Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карбі д тита ну хімічна сполука елементів титан і карбон із формулою TiC Це поширений матеріал з високою температурою пл

Карбід титану

Карбід титану

Карбі́д тита́ну — хімічна сполука елементів титан і карбон із формулою TiC. Це поширений матеріал з високою температурою плавлення, високою твердістю (9—9,5 за шкалою Мооса), низьким електроопором, високою теплопровідністю, стійкістю до агресивних середовищ і до абразивного зношування.

Карбід титану
image
Назва за IUPAC Титан карбід
Ідентифікатори
Номер CAS 12070-08-5
Номер EINECS 235-120-4
SMILES [CH3-].[Ti][1]
InChI InChI=1S/CH3.Ti/h1H3;/q-1;
Властивості
Молекулярна формула TiC
Молярна маса 59,89 г/моль
Молекулярна маса 60 а. о. м.
Зовнішній вигляд сіро-чорний порошок
Густина 4,92 г/см³
Тпл 3257 °C
Ткип 4820 °C
Розчинність (вода) 10 мг/л
Структура
Кристалічна структура кубічна решітка типу NaCl
Координаційна
геометрія 		восьмигранна
Геометрія α=0,430-0,433 нм
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення ΔfHo
298 		-209 кДж/моль
Ст. ентропія So
298 		24,7 Дж/(моль • К)
Теплоємність, co
p 		34,23 Дж/(моль • К)
Небезпеки
ГДК (Україна) 10 мг/м3
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Примітки картки

Застосовується переважно в твердих сплавах, виробництві високоякісних інструментів, як покриття для поліпшення властивостей матеріалів тощо.

Історія

image
Вставки з карбіду вольфраму, яких витісняють елементи з карбіду титану

Як сполука карбід титану відомий близько ста років. За цей час докладно вивчено традиційні способи його отримання, фізичні, механічні та хімічні властивості матеріалу. В історії карбіду титану сталися три знаменні події, що призвели до збільшення в сотні разів його використання в техніці матеріалів.

Це, по-перше, розробка і швидкий розвиток промислового випуску безвольфрамових твердих сплавів на основі карбіду титану. Зараз останні ще поступаються за деякими показниками вольфрамовмісним твердим сплавам і не в усіх випадках можуть їх замінити. Однак безперервне вдосконалення твердих сплавів на основі карбіду титану й постійно зростаюча дефіцитність вольфраму роблять цей напрямок у застосуванні карбіду титану вельми перспективним.

По-друге, в окремий технічний напрямок виділилося нанесення на інструментальні, конструкційні та інші вироби покриття з карбіду титану. Розроблено приблизно десяток різних промислових методів нанесення покриттів із карбіду титану.

По-третє, карбід титану все ширше застосовується в абразивних матеріалах.

Отримання

Із діоксиду титану

Понад 80% карбіду титану у виробничих умовах отримують із діоксиду титану (в основному через порівняно низьку вартість і доступність TiO2).

Протягом останніх років вуглетермічний метод утримує панівне становище у виробництві карбіду титану. Головні причини — відпрацьована технологія, стандартне й недороге обладнання, порівняно дешева сировина.

image
Діоксид титану — сировина для отримання карбіду титану

У цьому процесі суміш, що складається з 68,5% TiO2 і 31,5% сажі, піддається тривалому й ретельному перемішуванню в рідкому середовищі. Для зменшення часу приготування суміші в чотири рази рекомендується проводити процес у вакуумі. Суміш TiO2 із сажею набивається в графітовий патрон або пресується під тиском 1,5 • 107 Па у брикети, які завантажуються в графітові човники або тиглі. Карбідизація суміші здійснюється в атмосфері водню у вугільно-трубчастих печах опору, у власній захисній атмосфері у вертикальних або вакуумних печах. У вугільно-трубчастих печах графітові човники безперервно просуваються в печі, температура якої 2000 °С. Подрібнений і просіяний карбід титану містить загалом від 20 до 20,5% вуглецю, з яких 1,0-2,0% перебуває у вільному (хімічно несполученому) стані.

При вакуумній карбідизації реакція утворення TiC починається вже при 800 °С і швидко відбувається при 1200–1400 °С. Остаточна витримка тривалістю 0,5 год здійснюється при 1900–1950 °С. Карбід титану після подрібнення й просіювання містить від 19,5 до 20,3% вуглецю, 0,1-0,8% від загальної кількості перебуває у вільному стані.

Отримати карбід титану зі ступенем перетворення, близьким до одиниці, можна вже при 1900 °С, а при температурі вище 3070 °С, тобто вище температури плавлення TiC, спостерігається помітний тиск парів титану. Енерговитрати на утворення карбіду титану при 1200-3070 °С зростають лінійно.

Отримання карбіду титану з діоксиду титану відбувається в декілька стадій відповідно до існування ряду оксидів титану: TiO2 → Ti2O3 → TiO → TiC. Остання стадія процесу ускладнюється утворенням безперервного ряду твердих розчинів TiO-TiC.

Були спроби отримати порошок карбіду титану з діоксиду за допомогою плазмохімічного синтезу в дуговій плазмі в середовищі аргону й водню. Змінюючи умови синтезу, можна отримати карбід титану з вмістом зв'язаного вуглецю 10-20%.

Вуглетермічним методом виробляється більша частина загального випуску карбіду титану, але розроблено кілька методів, здатних конкурувати з цим способом як за економічними, так і за якісними показниками.

Із порошку титану

image
Порошок титану — складова сировини для виробництва карбіду титану

Виробництво карбіду титану з суміші порошку титану з сажею залежно від технологічних умов може здійснюватися кількома способами:

  1. прямим синтезом без плавлення титану,
  2. псевдоплавленням;
  3. методом високотемпературного синтезу.

Прямий синтез зазвичай здійснюється в лабораторних умовах із метою отримання карбіду титану з заданим вмістом зв'язаного вуглецю при мінімальному вмісті вільного вуглецю і кисню. Карбідизація здійснюється при залишковому тиску 10−2−10−3 Па й для отримання стехіометричного карбіду титану потрібне додавання в шихту додаткової кількості титану (понад стехіометричне співвідношення Ti і С) для компенсації його втрат внаслідок випаровування. Високоякісний карбід титану можна отримати вже при 1600 °С. Спроби отримати якісний карбід титану із суміші титану з вуглецем при високих тисках (1-7) • 109 Па дали негативний результат. Встановлено, що вміст вільного вуглецю збільшується зі збільшенням тиску.

Псевдоплавлений карбід титану одержують взаємодією розплавлених частинок титану з сажею. Нагрівання суміші порошку титану з сажею, спресованою під тиском (1,5-1,6) • 107 Па у брикети діаметром і висотою 30-50 мм здійснюється за двоступінчастим режимом: поступовий підйом до температури 900 °С зі швидкістю 35-40 °С/хв, з подальшим пересуванням зразків у зону з температурою 2050 °С, яку вони долають за 25 хвилин. Хімічний склад отриманого TiC: вміст зв'язаного вуглецю 18,5-19,9%; вільного 0,1-0,4%; кисню 0,1-0,3%.

Із галогенідів титану

Розроблено велику кількість модифікацій цього методу одержання карбіду титану, що відрізняються між собою як за використанням початкових реагентів, так і за технологічними умовами процесу. Цим методом можна отримувати покриття, монокристали й волокна з карбіду титану.

image
Тетрахлорид титану

Як галогеніди використовують TiCl4 або TiI4, а вуглецьвмісні компоненти можуть бути різними: вуглеводні, феноли і т. д. Найчастіше використовуються метан CH4, етен C2H4, CCl4 і бензол C6H6.

Найчастіше використовується суміш TiCl4 + CH4 + H2. Попри те, що вихід порошку TiC значно зростає (з 5 до 15%) при заміні [ru][en], у виробничих умовах останній майже не використовується через його велику вартість.

Для утворення карбіду титану необхідно вести процес на ділянці температур 1200–1500 °С.

Вихід продукту збільшується зі зростанням концентрації метану, але водночас підвищується вміст вільного вуглецю. Для збільшення виходу карбіду титану рекомендується вводити в реакційну суміш невеликі кількості WCl6 або MoCl5, які стимулюють процес гомогенного зародження частинок, і пропускати вздовж реакційних трубок інертний газ щоб запобігти утворенню відкладень. Однак кардинальним вирішенням проблеми є здійснення процесу при вищих температурах, наприклад з використанням плазми.

Плазмохімічним методом отримують ультрадисперсні порошки карбіду титану з унікальними властивостями. Плазмохімічний синтез забезпечує високу продуктивність процесу, оскільки в умовах низькотемпературної плазми реакція утворення карбіду титану відбувається практично миттєво (10−2−10−6 с). До переваг цього методу належить простота технологічних схем і можливість створення замкнутих циклів.

Як вуглецьвмісні компоненти можуть використовуватися метан, етан, бензен, бензин, толуен, чотирихлористий вуглець, галогензаміщені алкани й алкени, ароматичні вуглеводні, але найчастіше використовують бензол і чотирихлористий вуглець. У цьому випадку спостерігається велика однотипність процесів синтезу TiC.

Плазмохімічні порошки карбіду титану (розмір часток 0,02-0,35 мкм) зазвичай мають склад, %: зв'язаний вуглець 18; вільний вуглець 1,5; кисень 1,4.

Плазмохімічний синтез технологічно складний (дуже високі температури синтезу, значна реакційна здатність і токсичність галогенідів титану), тому його використання при синтезі карбіду титану не завжди виправдане.

Із відходів металообробної промисловості й бідної сировини

Використання відходів металообробного виробництва як вихідної сировини дозволяє значно знизити вартість карбіду титану. Крім того, промислове освоєння переробки відходів титану в карбід дозволить частково вирішити актуальну задачу, пов'язану з утилізацією некондиційних відходів титану та його сплавів.

Основну частину некондиційних відходів становить сильноокиснена, забруднена рештками мастила й осколками твердосплавного інструменту стружка титану та його сплавів. Ефективної технології переробки таких відходів досі немає.

Технологія утилізації некондиційних відходів титану та його сплавів шляхом виробництва з них порошку карбіду титану, крім усього іншого, має наступну перевагу: значно спрощується технологічна схема підготовки відходів до переробки, оскільки непотрібне попереднє відновлення окисненої стружки і відділення від неї осколків твердосплавного інструменту.

