Костянти́н Кузьмович Ками́шний (*2 червня 1929, — †12 квітня 2010) — український художник. Член Житомирської організації Національної спілки художників України, Лауреат премії імені Лесі Українки (2003).
Костянтин Кузьмович Камишний | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 2 червня 1929 | |||
Смерть | 12 квітня 2010 (80 років) | |||
Країна | СРСР → Україна | |||
Жанр | натюрморт, пейзаж, портрет | |||
Діяльність | художник | |||
Діти | Камишний Юрій Костянтинович | |||
Сайт | [[Категорія:Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня | |||
| ||||
Біографічні відомості
Костянтин Камишний народився 2 червня 1929 року, село (затоплене Кам'янським водосховищем), Полтавської області.
Після закінчення семи класів працював у колгоспі, потім у сільраді. У вересні 1941 року пішов добровольцем на фронт, брав участь в оборонних боях під Харковом, потрапив до навчальної танкової бригади, де проходив службу до кінця війни.
По закінченню війни вступив до військового училища, а потім продовжив службу в Радянській Армії у Німеччині, згодом у в Житомирі.
У 1955 році — звільнений у запас. Працював в художніх майстернях гарнізонного Будинку офіцерів.
1968–1978 роки — директор художньо-виробничого комбінату міста Житомира.
У малярстві
Член НСХ України з 1999 року; член Обласної асоціації майстрів народної творчості та ремесел «Берегиня». 10 років очолював .
Пензлю Костянтина Камишного належать натюрморти, пейзажі, портрети знаних людей Житомирщини.
Відзнаки і нагороди
- кавалер орденів Вітчизняної війни та Богдана Хмельницького, майор у відставці
- 1935 р. — грамота за участь в Республіканській виставці за портрет «Катерина»
- грамоти військових частин за активну участь у культурно-шефській праці в тому числі від Міністра оборони Маршала Радянського Союзу Маліновського (1966)
- грамоти за активну творчу діяльність і участь в Республіканських художніх виставках
- грамоти Обласної асоціації майстрів народної творчості та ремесел «Берегиня»
- грамоти Житомирського обласного відділення Українського фонду культури за активну участь в багатьох культурних заходах по естетичному вихованню трудящих області
- лауреат премії Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури (2003).
Джерела
- Україна втратила талановитого художника. Житомирська хвиля. 13 квітня 2010. Процитовано 17 квітня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Журнал Художники України, №25 – 2005. Костянтин Камишний. Київ, 2005. [ 31 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kamishnij Kostyanti n Kuzmovich Kami shnij 2 chervnya 1929 12 kvitnya 2010 ukrayinskij hudozhnik Chlen Zhitomirskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Laureat premiyi imeni Lesi Ukrayinki 2003 Kostyantin Kuzmovich Kamishnij Premiyi Narodzhennya2 chervnya 1929 1929 06 02 Smert12 kvitnya 2010 2010 04 12 80 rokiv Krayina SRSR UkrayinaZhanrnatyurmort pejzazh portretDiyalnisthudozhnikDitiKamishnij Yurij KostyantinovichSajt Kategoriya Kavaleri ordena Vitchiznyanoyi vijni I stupenyaBiografichni vidomostiKostyantin Kamishnij narodivsya 2 chervnya 1929 roku selo zatoplene Kam yanskim vodoshovishem Poltavskoyi oblasti Pislya zakinchennya semi klasiv pracyuvav u kolgospi potim u silradi U veresni 1941 roku pishov dobrovolcem na front brav uchast v oboronnih boyah pid Harkovom potrapiv do navchalnoyi tankovoyi brigadi de prohodiv sluzhbu do kincya vijni Po zakinchennyu vijni vstupiv do vijskovogo uchilisha a potim prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij Armiyi u Nimechchini zgodom u v Zhitomiri U 1955 roci zvilnenij u zapas Pracyuvav v hudozhnih majsternyah garnizonnogo Budinku oficeriv 1968 1978 roki direktor hudozhno virobnichogo kombinatu mista Zhitomira U malyarstviAvtoportret polotno oliya 1995 Chlen NSH Ukrayini z 1999 roku chlen Oblasnoyi asociaciyi majstriv narodnoyi tvorchosti ta remesel Bereginya 10 rokiv ocholyuvav Penzlyu Kostyantina Kamishnogo nalezhat natyurmorti pejzazhi portreti znanih lyudej Zhitomirshini Vidznaki i nagorodikavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni ta Bogdana Hmelnickogo major u vidstavci 1935 r gramota za uchast v Respublikanskij vistavci za portret Katerina gramoti vijskovih chastin za aktivnu uchast u kulturno shefskij praci v tomu chisli vid Ministra oboroni Marshala Radyanskogo Soyuzu Malinovskogo 1966 gramoti za aktivnu tvorchu diyalnist i uchast v Respublikanskih hudozhnih vistavkah gramoti Oblasnoyi asociaciyi majstriv narodnoyi tvorchosti ta remesel Bereginya gramoti Zhitomirskogo oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi za aktivnu uchast v bagatoh kulturnih zahodah po estetichnomu vihovannyu trudyashih oblasti laureat premiyi Lesi Ukrayinki Zhitomirskogo oblasnogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi 2003 DzherelaUkrayina vtratila talanovitogo hudozhnika Zhitomirska hvilya 13 kvitnya 2010 Procitovano 17 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zhurnal Hudozhniki Ukrayini 25 2005 Kostyantin Kamishnij Kiyiv 2005 31 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij