Канюка Олександр Кузьмович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 12 листопада 1910 Гужівка, Чернігівська область, Україна | |||
Помер | 26 лютого 2000 (89 років) Міннеаполіс, США | |||
Громадянство | Російська імперія→ УНР→ УРСР → Третій Рейх → ФРН → США | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | художник | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1946 — 1988 | |||
| ||||
Канюка Олександр Кузьмович (нар. 12 листопада 1910, Гужівка, нині село Ічнянського району Чернігівської області — 26 лютого 2000, Міннеаполіс, США) — український графік, живописець та письменник.
Життєпис
Як згадує Олександр про дитинство, життя в українському селі здавалось ідилією. У Гужівці він брав участь у сільському театрі, співав у місцевому хорі, мав багато друзів, міцно тримався українського обрядового календарного кола, типового для сільської громади. То були часи "українізації", Олександр навіть став одним з перших читачів українського "Зернятка". Середню школу закінчував у містечку Ічня (14 км від Гужівки). Бідний хлопчик якийсь час не мав що взути на ноги, щоб справно ходити до школи. Коли ж батько зміг придбати синові шкіряні черевики, Олександр шанував і доглядав за ними настільки добре, що вони слугували йому аж до закінчення "семирічки". Опісля хлопець продовжив навчання у медичній школі в Ніжині.
Юність Олександра припала на страшні роки для України - роки "орадянщення", коли знищувалось усе національне, релігійне, духовне, хоч трохи заможне чи освічене. Українське село ретельно вимордовувалось руками комсомолу та комнезаму, селян системно перетворювали на найбіднішу та найзнедоленішу верству населення. Процеси "розкуркулювання", депортацій, арештів, повалення церков, щоб селяни не могли ніде знайти духовного опертя, породжували бажання тікати від усього цього. Олександр не міг погасити свій внутрішній біль, тож разом з товаришем покидає Ніжин і їде у пошуках роботи світ за очі. Після поневірянь знаходить роботу лісоруба під Жмеринкою, та у 1930 році О.Канюку арештовують як польського шпигуна. Як результат - три роки катівень Гулагу, сім в'язниць. І все це прибране у красиві гасла в газетах та солодкі обіцянки щастя для "своїх", вибраних системою для того "ілюзорного" щастя. Тіло, очі, чутливе серце повсюдно зіштовхувались з голодом, брудом, людськими трагедіями. Про ці злочини проти людини та людства пізніше художник створить кілька документальних полотен, серед яких "На Сибір". Олександер та січовий стрілець Ковальчук, з яким він потоваришував у Гулагу, вирішують тікати. Переодягнувшись у працівників табору, маючи на руках фальшиві документи, запас їжі, одного дня вони покидають зону. Їм навіть щастить - люди, до яких вони звертаються, приходять на допомогу, підтримуючи харчами, надають житло, проте одного разу Канюка знову прокидається у таборі, де має можливість залікувати численні рани. Дивом для нього самого стає те, що за втечу він не отримує жодного покарання. У грудні 1932 року Олександр звільняється з табору в Біломорі з правом вибирати місто для життя 3 роки під наглядом. Він вирішує жити в Сталінграді, по дорозі до Сталінграда потрапляє у Ленінград, де відвідує музеї, включно з виставкою "Бандити" з великими фотографіями Петлюри, Винниченка, Тютюнника і Махна. Його робота у Сталінграді була пов'язана з фармакологією. Однак у нього виникають проблеми з документами, які змушують покинути Сталінград. За порадою знайомого чоловік оселяється в Артемівську, що на захід від Сталінграда. Тут його звинувачують у злочині, якого він не вчинив, - розкраданні ліків. У Радянському Союзі, щоб не опинитись знову у в'язниці, треба було ставати інформатором (усі в'язні знали ці неписані правила). Цього прийняти Олександр тоді не міг, тому просто сідає на потяг і їде до рідного села.
„Та ось підскочив 1933рік" (О.Канюка). Перед чоловіком постає знебарвлена Україна з голодуючими батьками, які за 4 роки, які він їх не бачив, геть помарніли та зістарілись. Йому не залишається нічого іншого, як тікати з Гужівки у пошуках майбутнього. Батько допомагає з "чистими" документами, за якими Олександр має можливість вільно пересуватись по Україні найближчі 8 років. Канюка їде до Полтави, де знову працює у фармації. Тут теж стоїть голод, на вулицях лежать мертві тіла, які не зразу прибираються. Через кілька тижнів Олександр вирушає в Артемівськ на Донеччині. Знову працює з ліками. Артемівськ виявляється значно кращим місцем для життя - добра їжа, добра робота, вечірня школа. Та скоро його забирають у армію, де ставлять в такі умови, що він погожується бути інформатором, проте виконує свої "обов'язки" геть погано. Його направляють на "чорну" роботу - драяти посуд, прибирати нечистоти, тощо. Виснажений, Олександр підхоплює малярію і стає хронічно хворим. У 1935 році його визнають неспроможним для служби в армії і звільняють. Проте на волі Канюка зустрічає старшу за себе жінку, яка на горілці робить трав'яні настої і ними виліковує його від малярії. Він починає працювати у фармації в Києві, паралельно виконуючи художні завдання пана Рабиновича у нелегальному бізнесі. Стає очевидним, що Канюка наділений мистецьким талантом. До того ж, нелегальна праця дала можливість покращити фінансовий стан та відкрила дорогу до навчання у Київському художньо-промисловому училищі (1938-1941). Ці роки принесли художнику і особисте щастя. Саме тут він знайшов свою кохану Женю Божко. Та недовго довелось насолоджуватись життям - у червні 1941 року Друга світова війна докотилась до України. Художник потрапляє у військовий табір на Сумщині, неподалік від Гадяча. Та вже через тиждень опиняється у німецькому полоні. Від голоду та смерті його рятує талант - виконані ним портрети німецьких офіцерів приносять йому повагу та хліб, а дружба з капітаном Гельмутом дає можливість подорожувати вільно по всій тогочасній Німеччині.[1] [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вивчав мистецтво у художній школі (виклдачі: П. Власенко, В. Павленко, М. Рокицький), навчався у Мюнхені АМ (Німеччина, 1946–51; виклачі: В. Гайґер, Є. Преторіус), Міннесотський університет (1952). Репресований, перебував 3 роки у концтаборах. Від 1951 року – у Міннеаполісі.
Автор спогадів «Від Гужівки до Біломорканалу» (1988). Учасник мистецьких виставок від 1960-х років. Персональна – посмертна в Арден-Хіллзі (шт. Міннесота, 2005).
Створював офорти, живописні натюрморти, тематичні картини на теми табірного життя, голодомору, німецької окупації, на релігійні сюжети, розписи у петриківському стилі, мозаїки, кераміку. Ілюстрував українські підручники, книги, журнали. Розробив обкладинку для грамофоновї платівки Міннеаполісівського хору «Дніпро» (1975). Окремі роботи зберігаються в Українському культурно-освітньому центрі в Арден-Хіллзі.
Творчість
Графіка:
- «Генерал Павленко, командир Зимового походу Армії УНР»,
- «Перемога комунізму»,
- «Заповіт Т. Шевченка»,
- «Розкуркулені»,
- «Кінець Другого зимового походу»,
- «Кулеметники»,
- «Отаман»,
- «Розвідка»,
- «Священик»,
- «Смерть хлопчика»,
- «Чоловік у пальто»,
- «В. Бабенко»,
- «Автопортрет»;
Живопис:
- «ГУЛАГ»,
- «Задвірки раю».
Книги
- «Від Гужівки до Біломорканалу» (1988).
Література
- Творча спадщина Олександра Канюки // ОМ. 2005. № 2.