Карбід титану отримують зі стружки титанових сплавів двома методами: 1) гідрогенізацією стружки, її подрібненням, дегідрогенізацією і карбідизацією, 2) карбідизацією суміші титанової стружки із сажею.

image
Ільменіт — різновид бідної сировини для виробництва карбіду титану

Вміст зв'язаного вуглецю в карбіді титану, отриманому зі стружки за схемою гідрогенізація → розмел → змішування з сажею → карбідизація, зазвичай не перевищує 17,6%, а вміст вільного вуглецю становить 1,4-2,3%. Іншими недоліками цього методу є значна тривалість процесу та використання вибухонебезпечних речовин.

Як вихідний компонент для виробництва карбіду титану можна використовувати стружку не тільки технічно чистого титану (сплав BTI-O), а й легованих Al, V, Cr, Mo, Zr та іншими елементами титанових сплавів. При цьому режими карбідизації в основному не змінюються. Вміст легуючих елементів в отриманому карбіді титану практично не змінюється в порівнянні з їх вмістом у початковій стружці.

Карбід титану невисокої вартості можна отримувати і з бідних титанових руд, наприклад ільменіту або перовськіту (CaTiO3). Розроблений у США процес виробництва карбіду титану з титановмісної сировини зі значною кількістю СаО включає такі операції:

  1. Вибіркове відновлення оксидів заліза з ільменіту з подальшим виділенням заліза і отримання таким чином CaTiO3-шлаку з низьким вмістом Fe.
  2. Перетворення або титанового шлаку, або концентрату перовскіту на суміш карбідів титану і кальцію з подальшою екстракцією карбіду титану шляхом вимивання CaC2водою з утворенням ацетилену та вапна (Са(ОН)2), яке легко відділяється.

Отриманий карбід титану містить значну кількість СаО, Fe, SiO2, Al2O3, тому він використовується тільки як сировина для виробництва тетрахлориду титану.

Карбід титану утворюється й при електроерозійній обробці титану в діелектричній рідині (наприклад, у трансформаторному мастилі).

Одержання монокристалів карбіду титану

Монокристали TiC виготовляють декількома методами: рідкофазним, шляхом розчинення й плазмохімічним синтезом.

Рідкофазним методом отримують найчистіші та найбільші монокристали карбіду титану.

Метод отримання монокристалів карбіду титану плавленням не здобув широкого застосування через високі енергетичні витрати й складність апаратури.

Одним із енергоекономічних методів отримання монокристалів TiC є метод розчинення, який полягає у взаємодії розчинених у металевих або сольових розплавах атомів різних сполук титану й вуглецю з утворенням карбіду титану. Як розчинник застосовують залізо, кобальт, нікель, алюміній і магній.

Одержання волокон і ниткоподібних кристалів карбіду титану

Волокна з карбіду титану отримують осадженням із газової фази, яка складається із TiCl4 + СхНу (пропан) + Н2; TiCl4 + CCl4 + Н2 або TiCl4 + nC3Н8(С6Н6) + Н2. Карбід титану може осаджуватись на графіті, молібдені, вольфрамі, кераміці при температурах 800–1600 °С, що визначаються складом газової суміші та матеріалом основи.

Тривалість одного циклу становить 0,5-4 год, а тиск у камері 105 Па.

Волокна карбіду титану з мінімальною кількістю дефектів отримують із найменш перенасичених середовищ, але в цьому випадку швидкість росту волокон сповільнюється.

Ниткоподібні кристали карбіду титану отримують шляхом протягування дроту через реактор, а також із суміші TiCl4 + CCl4 + Н2 при температурах 1250–1350 °С. У другому випадку довжина кристалів досягає 3 мм, а діаметр — 20 мкм.

Фізичні властивості

Карбід титану є досить стабільною сполукою, свідченням чого служать високі температура плавлення і теплота утворення.

Теплопровідність карбіду титану при температурі нижче −173 °С збільшується із зростанням його дефектності за вуглецем, а при вищих температурах відмінність у теплопровідності карбіду титану в області гомогенності нівелюється.

Коефіцієнт теплового розширення й питомий опір карбіду титану зростають зі збільшенням його дефектності за вуглецем, у той час як для абсолютного значення коефіцієнта Холла, коефіцієнта термо-е.р.с. і термічного коефіцієнта електроопору спостерігається протилежна картина. Таке зростання електроопору і коефіцієнта Холла зі збільшенням температури свідчить про металічний характер провідності карбіду титану.

Карбід титану має порівняно низьку роботу виходу електрона, яка різко зменшується зі зменшенням вмісту зв'язаного вуглецю.

Молярна магнітна сприйнятливість карбіду титану при 20 °С змінюється залежно від його дефектності за вуглецем у десятки разів (наприклад, до 10б для TiC0,95 становить ~ 5, а для TiC0,70 ~ 100).

Коефіцієнт випромінювання карбіду титану в температурному інтервалі 1500–2400 °С становить ~ 0,7 Вт/(м2·К4). Для порівняння коефіцієнт випромінювання "сірого тіла" знаходиться в межах 0 < C < 5,7, а коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла становить 5,7 Вт/(м2·К4).

Після обробки карбіду титану цезієвою плазмою робота виходу електрона не змінюється, що свідчить про відсутність взаємодії TiC із плазмою. З іншого боку, під дією нейтронного опромінення в зразках з карбіду титану TiC0,94 відзначено значне збільшення електричного опору й параметра решітки (сторона куба), збільшення об'єму на 0,3-0,5%.

Міцність карбіду титану залежить головним чином від пористості досліджуваних зразків і значно менше позначаються: дефектність TiC за вуглецем, спосіб виготовлення і розмір зерен зразків. Наприклад, зі збільшенням пористості зразків карбіду титану на 5% їх міцність зменшується вдвічі.

Деталі з карбіду титану погано зварюються. Найкращі результати отримано при дифузійному зварюванні зразків з карбіду титану в режимі: температура 1800 °С, тривалість 10 хвилин, залишковий тиск не більше 10 Па при питомому тиску 10 кПа.

Хімічні властивості

Карбід титану стійкий до дії соляної, сірчаної та фосфорної кислот і лугів, але розчиняється в царській воді й суміші азотної і плавикової кислот. Зі збільшенням дефектності за вуглецем карбід титану стає менш стійким у розчинах фосфорної і соляних кислот, що містять перекис водню.

Карбід титану має високу корозійну стійкість на ділянці потенціалів негативніше 0,05 у лужних і 0,7 — у кислих розчинах.

image
Гідрид титану — продукт взаємодії карбіду титану з воднем

Взаємодія карбіду титану з іонами водню, що розряджаються на його поверхні, полегшується при збільшенні дефіциту вуглецю в TiC. Зі зміною вмісту зв'язаного вуглецю в карбіді титану при рівних умовах катодної утворюються різні сполуки карбіду титану з воднем: або тверді розчини водню в карбіді титану (карбогідриди змінного складу за воднем) або гідриди TiH2 і TiH. У перших двох випадках надалі водень може бути легко виведений з карбіду титану без руйнування його кристалічної решітки.

Для виробництва спечених виробів на основі карбіду титану безсумнівний інтерес представляють дані про змочуваність карбіду титану різними металами. Найбільш повної змочуваності можна досягти при використанні нікелю в аргоні і кобальту у вакуумі. Ці метали і найчастіше використовуються в твердих сплавах на основі TiC як зв'язка.

Карбід титану має досить високу стійкість проти окиснення. Інтенсивне окиснення TiC починається при температурах вище 1100 °С. При окисненні карбіду титану на початковій стадії утворюється твердий розчин TiC-TiO, який перешкоджає подальшому окисненню. При температурах понад 1100 °С кисень дифундує через шар твердого розчину, утворюючи TiO.

При температурах вище 40 °С в середовищі хлору з карбіду титану утворюється хлорид титану, а в середовищі фтору — фторвуглецеві сполуки.

При високих температурах водяна пара окиснює карбід титану в атмосфері CO2 або N2O. TiC розпадається, утворюючи діоксид титану.

Застосування

У твердих сплавах

image
Твердосплавне свердло

Понад 95% усього карбіду титану, що виготовляється у світі, іде на виробництво твердих сплавів.

Починаючи з 30-х років карбід титану почали вводити в тверді сплави системи WC-Со для підвищення твердості й зниження ямкового зношення. Фірма Firth Sterling Steel Corp. (США) випустила на світовий ринок сплави на основі системи WC-TaC-TiC-Со. Оскільки запаси танталу в Європі незначні, сплави WC-TaC-TiC-Со із 1932 до 1950 застосовувалися тільки в США. У післявоєнні роки ці матеріали здобули панівне становище в обробці сталі. Сплави системи WC-TiC-Со здебільшого застосовуються для обробки сталей на високих швидкостях різання. Сплави з невеликими домішками карбіду титану можна застосовувати й для обробки матеріалів, що дають стружку надлому.

Дефіцитність і висока вартість вольфраму зумовили необхідність створення та впровадження у виробництво нових, безвольфрамових сплавів, які не поступались би за властивостями промисловим металам марок ВК, ТК і ТТК. Використання безвольфрамових сплавів дозволить більшою мірою задовольнити зростаючі потреби різних галузей в якісних інструментальних матеріалах.

Карбід титану, що має високу твердість і низьку густину, становить особливий інтерес як замінник карбіду вольфраму. Перші промислові тверді сплави на основі карбіду титану являли собою твердий розчин TiC-Мо2С зі зв'язуючими металами, що містять 10-15% Ni, Ni-Cr, Ni-Мо або Ni-Мо2С. Ці тверді сплави не здобули промислового застосування насамперед через високу крихкість і низьку міцність. Однак після досліджень, що виявили значний вплив на властивості безвольфрамових твердих сплавів змочуваності карбіду титану рідкою фазою, ці сплави знову привернули увагу дослідників. Вміст молібдену в сплавах значно зменшили й частково або повністю вводили його в металеву зв'язку у вигляді NiMo, а як тверду складову використовували TiC.

Загалом розроблені зараз безвольфрамні тверді сплави за твердістю і зносостійкістю дещо перевершують тверді сплави на основі WC, а за міцністю наближаються — до них, мають високу жароміцність і корозійну стійкість.

