Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олексій Іванович Карасьов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Алексей Иванович Карасёв | ||||
| Ім'я при народженні | Олексій Іванович Карасьов | |||
| Народився | 12 березня 1910 село Карсаєвка Пензенської губернії, Російська імперія | |||
| Помер | 21 липня 1980 (70 років) Саранськ, Мордовська АРСР, РРФСР | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  | |||
| Діяльність | поет, прозаїк | |||
| Мова творів | мокшанська, російська | |||
| Роки активності | 1930–1980 | |||
| Напрямок | поезія, проза | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| | ||||
Олексій Карасьов (12 березня 1910, село Карсаєвка Пензенської губернії, тепер Пензенської області — 21 липня 1980, Саранськ) — мокшанський письменник, поет, член Спілки письменників СРСР з 1939 року.
Життєпис
Народився в мокшанській родині. У 1930 закінчив Саранський педагогічний технікум; працював учителем, журналістом.
Перші вірші опублікував 1930 в періодичних виданнях Саранська, Самари, Москви. Під час служби в сталінському війську на Далекому Сході друкував свої твори в газеті «Тихоокеанский комсомолец».
Поряд із віршованими творами публікував і художню прозу. Перша збірка оповідань мокшанською мовою — «Чуднай сад» («Дивний сад»), 1939. 1940 окремою книгою вийшли поетичні твори — «Вірші та поеми».
Не переставав писати і в роки Другої світової війни. Вдале оповідання «Іван Казарінов» (1946). Автор вміло використовує художні деталі, що сприяють точній передачі напруженості обстановки. 1947 видана драматична повість «Минь улеме солдатт» («Ми були солдатами»).
Післявоєнна творчість: випустив збірку віршів «В краю дібров» (1956), повість «Березівське літо» (1961), збірку оповідань «Стешин бузок» (1961).
Публікувався в журналі «Мокша», альманасі «Літературна Мордовія».
Твори
- Сочинения: Чудный сад. — Саранск, 1939
- Стихи и поэмы. — Саранск, 1940
- В краю дубрав. — Саранск, 1956
- Золотая нива. — Пенза, 1958
- Стешина сирень. — Пенза, 1961
- Песни золотой сосны. — Пенза, 1963
- Снег на яблонях. — Саратов, 1971
- Родниковый воздух. — Саратов, 1978
Посилання
- Книгозбірня мордовської літератури
- Пенза літературна
Література
Горланов Г. Е. Карасёв Алексей Иванович // Пензенская энциклопедия. — М.: Науч. изд-во «Большая Российская энциклопедия», 2001. — С. 230.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Oleksij Ivanovich KarasovAleksej Ivanovich KarasyovIm ya pri narodzhenniOleksij Ivanovich KarasovNarodivsya12 bereznya 1910 1910 03 12 selo Karsayevka Penzenskoyi guberniyi Rosijska imperiyaPomer21 lipnya 1980 1980 07 21 70 rokiv Saransk Mordovska ARSR RRFSRPohovannyadGromadyanstvoDiyalnistpoet prozayikMova tvorivmokshanska rosijskaRoki aktivnosti1930 1980Napryamokpoeziya prozaChlenstvoSP SRSRUchasniknimecko radyanska vijnaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karasov Oleksij Karasov 12 bereznya 1910 selo Karsayevka Penzenskoyi guberniyi teper Penzenskoyi oblasti 21 lipnya 1980 Saransk mokshanskij pismennik poet chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1939 roku ZhittyepisNarodivsya v mokshanskij rodini U 1930 zakinchiv Saranskij pedagogichnij tehnikum pracyuvav uchitelem zhurnalistom Pershi virshi opublikuvav 1930 v periodichnih vidannyah Saranska Samari Moskvi Pid chas sluzhbi v stalinskomu vijsku na Dalekomu Shodi drukuvav svoyi tvori v gazeti Tihookeanskij komsomolec Poryad iz virshovanimi tvorami publikuvav i hudozhnyu prozu Persha zbirka opovidan mokshanskoyu movoyu Chudnaj sad Divnij sad 1939 1940 okremoyu knigoyu vijshli poetichni tvori Virshi ta poemi Ne perestavav pisati i v roki Drugoyi svitovoyi vijni Vdale opovidannya Ivan Kazarinov 1946 Avtor vmilo vikoristovuye hudozhni detali sho spriyayut tochnij peredachi napruzhenosti obstanovki 1947 vidana dramatichna povist Min uleme soldatt Mi buli soldatami Pislyavoyenna tvorchist vipustiv zbirku virshiv V krayu dibrov 1956 povist Berezivske lito 1961 zbirku opovidan Steshin buzok 1961 Publikuvavsya v zhurnali Moksha almanasi Literaturna Mordoviya TvoriSochineniya Chudnyj sad Saransk 1939 Stihi i poemy Saransk 1940 V krayu dubrav Saransk 1956 Zolotaya niva Penza 1958 Steshina siren Penza 1961 Pesni zolotoj sosny Penza 1963 Sneg na yablonyah Saratov 1971 Rodnikovyj vozduh Saratov 1978PosilannyaKnigozbirnya mordovskoyi literaturi Penza literaturnaLiteraturaGorlanov G E Karasyov Aleksej Ivanovich Penzenskaya enciklopediya M Nauch izd vo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 S 230