Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Євге́нович (Євдокимович) Капка́н (Капка́н-Капка́нов) (6 квітня 1883 — після 1919) — командир 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького, інспектор піхоти Дієвої армії УНР.
| Юрій Капкан | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник Підполковник | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 6 квітня 1883 Подільська губернія, Російська імперія | |||||
| Смерть | невідомо | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  УНР | |||||
| Рід військ | резерв старшин Дієвої армії УНР | |||||
| Командування | ||||||
| 1-й український полк імені Богдана Хмельницького інспектор піхоти Дієвої армії УНР | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Життєпис
Служба в російській армії
Походив з селян Подільської губернії. Закінчив 2-класне Гайсинське міське училище, Чугуївське піхотне юнкерське училище (24 березня 1906), вийшов підпоручиком до 311-го піхотного Челябінського полку. Згодом був переведений до 231-го піхотного Котельничеського резервого батальйону (Вятка), який 19 липня 1910 р. був влитий до 193-го піхотного Свіяжського полку (Вятка). 30 липня 1911 р. закінчив Головну гімназично-фехтувальну школу. З 25 листопада 1913 р. — штабс-капітан. З 1 грудня 1913 р — начальник кулеметної команди полку, на чолі якої вирушив на Першу світову війну. Протягом війни одержав шість поранень (перше з них — через кілька днів після прибуття на фронт), однак всі вони викликали певні підозри, оскільки зачіпали лише м'які тканини і були цілком безпечні для життя. 29 серпня 1915 р дістав контузію і був відправлений на лікування до Вятки. 30 жовтня 1915 р. був відрахований зі всіх муштрових посад у полку й отримав від офіцерського зібрання рішення, яке забороняло йому повертатися до полку. Подальша служба Ю. Капкана у війську достеменно невідома, оскільки існує два його послужних списки. Згідно з першим (п/с 1-616) він дезертував з армії і з'явився лише після Лютневої революції: 14 квітня 1917 р. він був зарахований до списків 471-го піхотного Козельковського полку. Згідно з другим списком (п/с 128—238, складеним при призначенні Ю. Капкана командиром 1-го Українського полку) він перебував на службі у тилу: з 10 березня 1916 р. — молодший офіцер Кулеметного запасного полку, з 16 квітня 1916 р. — капітан, з 8 січня 1917 р. — підполковник, з 31 січня 1917 р. — командир 4-го батальйону 4-го кулеметного запасного полку (Саратов).
Служба в українській армії
У квітні 1917 р. очолював українську громаду Саратовської залоги, від якої був делегатом на І Всеукраїнському військовому з'їзді. 18 травня 1917 р. був обраний до складу його президії, ще за два дні став членом Українського Генерального Військового Комітету. З 20 травня 1917 р. — командир 1-го Українського козачого полку ім. Б. Хмельницького. Однак, коли полк вирушив на фронт, несподівано відбув у відпустку.
На III Всеукраїнському військовому з'їзді був обраний командиром полку Захисту Революції, сформованого з учасників з'їзду, однак знову зник. За версією самого Ю. Капкана поїхав на фронт, щоб привести в Київ Богданівський полк, однак достеменно відомо, що полк ім. Б. Хмельницького повернувся в Київ з ініціативи та під командою старшин полку.
У листопаді 1917 р. — начальник 1-ї Сердюцької дивізії. З 20 грудня 1917 р. — на посадах «командувача всіма Українськими військами для оборони України від наступу Армії Ради Народних Комісарів». З 12 лютого 1918 р. був звільнений у відпустку на чотири місяці.
У березні 1918 р. видав під своїм прізвищем «Статут стройової служби», який в українській армії отримав назву Капканівського статуту. В дійсності не мав до упорядкування Статуту жодного відношення — він був розроблений комісією старшин 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького без участі Капкана.
З серпня 1918 р. — командир 1-го Залізничного полку Армії Української Держави. З грудня 1918 р. — інспектор Залізнично-Технічних військ Дієвої армії УНР.
З червня 1919 р. — інспектор піхоти Дієвої армії УНР.
Станом на 21 листопада 1919 р. — начальник резерву старшин Дієвої армії УНР у м. Кузьмин (Поділля). Подальша доля невідома.
Джерела та література
- Т. С. Осташко. Капкан Юрій (Георгій) Євгенович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 95. — .
- М. Р. Литвин, К. Є. Науменко. Капкан Юрій Євгенович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 128—238. — п/с 1-616;
- ЦДАВОУ. — Ф. 1076. — Оп. 1. — Спр. 1-а. — С. 25;
- Пузицький А. Боротьба за доступи до Київа//За Державність. — Варшава. — 1937. — № 7. — С. 18; Визвольні змагання очима контррозвідника (документальна спадщина Миколи Чеботаріва). — Київ. — 2003; Капустянський М. Похід українських армій на Київ — Одесу в 1919 році; Маланюк Є.
- Уривки зі погадів. — Київ. — 2004. — С. 434.
