Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каоліни Вінницької області
Каолін — біла глиниста порода] складена мінералом каолінітом. Розрізняють первинні каоліни, які залягають безпосередньо на місці їх утворення і вторинні — перевідкладені водними потоками.
Первинні каоліни, крім власне мінералу каолініту, в значній кількості (від 30 до 60 %) містять інші мінерали материнських порід, переважно кварц.
Вторинні каоліни — це збагачені природним способом в процесі промивання первинні каоліни. Вони складені майже одним каолінітом, більш тонкодисперсним проте, на відміну від первинних, для них часто характерно більш високий вміст шкідливих компонентів, зокрема заліза, низькі показники білизни. Вторинні каоліни з домішками інших глинистих мінералів називаються вогнетривкими глинами.
Первинні каоліни після збагачення використовують переважно як наповнювачі при виробництві паперу, гуми, пластмас, іншої продукції, в меншій мірі — в керамічної промисловості. Вторинні каоліни використовують без збагачення для виготовлення вогнетривких матеріалів, різноманітної кераміки, фаянсу і порцеляни.
Первинні каоліни
У північній частині області розташований, так званий, Глуховецький — Турбівський каоліновий район, в межах якого знаходяться: Великогадомське, Глухівське, Жежелівське, Турбівське, Чубинське, Гуринське, Туча-Миколаївське та інші родовища, в яких зосереджено близько половини розвіданих запасів первинних каолінів України.
Державним балансом запасів корисних копалин на території області враховано 4 родовища: Глухівське, Турбівське, Жежелівське і Великогадомське.
Попередньо оцінені запаси каолінів Чубинського (770 млн тонн), Гуринського (180 млн тонн) і Туча-Миколаївського родовищ. Вони займають значні площі і детально не вивчені. Якість сировини і умови його залягання в різних місцях різні.
У Тиврівському районі попередньо розвідане родовище каолінів із запасами близько 2 млн тонн. Каолін відрізняються досить високою білизною і хорошими керамічними властивостями. Умови видобутку сприятливі.
У Козятинському, Калинівському, Липовецькому Іллінецькому, Оратівському, Вінницькому, Тиврівському, Немирівському, Гайсинському, Бершадському та деяких інших районах вивчені прояви первинних каолінів (переважно по одній або декількох свердловинах або кустарних кар'єрах).
розробляється з 1901 року. У 70-ті та на початку 80-х років на родовищі щорічно видобувалося до 1050—1200 тис. тонн каоліну — сирцю, з якого вироблялося 450—600 тис. тонн збагаченого каоліну, а також близько 200 тис. тонн збагаченого кварцового піску. Глуховецький і Просянівський (Дніпропетровська область) гірничо-збагачувальні комбінати забезпечували потреби в збагаченому каоліні більшості підприємств паперової та фарфоро-фаянсової промисловості. Частина продукції експортувалася в країни Європи. Збагачений Глуховецький каолін використовувався в основному в паперовій (81 %), керамічній (10 %), і парфумерній (7 %) промисловості.
Глуховецький комбінат випускає каолін мокрого збагачення марок КН-74, КН-77, КН-80 і КС-1 і сухого збагачення — П-2 (білизна 77 %), хоча 55 % сировини дозволяє виготовляти концентрати марок КН-80 — і КН-84 , а понад 35 % — марок КН-82 і КН-84. Однак виробництво більш високих марок вимагає використання більш сучасних технологій і оснащення. У зв'язку з виробничими проблемами і втратою ринків збуту продуктивність Глуховецького комбінату знизилася до 100 тис.тонн і менше збагаченого каоліну в рік.
Турбівський каоліновий завод, який випускав концентрат ще більш низької якості, останні роки не працює.
Унікальне за запасами і якістю каоліну Великогадомське родовище каолінів розташоване на території Козятинського району Вінницької області і Бердичівського району Житомирської області.
Висока білизна і дисперсність каолінового концентрату з родовищ Вінниччини визначають основні напрямки його використання: для наповнення і покриття вищих сортів паперу, а так само білої і кольорової гуми. Встановлено його придатність для виробництва радіотехнічних виробів, ультрамарину, електротехнічного силуміну, недротяних резисторів. У зв'язку з низькою механічною міцністю, у виробах електрокераміки каолін може використовуватися, в основному, як добавка (20—50 %) до більш міцного, наприклад, просяновського каоліну.
Комплекс досліджень, виконаних французькими, українськими лабораторіями і Гренобльським паперовим центром з метою визначення білизни, абразивності, реології, кристалографії, гранулометричного розподілу часток каоліну підтвердив, що концентрати з первинного каоліну Великогадомського родовища не поступаються кращим всесвітньо відомим маркам каолінів для паперу, що виробляється компаніями «Інгліш Чайна Клейзи» (ІЧК), Англія і «Джорджія Каолін» (ДК), США.
Вторинні каоліни
Розвідані запаси вторинних каолінів на території Вінницької області вкрай обмежені. Родовища вторинних каолінів та близьких до них за складом вогнетривких глин інтенсивно експлуатуються в Донецькій, Запорізькій, Черкаській, Кіровоградській областях. Розробляються пласти потужністю близько 3—5 м. На глибинах до 30 м. Якісна сировина користується значним попитом і без переробки реалізується за цінами $ 30—50 за тонну.
На Вінниччині відомі поклади вторинних каолінів поблизу сіл Миколаївки, Туча, Черепашинець, Красненького, Вороновиі, м. Калиновки та інших. Однак вони мало вивчені.
Не вивченим і майже невідомим донині залишається родовище вторинних каолінів розташоване між селами Паланка і Вапнярка Томашпільського району. Каолін добувалися тут з давніх часів і до 80-х років ХХ століття. Саме з цими родовищами пов'язана назва села «Вапнярка». Вторинний каолін, який використовувався тут для побілки, і досі називають «вапно».
Каолін в околицях Вапнярки і Паланки видобувався на ділянці довжиною близько 5 км підземним способом на глибині 15-35 м. Ще в 60-і роки місцевим колгоспом тут видобувалося до 9 тонн каоліну на день.
У 20-30-х роках ХХ ст. діючі шахти було обстежено, а родовище описано під назвою «Паланківське». При цьому охарактеризовані п'ять відмінностей каолінів серед яких: «сніжно-білий пухкий» і «синювато-білий щільний». Потужність каолінів в окремих шахтах перевищувала 20 м. Глибина залягання — від безпосередніх виходів на поверхню до 15 м. Запаси на одній з дільниць 196 тис. тонн.
На окремих ділянках є реальна можливість добувати вторинні каоліни при глибині залягання від 3 до 15 м. І потужності продуктивного пласта близько 10 м. При цьому ресурси каоліну на одній з ділянок оцінюють в кілька мільйонів тонн.
Серед інших відомих проявів заслуговують на увагу поклади вторинних каолінів поблизу смт Вороновиці, де каоліни залягають на значній площі на глибині 2-10 м. При потужності пласта 5—6 м; у м. Калинівка, де вони виявлені на глибині 2—3 м при потужності близько 13 м; у с. Черепашинець — на глибині 7—13 м при потужності 6—9 м.
