Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Олександрович Караганов (нар. 12 вересня 1952, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політолог і економіст. Декан факультету світової економіки та світової політики НДУ ВШЕ. За політичними поглядами великодержавний російський імперець і фашист. Закликав нанести превентивний ядерний удар по країнах Європи. Проти Караганова діють міжнародні санкції.
| Караганов Сергій Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 вересня 1952 (72 роки) Москва, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | геополітик, політик, політолог, економіст, викладач університету |
| Alma mater | d МДУ (1974) |
| Галузь | геополітика[1] |
| Заклад | Вища школа економіки (Москва) Вища школа економіки (Москва)[2] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | d |
| Батько | d |
| Нагороди |   d  |
| Особ. сторінка | karaganov.ru |
 Караганов Сергій Петрович у Вікісховищі | |
Походження
Батько — Олександр Васильович Караганов (1915—2007), викладач Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Мати — Софія Григорівна Караганова (нар. 1917/1918), перша дружина поета Євгена Долматовського.
Біографія
Освіта
У 1974 році закінчив економічний факультет Московського державного університету. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль і місце транснаціональних корпорацій у зовнішній політиці США». У 1989 році захистив докторську дисертацію на тему «Роль і місце Західної Європи в стратегії США щодо СРСР (1945—1988)».
Наукова діяльність
З 1974 по 1977 стажувався при місії СРСР при ООН. З 1978 по 1988 працював в Інституті США і Канади АН СРСР на посадах молодшого, потім старшого наукового співробітника, завідувача сектора. З 1988 року працює в Інституті Європи АН СРСР (РАН), з 1989 — заступник директора.
Наукові інтереси — зовнішня і військова політика СРСР/Росії, взаємодія між Росією і Заходом у політичній, економічній сферах і сфері безпеки. Світова політика. Міжнародна інтеграція. Глобалізація. США і Велика Британія.
Викладання — читання лекцій в різних російських і зарубіжних університетах і дослідницьких інститутах. Під час весняного семестру 1991 — почесна кафедра їм. Б. А. Роллинга в Гронингенском університеті. З 2002 — завідувач кафедри світової політики Державного університету — Вищої школи економіки (ГУ-ВШЕ). З 2006 — декан факультету світової економіки та світової політики ГУ-ВШЕ.
Автор і редактор 17 книг і брошур, опублікував понад 250 статей з проблем економіки, зовнішньої політики, контролю над озброєннями, стратегії національної безпеки, зовнішньої і військової політики Росії. Статті і книги опубліковані в Росії, США, Німеччини, Франції, Великій Британії, Нідерландах, Фінляндії, Данії, Греції та інших країнах.
Громадська і державна діяльність
У 1989—1991 — офіційний експерт Комітету з міжнародних відносин Верховної Ради СРСР. З 1991 — член Ради із зовнішньої політики МЗС РФ.
З 1992 — заступник голови, з 1994 — голова Президії Ради з зовнішньої та оборонної політики — громадської організації, яка нині об'єднує понад 150 відомих представників ділових кіл і засобів масової інформації, великих політиків, керівників силових структур.
У 1993—1999 — член Президентської Ради. З 1993 — член Науково-консультативної ради при Раді Безпеки РФ. З 1996 — член Консультативної ради при Голові Ради Федерації РФ. З 1996 — співголова опікунської ради Фонду розвитку парламентаризму в Росії. Член Опікунської Ради Фонду ІНДЕМ. З 2001 — радник заступника керівника Адміністрації Президента РФ по зовнішній політиці.
З 2002 — засновник і голова Редакційної ради журналу «Росія в глобальній політиці». У листопаді 2004 був введений в склад Ради при Президенті РФ зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини.
Як коментатор брав участь у телепроєкті Намедни 1961—1991: Наша ера.
Членство в міжнародних організаціях
З 1992 — співголова Російсько-українського форуму (регулярно проводяться зустрічі представників економічних і політичних еліт двох країн), нині Громадський діловий рада Росія-Україна. В 1994—1995 — співголова (спільно з О. Ламбсдорфом) Комітету з економічного розвитку Комісії «Велика Європа» (Комісія Ширака).
З 1995 — Член Міжнародного консультативного комітету (МКК) Ради з міжнародних відносин (Нью-Йорк). МКК очолює Д. Рокфеллер.
З 2004 — член Опікунської ради Товариства Альфреда Херрхаузена при Дойче Банку. Член Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон) та кількох інших професійних організацій і академічних рад.