У карбідосталях

Велику групу матеріалів на основі карбіду титану являють карбідосталі, які за властивостями й призначенням посідають проміжне положення між швидкорізальними сталями й твердими сплавами. Карбідосталі в деяких випадках навіть перевершують тверді сплави за зносо- і термостійкістю, пластичністю. Цей клас матеріалів має найнижчий коефіцієнт тертя в порівнянні з будь-якими зносостійкими матеріалами, що застосовуються в промисловості зараз.

Карбідосталі поєднують твердість і зносостійкість карбіду титану з добрими механічними властивостями сталі, наявність якої дає можливість виконувати термічну обробку. Склад сталей обирається з таким розрахунком, щоб отримати потрібні фізичні та технологічні характеристики. Залежно від необхідних властивостей змінюється не тільки склад карбідосталі, а й технологія виготовлення виробів, особливо важливими в цьому аспекті є стадії спікання й термічної обробки.

Карбідосталі добре проявили себе в різних галузях промисловості, зоврема в автомобільній та авіаційній промисловості. Висока зносостійкість цього матеріалу дозволяє успішно використовувати його для виготовлення деталей машин: кулачків, сідел клапанів, деталей вальниць і т. д. З карбідосталей виготовляють елементи токарних верстатів, зносостійкість яких перевищує в 15-20 разів зносостійкість роликів зі швидкорізальної сталі.

Протягом багатьох років успішно експлуатуються інерціальні системи наведення ракет в літаках, забезпечені опорними валами, муфтами з карбідосталей.

У покриттях

Карбід титану є одним з найефективніших матеріалів, що використовується як зносостійке покриття. Це пов'язано насамперед з тим, що TiC найбільше задовольняє вимогам, які пред'являються до покриттів: високі зносостійкість і твердість при високих і низьких температурах; хороша хімічна стабільність; невеликий коефіцієнт тертя, хороше зчеплення з поверхнею матеріалу — основи; жаротривкість; мала схильність до холодного зварювання; здатність не руйнуватися під впливом механічних і теплових навантажень.

Крім того карбід титану застосовується і в більш складних багатокомпонентних комплексних покриттях. Зокрема встановлено, що при хромотитануванні сталі У8А безпосередньо до основи примикає шар [ru] Cr7C3 товщиною 8,0 мкм, а шар TiC з товщиною 7,0 мкм розташований із зовні. Аналіз отриманого покриття показав, що зміна мікротвердості в двошарових покриттях TiC–Cr7C3 порівняно з одношаровими TiC та Cr23C6–Cr7C3 від поверхні до основи більш плавна. Саме ця перевага багатокомпонентних покриттів порівняно з однокомпонентними буде позитивно впливати на стійкість покриттів в умовах контактної взаємодії.

Розроблені багатошарові покриття за участю сполук ТіС, TiN та оксиду алюмінію Al2O3. Певна комбінація шарів різних сполук в покритті може визначати необхідні властивості виробу. Знання та багаторічний досвід у використанні багатошарових покриттів для різальних інструментів дозволяють вибирати саме необхідний порядок розташування шарів.Так, комбінація ТіС, TiN, Al2O3 надає поверхні інструменту при експлуатації високотемпературну стабільність, стійкість до лункоутворення. Зумовлено це тим, що оксид алюмінію має серед згаданих сполук найкращу термічну і хімічну стабільність, але у порівнянні із карбідом титану невисоку твердість.

Абразивні матеріали на основі ТіС

Карбід титану характеризується хімічною інертністю до багатьох матеріалів, високою твердістю та теплопровідністю. Більша теплопровідність TiC у порівнянні з традиційними абразивними матеріалами (алундом і карборундом) дозволяє обробку на більшій швидкості й виключає появу тріщин, припікання та інших макродефектів.

Зазвичай під час виготовлення паст із карбіду титану як сполучні й Поверхнево-активні речовини використовуються модифіковані ліпіди, різні вуглеводні та їх похідні, співвідношення яких змінюється залежно від конкретних умов застосування.

Статична абразивна здатність карбіду титану, яка в основному визначається мікротвердістю й міцністю частинок, перевищує абразивну здатність поширеного алунду й лише трохи поступається статичній абразивній здатності карбіду кремнію й .

Для всіх абразивних матеріалів зменшення розміру часток абразивного порошку призводить до зменшення абразивної здатності матеріалу. Для карбіду титану між цими характеристиками спостерігається прямолінійна залежність.

Магнітно-абразивні матеріали на основі TiC

Першими магнітно-абразивними матеріалами (МАМ) були порошки матеріалів із магнітними властивостями і досить високою твердістю для здійснення абразивного різання (ферити, альсифер і т. д.), а останнім часом розроблені композиційні МАМ, які значно переважають однорідні за абразивною здатністю. Композиційні МАМ складаються з феромагнітної та абразивної складових. Як перша найбільше застосування знайшло залізо. До абразивної складової висунуті такі вимоги: високі твердість і крихкість, слабка взаємодія з феромагнітною основою при температурах синтезу МАМ.

МАМ на основі системи Fe-TiC мають найкращі магнітні та абразивні властивості серед традиційних магнітно-абразивних матеріалів.

Каталізатори

Карбід титану нестехіометричного складу використовується як каталітичний матеріал при синтезі аміаку, в реакціях гідрогенізації і дегідрування, при виробництві хлору і каустику.

Серед карбідів тугоплавких металів TiC за каталітичною активністю поступається тільки карбіду вольфраму при реакціях гідрогенізації і дегідрогенізації сполук різних класів, наприклад при розкладанні перекису водню і циклогексану, гідрогенізації етилену, реакціях 1,2-хлорбутану і 1,2-бутанолу.

Катоди

Карбід титану знайшов широке застосування як замінник графіту в електродах або як добавка до графіту. Електроди на основі карбіду титану використовують при кисневому різанні сталей під водою, електролізі водних розчинів, вакуумному випаровуванні алюмінію, електроконтактній обробці матеріалів, як термоелектроди термопар. Високі службові властивості електродів забезпечує хороша електропровідність карбіду титану в поєднанні з хімічною інертністю і непоганими характеристиками міцності.

У високотемпературних матеріалах

Карбід титану є основним компонентом наконечників (захисних чохлів), що використовуються для ізоляції термоелектродів металевих термопар від хімічного, ерозійного і механічного впливу навколишнього середовища.

В умовах плавки кольорових металів та їх сплавів (міді, бронзи, латуні) в індукційних печах наконечник зі сплаву TiC — 20% Со, що використовується спільно з платинородій-платиновою термопарою, має вищу стійкість у розплаві, термостійкість і жаротривкість при температурах 1100 °C порівняно з наконечниками з молібдену та кераміки.

Висока стійкість карбіду титану в розплавах металів і їх сплавах привернула пильну увагу матеріалознавців. Тиглі на основі системи TiC-TiB2 отримали широке поширення для плавлення металів.

Висока структурна стабільність плівок системи TiC-Al2O3 забезпечує хорошу стабільність електроопору при високих температурах.

Конструкційні матеріали, зміцнені карбідом титану

Останнім часом набуло поширення зміцнення карбідом титану сплавів алюмінію, нікелю, титану, сталі та міді.

Карбід титану вводиться в матрицю механічним легуванням або додаванням твердих частинок TiC в розплавлений метал. Однак не завжди цими методами вдається домогтися рівномірного розподілу зміцнювальної фази в матриці. Проте розроблений метод, який дозволяє усунути цей недолік. Карбід титану вводиться в розплав за допомогою пневматичної гармати, і залежно від тиску газів в струмінь можна вводити в матрицю до 7% (об'ємних) TiC.

Введення в литий алюміній частинок карбіду титану є перспективним для збільшення міцності і пластичних властивостей алюмінієвих сплавів. Оптимальна кількість добавки карбіду титану становить 5%, так як подальше збільшення його вмісту приводить до незначного підвищення його властивостей.

Серед інших тугоплавких сполук карбід титану здійснює найбільший вплив на властивості литого алюмінію, сприяючи підвищенню не тільки міцності, а й пластичності.

Фізіологічний вплив

Одноразове введення білим щурам 50 мг пилу TiC приводило до помірного потовщення міжальвеолярних перегородок, розростання сполучної тканини легень, посилення легеневого малюнку, гіперплазії лімфатичних фолікулів навколо бронхів і їх склерозу. Вдихання пилу TiC протягом 5 місяців по 1 г на день у концентрації 400–800 мг/м3 викликало у щурів аналогічну реакцію в легенях.

Рекомендована гранично допустима концентрація карбіду титану становить 10 мг/м3.

Див. також

Карбід титану
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Карбід титану у Вікісховищі?

Література

  • 7 // Вісник Академії наук Української РСР. — Київ : видавництво Академії, 1975.
  • Хижняк В.Г., Дегула А.І., Лесечко Д.В. 4 // Металознавство та обробка металів. — Київ, 2009. — С. 20-24.
  • Хижняк В.Г., Дегула А.І., Лоскутова Т.В., Курило Н.А. 49 // Проблеми тертя та зношування. — Київ, 2008. — Т. 2. — С. 66-70.
  • 3 // Фізика і хімія твердого тіла. — Івано-Франківськ, 2004. — Т. 5. — С. 557—563.
  • Кипарисов С.С., Левинский Ю.В., Петров А.П. Карбид титана: получение, свойства, применение. — Москва : Металлургия, 1987. — 216 с. (рос.)
  • Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей / Под. ред. Коц В. А., Либерман Н. Р., Томарченко С. Л. — 7. — Ленинград : Химия, 1977. — Т. 3. — С. 468-469. — 52000 прим. (рос.)
  • Туманов В. И. Свойства сплавов системы карбид вольфрама-карбид титана-карбид тантала-карбид ниобия-кобальт. — Москва : Металлургия, 1973. — 184 с. (рос.)
  • Свистун Л. И. Износостойкие спеченные композиционные материалы "металл-карбид титана". — Краснодар : КубГТУ, 2007. — 88 с. — . (рос.)
  • LaSalvia J. C. Production of dense titanium carbide by combining reaction synthesis with dynamic compaction. — San Diego : University of California, 1990. — 292 с. (англ.)
  • Krainer H. Physical Studies of Titanium Carbide and of Cemented Carbide Compositions Containing Titanium Carbide. — H. Brutcher, 1951. — 30 с. (англ.)