Див. також
Джерела
- Месторождения полезных ископаемых Винницкой области. [ 14 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaolini Vinnickoyi oblasti Kaolin bila glinista poroda skladena mineralom kaolinitom Rozriznyayut pervinni kaolini yaki zalyagayut bezposeredno na misci yih utvorennya i vtorinni perevidkladeni vodnimi potokami Pervinni kaolini krim vlasne mineralu kaolinitu v znachnij kilkosti vid 30 do 60 mistyat inshi minerali materinskih porid perevazhno kvarc Vtorinni kaolini ce zbagacheni prirodnim sposobom v procesi promivannya pervinni kaolini Voni skladeni majzhe odnim kaolinitom bilsh tonkodispersnim prote na vidminu vid pervinnih dlya nih chasto harakterno bilsh visokij vmist shkidlivih komponentiv zokrema zaliza nizki pokazniki bilizni Vtorinni kaolini z domishkami inshih glinistih mineraliv nazivayutsya vognetrivkimi glinami Pervinni kaolini pislya zbagachennya vikoristovuyut perevazhno yak napovnyuvachi pri virobnictvi paperu gumi plastmas inshoyi produkciyi v menshij miri v keramichnoyi promislovosti Vtorinni kaolini vikoristovuyut bez zbagachennya dlya vigotovlennya vognetrivkih materialiv riznomanitnoyi keramiki fayansu i porcelyani Pervinni kaolini U pivnichnij chastini oblasti roztashovanij tak zvanij Gluhoveckij Turbivskij kaolinovij rajon v mezhah yakogo znahodyatsya Velikogadomske Gluhivske Zhezhelivske Turbivske Chubinske Gurinske Tucha Mikolayivske ta inshi rodovisha v yakih zoseredzheno blizko polovini rozvidanih zapasiv pervinnih kaoliniv Ukrayini Derzhavnim balansom zapasiv korisnih kopalin na teritoriyi oblasti vrahovano 4 rodovisha Gluhivske Turbivske Zhezhelivske i Velikogadomske Poperedno ocineni zapasi kaoliniv Chubinskogo 770 mln tonn Gurinskogo 180 mln tonn i Tucha Mikolayivskogo rodovish Voni zajmayut znachni ploshi i detalno ne vivcheni Yakist sirovini i umovi jogo zalyagannya v riznih miscyah rizni U Tivrivskomu rajoni poperedno rozvidane rodovishe kaoliniv iz zapasami blizko 2 mln tonn Kaolin vidriznyayutsya dosit visokoyu biliznoyu i horoshimi keramichnimi vlastivostyami Umovi vidobutku spriyatlivi U Kozyatinskomu Kalinivskomu Lipoveckomu Illineckomu Orativskomu Vinnickomu Tivrivskomu Nemirivskomu Gajsinskomu Bershadskomu ta deyakih inshih rajonah vivcheni proyavi pervinnih kaoliniv perevazhno po odnij abo dekilkoh sverdlovinah abo kustarnih kar yerah rozroblyayetsya z 1901 roku U 70 ti ta na pochatku 80 h rokiv na rodovishi shorichno vidobuvalosya do 1050 1200 tis tonn kaolinu sircyu z yakogo viroblyalosya 450 600 tis tonn zbagachenogo kaolinu a takozh blizko 200 tis tonn zbagachenogo kvarcovogo pisku Gluhoveckij i Prosyanivskij Dnipropetrovska oblast girnicho zbagachuvalni kombinati zabezpechuvali potrebi v zbagachenomu kaolini bilshosti pidpriyemstv paperovoyi ta farforo fayansovoyi promislovosti Chastina produkciyi eksportuvalasya v krayini Yevropi Zbagachenij Gluhoveckij kaolin vikoristovuvavsya v osnovnomu v paperovij 81 keramichnij 10 i parfumernij 7 promislovosti Gluhoveckij kombinat vipuskaye kaolin mokrogo zbagachennya marok KN 74 KN 77 KN 80 i KS 1 i suhogo zbagachennya P 2 bilizna 77 hocha 55 sirovini dozvolyaye vigotovlyati koncentrati marok KN 80 i KN 84 a ponad 35 marok KN 82 i KN 84 Odnak virobnictvo bilsh visokih marok vimagaye vikoristannya bilsh suchasnih tehnologij i osnashennya U zv yazku z virobnichimi problemami i vtratoyu rinkiv zbutu produktivnist Gluhoveckogo kombinatu znizilasya do 100 tis tonn i menshe zbagachenogo kaolinu v rik Turbivskij kaolinovij zavod yakij vipuskav koncentrat she bilsh nizkoyi yakosti ostanni roki ne pracyuye Unikalne za zapasami i yakistyu kaolinu Velikogadomske rodovishe kaoliniv roztashovane na teritoriyi Kozyatinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti i Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Visoka bilizna i dispersnist kaolinovogo koncentratu z rodovish Vinnichchini viznachayut osnovni napryamki jogo vikoristannya dlya napovnennya i pokrittya vishih sortiv paperu a tak samo biloyi i kolorovoyi gumi Vstanovleno jogo pridatnist dlya virobnictva radiotehnichnih virobiv ultramarinu elektrotehnichnogo siluminu nedrotyanih rezistoriv U zv yazku z nizkoyu mehanichnoyu micnistyu u virobah elektrokeramiki kaolin mozhe vikoristovuvatisya v osnovnomu yak dobavka 20 50 do bilsh micnogo napriklad prosyanovskogo kaolinu Kompleks doslidzhen vikonanih francuzkimi ukrayinskimi laboratoriyami i Grenoblskim paperovim centrom z metoyu viznachennya bilizni abrazivnosti reologiyi kristalografiyi granulometrichnogo rozpodilu chastok kaolinu pidtverdiv sho koncentrati z pervinnogo kaolinu Velikogadomskogo rodovisha ne postupayutsya krashim vsesvitno vidomim markam kaoliniv dlya paperu sho viroblyayetsya kompaniyami Inglish Chajna Klejzi IChK Angliya i Dzhordzhiya Kaolin DK SShA Vtorinni kaolini Rozvidani zapasi vtorinnih kaoliniv na teritoriyi Vinnickoyi oblasti vkraj obmezheni Rodovisha vtorinnih kaoliniv ta blizkih do nih za skladom vognetrivkih glin intensivno ekspluatuyutsya v Doneckij Zaporizkij Cherkaskij Kirovogradskij oblastyah Rozroblyayutsya plasti potuzhnistyu blizko 3 5 m Na glibinah do 30 m Yakisna sirovina koristuyetsya znachnim popitom i bez pererobki realizuyetsya za cinami 30 50 za tonnu Na Vinnichchini vidomi pokladi vtorinnih kaoliniv poblizu sil Mikolayivki Tucha Cherepashinec Krasnenkogo Voronovii m Kalinovki ta inshih Odnak voni malo vivcheni Ne vivchenim i majzhe nevidomim donini zalishayetsya rodovishe vtorinnih kaoliniv roztashovane mizh selami Palanka i Vapnyarka Tomashpilskogo rajonu Kaolin dobuvalisya tut z davnih chasiv i do 80 h rokiv HH stolittya Same z cimi rodovishami pov yazana nazva sela Vapnyarka Vtorinnij kaolin yakij vikoristovuvavsya tut dlya pobilki i dosi nazivayut vapno Kaolin v okolicyah Vapnyarki i Palanki vidobuvavsya na dilyanci dovzhinoyu blizko 5 km pidzemnim sposobom na glibini 15 35 m She v 60 i roki miscevim kolgospom tut vidobuvalosya do 9 tonn kaolinu na den U 20 30 h rokah HH st diyuchi shahti bulo obstezheno a rodovishe opisano pid nazvoyu Palankivske Pri comu oharakterizovani p yat vidminnostej kaoliniv sered yakih snizhno bilij puhkij i sinyuvato bilij shilnij Potuzhnist kaoliniv v okremih shahtah perevishuvala 20 m Glibina zalyagannya vid bezposerednih vihodiv na poverhnyu do 15 m Zapasi na odnij z dilnic 196 tis tonn Na okremih dilyankah ye realna mozhlivist dobuvati vtorinni kaolini pri glibini zalyagannya vid 3 do 15 m I potuzhnosti produktivnogo plasta blizko 10 m Pri comu resursi kaolinu na odnij z dilyanok ocinyuyut v kilka miljoniv tonn Sered inshih vidomih proyaviv zaslugovuyut na uvagu pokladi vtorinnih kaoliniv poblizu smt Voronovici de kaolini zalyagayut na znachnij ploshi na glibini 2 10 m Pri potuzhnosti plasta 5 6 m u m Kalinivka de voni viyavleni na glibini 2 3 m pri potuzhnosti blizko 13 m u s Cherepashinec na glibini 7 13 m pri potuzhnosti 6 9 m Div takozhKorisni kopalini Vinnickoyi oblastiDzherelaMestorozhdeniya poleznyh iskopaemyh Vinnickoj oblasti 14 travnya 2017 u Wayback Machine Palamarchuk M M Gorlenko I O Yasnyuk T Ye Geografiya mineralnih resursiv Ukrayinskoyi RSR K Rad shkola 1985 135 s