Програма з десталінізації
1 лютого 2011 року на засіданні Ради при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини робочою групою на чолі з Карагановым була запропонована програма «десталінізації суспільства».
У липні 2013 року презентував РИА-Новости проект програми «Увічнення пам'яті жертв політичних репресій».
Нагороди та премії
- Премія Уряду Російської Федерації 2016 року в області засобів масової інформації (3 грудня 2016 року) — за популяризацію питань зовнішньої політики на сторінках журналу «Росія в глобальній політиці».
- Орден Дружби (24 жовтня 2017 року) — за великий внесок у розвиток науки і освіти, підготовку кваліфікованих фахівців
Політичні погляди
У різні часи С. П. Караганов мав різні погляди — спершу в 1990-х роках — прорадянські, потім деякий час вважався антисталіністом. До 2020-х років еволюціонував до ідеї російської великодержавності, жорстко-антизахідної риторики і пропозиції розглядати Росію як «цивілізацію-цивілізацій». Критиками та аналітиками сучасного російського політичного режиму визнається як імперець і фашист, який керується маніакальними ідеями. У 2023 році запропонував застосувати ядерну зброю до глобального Заходу, включно з Україною.
Приватна власність, нерухомість
Володіє двоповерховою квартирою в Венеції, в дорогому туристичному районі Кастелло. Після введення проти нього санкцій Євросоюзу Караганов здає квартиру в оренду, отримуючи за це прибуток.
Праці
- Совм. с . {{{Заголовок}}}.
- Совм. с и . {{{Заголовок}}}.
- Отв. ред. и соавтор. {{{Заголовок}}}. — .
- Совм. с [en]. {{{Заголовок}}}. — XV, 330 p. — .
- {{{Заголовок}}}. — 96 p. — .
- Совм. с [en]. {{{Заголовок}}}. — 46 p. — .
- {{{Заголовок}}}. — 36 p. — .
- Совм. с . {{{Заголовок}}}. — 92 p. — .
- Экономическая роль России в Европе (в соавторстве с О. Ламбсдорфом). — М., 1995 (также опубликована на англ.яз.).
- Геополитические перемены в Европе, политика Запада и альтернативы для России. — М., 1995 (отв.редактор).
- Zurueck zum Imperium?, Russische Au?en und Verteidigungspolitik in einer neuen Aera, in: Eine Welt oder Chaos?" — Suhrkamp Verlag Frankfurt am Main 1996.
- К созданию сообщества демократических государств (в соавторстве с Г. Эллисоном, К. Кайзером), 1996.
- Российско-американские отношения на рубеже веков. Доклады рабочих групп: СВОП и Фонда Карнеги за международный мир. — М., 2000.
- Стратегия для России: Повестка дня для Президента-2000 (отв. редактор). — М., 2000.
- Стратегия для России. 10 лет СВОП (отв. редактор). — М., 2002.
- {{{Заголовок}}}.
- Россия и мир. Новая эпоха. 12 лет, которые могут все изменить / Отв. ред. и рук. авт. кол. С. А. Караганов. — М.: АСТ: Русь-Олимп, 448 стр. 2008
- Россия vs Европа. Противостояние или союз? / Под редакцией С. А. Караганова и И. Ю. Юргенса Издательства: Астрель, Русь-Олимп, 384 стр. 2010
Примітки
- Чеська національна авторитетна база даних
- ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
- А.Скобов. Манифест нового русского фашизма. 4.12.2020
- «Международный курьер»: Глеб Павловский и Сергей Караганов – тандем главных драйверов российского фашизма
- УНІАН: Російський політолог, що закликав вдарити "ядеркою" по ЄС, має квартиру у Венеції. 20.12.23
- Воробьёв В. Мозговой центр союза кинематографистов. Общественная палата Тверской области. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2014.
- Караганов Александр Васильевич // Италия — Кваркуш. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 11).
- {{{Заголовок}}}. — 3 000 прим. — .
- Сайт Инофорум, перевод статьи с сайта Focus.lv. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
- Распоряжение Правительства Российской Федерации от 3 декабря 2016 года № 2584-р «О присуждении премий Правительства Российской Федерации 2016 года в области средств массовой информации» (PDF). Официальный сайт Правительства Российской Федерации. 9 грудня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
- Указ Президента Российской Федерации от 24 октября 2017 года № 512 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
- Радіо Свобода: Ядерный венецианский маньяк и либеральная ржевская кандидатка. 21.12.2023
- Тяжкое, но необходимое решение
- Радіо Свобода: "Проект": политолог Караганов имеет доход с квартиры в Венеции. 21.12.2023
Посилання
- Дмитрий Быков. . — № 04.
