Камінчук Анатолій Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
Анатолій Семенович Камінчук | ||||
Народився | 19 лютого 1939 (85 років) м.Київ | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1956 — до сьогодні | |||
Напрямок | есеїстика, поетика | |||
Жанр | епічні та ліричні твори | |||
Magnum opus | "Котики вербові" | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | Літературна премія імені Лесі Українки ; | |||
|
Камінчук Анатолій Семенович (* 19 лютого 1939, Київ — 1 грудня 2021) — український письменник.
Біографія
Анатолій Камінчук народився 1939 року в Києві в сім'ї службовця.
Коли почалася війна, його батько — Семен Камінчук — пішов на фронт — в 1943 році загинув у боях під Житомиром.
Мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб'янку (Бородянський район Київської області) до свого батька Федора Івановича Петренка, де потім Анатолій закінчив середню школу.
Після служби в армії, закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, працював учителем на Житомирщині.
Писати вірші Анатолій почав ще в школі. Перший вірш надрукував у районній газеті, коли навчався у дев'ятому класі. Він називався «Десятикласнику», 1956 рік.
В 1958 році газета «Київська правда» подала велику добірку віршів поета-початківця з передмовою Платона Воронька.
У 1969 році вийшла перша збірка віршів Анатолія Камінчука «Свічадо», тоді ж він переїхав до Києва.
Працював у журналі «Малятко», у видавництві «Дніпро», завідувачем відділу, заступником головного редактора журналу «Київ».
Друкувався у журналах «Україна», «Дніпро», «Вітчизна» тощо.
Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей.
Вийшли друком його книжки віршів та прози, книжка оповідань, новел, етюдів та образків «Білий сніг кульбаб». Пише також статті, публіцистику, друкується в періодиці.
Окремі вірші поета перекладено російською, молдавською, азербайджанською та польською мовами.
Член Національної Спілки письменників України.
Творчі набутки
Автор книжок:
- «Свічадо» («Молодь», 1969);
- «Кленовий поріг» («Молодь», 1973);
- «Рілля» («Радянський письменник.», 1979);
- «Червона легінь» («Радянський письменник», 1986);
- «Хочу азбуку вивчати» (1991)
- «Червона клечань»;
- «Хліб-сіль»,
- Книжки оповідань та етюдів «Білий сніг кульбаб»
- "Клекіт лелек" (2013)
Збірки віршів для дітей:
- «Ластівки»,
- «Равлик-Павлик»,
- «Дятлик школу відкриває»,
- «Трамвайчик»,
- «Веселе полювання»,
- «Льодохід» («Веселка», 1985);
- «Прапорець» («Веселка», 1986).
- "Книжка для Олі" (2014)
Книги, видані видавництвом «Навчальна книга — Богдан»:
- Бабуся-Зимуся (2007);
- Кольорова книжечка (2007);
- Рідний край (2007);
- Зелені їжаки. (2007);
- Завірюха (2007);
- Малювальниця (2008);
- В гостях у білочки (2010);
- Кіт пита у кота (2010).
Цитати
«Пригадую себе маленьким: надворі хуга, заметіль, зима. На вікнах «білі лисиці» — це Морозенко розмалював шибки. А в хаті холодно, а за вікном — світу білого не видко— завіяло, намело аж під стріху. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сині дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося це побачене диво перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, а хурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи.Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам’ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята».'
Нагороди
Джерела
- АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК [ 18 січня 2013 у Wayback Machine.]
