Камілло Руджера

Камілло Луїджі Марія Руджера (італ. Camillo Luigi Maria Ruggera; 27 серпня 1885, Предаццо — 29 січня 1947, Гоф) — австрійський і німецький офіцер італійського походження, генерал зенітних військ люфтваффе, штурмгауптфюрер СА.

Камілло Руджера
італ. Camillo Luigi Maria Ruggera
Руджера під час Першої світової війни.
Народився	27 серпня 1885(1885-08-27) Предаццо, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
Помер	29 січня 1947(1947-01-29) (61 рік) Гоф, Верхня Франконія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина^[1]
Країна	Австрія
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СА
Військове звання	Генерал зенітних військ
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Ювілейний хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Залізний хрест 2-го класу Галліполійська зірка Пам'ятна військова медаль (Австрія) Хрест «За вислугу років» (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

18 серпня 1904 року поступив в 3-й Тірольський єгерський полк австро-угорської армії. Учасник Першої світової війни, служив в 94-ї австро-угорської дивізії, 24 листопада 1914 року важко поранений, після одужання (лютий 1915) служив на штабних посадах. Після закінчення війни вступив на службу до австрійської армії. У 1918-21 року — радник Військового міністерства, в 1922-26 роках — начальник штабу 1-ї, в 1929-31 роках — 3-ї бригади. 28 лютого 1934 року вийшов у відставку. Прихильник приєднання Австрії до Німеччини. Після аншлюсу 15 березня 1938 року прийнятий у вермахт і призначений членом комісії щодо включення австрійських збройних сил в німецьку армію. 1 червня 1938 року переведений в люфтваффе з зарахуванням у штаб 1-го командування групи ВПС (потім 1-го повітряного флоту). 15 травня 1939 року переведений в економічний штаб ОКВ. 30 вересня 1939 року призначений начальником 2-ї авіаційної області. З 20 лютого 1941 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, з 24 липня 1941 року — інспектор військових поповнень в Дюссельдорфі. 30 листопада 1942 року вийшов у відставку.

Звання

• Кадет-виконувач обов'язків офіцера (18 серпня 1904)
• Лейтенант (1 листопада 1905)
• Обер-лейтенант (1 листопада 1911)
• Гауптман (1 січня 1915)
• Майор (1 січня 1920)
• Оберст-лейтенант (1 січня 1921)
• Оберст (26 березня 1928)
• Штурмгауптфюрер СА
• Генерал-майор (1 квітня 1938)
• Генерал-лейтенант (1 листопада 1939)
• Генерал зенітних військ (1 грудня 1940)

Нагороди

• Ювілейний хрест (1908)
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова
  • срібна з мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі.
• Срібна медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) 1-го класу для офіцерів
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою
• Військовий Хрест Карла
• Залізний хрест 2-го класу
• Військова медаль (Османська імперія)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Посилання

• Біографія. [ 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Нагороди.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1028815158 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578