Кам'яниця Писарчика (також кам'яниця Богушівська; конскрипційний № 144) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1253), пам'ятка історії місцевого значення (охоронний № 1241). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 16.
Кам'яниця Писарчика | |
---|---|
49°50′35″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д.Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д. | |
Тип | будівля пам'ятка архітектури[d] і пам'ятка історії |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України і пам'ятка історії місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Архітектурний стиль | Відродження і готика |
Побудовано на кошти | Ян Варденський |
Будівництво | 1792 — 1801 |
Відомі мешканці | Симон Богушович |
Кам'яниця Писарчика (Україна) | |
Кам'яниця Писарчика у Вікісховищі |
Історія
На місці, де зведений сучасний будинок № 16, у XVII—XVIII століттях стояли три кам'яниці. На місці першої у XVI столітті був дерев'яний будинок, що належав Амвросію Ходзенковичу. У 1574 році в будинку оселився зять Ходзенковича, художник Павло Богуш (?—1605), майстер Львівського цеху малярів, який походив із вірменської родини Богушів. У 1598 році Павло Богуш став власником будинку і збудував на його місці нову муровану кам'яницю, в якій пізніше зростали його діти, зокрема син Симон Богушович. Після смерті Павла Богуша будинок перейшов у спадок його синам Шимону і Яну (Ованесу). Другий будинок у 1660—1672 роках належав міщанці Стецьковій, у 1673—1689 — міщанці Грегоровичовій (Стечкевичовій), у 1686—1767 роках — Лазарю Стечкевичу. Третя кам'яниця належала у 1639 році Лисковичу (Лиськевичу), у 1668—1776 — Писарчику (від якого отримала іншу назву — Писарчиківська).
У середині XVIII століття брацлавський воєвода князь Станіслав Любомирський викупив усі три будинки з метою зведення на їх місці свого палацу, проте пізніше він підшукав для свого задуму кращу ділянку на площі Ринок, 10, а кам'яниці на Вірменській продав у 1792 році варнавському підкоморію Ян Варденському гербу Ґодземба, який у 1792 році звів на їх місці триповерхову кам'яницю. Його син Юзеф у 1801 році добудував четвертий поверх.
У 1866 і 1893 роках будинок був частково реконструйований.
Станом на 1871 рік власником кам'яниці був Ян Балько, у 1889 році —— доктор Едвін Гершман, у 1916 та 1934 роках — Міхал Філіп на прізвисько Крістіанополлер. За часів Другої Польської республіки в будинку розміщувалися Перша львівська гуртівня спиртних напоїв та електротехнічне підприємство Зеха «Ампер».
В середині XX століття у будинку розташовувалася друкарня, де вночі її працівники, які симпатизували ОУН, друкували листівки для українського підпілля.
Сьогодення
Кам'яниця є пам'яткою архітектури національного значення та пам'яткою історії місцевого значення. Будинок житловий і перебуває у міській комунальній власності.
На першому поверсі розташована ресторація «Брудершафт».
Опис
Кам'яниця Писарчика — це чотириповерховий цегляний житловий будинок. Сучасний вигляд будинок набув після реконструкції 1866 року. Кам'яниця тинькована, у плані значно видовжена. Фасад асиметричний, семивіконний, розчленований горизонтально міжповерховими карнизами між першим-другим та третім-четвертим поверхами, фланкований пілястрами. На центральній осі на рівні другого поверху розташований балкон із ажурними кованими ґратами. Вікна прямокутні, декоровані лиштвами, на другому поверсі — додатково замковими каменями. На правій та лівій осі фасаду первісно існували аркові портали, що вели до внутрішнього подвір'я та флігелю, проте під час реконструкції правий портал заклали та пробили віконний отвір, а лівий перебудували під вхід. У будинку збереглися готичні підвали.
Видатні мешканці
- Симон Богушович — художник і купець вірменського походження, придворний художник Маріни Мнішек.
Галерея
- Арковий портал на лівій осі фасаду
- Балкон кам'яниці
Примітки
- Мельник І., 2011, с. 238.
- Мельник Б., 2006, с. 150.
- Архітектура Львова, 2008, с. 154.
- Енциклопедія Львова, т. 1, 2007, с. 254.
- Гаюк Ірина Яківна. Соціальна топографія вірмен Львова // Питання культурології. — 2019. — № 35. — С. 179-192. — ISSN 2616-4264. — DOI: . з джерела 28 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- ПГиА, 1985, с. 18.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 36.
- Козицький, 2009, с. 146.
- Brudershaft. www.tripadvisor.com. TripAdvisor. Процитовано 11 лютого 2020 року. (англ.)
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
- Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — .
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — .
- Володимирович О. Богуш Павло // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. — Л. : Літопис, 2007. — Т. 1. — 656 с. — .
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. Місто наших героїв: путівник / за ред. А Козицького. — Л. : Літопис, 2009. — 248 с. — .
- Гаюк Ірина Яківна. Соціальна топографія вірмен Львова // Питання культурології. — 2019. — № 35. — С. 179-192. — ISSN 2616-4264. — DOI: . з джерела 28 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
Література
- Мирон Капраль. Національні громади Львова XVI—XVIII ст. . — Л. : Піраміда, 2003.
- Володимир Вуйцик. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 157—158.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Pisarchika takozh kam yanicya Bogushivska konskripcijnij 144 zhitlovij budinok XVIII stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 1253 pam yatka istoriyi miscevogo znachennya ohoronnij 1241 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij pid 16 Kam yanicya Pisarchika49 50 35 pn sh 24 01 52 sh d 49 84305555558333367 pn sh 24 03111111113889109 sh d 49 84305555558333367 24 03111111113889109 Koordinati 49 50 35 pn sh 24 01 52 sh d 49 84305555558333367 pn sh 24 03111111113889109 sh d 49 84305555558333367 24 03111111113889109Tipbudivlya pam yatka arhitekturi d i pam yatka istoriyiStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini i pam yatka istoriyi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilVidrodzhennya i gotikaPobudovano na koshtiYan VardenskijBudivnictvo1792 1801Vidomi meshkanciSimon BogushovichKam yanicya Pisarchika Ukrayina Kam yanicya Pisarchika u VikishovishiIstoriyaNa misci de zvedenij suchasnij budinok 16 u XVII XVIII stolittyah stoyali tri kam yanici Na misci pershoyi u XVI stolitti buv derev yanij budinok sho nalezhav Amvrosiyu Hodzenkovichu U 1574 roci v budinku oselivsya zyat Hodzenkovicha hudozhnik Pavlo Bogush 1605 majster Lvivskogo cehu malyariv yakij pohodiv iz virmenskoyi rodini Bogushiv U 1598 roci Pavlo Bogush stav vlasnikom budinku i zbuduvav na jogo misci novu murovanu kam yanicyu v yakij piznishe zrostali jogo diti zokrema sin Simon Bogushovich Pislya smerti Pavla Bogusha budinok perejshov u spadok jogo sinam Shimonu i Yanu Ovanesu Drugij budinok u 1660 1672 rokah nalezhav mishanci Steckovij u 1673 1689 mishanci Gregorovichovij Stechkevichovij u 1686 1767 rokah Lazaryu Stechkevichu Tretya kam yanicya nalezhala u 1639 roci Liskovichu Liskevichu u 1668 1776 Pisarchiku vid yakogo otrimala inshu nazvu Pisarchikivska U seredini XVIII stolittya braclavskij voyevoda knyaz Stanislav Lyubomirskij vikupiv usi tri budinki z metoyu zvedennya na yih misci svogo palacu prote piznishe vin pidshukav dlya svogo zadumu krashu dilyanku na ploshi Rinok 10 a kam yanici na Virmenskij prodav u 1792 roci varnavskomu pidkomoriyu Yan Vardenskomu gerbu Godzemba yakij u 1792 roci zviv na yih misci tripoverhovu kam yanicyu Jogo sin Yuzef u 1801 roci dobuduvav chetvertij poverh U 1866 i 1893 rokah budinok buv chastkovo rekonstrujovanij Stanom na 1871 rik vlasnikom kam yanici buv Yan Balko u 1889 roci doktor Edvin Gershman u 1916 ta 1934 rokah Mihal Filip na prizvisko Kristianopoller Za chasiv Drugoyi Polskoyi respubliki v budinku rozmishuvalisya Persha lvivska gurtivnya spirtnih napoyiv ta elektrotehnichne pidpriyemstvo Zeha Amper V seredini XX stolittya u budinku roztashovuvalasya drukarnya de vnochi yiyi pracivniki yaki simpatizuvali OUN drukuvali listivki dlya ukrayinskogo pidpillya Sogodennya Kam yanicya ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya ta pam yatkoyu istoriyi miscevogo znachennya Budinok zhitlovij i perebuvaye u miskij komunalnij vlasnosti Na pershomu poversi roztashovana restoraciya Brudershaft OpisKam yanicya Pisarchika ce chotiripoverhovij ceglyanij zhitlovij budinok Suchasnij viglyad budinok nabuv pislya rekonstrukciyi 1866 roku Kam yanicya tinkovana u plani znachno vidovzhena Fasad asimetrichnij semivikonnij rozchlenovanij gorizontalno mizhpoverhovimi karnizami mizh pershim drugim ta tretim chetvertim poverhami flankovanij pilyastrami Na centralnij osi na rivni drugogo poverhu roztashovanij balkon iz azhurnimi kovanimi gratami Vikna pryamokutni dekorovani lishtvami na drugomu poversi dodatkovo zamkovimi kamenyami Na pravij ta livij osi fasadu pervisno isnuvali arkovi portali sho veli do vnutrishnogo podvir ya ta fligelyu prote pid chas rekonstrukciyi pravij portal zaklali ta probili vikonnij otvir a livij perebuduvali pid vhid U budinku zbereglisya gotichni pidvali Vidatni meshkanciSimon Bogushovich hudozhnik i kupec virmenskogo pohodzhennya pridvornij hudozhnik Marini Mnishek GalereyaArkovij portal na livij osi fasadu Balkon kam yaniciPrimitkiMelnik I 2011 s 238 Melnik B 2006 s 150 Arhitektura Lvova 2008 s 154 Enciklopediya Lvova t 1 2007 s 254 Gayuk Irina Yakivna Socialna topografiya virmen Lvova Pitannya kulturologiyi 2019 35 S 179 192 ISSN 2616 4264 DOI 10 31866 2410 1311 35 2019 188807 z dzherela 28 grudnya 2019 Procitovano 11 lyutogo 2020 PGiA 1985 s 18 1243 vulici Lvova 2009 s 36 Kozickij 2009 s 146 Brudershaft www tripadvisor com TripAdvisor Procitovano 11 lyutogo 2020 roku angl DzherelaIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 L Apriori 2009 528 s 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu O Biryulov L Centr Yevropi 2008 720 s 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Volodimirovich O Bogush Pavlo Enciklopediya Lvova Za red A Kozickogo ta I Pidkovi L Litopis 2007 T 1 656 s ISBN 966 7007 68 8 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Dyedik O Kozickij A Moroz V Muravskij V Lviv Misto nashih geroyiv putivnik za red A Kozickogo L Litopis 2009 248 s ISBN 978 966 7007 79 9 Gayuk Irina Yakivna Socialna topografiya virmen Lvova Pitannya kulturologiyi 2019 35 S 179 192 ISSN 2616 4264 DOI 10 31866 2410 1311 35 2019 188807 z dzherela 28 grudnya 2019 Procitovano 11 lyutogo 2020 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 8000 prim LiteraturaMiron Kapral Nacionalni gromadi Lvova XVI XVIII st L Piramida 2003 Volodimir Vujcik Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 157 158