- Караганов Сергей Александрович. НИУ ВШЭ. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 12 березня 2014.
- Караганов Сергей Александрович. Российский совет по международным делам. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 березня 2014.
- Караганов Сергей Александрович. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 12 березня 2014.
- Караганов Сергей Александрович, Д. И. Н. . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Sergij Oleksandrovich Karaganov nar 12 veresnya 1952 Moskva RRFSR SRSR rosijskij politolog i ekonomist Dekan fakultetu svitovoyi ekonomiki ta svitovoyi politiki NDU VShE Za politichnimi poglyadami velikoderzhavnij rosijskij imperec i fashist 3 4 Zaklikav nanesti preventivnij yadernij udar po krayinah Yevropi 5 Proti Karaganova diyut mizhnarodni sankciyi Karaganov Sergij PetrovichNarodivsya12 veresnya 1952 1952 09 12 72 roki Moskva SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnistgeopolitik politik politolog ekonomist vikladach universitetuAlma materEkonomichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosovad MDU 1974 Galuzgeopolitika 1 ZakladVisha shkola ekonomiki Moskva Visha shkola ekonomiki Moskva 2 Naukovij stupindoktor istorichnih naukChlenstvoRada pri Prezidenti RF z rozvitku gromadyanskogo suspilstva i prav lyudinidBatkoAleksandr KaraganovdNagorodiPrize of the Government of the Russian Federation in the field of mass mediadKaraganov Sergij Petrovich zapis golosu source source Problemi z progravannyam fajlu Div dovidku Osob storinkakaraganov ru Karaganov Sergij Petrovich u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Biografiya 2 1 Osvita 2 2 Naukova diyalnist 2 3 Gromadska i derzhavna diyalnist 2 4 Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyah 2 5 Programa z destalinizaciyi 3 Nagorodi ta premiyi 4 Politichni poglyadi 5 Privatna vlasnist neruhomist 6 Praci 7 Primitki 8 PosilannyaPohodzhennyared Batko Oleksandr Vasilovich Karaganov 1915 2007 vikladach Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS 6 7 Mati Sofiya Grigorivna Karaganova nar 1917 1918 persha druzhina poeta Yevgena Dolmatovskogo 8 Biografiyared Osvitared U 1974 roci zakinchiv ekonomichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu U 1979 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Rol i misce transnacionalnih korporacij u zovnishnij politici SShA U 1989 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Rol i misce Zahidnoyi Yevropi v strategiyi SShA shodo SRSR 1945 1988 Naukova diyalnistred Z 1974 po 1977 stazhuvavsya pri misiyi SRSR pri OON Z 1978 po 1988 pracyuvav v Instituti SShA i Kanadi AN SRSR na posadah molodshogo potim starshogo naukovogo spivrobitnika zaviduvacha sektora Z 1988 roku pracyuye v Instituti Yevropi AN SRSR RAN z 1989 zastupnik direktora Naukovi interesi zovnishnya i vijskova politika SRSR Rosiyi vzayemodiya mizh Rosiyeyu i Zahodom u politichnij ekonomichnij sferah i sferi bezpeki Svitova politika Mizhnarodna integraciya Globalizaciya SShA i Velika Britaniya Vikladannya chitannya lekcij v riznih rosijskih i zarubizhnih universitetah i doslidnickih institutah Pid chas vesnyanogo semestru 1991 pochesna kafedra yim B A Rollinga v Groningenskom universiteti Z 2002 zaviduvach kafedri svitovoyi politiki Derzhavnogo universitetu Vishoyi shkoli ekonomiki GU VShE Z 2006 dekan fakultetu svitovoyi ekonomiki ta svitovoyi politiki GU VShE Avtor i redaktor 17 knig i broshur opublikuvav ponad 250 statej z problem ekonomiki zovnishnoyi politiki kontrolyu nad ozbroyennyami strategiyi nacionalnoyi bezpeki zovnishnoyi i vijskovoyi politiki Rosiyi Statti i knigi opublikovani v Rosiyi SShA Nimechchini Franciyi Velikij Britaniyi Niderlandah Finlyandiyi Daniyi Greciyi ta inshih krayinah Gromadska i derzhavna diyalnistred U 1989 1991 oficijnij ekspert Komitetu z mizhnarodnih vidnosin Verhovnoyi Radi SRSR Z 1991 chlen Radi iz zovnishnoyi politiki MZS RF Z 1992 zastupnik golovi z 1994 golova Prezidiyi Radi z zovnishnoyi ta oboronnoyi politiki gromadskoyi organizaciyi yaka nini ob yednuye ponad 150 vidomih predstavnikiv dilovih kil i zasobiv masovoyi informaciyi velikih politikiv kerivnikiv silovih struktur U 1993 1999 chlen Prezidentskoyi Radi Z 1993 chlen Naukovo konsultativnoyi radi pri Radi Bezpeki RF Z 1996 chlen Konsultativnoyi radi pri Golovi Radi Federaciyi RF Z 1996 spivgolova opikunskoyi radi Fondu rozvitku parlamentarizmu v Rosiyi Chlen Opikunskoyi Radi Fondu INDEM Z 2001 radnik zastupnika kerivnika Administraciyi Prezidenta RF po zovnishnij politici Z 2002 zasnovnik i golova Redakcijnoyi radi zhurnalu Rosiya v globalnij politici U listopadi 2004 buv vvedenij v sklad Radi pri Prezidenti RF zi spriyannya rozvitku institutiv gromadyanskogo suspilstva i prav lyudini Yak komentator brav uchast u teleproyekti Namedni 1961 1991 Nasha era Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahred Z 1992 spivgolova Rosijsko ukrayinskogo forumu regulyarno provodyatsya zustrichi predstavnikiv ekonomichnih i politichnih elit dvoh krayin nini Gromadskij dilovij rada Rosiya Ukrayina V 1994 1995 spivgolova spilno z O Lambsdorfom Komitetu z ekonomichnogo rozvitku Komisiyi Velika Yevropa Komisiya Shiraka dzherelo ne vkazane 3037 dniv Z 1995 Chlen Mizhnarodnogo konsultativnogo komitetu MKK Radi z mizhnarodnih vidnosin Nyu Jork MKK ocholyuye D Rokfeller dzherelo ne vkazane 3037 dniv Z 2004 chlen Opikunskoyi radi Tovaristva Alfreda Herrhauzena pri Dojche Banku dzherelo ne vkazane 3037 dniv Chlen Mizhnarodnogo institutu strategichnih doslidzhen London ta kilkoh inshih profesijnih organizacij i akademichnih rad dzherelo ne vkazane 3037 dniv Programa z destalinizaciyired 1 lyutogo 2011 roku na zasidanni Radi pri Prezidentovi Rosijskoyi Federaciyi z rozvitku gromadyanskogo suspilstva i prav lyudini robochoyu grupoyu na choli z Karaganovym bula zaproponovana programa destalinizaciyi suspilstva U lipni 2013 roku prezentuvav RIA Novosti proekt programi Uvichnennya pam yati zhertv politichnih represij 9 Nagorodi ta premiyired Premiya Uryadu Rosijskoyi Federaciyi 2016 roku v oblasti zasobiv masovoyi informaciyi 3 grudnya 2016 roku za populyarizaciyu pitan zovnishnoyi politiki na storinkah zhurnalu Rosiya v globalnij politici 10 Orden Druzhbi 24 zhovtnya 2017 roku za velikij vnesok u rozvitok nauki i osviti pidgotovku kvalifikovanih fahivciv 11 Politichni poglyadired U rizni chasi S P Karaganov mav rizni poglyadi spershu v 1990 h rokah proradyanski potim deyakij chas vvazhavsya antistalinistom Do 2020 h rokiv evolyucionuvav do ideyi rosijskoyi velikoderzhavnosti zhorstko antizahidnoyi ritoriki i propoziciyi rozglyadati Rosiyu yak civilizaciyu civilizacij Kritikami ta analitikami suchasnogo rosijskogo politichnogo rezhimu viznayetsya yak imperec i fashist yakij keruyetsya maniakalnimi ideyami 12 U 2023 roci zaproponuvav zastosuvati yadernu zbroyu do globalnogo Zahodu vklyuchno z Ukrayinoyu 13 Privatna vlasnist neruhomistred Volodiye dvopoverhovoyu kvartiroyu v Veneciyi v dorogomu turistichnomu rajoni Kastello Pislya vvedennya proti nogo sankcij Yevrosoyuzu Karaganov zdaye kvartiru v orendu otrimuyuchi za ce pributok 5 14 Pracired Sovm s G A Trofimenko Zagolovok Sovm s G A Trofimenko i V S