- Галаган М. З моїх споминів. — Київ. — 2005 р.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20070701185114/http://vijsko.milua.org/k2.htm Архівовано 1 липня 2007 у Wayback Machine.] Українське військо у ХХ-ХХІ сторіччі]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Yevge novich Yevdokimovich Kapka n Kapka n Kapka nov 6 kvitnya 1883 pislya 1919 komandir 1 go ukrayinskogo polku imeni Bogdana Hmelnickogo inspektor pihoti Diyevoyi armiyi UNR Yurij Kapkan Pidpolkovnik PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya6 kvitnya 1883 1883 04 06 Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmertnevidomoVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskrezerv starshin Diyevoyi armiyi UNRKomanduvannya1 j ukrayinskij polk imeni Bogdana Hmelnickogo inspektor pihoti Diyevoyi armiyi UNRNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaZhittyepisSluzhba v rosijskij armiyi Pohodiv z selyan Podilskoyi guberniyi Zakinchiv 2 klasne Gajsinske miske uchilishe Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe 24 bereznya 1906 vijshov pidporuchikom do 311 go pihotnogo Chelyabinskogo polku Zgodom buv perevedenij do 231 go pihotnogo Kotelnicheskogo rezervogo bataljonu Vyatka yakij 19 lipnya 1910 r buv vlitij do 193 go pihotnogo Sviyazhskogo polku Vyatka 30 lipnya 1911 r zakinchiv Golovnu gimnazichno fehtuvalnu shkolu Z 25 listopada 1913 r shtabs kapitan Z 1 grudnya 1913 r nachalnik kulemetnoyi komandi polku na choli yakoyi virushiv na Pershu svitovu vijnu Protyagom vijni oderzhav shist poranen pershe z nih cherez kilka dniv pislya pributtya na front odnak vsi voni viklikali pevni pidozri oskilki zachipali lishe m yaki tkanini i buli cilkom bezpechni dlya zhittya 29 serpnya 1915 r distav kontuziyu i buv vidpravlenij na likuvannya do Vyatki 30 zhovtnya 1915 r buv vidrahovanij zi vsih mushtrovih posad u polku j otrimav vid oficerskogo zibrannya rishennya yake zaboronyalo jomu povertatisya do polku Podalsha sluzhba Yu Kapkana u vijsku dostemenno nevidoma oskilki isnuye dva jogo posluzhnih spiski Zgidno z pershim p s 1 616 vin dezertuvav z armiyi i z yavivsya lishe pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 14 kvitnya 1917 r vin buv zarahovanij do spiskiv 471 go pihotnogo Kozelkovskogo polku Zgidno z drugim spiskom p s 128 238 skladenim pri priznachenni Yu Kapkana komandirom 1 go Ukrayinskogo polku vin perebuvav na sluzhbi u tilu z 10 bereznya 1916 r molodshij oficer Kulemetnogo zapasnogo polku z 16 kvitnya 1916 r kapitan z 8 sichnya 1917 r pidpolkovnik z 31 sichnya 1917 r komandir 4 go bataljonu 4 go kulemetnogo zapasnogo polku Saratov Sluzhba v ukrayinskij armiyi U kvitni 1917 r ocholyuvav ukrayinsku gromadu Saratovskoyi zalogi vid yakoyi buv delegatom na I Vseukrayinskomu vijskovomu z yizdi 18 travnya 1917 r buv obranij do skladu jogo prezidiyi she za dva dni stav chlenom Ukrayinskogo Generalnogo Vijskovogo Komitetu Z 20 travnya 1917 r komandir 1 go Ukrayinskogo kozachogo polku im B Hmelnickogo Odnak koli polk virushiv na front nespodivano vidbuv u vidpustku Na III Vseukrayinskomu vijskovomu z yizdi buv obranij komandirom polku Zahistu Revolyuciyi sformovanogo z uchasnikiv z yizdu odnak znovu znik Za versiyeyu samogo Yu Kapkana poyihav na front shob privesti v Kiyiv Bogdanivskij polk odnak dostemenno vidomo sho polk im B Hmelnickogo povernuvsya v Kiyiv z iniciativi ta pid komandoyu starshin polku U listopadi 1917 r nachalnik 1 yi Serdyuckoyi diviziyi Z 20 grudnya 1917 r na posadah komanduvacha vsima Ukrayinskimi vijskami dlya oboroni Ukrayini vid nastupu Armiyi Radi Narodnih Komisariv Z 12 lyutogo 1918 r buv zvilnenij u vidpustku na chotiri misyaci U berezni 1918 r vidav pid svoyim prizvishem Statut strojovoyi sluzhbi yakij v ukrayinskij armiyi otrimav nazvu Kapkanivskogo statutu V dijsnosti ne mav do uporyadkuvannya Statutu zhodnogo vidnoshennya vin buv rozroblenij komisiyeyu starshin 1 go Ukrayinskogo kozackogo polku im B Hmelnickogo bez uchasti Kapkana Z serpnya 1918 r komandir 1 go Zaliznichnogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z grudnya 1918 r inspektor Zaliznichno Tehnichnih vijsk Diyevoyi armiyi UNR Z chervnya 1919 r inspektor pihoti Diyevoyi armiyi UNR Stanom na 21 listopada 1919 r nachalnik rezervu starshin Diyevoyi armiyi UNR u m Kuzmin Podillya Podalsha dolya nevidoma Dzherela ta literaturaT S Ostashko Kapkan Yurij Georgij Yevgenovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 95 ISBN 978 966 00 0692 8 M R Litvin K Ye Naumenko Kapkan Yurij Yevgenovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 RGVIA F 409 Op 1 p s 128 238 p s 1 616 CDAVOU F 1076 Op 1 Spr 1 a S 25 Puzickij A Borotba za dostupi do Kiyiva Za Derzhavnist Varshava 1937 7 S 18 Vizvolni zmagannya ochima kontrrozvidnika dokumentalna spadshina Mikoli Chebotariva Kiyiv 2003 Kapustyanskij M Pohid ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu v 1919 roci Malanyuk Ye Urivki zi pogadiv Kiyiv 2004 S 434 Galagan M Z moyih spominiv Kiyiv 2005 r Posilannya https web archive org web 20070701185114 http vijsko milua org k2 htm Arhivovano1 lipnya 2007 u Wayback Machine Ukrayinske vijsko u HH HHI storichchi