Іван Маркіянович Карасюк (народ. 23 листопада 1923 року, с. Сари Гадяцького району) — український вчений у галузі агрономії, професор, почесний член товариства ґрунтознавців і агрохіміків України.
З біографії
Закінчив Сарівську середню школу. У період з 1 жовтня 1941 року до 1 травня 1945 року — учасник бойових дій Південно-Західного, Західного, Волховського, Ленінградського, Другого і Третього Прибалтійських, Першого Білоруського фронтів. Після демобілізації у березні 1947 року в 1947—1952 рр. навчався в Уманському СГІ. В 1952—1956 рр. працював на дільничним агрономом Уманської МТС, завідувачем сільгоспвідділу і секретарем райкому в зоні Уманської МТС.
Надалі обрав наукову кар'єру. В 1956—1959 рр. — аспірант кафедри загального землеробства Уманського СГІ й одночасно в 1958—1962 рр. асистент, старший викладач кафедри організації сільськогосподарських підприємств цього інституту. У 1960 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Поліпшення зяблевого обробітку ґрунту під цукрові буряки в умовах Лісостепу України», після чого в 1962—1973 рр. працював доцентом кафедри агрохімії і ґрунтознавства, декан агрономічного факультету Уманського СГІ. У 1970 р. захистив докторську дисертацію на тему «Поліпшення системи зяблевого обробітку ґрунту під просапні культури в зернобурякових сівозмінах південно-західного Лісостепу України». В 1973—1989 рр. — проректор з навчально-виховної та наукової роботи Уманського сільськогосподарського інституту, з 1979 р. — завідувач кафедри агрохімії і ґрунтознавства, з 1982 р. — професор Уманського СГІ. З 1988 р. — голова Уманського відділення Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків.
Почесні звання і нагороди
У 1998 році удостоєний диплома «Почесний ґрунтознавець України».
В 1988 р. Указом Президії Верховної Ради України від 30 вересня присвоєно звання «Заслужений працівник освіти Української РСР».
З 1998 р. — голова Ради ветеранів Уманського ДАУ, з 2000 р. — довічний стипендіат Президента України.
В 2003 р. рішенням ученої ради університету вперше присвоєно звання заслуженого професора Уманського ДАУ.
На початку 2008 року обраний академіком Міжнародної академії аграрної освіти.
За активну участь у захисті Вітчизни та у відбудові і розбудові народного господарства України нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-2 ступеня, «За мужність» 3-го ступеня, понад 20 медалями, в тому числі «За відвагу», а також пам'ятними нагрудними знаками міністерств і відомств: «Відмінник соціалістичного сільського господарства» (1974 р.) «За відмінні успіхи в роботі» (1983 р.) «Знак пошани» (2003 р.) «Відмінник освіти і науки» 1 ступеня (2004 р.); почесними грамотами і цінними подарунками, серед них годинники і Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1984 р.) і Верховної Ради України (2004 р.)
Науковий доробок
Як керівник наукової школи підготував два доктори і 11 кандидатів наук, автор понад 400 наукових праць, в тому числі: монографії, підручники, навчальні посібники.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Markiyanovich Karasyuk narod 23 listopada 1923 roku s Sari Gadyackogo rajonu ukrayinskij vchenij u galuzi agronomiyi profesor pochesnij chlen tovaristva gruntoznavciv i agrohimikiv Ukrayini Z biografiyiZakinchiv Sarivsku serednyu shkolu U period z 1 zhovtnya 1941 roku do 1 travnya 1945 roku uchasnik bojovih dij Pivdenno Zahidnogo Zahidnogo Volhovskogo Leningradskogo Drugogo i Tretogo Pribaltijskih Pershogo Biloruskogo frontiv Pislya demobilizaciyi u berezni 1947 roku v 1947 1952 rr navchavsya v Umanskomu SGI V 1952 1956 rr pracyuvav na dilnichnim agronomom Umanskoyi MTS zaviduvachem silgospviddilu i sekretarem rajkomu v zoni Umanskoyi MTS Nadali obrav naukovu kar yeru V 1956 1959 rr aspirant kafedri zagalnogo zemlerobstva Umanskogo SGI j odnochasno v 1958 1962 rr asistent starshij vikladach kafedri organizaciyi silskogospodarskih pidpriyemstv cogo institutu U 1960 r zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Polipshennya zyablevogo obrobitku gruntu pid cukrovi buryaki v umovah Lisostepu Ukrayini pislya chogo v 1962 1973 rr pracyuvav docentom kafedri agrohimiyi i gruntoznavstva dekan agronomichnogo fakultetu Umanskogo SGI U 1970 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Polipshennya sistemi zyablevogo obrobitku gruntu pid prosapni kulturi v zernoburyakovih sivozminah pivdenno zahidnogo Lisostepu Ukrayini V 1973 1989 rr prorektor z navchalno vihovnoyi ta naukovoyi roboti Umanskogo silskogospodarskogo institutu z 1979 r zaviduvach kafedri agrohimiyi i gruntoznavstva z 1982 r profesor Umanskogo SGI Z 1988 r golova Umanskogo viddilennya Ukrayinskogo tovaristva gruntoznavciv i agrohimikiv Pochesni zvannya i nagorodiU 1998 roci udostoyenij diploma Pochesnij gruntoznavec Ukrayini V 1988 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 30 veresnya prisvoyeno zvannya Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayinskoyi RSR Z 1998 r golova Radi veteraniv Umanskogo DAU z 2000 r dovichnij stipendiat Prezidenta Ukrayini V 2003 r rishennyam uchenoyi radi universitetu vpershe prisvoyeno zvannya zasluzhenogo profesora Umanskogo DAU Na pochatku 2008 roku obranij akademikom Mizhnarodnoyi akademiyi agrarnoyi osviti Za aktivnu uchast u zahisti Vitchizni ta u vidbudovi i rozbudovi narodnogo gospodarstva Ukrayini nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni 1 2 stupenya Za muzhnist 3 go stupenya ponad 20 medalyami v tomu chisli Za vidvagu a takozh pam yatnimi nagrudnimi znakami ministerstv i vidomstv Vidminnik socialistichnogo silskogo gospodarstva 1974 r Za vidminni uspihi v roboti 1983 r Znak poshani 2003 r Vidminnik osviti i nauki 1 stupenya 2004 r pochesnimi gramotami i cinnimi podarunkami sered nih godinniki i Pochesnimi gramotami Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1984 r i Verhovnoyi Radi Ukrayini 2004 r Naukovij dorobokYak kerivnik naukovoyi shkoli pidgotuvav dva doktori i 11 kandidativ nauk avtor ponad 400 naukovih prac v tomu chisli monografiyi pidruchniki navchalni posibniki Dzherela