filko Hto ne hotiv vstupati v kolgosp togo viganyali z hati sproduvali i vse gospodarstvo Tak buli vignanni z svoyih osel razom iz sim yami Osackij Andrij Kukurudza Yuhtim Pardus Anton Bakun Arsen Melnik Anton Garbuz Andrij Garbuz Grigorij Budivli bagatoh iz nih perejshli u vlasnist kolgospu Buli j taki v yakih sproduvali use ale z hati ne viganyali Bakun Anastasiya Timchuk Mariya ta inshi V 1933 roci Ukrayinu ohopiv golodomor Karizhani duzhe poterpali vid nestachi yizhi V selo prihodili lyudi z goloduyuchih regioniv Za svidchenyami ochevidciv z Vinnickoyi oblasti pivdnya Ukrayini Vse sho prinosili z soboyu ci lyudi obminyuvali na produkti harchuvannya Bagato zhiteliv sela Karizhina dopomagali goloduyuchim chim mogli V 1934 roci v seli bulo vidkrito semirichnu shkolu Stara shkola v Karizhini Pershim direktorom pracyuvala Grabchenko Yevdokiya Martinivna mati pismennika Mikoli Podolyana yakij proviv svoyi yuni roki tezh u Karizhini sho nemoglo zgodom skazatisya na jogo tvorchosti Pershij vipusk Karizhinskoyi semirichnoyi shkoli vidbuvsya u 1938 roci Pershij vipusk Ne sudilosya pobachiti pershogo vipusku vlasnoyi shkoli togochasnomu direktoru Nikolayevu Karlu Ivanovichu adzhe vkrayini pochavsya masovij teror sho uvijshov istoriyu pid nazvoyu yezhovshina 20 kvitnya 1938 roku vin buv zaareshtovanij ta nevdovzi za sfalsifikovanimi zvinuvachennyami rozstrilyanij u v yaznici mista Kam yanec Podilskij Krim direktora shkola z Karizhina bulo rozstrilyanu golovu silskoyi radi Capuru Feliksa Kazimirovicha Timchuk Andriya Vasilovicha Garnogo Pavla Ivanovicha Matusa Timofiya zavgosp kolgospu Dubovogo Andriya direktor cukrovogo zavodu u m Volochisku Kiforchuk Grigoriya silskij melnik Pardus Antona Josifovicha kolgospnij teslyar Vsim yim bulo inkriminovano uchast u POV sho bulo povnoyu brehneyu ta vigadkoyu organiv NKVD Druga svitova vijna Druga svitova vijna dlya zhiteliv sela Karizhin rozpochalasya u 1939 roci koli selo zaznalo pershih vtrati na radyansko finskij vijni Mobilizovanimi na cyu vijnu bulo bilshe desyatka cholovik sered nih Matus Tihon Stepanovich Shevcov Mihajlo Stepanovich Vojcehivskij Ivan Josipovich Kohan Ivan Oframovich ta inshi Dehto taki yak Kohan Ivan zaginuli na cij vijni inshi povernulisya invalidami Togo zh roku okolicyami sela ruhalisya koloni vijskovoyi tehniki ta soldativ sho brali uchast v rozpodili Polshi ta aneksiyi teritoriyi suchasnoyi zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi 12 lipnya 1941 roku nimecki vijska uvijshli v Karizhin Z pochatku okupaciyi v seli zberigavsya kolgosp A v 1943 roci pochali diliti zemlyu na gurtki po 10 simej v kozhnomu Rozdali kolgospni koni hudobu remanent Bagato molodi iz sela bulo vivezeno do Nimechchini na primusovi roboti Pershij nabir buv v 1942 roci todi z sela zabrali blizko 70 ti hlopciv i divchat Dlya odnih vazhkim bulo pidnevilne zhittya na okupovanij teritoriyi inshi zgaduvali vse zhittya z zahoplennyam ci roki Zhitel sela Karizhin sho buv vivezenij na roboti do Tretogo Rejhu Ivan Andrijovich Kohan 25 grudnya 1944 roku Nimechchina V karizhinskomu lisi diyala radyanska partizanska grupa Ale pro partizaniv povidomiv u policiyu lisnik Yevas Policiya ta nimci otochili lis troh osib vbili chetvertij zastrelivsya sam u Bezpalkovomu lisi nad mlinom a reshta vtekli Na misci zagibeli yih pohoronili Potim yihni ostanki buli pereneseni u bratsku mogilu do Vinkovec Pam yatnik v urochishi Pobiti 26 bereznya 1944 roku pochavsya nastup radyanskoyi armiyi na nashi teritoriyi A 27 bereznya v Karizhin zajshli chastini 18 armiyi yakoyu komanduvav general lejtenant Zhuravlov Ale vijna ne zakinchilasya 29 bereznya 1944 roku bula provedena mobilizaciya Vsi choloviki vikom vid 18 rokiv do 50 rokiv buli mobilizovani na vijnu Visimdesyat nashih odnoselciv polyagli na polyah zhorstokih bitv Yih imena vikarbuvani na graniti pam yatnika sho zvedenij u centri sela pam yatnik zagiblim u DSVSogodennya Z 2014 roku uchast u rosijsko ukrayinskij vijni prijmali zhiteli sela Ternavskij Sergij Petrovich Protas Petro Petrovich Kutlumuratov Sergij Vasilovich Ocheretnij Igor Vasilovich Nikolayev Volodimir Vasilovich 17 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Selo vidnesli do Vinkoveckoyi teritorialnoyi gromadi Hmelnickogo rajonu U 2020 roci vid stadionu u selishi Vinkivci u storonu sela Karizhin bulo pobudovano novu asfaltnu dorogu S 230201 Vinkivci Karizhin km 0 000 km 1 600 U 2020 roci v selo bulo provedeno internet cherez optovolokno U 2021 roci v seli pripiniv isnuvannya doshkilnij navchalnij zaklad pochatkova shkola zakrita kilkoma rokami ranishe serednya shkola she ranishe Cogo zh roku pripiniv isnuvannya silskij budinok kulturi v seli praktichno ne zalishilosya molodi U 2021 roci pochalas masova virubka Karizhinskih sadiv z plodiv kotrih kolis vigotovlyali plodove vino u primishennyah dachi Koselskih Zemli pid sadami perebuvayut u vlasnosti Nuriyeva Alina Oleksandrivna ta Tretyak Tetyana Anatoliyivna kotrih pov yazuyut z advokatskoyu ta notarialnoyu diyalnistyu u m Vinnicya V seli diye odin gospodarcho produktovij magazin Z virobnictva prisutnye lishe privatne pidpriyemstvo po vipalyuvannyu derevnogo vugillya na teritoriyi kolishnogo kolgospu Vidomi lyudi pov yazani z selom V seli narodivsya Pastuh Leonid Fedorovich 1939 2020 ukrayinskij hudozhnik monumentalno dekorativnogo mistectva Z sela pohodit bilshist uchasnikiv dokumentalnogo proyektu Hashi PrimitkiHashi Vikipediya ukr 9 listopada 2021 Procitovano 21 grudnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Karizhin 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2011