Джерела

  1. Titanium, methyl-
    d:Track:Q278487
  2. Дзодзиев Г. Т., Граков В. Е., Калъков А. А. и др. — Порошковая металлургия, 1975, № 9, с. 86-90. (рос.)
  3. Моисеев Г. К., Попов С. К., Овчинникова Л.A., Ватолин Н. А. — Известия АН СССР, Неорганические материалы, 1982, т. 18, № 9, с. 1521–1524. (рос.)
  4. Стасюк Л. Ф., Кислый П. С., Кузенкова М. А. и др. — Физика и техника высоких давлений, 1983, № 11, с. 13-15 (рос.)
  5. Стасюк Л. Ф., Кайдаш О. Н., Ткач В. П. — В кн.: Исследование и применение сверхтвердых и тугоплавких материалов. Киев: ОНТИ ИСМ АН УССР, 1981, с. 3-7 (рос.)
  6. Полищук B.C. — В кн.: Тугоплавкие соединения. Киев: ОНТИ ИПМ АН СССР, 1981, с. 23-29. (рос.)
  7. Yada К. — J. Electr. Microscopy, 1982, v. 31, № 4, p. 349–359. (англ.)
  8. Okaba J. — J. Ceram. Assoc. Jap., 1978, v. 86, № 11, p. 518–525. (англ.)
  9. Макаренко Г. Н., Миллер Т. Н. — В кн.: Карбиды и сплавы на их основе. Киев: Наукова думка, 1976, с. 5-9. (рос.)
  10. Косолапова Т. Я., Макаренко Г. Н., Зяткевич Д.Н — ЖФХО им. Д. И. Менделеева, 1979, т. 24, № 3, с. 328–333. (рос.)
  11. Богомолов А. М., Резвых В. Ф., Шуваев А.И и др. — В кн.: Дисперсные порошки и материалы на их основе. Киев: Наукова думка, 1982, с. 127–130. (рос.)
  12. Кипарисов С. С., Бескин А. Л., Петров А.И Переработка титанового скрапу. М., ЦНИИТЭИЦМ, 1984, 56 с. (рос.)
  13. Кипарисов С. С., Левинский Ю. В., Падалко О. В. и др. — Порошковая металлургия, 1985, № 8, с. 12-16. (рос.)
  14. Eiger G.W., Hunter W.L., Mauser J.E. — Bureau of mines of USA department of the interior. Report of investigations 8497, p. 1-20. (англ.)
  15. Асанов У. А., Джиенбекова A.A., Касымалиев A.K, Петренко Ю. Я. — Изв. АН Киргизской ССР, 1981, № 5, с. 46-47. (рос.)
  16. Chermant J. — L.-Rev. Int. Hautes Temper, et Refract., 1969, t. 6, p. 299–312. (англ.)
  17. Попов В. Е., Гурин В. Н. — В кн.: Карбиды и сплавы на их основе. Киев: Наукова думка, 1976, с. 21-26. (англ.)
  18. Wokulski Z., Wokulski K. — J. Cryst. Growth, 1983, v. 62, № 2, p. 439–446. (англ.)
  19. Sugiyama K., Mizuno H., Motojima S., Takahashi Y. — J. Cryst. Grouth, 1979, v. 46, p. 788–793. (англ.)
  20. Kato A., Tamari N. — J. Cryst. Browth, 1980, v. 49, p. 199–204. (англ.)
  21. Андриевский Р. А., Уманский Я. С. Фазы внедрения. М.: Наука, 1977, 240 с. (рос.)
  22. Самсонов Г. В., Упадхая Г. Ш., Нешпор B.C. Физическое металловедение карбидов. Киев: Наукова думка, 1974. 455 с. (рос.)
  23. Подчерняева И. А., Симан Н. И., Фоменко B.C. — В кн.: Низкотемпературная плазма в технологии неорганических веществ. Новосибирск; Наука, 1971, с. 54-57. (рос.)
  24. Ковальченко М. С., Роговой Ю. И., Келим В. Д. — Атомная энергия, 1972, т. 32, № 4, с. 321–323. (рос.)
  25. Евтушенко O.B., Бурыкина A.A., Арчакова Г. Г. — Автоматическая сварка, 1970, № 2, с. 50-51. (рос.)
  26. Панчешная В. П., Княжева В. М., Клименко Ж. В., Антонова М. М. — Защита металлов, 1980, т. 16, № 6, с. 684–691. (рос.)
  27. Самсонов Г. В., Эпик А. П. Тугоплавкие покрытия. М.: Металлургия, 1973, 399 с. (рос.)
  28. Войтович Р. Ф. Окисление карбидов и нитридов. Киев: Наукова думка, 1981. 192 с. (рос.)
  29. Storf R. Industrie — Anzeiger, 1980, Bd. 102, № 46, S. 21-24. (нім.)
  30. Egan E.J. Jr. — Iron Age, 1959, v. 183, № 12, p. 101–105. (англ.)
  31. Гуревич Ю. Г., Фраге Н. Р., Савиных Л. М. — В кн.: Применение композиционных материалов на полимерных и металлической матрицах в машиностроении. Уфа, 1982, с. 27-29. (рос.)
  32. Ellis J.L. — Powder Metallurgy International, 1984, v. 16, № 2, p. 53-55.с (англ.)
  33. Хижняк В.Г. Комплексні зносостійкі покриття на основі тугоплавких сполук титану та хрому / В.Г. Хижняк, А.І. Дегула, Т.В. Лоскутова, Н.А. Курило // Проблеми тертя та зношування. – Київ. - 2008.- №49, Том 2. С. 66-70.
  34. Хижняк В.Г. Титаноалітування твердого сплаву ВК8 в закритому реакційному просторі // В.Г. Хижняк, А.І. Дегула, Д.В.Лесечко // Металознавство та обробка металів. –Київ.-2009.- №4. С. 20-24.
  35. Безыкорнов А. И., Богомолов Н. И., Гуринчик И. И. и др. — Порошковая металлургия, 1971, № 5, с. 65-69. (рос.)
  36. Попов В. Е., Вильк Ю. Н., Гурин В. Н., Чекрыгина ТМ. — Порошковая металлургия, 1981, № 8, с. 76-80. (рос.)
  37. Оликер В. Е., Жорняк А. Ф., Гридасова Т. Я. — Порошковая металлургия, 1983, № 10, с. 81-86. (рос.)
  38. Козлова Т. П., Митега А. П., Коваленко В. Н. и др. — Украинский химический журнал, 1976, № 5, с. 536–538. (рос.)
  39. Kharlamov А.I, Krivitskii V.P., Lemeshko N.D. — Reaction Kinetics and Catalysis Letters, 1981, v. 17, № 1-2, p. 63-67. (англ.)
  40. Kajima J., Miyazaki E., Inone Y. e.a. — Journal of Catalysis, 1979, v. 59, № 3, p. 472–474. (англ.)
  41. Шевченко C.A., Левлюк Л. П., Павлов C.M. — Порошковая металлургия, 1984, № 6, с. 1-7. (рос.)
  42. Осипов К. А., Борович Т. Л., Мирошкина ЕМ. и др. — В кн.: Исследование и применение сплавов тугоплавких металлов. М.: Наука, 1983, с. 185–188. (рос.)
  43. Батуринская Н. Л., Кальчук H.A., Сервецкая М. Г., Черный В. Г. — Изв. АН СССР. Металлы, 1983, № 3, с. 166–170. (рос.)
  44. Fleming R.P.M. — High Temperatures-High Pressures, 1982, v. 14,№ 2, p. 165–170. (англ.)
  45. Zielinski P.G., Ast D.G. — Journal of Materials Science Letters, 1983, № 2, p. 495–498. (англ.)
  46. Мигай К. Б. Научные труда институтов охраны труда ВЦСПС, 1969, вып. 61, с. 80—86. (рос.)
  47. Брахнова И. Т., Самсонов Г. В. Гигиена и санитария, 1970, № I, с. 42—45. (рос.)
  48. Брахиова И. Т. Токсичность порошков металлов и их соединений. Киев, «Наукова думка», 1971, с. 223. (рос.)


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karbi d tita nu himichna spoluka elementiv titan i karbon iz formuloyu TiC Ce poshirenij material z visokoyu temperaturoyu plavlennya visokoyu tverdistyu 9 9 5 za shkaloyu Moosa nizkim elektrooporom visokoyu teploprovidnistyu stijkistyu do agresivnih seredovish i do abrazivnogo znoshuvannya Karbid titanuNazva za IUPAC Titan karbidIdentifikatoriNomer CAS 12070 08 5Nomer EINECS 235 120 4SMILES CH3 Ti 1 InChI InChI 1S CH3 Ti h1H3 q 1 VlastivostiMolekulyarna formula TiCMolyarna masa 59 89 g molMolekulyarna masa 60 a o m Zovnishnij viglyad siro chornij poroshokGustina 4 92 g sm Tpl 3257 CTkip 4820 CRozchinnist voda 10 mg lStrukturaKristalichna struktura kubichna reshitka tipu NaClKoordinacijna geometriya vosmigrannaGeometriya a 0 430 0 433 nmTermohimiyaSt entalpiya utvorennya DfHo 298 209 kDzh molSt entropiya So 298 24 7 Dzh mol K Teployemnist co p 34 23 Dzh mol K NebezpekiGDK Ukrayina 10 mg m3Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonuPrimitki kartki Zastosovuyetsya perevazhno v tverdih splavah virobnictvi visokoyakisnih instrumentiv yak pokrittya dlya polipshennya vlastivostej materialiv tosho IstoriyaVstavki z karbidu volframu yakih vitisnyayut elementi z karbidu titanu Yak spoluka karbid titanu vidomij blizko sta rokiv Za cej chas dokladno vivcheno tradicijni sposobi jogo otrimannya fizichni mehanichni ta himichni vlastivosti materialu V istoriyi karbidu titanu stalisya tri znamenni podiyi sho prizveli do zbilshennya v sotni raziv jogo vikoristannya v tehnici materialiv Ce po pershe rozrobka i shvidkij rozvitok promislovogo vipusku bezvolframovih tverdih splaviv na osnovi karbidu titanu Zaraz ostanni she postupayutsya za deyakimi pokaznikami volframovmisnim tverdim splavam i ne v usih vipadkah mozhut yih zaminiti Odnak bezperervne vdoskonalennya tverdih splaviv na osnovi karbidu titanu j postijno zrostayucha deficitnist volframu roblyat cej napryamok u zastosuvanni karbidu titanu velmi perspektivnim Po druge v okremij tehnichnij napryamok vidililosya nanesennya na instrumentalni konstrukcijni ta inshi virobi pokrittya z karbidu titanu Rozrobleno priblizno desyatok riznih promislovih metodiv nanesennya pokrittiv iz karbidu titanu Po tretye karbid titanu vse shirshe zastosovuyetsya v abrazivnih materialah OtrimannyaIz dioksidu titanu Ponad 80 karbidu titanu u virobnichih umovah otrimuyut iz dioksidu titanu v osnovnomu cherez porivnyano nizku vartist i dostupnist TiO2 Protyagom ostannih rokiv vugletermichnij metod utrimuye panivne stanovishe u virobnictvi karbidu titanu Golovni prichini vidpracovana tehnologiya standartne j nedoroge obladnannya porivnyano desheva sirovina Dioksid titanu sirovina dlya otrimannya karbidu titanu U comu procesi sumish sho skladayetsya z 68 5 TiO2 i 31 5 sazhi piddayetsya trivalomu j retelnomu peremishuvannyu v ridkomu seredovishi Dlya zmenshennya chasu prigotuvannya sumishi v chotiri razi rekomenduyetsya provoditi proces u vakuumi Sumish TiO2 iz sazheyu nabivayetsya v grafitovij patron abo presuyetsya pid tiskom 1 5 107 Pa u briketi yaki zavantazhuyutsya v grafitovi chovniki abo tigli Karbidizaciya sumishi zdijsnyuyetsya v atmosferi vodnyu u vugilno trubchastih pechah oporu u vlasnij zahisnij atmosferi u vertikalnih abo vakuumnih pechah U vugilno trubchastih pechah grafitovi chovniki bezperervno prosuvayutsya v pechi temperatura yakoyi 2000 S Podribnenij i prosiyanij karbid titanu mistit zagalom vid 20 do 20 5 vuglecyu z yakih 1 0 2 0 perebuvaye u vilnomu himichno nespoluchenomu stani Pri vakuumnij karbidizaciyi reakciya utvorennya TiC pochinayetsya vzhe pri 800 S i shvidko vidbuvayetsya pri 1200 1400 S Ostatochna vitrimka trivalistyu 0 5 god zdijsnyuyetsya pri 1900 1950 S Karbid titanu pislya podribnennya j prosiyuvannya mistit vid 19 5 do 20 3 vuglecyu 0 1 0 8 vid zagalnoyi kilkosti perebuvaye u vilnomu stani Otrimati karbid titanu zi stupenem peretvorennya blizkim do odinici mozhna vzhe pri 1900 S a pri temperaturi vishe 3070 S tobto vishe temperaturi plavlennya TiC sposterigayetsya pomitnij tisk pariv titanu Energovitrati na utvorennya karbidu titanu pri 1200 3070 S zrostayut linijno Otrimannya karbidu titanu z dioksidu titanu vidbuvayetsya v dekilka stadij vidpovidno do isnuvannya ryadu oksidiv titanu TiO2 Ti2O3 TiO TiC Ostannya stadiya procesu uskladnyuyetsya utvorennyam bezperervnogo ryadu tverdih rozchiniv TiO TiC Buli sprobi otrimati poroshok karbidu titanu z dioksidu za dopomogoyu plazmohimichnogo sintezu v dugovij plazmi v seredovishi argonu j vodnyu Zminyuyuchi umovi sintezu mozhna otrimati karbid titanu z vmistom zv yazanogo vuglecyu 10 20 Vugletermichnim metodom viroblyayetsya bilsha chastina zagalnogo vipusku karbidu titanu ale rozrobleno kilka metodiv zdatnih konkuruvati z cim sposobom yak za ekonomichnimi tak i za yakisnimi pokaznikami Iz poroshku titanu Poroshok titanu skladova sirovini dlya virobnictva karbidu titanu Virobnictvo karbidu titanu z sumishi poroshku titanu z sazheyu zalezhno vid tehnologichnih umov mozhe zdijsnyuvatisya kilkoma sposobami pryamim sintezom bez plavlennya titanu psevdoplavlennyam metodom visokotemperaturnogo sintezu Pryamij sintez zazvichaj zdijsnyuyetsya v laboratornih umovah iz metoyu otrimannya karbidu titanu z zadanim vmistom zv yazanogo vuglecyu pri minimalnomu vmisti vilnogo vuglecyu i kisnyu Karbidizaciya zdijsnyuyetsya pri zalishkovomu tisku 10 2 10 3 Pa j dlya otrimannya stehiometrichnogo karbidu titanu potribne dodavannya v shihtu dodatkovoyi kilkosti titanu ponad stehiometrichne spivvidnoshennya Ti i S dlya kompensaciyi jogo vtrat vnaslidok viparovuvannya Visokoyakisnij karbid titanu mozhna otrimati vzhe pri 1600 S Sprobi otrimati yakisnij karbid titanu iz sumishi titanu z vuglecem pri visokih tiskah 1 7 109 Pa dali negativnij rezultat Vstanovleno sho vmist vilnogo vuglecyu zbilshuyetsya zi zbilshennyam tisku Psevdoplavlenij karbid titanu oderzhuyut vzayemodiyeyu rozplavlenih chastinok titanu z sazheyu Nagrivannya sumishi poroshku titanu z sazheyu spresovanoyu pid tiskom 1 5 1 6 107 Pa u briketi diametrom i visotoyu 30 50 mm zdijsnyuyetsya za dvostupinchastim rezhimom postupovij pidjom do temperaturi 900 S zi shvidkistyu 35 40 S hv z podalshim peresuvannyam zrazkiv u zonu z temperaturoyu 2050 S yaku voni dolayut za 25 hvilin Himichnij sklad otrimanogo TiC vmist zv yazanogo vuglecyu 18 5 19 9 vilnogo 0 1 0 4 kisnyu 0 1 0 3 Iz galogenidiv titanu Rozrobleno veliku kilkist modifikacij cogo metodu oderzhannya karbidu titanu sho vidriznyayutsya mizh soboyu yak za vikoristannyam pochatkovih reagentiv tak i za tehnologichnimi umovami procesu Cim metodom mozhna otrimuvati pokrittya monokristali j volokna z karbidu titanu Tetrahlorid titanu Yak galogenidi vikoristovuyut TiCl4 abo TiI4 a vuglecvmisni komponenti mozhut buti riznimi vuglevodni fenoli i t d Najchastishe vikoristovuyutsya metan CH4 eten C2H4 CCl4 i benzol C6H6 Najchastishe vikoristovuyetsya sumish TiCl4 CH4 H2 Popri te sho vihid poroshku TiC znachno zrostaye z 5 do 15 pri zamini ru en u virobnichih umovah ostannij majzhe ne vikoristovuyetsya cherez jogo veliku vartist Dlya utvorennya karbidu titanu neobhidno vesti proces na dilyanci temperatur 1200 1500 S Vihid produktu zbilshuyetsya zi zrostannyam koncentraciyi metanu ale vodnochas pidvishuyetsya vmist vilnogo vuglecyu Dlya zbilshennya vihodu karbidu titanu rekomenduyetsya vvoditi v reakcijnu sumish neveliki kilkosti WCl6 abo MoCl5 yaki stimulyuyut proces gomogennogo zarodzhennya chastinok i propuskati vzdovzh reakcijnih trubok inertnij gaz shob zapobigti utvorennyu vidkladen Odnak kardinalnim virishennyam problemi ye zdijsnennya procesu pri vishih temperaturah napriklad z vikoristannyam plazmi Plazmohimichnim metodom otrimuyut ultradispersni poroshki karbidu titanu z unikalnimi vlastivostyami Plazmohimichnij sintez zabezpechuye visoku produktivnist procesu oskilki v umovah nizkotemperaturnoyi plazmi reakciya utvorennya karbidu titanu vidbuvayetsya praktichno mittyevo 10 2 10 6 s Do perevag cogo metodu nalezhit prostota tehnologichnih shem i mozhlivist stvorennya zamknutih cikliv Yak vuglecvmisni komponenti mozhut vikoristovuvatisya metan etan benzen benzin toluen chotirihloristij vuglec galogenzamisheni alkani j alkeni aromatichni vuglevodni ale najchastishe vikoristovuyut benzol i chotirihloristij vuglec U comu vipadku sposterigayetsya velika odnotipnist procesiv sintezu TiC Plazmohimichni poroshki karbidu titanu rozmir chastok 0 02 0 35 mkm zazvichaj mayut sklad zv yazanij vuglec 18 vilnij vuglec 1 5 kisen 1 4 Plazmohimichnij sintez tehnologichno skladnij duzhe visoki temperaturi sintezu znachna reakcijna zdatnist i toksichnist galogenidiv titanu tomu jogo vikoristannya pri sintezi karbidu titanu ne zavzhdi vipravdane Iz vidhodiv metaloobrobnoyi promislovosti j bidnoyi sirovini Vikoristannya vidhodiv metaloobrobnogo virobnictva yak vihidnoyi sirovini dozvolyaye znachno zniziti vartist karbidu titanu Krim togo promislove osvoyennya pererobki vidhodiv titanu v karbid dozvolit chastkovo virishiti aktualnu zadachu pov yazanu z utilizaciyeyu nekondicijnih vidhodiv titanu ta jogo splaviv Osnovnu chastinu nekondicijnih vidhodiv stanovit silnookisnena zabrudnena reshtkami mastila j oskolkami tverdosplavnogo instrumentu struzhka titanu ta jogo splaviv Efektivnoyi tehnologiyi pererobki takih vidhodiv dosi nemaye Tehnologiya utilizaciyi nekondicijnih vidhodiv titanu ta jogo splaviv shlyahom virobnictva z nih poroshku karbidu titanu krim usogo inshogo maye nastupnu perevagu znachno sproshuyetsya tehnologichna shema pidgotovki vidhodiv do pererobki oskilki nepotribne poperednye vidnovlennya okisnenoyi struzhki i viddilennya vid neyi oskolkiv tverdosplavnogo instrumentu Karbid titanu otrimuyut zi struzhki titanovih splaviv dvoma metodami 1 gidrogenizaciyeyu struzhki yiyi podribnennyam degidrogenizaciyeyu i karbidizaciyeyu 2 karbidizaciyeyu sumishi titanovoyi struzhki iz sazheyu Ilmenit riznovid bidnoyi sirovini dlya virobnictva karbidu titanu Vmist zv yazanogo vuglecyu v karbidi titanu otrimanomu zi struzhki za shemoyu gidrogenizaciya rozmel zmishuvannya z sazheyu karbidizaciya zazvichaj ne perevishuye 17 6 a vmist vilnogo vuglecyu stanovit 1 4 2 3 Inshimi nedolikami cogo metodu ye znachna trivalist procesu ta vikoristannya vibuhonebezpechnih rechovin Yak vihidnij komponent dlya virobnictva karbidu titanu mozhna vikoristovuvati struzhku ne tilki tehnichno chistogo titanu splav BTI O a j legovanih Al V Cr Mo Zr ta inshimi elementami titanovih splaviv Pri comu rezhimi karbidizaciyi v osnovnomu ne zminyuyutsya Vmist leguyuchih elementiv v otrimanomu karbidi titanu praktichno ne zminyuyetsya v porivnyanni z yih vmistom u pochatkovij struzhci Karbid titanu nevisokoyi vartosti mozhna otrimuvati i z bidnih titanovih rud napriklad ilmenitu abo perovskitu CaTiO3 Rozroblenij u SShA proces virobnictva karbidu titanu z titanovmisnoyi sirovini zi znachnoyu kilkistyu SaO vklyuchaye taki operaciyi Vibirkove vidnovlennya oksidiv zaliza z ilmenitu z podalshim vidilennyam zaliza i otrimannya takim chinom CaTiO3 shlaku z nizkim vmistom Fe Peretvorennya abo titanovogo shlaku abo koncentratu perovskitu na sumish karbidiv titanu i kalciyu z podalshoyu ekstrakciyeyu karbidu titanu shlyahom vimivannya CaC2vodoyu z utvorennyam acetilenu ta vapna Sa ON 2 yake legko viddilyayetsya Otrimanij karbid titanu mistit znachnu kilkist SaO Fe SiO2 Al2O3 tomu vin vikoristovuyetsya tilki yak sirovina dlya virobnictva tetrahloridu titanu Karbid titanu utvoryuyetsya j pri elektroerozijnij obrobci titanu v dielektrichnij ridini napriklad u transformatornomu mastili Oderzhannya monokristaliv karbidu titanu Monokristali TiC vigotovlyayut dekilkoma metodami ridkofaznim shlyahom rozchinennya j plazmohimichnim sintezom Ridkofaznim metodom otrimuyut najchistishi ta najbilshi monokristali karbidu titanu Metod otrimannya monokristaliv karbidu titanu plavlennyam ne zdobuv shirokogo zastosuvannya cherez visoki energetichni vitrati j skladnist aparaturi Odnim iz energoekonomichnih metodiv otrimannya monokristaliv TiC ye metod rozchinennya yakij polyagaye u vzayemodiyi rozchinenih u metalevih abo solovih rozplavah atomiv riznih spoluk titanu j vuglecyu z utvorennyam karbidu titanu Yak rozchinnik zastosovuyut zalizo kobalt nikel alyuminij i magnij Oderzhannya volokon i nitkopodibnih kristaliv karbidu titanu Volokna z karbidu titanu otrimuyut osadzhennyam iz gazovoyi fazi yaka skladayetsya iz TiCl4 ShNu propan N2 TiCl4 CCl4 N2 abo TiCl4 nC3N8 S6N6 N2 Karbid titanu mozhe osadzhuvatis na grafiti molibdeni volframi keramici pri temperaturah 800 1600 S sho viznachayutsya skladom gazovoyi sumishi ta materialom osnovi Trivalist odnogo ciklu stanovit 0 5 4 god a tisk u kameri 105 Pa Volokna karbidu titanu z minimalnoyu kilkistyu defektiv otrimuyut iz najmensh perenasichenih seredovish ale v comu vipadku shvidkist rostu volokon spovilnyuyetsya Nitkopodibni kristali karbidu titanu otrimuyut shlyahom protyaguvannya drotu cherez reaktor a takozh iz sumishi TiCl4 CCl4 N2 pri temperaturah 1250 1350 S U drugomu vipadku dovzhina kristaliv dosyagaye 3 mm a diametr 20 mkm Fizichni vlastivostiKarbid titanu ye dosit stabilnoyu spolukoyu svidchennyam chogo sluzhat visoki temperatura plavlennya i teplota utvorennya Teploprovidnist karbidu titanu pri temperaturi nizhche 173 S zbilshuyetsya iz zrostannyam jogo defektnosti za vuglecem a pri vishih temperaturah vidminnist u teploprovidnosti karbidu titanu v oblasti gomogennosti nivelyuyetsya Koeficiyent teplovogo rozshirennya j pitomij opir karbidu titanu zrostayut zi zbilshennyam jogo defektnosti za vuglecem u toj chas yak dlya absolyutnogo znachennya koeficiyenta Holla koeficiyenta termo e r s i termichnogo koeficiyenta elektrooporu sposterigayetsya protilezhna kartina Take zrostannya elektrooporu i koeficiyenta Holla zi zbilshennyam temperaturi svidchit pro metalichnij harakter providnosti karbidu titanu Karbid titanu maye porivnyano nizku robotu vihodu elektrona yaka rizko zmenshuyetsya zi zmenshennyam vmistu zv yazanogo vuglecyu Molyarna magnitna sprijnyatlivist karbidu titanu pri 20 S zminyuyetsya zalezhno vid jogo defektnosti za vuglecem u desyatki raziv napriklad do 10b dlya TiC0 95 stanovit 5 a dlya TiC0 70 100 Koeficiyent viprominyuvannya karbidu titanu v temperaturnomu intervali 1500 2400 S stanovit 0 7 Vt m2 K4 Dlya porivnyannya koeficiyent viprominyuvannya sirogo tila znahoditsya v mezhah 0 lt C lt 5 7 a koeficiyent viprominyuvannya absolyutno chornogo tila stanovit 5 7 Vt m2 K4 Pislya obrobki karbidu titanu ceziyevoyu plazmoyu robota vihodu elektrona ne zminyuyetsya sho svidchit pro vidsutnist vzayemodiyi TiC iz plazmoyu Z inshogo boku pid diyeyu nejtronnogo oprominennya v zrazkah z karbidu titanu TiC0 94 vidznacheno znachne zbilshennya elektrichnogo oporu j parametra reshitki storona kuba zbilshennya ob yemu na 0 3 0 5 Micnist karbidu titanu zalezhit golovnim chinom vid poristosti doslidzhuvanih zrazkiv i znachno menshe poznachayutsya defektnist TiC za vuglecem sposib vigotovlennya i rozmir zeren zrazkiv Napriklad zi zbilshennyam poristosti zrazkiv karbidu titanu na 5 yih micnist zmenshuyetsya vdvichi Detali z karbidu titanu pogano zvaryuyutsya Najkrashi rezultati otrimano pri difuzijnomu zvaryuvanni zrazkiv z karbidu titanu v rezhimi temperatura 1800 S trivalist 10 hvilin zalishkovij tisk ne bilshe 10 Pa pri pitomomu tisku 10 kPa Himichni vlastivostiKarbid titanu stijkij do diyi solyanoyi sirchanoyi ta fosfornoyi kislot i lugiv ale rozchinyayetsya v carskij vodi j sumishi azotnoyi i plavikovoyi kislot Zi zbilshennyam defektnosti za vuglecem karbid titanu staye mensh stijkim u rozchinah fosfornoyi i solyanih kislot sho mistyat perekis vodnyu Karbid titanu maye visoku korozijnu stijkist na dilyanci potencialiv negativnishe 0 05 u luzhnih i 0 7 u kislih rozchinah Gidrid titanu produkt vzayemodiyi karbidu titanu z vodnem Vzayemodiya karbidu titanu z ionami vodnyu sho rozryadzhayutsya na jogo poverhni polegshuyetsya pri zbilshenni deficitu vuglecyu v TiC Zi zminoyu vmistu zv yazanogo vuglecyu v karbidi titanu pri rivnih umovah katodnoyi utvoryuyutsya rizni spoluki karbidu titanu z vodnem abo tverdi rozchini vodnyu v karbidi titanu karbogidridi zminnogo skladu za vodnem abo gidridi TiH2 i TiH U pershih dvoh vipadkah nadali voden mozhe buti legko vivedenij z karbidu titanu bez rujnuvannya jogo kristalichnoyi reshitki Dlya virobnictva spechenih virobiv na osnovi karbidu titanu bezsumnivnij interes predstavlyayut dani pro zmochuvanist karbidu titanu riznimi metalami Najbilsh povnoyi zmochuvanosti mozhna dosyagti pri vikoristanni nikelyu v argoni i kobaltu u vakuumi Ci metali i najchastishe vikoristovuyutsya v tverdih splavah na osnovi TiC yak zv yazka Karbid titanu maye dosit visoku stijkist proti okisnennya Intensivne okisnennya TiC pochinayetsya pri temperaturah vishe 1100 S Pri okisnenni karbidu titanu na pochatkovij stadiyi utvoryuyetsya tverdij rozchin TiC TiO yakij pereshkodzhaye podalshomu okisnennyu Pri temperaturah ponad 1100 S kisen difunduye cherez shar tverdogo rozchinu utvoryuyuchi TiO Pri temperaturah vishe 40 S v seredovishi hloru z karbidu titanu utvoryuyetsya hlorid titanu a v seredovishi ftoru ftorvuglecevi spoluki Pri visokih temperaturah vodyana para okisnyuye karbid titanu v atmosferi CO2 abo N2O TiC rozpadayetsya utvoryuyuchi dioksid titanu ZastosuvannyaU tverdih splavah Tverdosplavne sverdlo Ponad 95 usogo karbidu titanu sho vigotovlyayetsya u sviti ide na virobnictvo tverdih splaviv Pochinayuchi z 30 h rokiv karbid titanu pochali vvoditi v tverdi splavi sistemi WC So dlya pidvishennya tverdosti j znizhennya yamkovogo znoshennya Firma Firth Sterling Steel Corp SShA vipustila na svitovij rinok splavi na osnovi sistemi WC TaC TiC So Oskilki zapasi tantalu v Yevropi neznachni splavi WC TaC TiC So iz 1932 do 1950 zastosovuvalisya tilki v SShA U pislyavoyenni roki ci materiali zdobuli panivne stanovishe v obrobci stali Splavi sistemi WC TiC So zdebilshogo zastosovuyutsya dlya obrobki stalej na visokih shvidkostyah rizannya Splavi z nevelikimi domishkami karbidu titanu mozhna zastosovuvati j dlya obrobki materialiv sho dayut struzhku nadlomu Deficitnist i visoka vartist volframu zumovili neobhidnist stvorennya ta vprovadzhennya u virobnictvo novih bezvolframovih splaviv yaki ne postupalis bi za vlastivostyami promislovim metalam marok VK TK i TTK Vikoristannya bezvolframovih splaviv dozvolit bilshoyu miroyu zadovolniti zrostayuchi potrebi riznih galuzej v yakisnih instrumentalnih materialah Karbid titanu sho maye visoku tverdist i nizku gustinu stanovit osoblivij interes yak zaminnik karbidu volframu Pershi promislovi tverdi splavi na osnovi karbidu titanu yavlyali soboyu tverdij rozchin TiC Mo2S zi zv yazuyuchimi metalami sho mistyat 10 15 Ni Ni Cr Ni Mo abo Ni Mo2S Ci tverdi splavi ne zdobuli promislovogo zastosuvannya nasampered cherez visoku krihkist i nizku micnist Odnak pislya doslidzhen sho viyavili znachnij vpliv na vlastivosti bezvolframovih tverdih splaviv zmochuvanosti karbidu titanu ridkoyu fazoyu ci splavi znovu privernuli uvagu doslidnikiv Vmist molibdenu v splavah znachno zmenshili j chastkovo abo povnistyu vvodili jogo v metalevu zv yazku u viglyadi NiMo a yak tverdu skladovu vikoristovuvali TiC Zagalom rozrobleni zaraz bezvolframni tverdi splavi za tverdistyu i znosostijkistyu desho perevershuyut tverdi splavi na osnovi WC a za micnistyu nablizhayutsya do nih mayut visoku zharomicnist i korozijnu stijkist U karbidostalyah Veliku grupu materialiv na osnovi karbidu titanu yavlyayut karbidostali yaki za vlastivostyami j priznachennyam posidayut promizhne polozhennya mizh shvidkorizalnimi stalyami j tverdimi splavami Karbidostali v deyakih vipadkah navit perevershuyut tverdi splavi za znoso i termostijkistyu plastichnistyu Cej klas materialiv maye najnizhchij koeficiyent tertya v porivnyanni z bud yakimi znosostijkimi materialami sho zastosovuyutsya v promislovosti zaraz Karbidostali poyednuyut tverdist i znosostijkist karbidu titanu z dobrimi mehanichnimi vlastivostyami stali nayavnist yakoyi daye mozhlivist vikonuvati termichnu obrobku Sklad stalej obirayetsya z takim rozrahunkom shob otrimati potribni fizichni ta tehnologichni harakteristiki Zalezhno vid neobhidnih vlastivostej zminyuyetsya ne tilki sklad karbidostali a j tehnologiya vigotovlennya virobiv osoblivo vazhlivimi v comu aspekti ye stadiyi spikannya j termichnoyi obrobki Karbidostali dobre proyavili sebe v riznih galuzyah promislovosti zovrema v avtomobilnij ta aviacijnij promislovosti Visoka znosostijkist cogo materialu dozvolyaye uspishno vikoristovuvati jogo dlya vigotovlennya detalej mashin kulachkiv sidel klapaniv detalej valnic i t d Z karbidostalej vigotovlyayut elementi tokarnih verstativ znosostijkist yakih perevishuye v 15 20 raziv znosostijkist rolikiv zi shvidkorizalnoyi stali Protyagom bagatoh rokiv uspishno ekspluatuyutsya inercialni sistemi navedennya raket v litakah zabezpecheni opornimi valami muftami z karbidostalej U pokrittyah Karbid titanu ye odnim z najefektivnishih materialiv sho vikoristovuyetsya yak znosostijke pokrittya Ce pov yazano nasampered z tim sho TiC najbilshe zadovolnyaye vimogam yaki pred yavlyayutsya do pokrittiv visoki znosostijkist i tverdist pri visokih i nizkih temperaturah horosha himichna stabilnist nevelikij koeficiyent tertya horoshe zcheplennya z poverhneyu materialu osnovi zharotrivkist mala shilnist do holodnogo zvaryuvannya zdatnist ne rujnuvatisya pid vplivom mehanichnih i teplovih navantazhen Krim togo karbid titanu zastosovuyetsya i v bilsh skladnih bagatokomponentnih kompleksnih pokrittyah Zokrema vstanovleno sho pri hromotitanuvanni stali U8A bezposeredno do osnovi primikaye shar ru Cr7C3 tovshinoyu 8 0 mkm a shar TiC z tovshinoyu 7 0 mkm roztashovanij iz zovni Analiz otrimanogo pokrittya pokazav sho zmina mikrotverdosti v dvosharovih pokrittyah TiC Cr7C3 porivnyano z odnosharovimi TiC ta Cr23C6 Cr7C3 vid poverhni do osnovi bilsh plavna Same cya perevaga bagatokomponentnih pokrittiv porivnyano z odnokomponentnimi bude pozitivno vplivati na stijkist pokrittiv v umovah kontaktnoyi vzayemodiyi Rozrobleni bagatosharovi pokrittya za uchastyu spoluk TiS TiN ta oksidu alyuminiyu Al2O3 Pevna kombinaciya shariv riznih spoluk v pokritti mozhe viznachati neobhidni vlastivosti virobu Znannya ta bagatorichnij dosvid u vikoristanni bagatosharovih pokrittiv dlya rizalnih instrumentiv dozvolyayut vibirati same neobhidnij poryadok roztashuvannya shariv Tak kombinaciya TiS TiN Al2O3 nadaye poverhni instrumentu pri ekspluataciyi visokotemperaturnu stabilnist stijkist do lunkoutvorennya Zumovleno ce tim sho oksid alyuminiyu maye sered zgadanih spoluk najkrashu termichnu i himichnu stabilnist ale u porivnyanni iz karbidom titanu nevisoku tverdist Abrazivni materiali na osnovi TiS Karbid titanu harakterizuyetsya himichnoyu inertnistyu do bagatoh materialiv visokoyu tverdistyu ta teploprovidnistyu Bilsha teploprovidnist TiC u porivnyanni z tradicijnimi abrazivnimi materialami alundom i karborundom dozvolyaye obrobku na bilshij shvidkosti j viklyuchaye poyavu trishin pripikannya ta inshih makrodefektiv Zazvichaj pid chas vigotovlennya past iz karbidu titanu yak spoluchni j Poverhnevo aktivni rechovini vikoristovuyutsya modifikovani lipidi rizni vuglevodni ta yih pohidni spivvidnoshennya yakih zminyuyetsya zalezhno vid konkretnih umov zastosuvannya Statichna abrazivna zdatnist karbidu titanu yaka v osnovnomu viznachayetsya mikrotverdistyu j micnistyu chastinok perevishuye abrazivnu zdatnist poshirenogo alundu j lishe trohi postupayetsya statichnij abrazivnij zdatnosti karbidu kremniyu j Dlya vsih abrazivnih materialiv zmenshennya rozmiru chastok abrazivnogo poroshku prizvodit do zmenshennya abrazivnoyi zdatnosti materialu Dlya karbidu titanu mizh cimi harakteristikami sposterigayetsya pryamolinijna zalezhnist Magnitno abrazivni materiali na osnovi TiC Pershimi magnitno abrazivnimi materialami MAM buli poroshki materialiv iz magnitnimi vlastivostyami i dosit visokoyu tverdistyu dlya zdijsnennya abrazivnogo rizannya feriti alsifer i t d a ostannim chasom rozrobleni kompozicijni MAM yaki znachno perevazhayut odnoridni za abrazivnoyu zdatnistyu Kompozicijni MAM skladayutsya z feromagnitnoyi ta abrazivnoyi skladovih Yak persha najbilshe zastosuvannya znajshlo zalizo Do abrazivnoyi skladovoyi visunuti taki vimogi visoki tverdist i krihkist slabka vzayemodiya z feromagnitnoyu osnovoyu pri temperaturah sintezu MAM MAM na osnovi sistemi Fe TiC mayut najkrashi magnitni ta abrazivni vlastivosti sered tradicijnih magnitno abrazivnih materialiv Katalizatori Karbid titanu nestehiometrichnogo skladu vikoristovuyetsya yak katalitichnij material pri sintezi amiaku v reakciyah gidrogenizaciyi i degidruvannya pri virobnictvi hloru i kaustiku Sered karbidiv tugoplavkih metaliv TiC za katalitichnoyu aktivnistyu postupayetsya tilki karbidu volframu pri reakciyah gidrogenizaciyi i degidrogenizaciyi spoluk riznih klasiv napriklad pri rozkladanni perekisu vodnyu i ciklogeksanu gidrogenizaciyi etilenu reakciyah 1 2 hlorbutanu i 1 2 butanolu Katodi Karbid titanu znajshov shiroke zastosuvannya yak zaminnik grafitu v elektrodah abo yak dobavka do grafitu Elektrodi na osnovi karbidu titanu vikoristovuyut pri kisnevomu rizanni stalej pid vodoyu elektrolizi vodnih rozchiniv vakuumnomu viparovuvanni alyuminiyu elektrokontaktnij obrobci materialiv yak termoelektrodi termopar Visoki sluzhbovi vlastivosti elektrodiv zabezpechuye horosha elektroprovidnist karbidu titanu v poyednanni z himichnoyu inertnistyu i nepoganimi harakteristikami micnosti U visokotemperaturnih materialah Karbid titanu ye osnovnim komponentom nakonechnikiv zahisnih chohliv sho vikoristovuyutsya dlya izolyaciyi termoelektrodiv metalevih termopar vid himichnogo erozijnogo i mehanichnogo vplivu navkolishnogo seredovisha V umovah plavki kolorovih metaliv ta yih splaviv midi bronzi latuni v indukcijnih pechah nakonechnik zi splavu TiC 20 So sho vikoristovuyetsya spilno z platinorodij platinovoyu termoparoyu maye vishu stijkist u rozplavi termostijkist i zharotrivkist pri temperaturah 1100 C porivnyano z nakonechnikami z molibdenu ta keramiki Visoka stijkist karbidu titanu v rozplavah metaliv i yih splavah privernula pilnu uvagu materialoznavciv Tigli na osnovi sistemi TiC TiB2 otrimali shiroke poshirennya dlya plavlennya metaliv Visoka strukturna stabilnist plivok sistemi TiC Al2O3 zabezpechuye horoshu stabilnist elektrooporu pri visokih temperaturah Konstrukcijni materiali zmicneni karbidom titanu Ostannim chasom nabulo poshirennya zmicnennya karbidom titanu splaviv alyuminiyu nikelyu titanu stali ta midi Karbid titanu vvoditsya v matricyu mehanichnim leguvannyam abo dodavannyam tverdih chastinok TiC v rozplavlenij metal Odnak ne zavzhdi cimi metodami vdayetsya domogtisya rivnomirnogo rozpodilu zmicnyuvalnoyi fazi v matrici Prote rozroblenij metod yakij dozvolyaye usunuti cej nedolik Karbid titanu vvoditsya v rozplav za dopomogoyu pnevmatichnoyi garmati i zalezhno vid tisku gaziv v strumin mozhna vvoditi v matricyu do 7 ob yemnih TiC Vvedennya v litij alyuminij chastinok karbidu titanu ye perspektivnim dlya zbilshennya micnosti i plastichnih vlastivostej alyuminiyevih splaviv Optimalna kilkist dobavki karbidu titanu stanovit 5 tak yak podalshe zbilshennya jogo vmistu privodit do neznachnogo pidvishennya jogo vlastivostej Sered inshih tugoplavkih spoluk karbid titanu zdijsnyuye najbilshij vpliv na vlastivosti litogo alyuminiyu spriyayuchi pidvishennyu ne tilki micnosti a j plastichnosti Fiziologichnij vplivOdnorazove vvedennya bilim shuram 50 mg pilu TiC privodilo do pomirnogo potovshennya mizhalveolyarnih peregorodok rozrostannya spoluchnoyi tkanini legen posilennya legenevogo malyunku giperplaziyi limfatichnih folikuliv navkolo bronhiv i yih sklerozu Vdihannya pilu TiC protyagom 5 misyaciv po 1 g na den u koncentraciyi 400 800 mg m3 viklikalo u shuriv analogichnu reakciyu v legenyah Rekomendovana granichno dopustima koncentraciya karbidu titanu stanovit 10 mg m3 Div takozhKarbid titanu u sestrinskih VikiproyektahPortal Himiya Karbid titanu u Vikishovishi Karbidi Karbid kremniyu Karbid kalciyu Tverdi splavi Abrazivi Titan himichnij element Literatura7 Visnik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Kiyiv vidavnictvo Akademiyi 1975 Hizhnyak V G Degula A I Lesechko D V 4 Metaloznavstvo ta obrobka metaliv Kiyiv 2009 S 20 24 Hizhnyak V G Degula A I Loskutova T V Kurilo N A 49 Problemi tertya ta znoshuvannya Kiyiv 2008 T 2 S 66 70 3 Fizika i himiya tverdogo tila Ivano Frankivsk 2004 T 5 S 557 563 Kiparisov S S Levinskij Yu V Petrov A P Karbid titana poluchenie svojstva primenenie Moskva Metallurgiya 1987 216 s ros Vrednye veshestva v promyshlennosti Spravochnik dlya himikov inzhenerov i vrachej Pod red Koc V A Liberman N R Tomarchenko S L 7 Leningrad Himiya 1977 T 3 S 468 469 52000 prim ros Tumanov V I Svojstva splavov sistemy karbid volframa karbid titana karbid tantala karbid niobiya kobalt Moskva Metallurgiya 1973 184 s ros Svistun L I Iznosostojkie spechennye kompozicionnye materialy metall karbid titana Krasnodar KubGTU 2007 88 s ISBN 9785833302705 ros LaSalvia J C Production of dense titanium carbide by combining reaction synthesis with dynamic compaction San Diego University of California 1990 292 s angl Krainer H Physical Studies of Titanium Carbide and of Cemented Carbide Compositions Containing Titanium Carbide H Brutcher 1951 30 s angl DzherelaTitanium methyl d Track Q278487 Dzodziev G T Grakov V E Kalkov A A i dr Poroshkovaya metallurgiya 1975 9 s 86 90 ros Moiseev G K Popov S K Ovchinnikova L A Vatolin N A Izvestiya AN SSSR Neorganicheskie materialy 1982 t 18 9 s 1521 1524 ros Stasyuk L F Kislyj P S Kuzenkova M A i dr Fizika i tehnika vysokih davlenij 1983 11 s 13 15 ros Stasyuk L F Kajdash O N Tkach V P V kn Issledovanie i primenenie sverhtverdyh i tugoplavkih materialov Kiev ONTI ISM AN USSR 1981 s 3 7 ros Polishuk B C V kn Tugoplavkie soedineniya Kiev ONTI IPM AN SSSR 1981 s 23 29 ros Yada K J Electr Microscopy 1982 v 31 4 p 349 359 angl Okaba J J Ceram Assoc Jap 1978 v 86 11 p 518 525 angl Makarenko G N Miller T N V kn Karbidy i splavy na ih osnove Kiev Naukova dumka 1976 s 5 9 ros Kosolapova T Ya Makarenko G N Zyatkevich D N ZhFHO im D I Mendeleeva 1979 t 24 3 s 328 333 ros Bogomolov A M Rezvyh V F Shuvaev A I i dr V kn Dispersnye poroshki i materialy na ih osnove Kiev Naukova dumka 1982 s 127 130 ros Kiparisov S S Beskin A L Petrov A I Pererabotka titanovogo skrapu M CNIITEICM 1984 56 s ros Kiparisov S S Levinskij Yu V Padalko O V i dr Poroshkovaya metallurgiya 1985 8 s 12 16 ros Eiger G W Hunter W L Mauser J E Bureau of mines of USA department of the interior Report of investigations 8497 p 1 20 angl Asanov U A Dzhienbekova A A Kasymaliev A K Petrenko Yu Ya Izv AN Kirgizskoj SSR 1981 5 s 46 47 ros Chermant J L Rev Int Hautes Temper et Refract 1969 t 6 p 299 312 angl Popov V E Gurin V N V kn Karbidy i splavy na ih osnove Kiev Naukova dumka 1976 s 21 26 angl Wokulski Z Wokulski K J Cryst Growth 1983 v 62 2 p 439 446 angl Sugiyama K Mizuno H Motojima S Takahashi Y J Cryst Grouth 1979 v 46 p 788 793 angl Kato A Tamari N J Cryst Browth 1980 v 49 p 199 204 angl Andrievskij R A Umanskij Ya S Fazy vnedreniya M Nauka 1977 240 s ros Samsonov G V Upadhaya G Sh Neshpor B C Fizicheskoe metallovedenie karbidov Kiev Naukova dumka 1974 455 s ros Podchernyaeva I A Siman N I Fomenko B C V kn Nizkotemperaturnaya plazma v tehnologii neorganicheskih veshestv Novosibirsk Nauka 1971 s 54 57 ros Kovalchenko M S Rogovoj Yu I Kelim V D Atomnaya energiya 1972 t 32 4 s 321 323 ros Evtushenko O B Burykina A A Archakova G G Avtomaticheskaya svarka 1970 2 s 50 51 ros Pancheshnaya V P Knyazheva V M Klimenko Zh V Antonova M M Zashita metallov 1980 t 16 6 s 684 691 ros Samsonov G V Epik A P Tugoplavkie pokrytiya M Metallurgiya 1973 399 s ros Vojtovich R F Okislenie karbidov i nitridov Kiev Naukova dumka 1981 192 s ros Storf R Industrie Anzeiger 1980 Bd 102 46 S 21 24 nim Egan E J Jr Iron Age 1959 v 183 12 p 101 105 angl Gurevich Yu G Frage N R Savinyh L M V kn Primenenie kompozicionnyh materialov na polimernyh i metallicheskoj matricah v mashinostroenii Ufa 1982 s 27 29 ros Ellis J L Powder Metallurgy International 1984 v 16 2 p 53 55 s angl Hizhnyak V G Kompleksni znosostijki pokrittya na osnovi tugoplavkih spoluk titanu ta hromu V G Hizhnyak A I Degula T V Loskutova N A Kurilo Problemi tertya ta znoshuvannya Kiyiv 2008 49 Tom 2 S 66 70 Hizhnyak V G Titanoalituvannya tverdogo splavu VK8 v zakritomu reakcijnomu prostori V G Hizhnyak A I Degula D V Lesechko Metaloznavstvo ta obrobka metaliv Kiyiv 2009 4 S 20 24 Bezykornov A I Bogomolov N I Gurinchik I I i dr Poroshkovaya metallurgiya 1971 5 s 65 69 ros Popov V E Vilk Yu N Gurin V N Chekrygina TM Poroshkovaya metallurgiya 1981 8 s 76 80 ros Oliker V E Zhornyak A F Gridasova T Ya Poroshkovaya metallurgiya 1983 10 s 81 86 ros Kozlova T P Mitega A P Kovalenko V N i dr Ukrainskij himicheskij zhurnal 1976 5 s 536 538 ros Kharlamov A I Krivitskii V P Lemeshko N D Reaction Kinetics and Catalysis Letters 1981 v 17 1 2 p 63 67 angl Kajima J Miyazaki E Inone Y e a Journal of Catalysis 1979 v 59 3 p 472 474 angl Shevchenko C A Levlyuk L P Pavlov C M Poroshkovaya metallurgiya 1984 6 s 1 7 ros Osipov K A Borovich T L Miroshkina EM i dr V kn Issledovanie i primenenie splavov tugoplavkih metallov M Nauka 1983 s 185 188 ros Baturinskaya N L Kalchuk H A Serveckaya M G Chernyj V G Izv AN SSSR Metally 1983 3 s 166 170 ros Fleming R P M High Temperatures High Pressures 1982 v 14 2 p 165 170 angl Zielinski P G Ast D G Journal of Materials Science Letters 1983 2 p 495 498 angl Migaj K B Nauchnye truda institutov ohrany truda VCSPS 1969 vyp 61 s 80 86 ros Brahnova I T Samsonov G V Gigiena i sanitariya 1970 I s 42 45 ros Brahiova I T Toksichnost poroshkov metallov i ih soedinenij Kiev Naukova dumka 1971 s 223 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