- НСПУ [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Пізнайко [ 19 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Навчальна книга «Богдан» [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва
- Укрзмі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Твори для дітей Анатолія Камінчука в бібліотеці TOU
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Navchannya Lib Chlen Spilki zhurnalistiv U Chlen KPRS Kaminchuk Anatolij SemenovichAnatolij Semenovich KaminchukNarodivsya 19 lyutogo 1939 1939 02 19 85 rokiv m KiyivGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Mova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1956 do sogodniNapryamok eseyistika poetikaZhanr epichni ta lirichni tvoriMagnum opus Kotiki verbovi Chlenstvo Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodi Literaturna premiya imeni Lesi Ukrayinki Literaturna premiya imeni Natali Zabili Premiya imeni Dmitra Nitchenka Literaturna premiya Blagovist Kaminchuk Anatolij Semenovich 19 lyutogo 1939 Kiyiv 1 grudnya 2021 ukrayinskij pismennik BiografiyaAnatolij Kaminchuk narodivsya 1939 roku v Kiyevi v sim yi sluzhbovcya Koli pochalasya vijna jogo batko Semen Kaminchuk pishov na front v 1943 roci zaginuv u boyah pid Zhitomirom Mati Marina Fedorivna razom iz sinom pereyihala u selo Lub yanku Borodyanskij rajon Kiyivskoyi oblasti do svogo batka Fedora Ivanovicha Petrenka de potim Anatolij zakinchiv serednyu shkolu Pislya sluzhbi v armiyi zakinchiv filologichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka pracyuvav uchitelem na Zhitomirshini Pisati virshi Anatolij pochav she v shkoli Pershij virsh nadrukuvav u rajonnij gazeti koli navchavsya u dev yatomu klasi Vin nazivavsya Desyatiklasniku 1956 rik V 1958 roci gazeta Kiyivska pravda podala veliku dobirku virshiv poeta pochatkivcya z peredmovoyu Platona Voronka U 1969 roci vijshla persha zbirka virshiv Anatoliya Kaminchuka Svichado todi zh vin pereyihav do Kiyeva Pracyuvav u zhurnali Malyatko u vidavnictvi Dnipro zaviduvachem viddilu zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Kiyiv Drukuvavsya u zhurnalah Ukrayina Dnipro Vitchizna tosho Anatolij Kaminchuk vidav bilshe desyati zbirok virshiv dlya ditej Vijshli drukom jogo knizhki virshiv ta prozi knizhka opovidan novel etyudiv ta obrazkiv Bilij snig kulbab Pishe takozh statti publicistiku drukuyetsya v periodici Okremi virshi poeta perekladeno rosijskoyu moldavskoyu azerbajdzhanskoyu ta polskoyu movami Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Tvorchi nabutkiAvtor knizhok Svichado Molod 1969 Klenovij porig Molod 1973 Rillya Radyanskij pismennik 1979 Chervona legin Radyanskij pismennik 1986 Hochu azbuku vivchati 1991 Chervona klechan Hlib sil Knizhki opovidan ta etyudiv Bilij snig kulbab Klekit lelek 2013 Zbirki virshiv dlya ditej Lastivki Ravlik Pavlik Dyatlik shkolu vidkrivaye Tramvajchik Vesele polyuvannya Lodohid Veselka 1985 Praporec Veselka 1986 Knizhka dlya Oli 2014 Knigi vidani vidavnictvom Navchalna kniga Bogdan Babusya Zimusya 2007 Kolorova knizhechka 2007 Ridnij kraj 2007 Zeleni yizhaki 2007 Zaviryuha 2007 Malyuvalnicya 2008 V gostyah u bilochki 2010 Kit pita u kota 2010 Citati Prigaduyu sebe malenkim nadvori huga zametil zima Na viknah bili lisici ce Morozenko rozmalyuvav shibki A v hati holodno a za viknom svitu bilogo ne vidko zaviyalo namelo azh pid strihu Sidzhu bilya vikna j rozglyadayu himerni vizerunki na skli prohukuyu na shibkah prozore vikonechko oj lele yak tam cikavo U puhnastomu ineyi sini dereva na gilkah sniguri sinichki gorobchiki Na parkani na drotah shapki snigu A snig iskristij rozhevij liskuchij Todi she ne bulo ni televizora ni domashnogo kino a buli v mene kolorovi olivci yaki mama podaruvala na den narodzhennya I ya vzyavsya do malyuvannya Hotilosya ce pobachene divo perenesti na papir I zastribali yak zhivi zajchiki ta bilochki povirostali himeri divovizhi a hurdelila snigovicya zagrala u perelivah soncya rajduga veselicya Ne zchuvsya yak i den minuv Povernulasya mama z roboti Pohvalila za malyuvannya A todi meni zabazhalosya she j virshiki do malyunkiv zrobiti Ne pam yatayu yaki voni buli ti virshiki Ta golovne ti ryadochki spodobalisya mami i vona mene znovu pohvalila Mabut same vidtodi ya j pochav rimuvati tobto pisati virshi Otoj radisnij i svyatkovij stan dushi berezhu v sobi koli berusya za pero koli merezhu ryadki koli pishutsya virshi dlya Vas malyata NagorodiLiteraturna premiya imeni Lesi Ukrayinki 2000 Literaturna premiya imeni Natali Zabili Premiya imeni Dmitra Nitchenka Literaturna premiya Blagovist Literaturna premiya Svit pavutinki imeni Viktora BliznecyaDzherelaANATOLIJ KAMINChUK 18 sichnya 2013 u Wayback Machine NSPU 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Biografiya 25 kvitnya 2018 u Wayback Machine Piznajko 19 veresnya 2014 u Wayback Machine Navchalna kniga Bogdan 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Premiya Kabinetu Ministriv Ukrayini imeni Lesi Ukrayinki za literaturno mistecki tvori dlya ditej ta yunactva Ukrzmi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaTvori dlya ditej Anatoliya Kaminchuka v biblioteci TOU