Sheinym Zagolovok Otv red i soavtor Zagolovok ISBN 978 5020106376 Sovm s R Blackwill en Zagolovok XV 330 p ISBN 978 0028811192 Zagolovok 96 p ISBN 978 3892040835 Sovm s F Ikle en Zagolovok 46 p ISBN 978 0892062539 Zagolovok 36 p ISBN 978 3928965415 Sovm s V B Belovym Zagolovok 92 p ISBN 978 3892041320 Ekonomicheskaya rol Rossii v Evrope v soavtorstve s O Lambsdorfom M 1995 takzhe opublikovana na angl yaz Geopoliticheskie peremeny v Evrope politika Zapada i alternativy dlya Rossii M 1995 otv redaktor Zurueck zum Imperium Russische Au en und Verteidigungspolitik in einer neuen Aera in Eine Welt oder Chaos Suhrkamp Verlag Frankfurt am Main 1996 K sozdaniyu soobshestva demokraticheskih gosudarstv v soavtorstve s G Ellisonom K Kajzerom 1996 Rossijsko amerikanskie otnosheniya na rubezhe vekov Doklady rabochih grupp SVOP i Fonda Karnegi za mezhdunarodnyj mir M 2000 Strategiya dlya Rossii Povestka dnya dlya Prezidenta 2000 otv redaktor M 2000 Strategiya dlya Rossii 10 let SVOP otv redaktor M 2002 Zagolovok Rossiya i mir Novaya epoha 12 let kotorye mogut vse izmenit Otv red i ruk avt kol S A Karaganov M AST Rus Olimp 448 str 2008 ISBN 978 5 17 050151 9 ISBN 978 5 9648 0186 3 Rossiya vs Evropa Protivostoyanie ili soyuz Pod redakciej S A Karaganova i I Yu Yurgensa Izdatelstva Astrel Rus Olimp 384 str 2010 ISBN 978 5 271 25038 5 ISBN 978 5 9648 0297 6Primitkired Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 ORCID Public Data File 2020 2020 doi 10 23640 07243 13066970 V1 d Track Q104707600 A Skobov Manifest novogo russkogo fashizma 4 12 2020 Mezhdunarodnyj kurer Gleb Pavlovskij i Sergej Karaganov tandem glavnyh drajverov rossijskogo fashizma a b UNIAN Rosijskij politolog sho zaklikav vdariti yaderkoyu po YeS maye kvartiru u Veneciyi 20 12 23 Vorobyov V Mozgovoj centr soyuza kinematografistov Obshestvennaya palata Tverskoj oblasti Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 12 bereznya 2014 Karaganov Aleksandr Vasilevich Italiya Kvarkush M Sovetskaya enciklopediya 1973 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 11 Zagolovok 3 000 prim ISBN 978 5 271 44975 8 Sajt Inoforum perevod stati s sajta Focus lv Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 17 grudnya 2017 Rasporyazhenie Pravitelstva Rossijskoj Federacii ot 3 dekabrya 2016 goda 2584 r O prisuzhdenii premij Pravitelstva Rossijskoj Federacii 2016 goda v oblasti sredstv massovoj informacii PDF Oficialnyj sajt Pravitelstva Rossijskoj Federacii 9 grudnya 2016 Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2016 Procitovano 9 grudnya 2016 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 24 oktyabrya 2017 goda 512 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 17 grudnya 2017 Radio Svoboda Yadernyj venecianskij manyak i liberalnaya rzhevskaya kandidatka 21 12 2023 Tyazhkoe no neobhodimoe reshenie Radio Svoboda Proekt politolog Karaganov imeet dohod s kvartiry v Venecii 21 12 2023Posilannyared Dmitrij Bykov 04 Karaganov Sergej Aleksandrovich NIU VShE Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 12 bereznya 2014 Karaganov Sergej Aleksandrovich Rossijskij sovet po mezhdunarodnym delam 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 bereznya 2014 Karaganov Sergej Aleksandrovich Sovet pri Prezidente Rossijskoj Federacii po razvitiyu grazhdanskogo obshestva i pravam cheloveka Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2014 Karaganov Sergej Aleksandrovich D I N Institut Evropy RAN Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 12 bereznya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Karaganov Sergij Petrovich