Кам яні вка село у Гладковицькій сільській громаді Коростенського району Житомирської області України село Кам янівка Кр

Кам'яні́вка — село у Гладковицькій сільській громаді Коростенського району Житомирської області України.

село Кам'янівка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Гладковицька сільська громада
Основні дані
Засноване	1870
Населення	83
Площа	1,375 км²
Густота населення	60,36 осіб/км²
Поштовий індекс	11114
Телефонний код	+380 4148
Географічні дані
Географічні координати	51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д. / 51.40806; 28.92194Координати: 51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д. / 51.40806; 28.92194
Середня висота над рівнем моря	158 м


Місцева влада
Адреса ради	11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, смт Першотравневе, вул. Калинова, 9
Карта
Кам'янівка
Кам'янівка
Мапа

Колишні назви — Кам'яний Товкач, Кам'яно-Товкачі, Товкачівська Кам'янка.

Географія

Відстань від районного центру — міста Овруча — близько 12 км на північний схід. Центром територіальної громади є селище Першотравневе, що утворилося в 40-х роках минулого сторіччя на місці Немерицького (Невмержицького) хутора як робітниче селище кварцитового кар'єру, розробка якого започаткована в 1936 році. Згодом до селища було приєднано два села: Костюки на півдні і Костюків ліс на південному заході. Через селище пролягає побудована в 1916 році залізниця Санкт-Петербург — Одеса і є залізнична станція Товкачівський — 5 км на захід від Кам'янівки, село Прилуки -6 км на північний захід, село і залізнична станція Бережесть — 7 км на північ, село Олександри (виселене) — 2 км на схід, село Гладківська Кам'янка (виселене) — 4 км на південний схід, село Гладковичі — 5 км на південний захід. До кордону з Білоруссю -12 км на захід.

Розташоване на правому березі річки Кам'янка (басейн р. Прип'ять, притока р Грезля, р. Уж) у східній частині північного схилу Словечансько-Овруцького кряжу на широкій — біля одного кілометра, і довгій в субширотному напрямку галявині між двома лісами.

Південний ліс — Гладківщина — листяний, переважно дубовий, зустрічається також граб, в'яз, береза, вільха. горобина, ліщина та інші листяні. Подекуди має узвишшя — піщані дюни (Сонова гора, Петриківська гора, Груд, за яким в субширотному напрямку протікає Поздовжній рівчак. За півтора кілометра на південному сході- велика галявина — урочище Буда на місці колишнього однойменного хутора. На узліссі там є криничка з сірководневою водою.

Північний ліс — Бережестський, за річкою, переважно хвойний — сосновий, трапляються також вільхові ділянки, зарості крушини, верби і лози понад річкою. Цей ліс більш низовинний, порівняно з Гладківщиною, з численними урочищами на місці колишніх хуторів, відстань між якими часто кількасот метрів: (Гусар, Липники, Чичирки, Васильчуки, Мацильчуки, Заступ, Семени, Гемелі, Тинчин, Ласківці, інші урочища: ближні — Переварець, Велике поле, Руська гора, Трокінь, і дальші — Вовківня, Казарма (це біля залізниці — там в 1950-60 рр був цегляний трьохквартирний будинок залізничників-колійників), Тупик (там на початку минулого сторіччя працював лісопильний завод), болота Горіле, Качине, Семенівське та інші, Велика гора. Болотиста місцевість на північний схід від села в 1950х роках меліорована двома канавами (Семенівські) з водостоком в річку східніше села..

За три км на південний захід від села б'є джерело чистої води, обрамлене криницею, дебіт джерела постійний протягом багатьох десятирічь і не залежить від пори року, Це є витік Поперечнього рівчака, що впадає в річку біля Гусарівського броду.

Висота місцевості над рівнем моря — 158—175 м, геодезичний пункт "Товкачівська Кам"янка" в кілометрі на південний захід від села — 173 м.

Ґрунти дерново-підзолисті, а то й піщані, у межах села найкращі вздовж рівчака Переварець. Вирощується картопля, овочеві культури- буряки, морква, капуста, помідори, огірки, перець, гарбузи, навіть кавуни і дині. Серед зернових кращі врожаї дають жито, овес, пшениця, ячмінь, вирощується також соняшник, кукурудза і гречка. Садки — яблунево-грушеві, добре росте слива і не приживається вишня, добрі врожаї дають неукривні сорти винограду.

Обидва ліси багаті грибами: білі — боровики, дубовики, королівські, бабки (підберезовики), краснюки (підосиновики), кілька видів сироїжок, груздів, рижки, зеленушки і рядовки, моховики, решетняки, багато інших їстівних і неїстівних грибів.,

У бережестському лісі, у низовинах, що звуться волоками, зарості чорниці, яку у врожайні роки збирають тут багатьма центнерами. Подекуди зустрічається брусниця, буяки, журавлина, зрідка — в заростях- малина, ожина, ведмедина, трапляється костянка. Флора багата рідкісними і лікарськими рослинами, як то чемериця, любка дволиста, золототисячник, калган, трифоль, ведмеже вушко, дереза (ликоподій), ятришник та багато інших.

В лісах і болотах водиться чимало звірини: лосі, олені, косулі, дикі свині, вовки, лисиці, зайці, бобри, ондатри, рисі, білки, бурундуки та інші. З плазунів можна зустріти гадюку звичайну (отруйна). вужа, веретенницю, є кілька видів ящірок — бурі, зелені, земноводні — жаби, тритони. В річці і рівчаках та канавах є риба ; щука, лин, карась, окунь, краснопірка, в'юн, ольховик, тощо.

Цікавим є факт кам'янівської погодної аномалії: восени і навесні, а надто взимку температура повітря тут на кілька (до 5!) градусів нижча, чим в окрузі, зокрема в сусідньому (за 5 км) Першотравневому.

Село умовно поділяється на три частини; Гора,- поселення дугою навкруг піщаної дюни, на захід від сезонного струмка Переварець, що впадає в річку Кам'янку; Рудавиця- на півдні і Бенисі — східна частина села.

Історія

В центральній частині села 1975 року зведено пам'ятник односельцям, що загинули на фронтах Другої світової війни — світло-сіра стела з мармурової крихти з нержавіючою блискучою зіркою і написои на червоному тлі: ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ КАМ'ЯНІВЦЯМ, ЗАГИБЛИМ ЗА ЧЕСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БАТЬКІВЩИНИ. Пізніше до меморіаллу додано плити з написами імен загиблих і померлих від ран сільчан.

18 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Толкачівську Кам'янку, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

У 1923—54 роках — адміністративний центр Кам'яно-Товкачівської сільської ради Овруцького району.

Примітки

. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 152. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.

Посилання

Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Погода в селі Кам'янівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[Довідник-1] . Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 152. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.