Посилання
- Канюка Олександр Кузьмович - Енциклопедія Сучасної України [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Kanyuka Oleksandr KuzmovichNarodivsya12 listopada 1910 1910 11 12 Guzhivka Chernigivska oblast UkrayinaPomer26 lyutogo 2000 2000 02 26 89 rokiv Minneapolis SShAGromadyanstvoRosijska imperiya UNR URSR Tretij Rejh FRN SShANacionalnistukrayinecDiyalnisthudozhnikMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1946 1988U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kanyuka Kanyuka Oleksandr Kuzmovich nar 12 listopada 1910 Guzhivka nini selo Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 26 lyutogo 2000 Minneapolis SShA ukrayinskij grafik zhivopisec ta pismennik ZhittyepisYak zgaduye Oleksandr pro ditinstvo zhittya v ukrayinskomu seli zdavalos idiliyeyu U Guzhivci vin brav uchast u silskomu teatri spivav u miscevomu hori mav bagato druziv micno trimavsya ukrayinskogo obryadovogo kalendarnogo kola tipovogo dlya silskoyi gromadi To buli chasi ukrayinizaciyi Oleksandr navit stav odnim z pershih chitachiv ukrayinskogo Zernyatka Serednyu shkolu zakinchuvav u mistechku Ichnya 14 km vid Guzhivki Bidnij hlopchik yakijs chas ne mav sho vzuti na nogi shob spravno hoditi do shkoli Koli zh batko zmig pridbati sinovi shkiryani chereviki Oleksandr shanuvav i doglyadav za nimi nastilki dobre sho voni sluguvali jomu azh do zakinchennya semirichki Opislya hlopec prodovzhiv navchannya u medichnij shkoli v Nizhini Yunist Oleksandra pripala na strashni roki dlya Ukrayini roki oradyanshennya koli znishuvalos use nacionalne religijne duhovne hoch trohi zamozhne chi osvichene Ukrayinske selo retelno vimordovuvalos rukami komsomolu ta komnezamu selyan sistemno peretvoryuvali na najbidnishu ta najznedolenishu verstvu naselennya Procesi rozkurkulyuvannya deportacij areshtiv povalennya cerkov shob selyani ne mogli nide znajti duhovnogo opertya porodzhuvali bazhannya tikati vid usogo cogo Oleksandr ne mig pogasiti svij vnutrishnij bil tozh razom z tovarishem pokidaye Nizhin i yide u poshukah roboti svit za ochi Pislya poneviryan znahodit robotu lisoruba pid Zhmerinkoyu ta u 1930 roci O Kanyuku areshtovuyut yak polskogo shpiguna Yak rezultat tri roki kativen Gulagu sim v yaznic I vse ce pribrane u krasivi gasla v gazetah ta solodki obicyanki shastya dlya svoyih vibranih sistemoyu dlya togo ilyuzornogo shastya Tilo ochi chutlive serce povsyudno zishtovhuvalis z golodom brudom lyudskimi tragediyami Pro ci zlochini proti lyudini ta lyudstva piznishe hudozhnik stvorit kilka dokumentalnih poloten sered yakih Na Sibir Oleksander ta sichovij strilec Kovalchuk z yakim vin potovarishuvav u Gulagu virishuyut tikati Pereodyagnuvshis u pracivnikiv taboru mayuchi na rukah falshivi dokumenti zapas yizhi odnogo dnya voni pokidayut zonu Yim navit shastit lyudi do yakih voni zvertayutsya prihodyat na dopomogu pidtrimuyuchi harchami nadayut zhitlo prote odnogo razu Kanyuka znovu prokidayetsya u tabori de maye mozhlivist zalikuvati chislenni rani Divom dlya nogo samogo staye te sho za vtechu vin ne otrimuye zhodnogo pokarannya U grudni 1932 roku Oleksandr zvilnyayetsya z taboru v Bilomori z pravom vibirati misto dlya zhittya 3 roki pid naglyadom Vin virishuye zhiti v Stalingradi po dorozi do Stalingrada potraplyaye u Leningrad de vidviduye muzeyi vklyuchno z vistavkoyu Banditi z velikimi fotografiyami Petlyuri Vinnichenka Tyutyunnika i Mahna Jogo robota u Stalingradi bula pov yazana z farmakologiyeyu Odnak u nogo vinikayut problemi z dokumentami yaki zmushuyut pokinuti Stalingrad Za poradoyu znajomogo cholovik oselyayetsya v Artemivsku sho na zahid vid Stalingrada Tut jogo zvinuvachuyut u zlochini yakogo vin ne vchiniv rozkradanni likiv U Radyanskomu Soyuzi shob ne opinitis znovu u v yaznici treba bulo stavati informatorom usi v yazni znali ci nepisani pravila Cogo prijnyati Oleksandr todi ne mig tomu prosto sidaye na potyag i yide do ridnogo sela Ta os pidskochiv 1933rik O Kanyuka Pered cholovikom postaye znebarvlena Ukrayina z goloduyuchimi batkami yaki za 4 roki yaki vin yih ne bachiv get pomarnili ta zistarilis Jomu ne zalishayetsya nichogo inshogo yak tikati z Guzhivki u poshukah majbutnogo Batko dopomagaye z chistimi dokumentami za yakimi Oleksandr maye mozhlivist vilno peresuvatis po Ukrayini najblizhchi 8 rokiv Kanyuka yide do Poltavi de znovu pracyuye u farmaciyi Tut tezh stoyit golod na vulicyah lezhat mertvi tila yaki ne zrazu pribirayutsya Cherez kilka tizhniv Oleksandr virushaye v Artemivsk na Donechchini Znovu pracyuye z likami Artemivsk viyavlyayetsya znachno krashim miscem dlya zhittya dobra yizha dobra robota vechirnya shkola Ta skoro jogo zabirayut u armiyu de stavlyat v taki umovi sho vin pogozhuyetsya buti informatorom prote vikonuye svoyi obov yazki get pogano Jogo napravlyayut na chornu robotu drayati posud pribirati nechistoti tosho Visnazhenij Oleksandr pidhoplyuye malyariyu i staye hronichno hvorim U 1935 roci jogo viznayut nespromozhnim dlya sluzhbi v armiyi i zvilnyayut Prote na voli Kanyuka zustrichaye starshu za sebe zhinku yaka na gorilci robit trav yani nastoyi i nimi vilikovuye jogo vid malyariyi Vin pochinaye pracyuvati u farmaciyi v Kiyevi paralelno vikonuyuchi hudozhni zavdannya pana Rabinovicha u nelegalnomu biznesi Staye ochevidnim sho Kanyuka nadilenij misteckim talantom Do togo zh nelegalna pracya dala mozhlivist pokrashiti finansovij stan ta vidkrila dorogu do navchannya u Kiyivskomu hudozhno promislovomu uchilishi 1938 1941 Ci roki prinesli hudozhniku i osobiste shastya Same tut vin znajshov svoyu kohanu Zhenyu Bozhko Ta nedovgo dovelos nasolodzhuvatis zhittyam u chervni 1941 roku Druga svitova vijna dokotilas do Ukrayini Hudozhnik potraplyaye u vijskovij tabir na Sumshini nepodalik vid Gadyacha Ta vzhe cherez tizhden opinyayetsya u nimeckomu poloni Vid golodu ta smerti jogo ryatuye talant vikonani nim portreti nimeckih oficeriv prinosyat jomu povagu ta hlib a druzhba z kapitanom Gelmutom daye mozhlivist podorozhuvati vilno po vsij togochasnij Nimechchini 1 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Vivchav mistectvo u hudozhnij shkoli vikldachi P Vlasenko V Pavlenko M Rokickij navchavsya u Myunheni AM Nimechchina 1946 51 viklachi V Gajger Ye Pretorius Minnesotskij universitet 1952 Represovanij perebuvav 3 roki u konctaborah Vid 1951 roku u Minneapolisi Avtor spogadiv Vid Guzhivki do Bilomorkanalu 1988 Uchasnik misteckih vistavok vid 1960 h rokiv Personalna posmertna v Arden Hillzi sht Minnesota 2005 Stvoryuvav oforti zhivopisni natyurmorti tematichni kartini na temi tabirnogo zhittya golodomoru nimeckoyi okupaciyi na religijni syuzheti rozpisi u petrikivskomu stili mozayiki keramiku Ilyustruvav ukrayinski pidruchniki knigi zhurnali Rozrobiv obkladinku dlya gramofonovyi plativki Minneapolisivskogo horu Dnipro 1975 Okremi roboti zberigayutsya v Ukrayinskomu kulturno osvitnomu centri v Arden Hillzi TvorchistGrafika General Pavlenko komandir Zimovogo pohodu Armiyi UNR Peremoga komunizmu Zapovit T Shevchenka Rozkurkuleni Kinec Drugogo zimovogo pohodu Kulemetniki Otaman Rozvidka Svyashenik Smert hlopchika Cholovik u palto V Babenko Avtoportret Zhivopis GULAG Zadvirki rayu Knigi Vid Guzhivki do Bilomorkanalu 1988 LiteraturaTvorcha spadshina Oleksandra Kanyuki OM 2005 2 PosilannyaKanyuka Oleksandr Kuzmovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine