Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця Захновичів (конскрипційний № 125; інша адреса — вул. Лесі Українки, 28) — житловий будинок XVI століття, розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 25, один із найдавніших будинків на вулиці. Занесений до Реєстру пам'яток архітектури і містобудування України національного значення Постановою № 970 Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року з охоронним номером 324.
| Кам'яниця Захновичів | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будинок у 2016 році | ||||
49°50′36″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03250000002777753° сх. д.Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03250000002777753° сх. д. | ||||
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Львів | |||
| Архітектурний стиль | готика, класицизм і бароко | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Будівництво | XVI — XIX століття | |||
| Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) | |||
  Кам'яниця Захновичів (Україна) | ||||
 Кам'яниця Захновичів у Вікісховищі | ||||
Історія
Первісно на місці сучасного будинку № 25 стояли дві кам'яниці, зведені у XVI столітті. Одна з них у 1630—1631 роках належала міщанину Дермикалевичу. Іншою кам'яницею володіла вірменська родина Захновичів, від яких кам'яниця отримала свою назву, так, у 1633—1659 роках будинок належав Я. Захновичу, у 1660—1704 роках власником будинку був Христофор Захарія Захнович, купець і художник, учасник переговорів з Богданом Хмельницьким у 1655 році.
У 1763 році частину будинку викупив галицький каштелян Антоній Розвадовський за 2400 зол., у 1772 році кам'яниця перейшла у спадок до сина Ігнатія, який в 1774 році замовив її ґрунтовну перебудову, яку провели цехові майстри, будівничі Павло Шендерович і Антон Миськевич. У 1782 році Ігнатій Розвадовський заповів будинок своєму синові Антону, який 29 березня 1797 року продав його за 36 000 зол. Стефанові Яблоновському.
У XIX столітті в кам'яниці проводилися численні реконструкції та перебудови (зокрема, у 1852, 1872, 1882, 1895 роках), які сформували сучасний вигляд кам'яниці. Так, наприклад, був добудований четвертий поверх, у 1880 році браму з боку вулиці Лесі Українки заклали та перебудували на житлове приміщення, у 1882 році замінили покриття даху на вогнетривке, у 1893—1895 роках спорудили нові балкони-галереї та реконструювали туалети. Станом на 1871 рік власником будинку значився Юзеф Фюллер (у дослідника Львова І. Мельника — Юзефа Фюллер), пізніше — Давид і Естер Мюнфельди, у 1889 році — спадкоємці міщанина Чарнецького, у 1916 році — Гелена Суровецька.
На початку XX століття в будинку розміщувався осередок українського ремісничого товариства «Зоря», заснований у 1884 році архітектором та громадським діячем Василем Нагірним. У 1930-х роках ця організація мала назву «Товариство руських промисловців і підприємців» і станом на 1934 рік володіла кам'яницею Захновичів, адміністратор товариства мешкав у квартирі на першому поверсі.
У 1950-х роках у будинку розташовувався ремонт взуття. В 1988 році проведено капітальний ремонт будинку, в 2015 році — реставраційні роботи із переплануванням нежитлових приміщень, в рамках яких у двох крайніх вікнах першого поверху прорубали прорізи для дверей.
На початку XIX століття будинок житловий, партерні приміщення флігеля використовує Львівська обласна організація Республіканської християнської партії. На першому поверсі розташовуються кондитерські магазини «Майстерня марципанів» та «Ковальня шоколаду».
Опис кам'яниці
Будинок розташований на видовженій прямокутній ділянці від вулиці Вірменської до вулиці Лесі Українки та складається із 4-поверхової чільної кам'яниці, 3-поверхової тильної (фасад виходить на вулицю Лесі Українки) та бічних флігелів, що формують невелике чотирикутне подвір'я в центрі забудови, оточене балконними галереями. Будівлі цегляні з білокам'яними елементами, з підвалами та горищем. В оздобленні фасадів простежуються риси пізньої готики, ренесансу, пізнього бароко, класицизму та історизму.
Головний будинок чотириповерховий, п'ятивіконний, у нерівномірному відносно центральної осі розподілі вікон можна простежити абриси фасадів двох кам'яниць—попередниць сучасного будинку: одна з фасадом у два вікна, інша — у три. Фасад тинькований, на рівні перших двох поверхів лінійно рустований, завершений масивним карнизом із модульйонами у формі волют та дентикулами, горище виділено фризом. Вікна прямокутні, облямовані скромними білокам'яними наличниками, на другому поверсі прикрашені прямими сандриками із рослинним орнаментом на фризі, на третьому поверсі — замковими каменями, на четвертому — віньєтками у вигляді зустрічних волют із рокайлем.
Тильний фасад, що виходить на вулицю Лесі Українки, має аналогічне чільному нерівномірне розташування вікон. Фасад рустований і розчленований горизонтально двома тягами, над першим поверхом і під горищем. Вікна прямокутні, облямовані скромними широкими лиштвами.
Первісне ренесансне внутрішнє планування будинку численні перебудови змінили на галерейно-секційне. Головний вхід розташований з боку вулиці Вірменської, трохи праворуч від центральної осі фасаду, та має вигляд широкого аркового ренесансного порталу із наскрізним проїздом, що веде до внутрішнього подвір'я. Портал прикрашений замковим каменем у вигляді фігурного кронштейну, та широким кам'яним антаблементом, який зберігся від первісного оформлення будинку. Двері торгових приміщень, розташовані по флангах фасаду, та єдине збережене вікно першого поверху зверху прикрашені сучасними дерев'яними сандриками, які візуально повторюють форму антаблемента. Ліворуч від проїзду розташована головна сходова клітка, у бічному флігелі — додаткова. В сінях проїзду збереглися первісні готичні хрестові склепіння, які ребрами спираються на кам'яні іонічні імпости-капітелі, що завершуються стилізованими ліліями.
Галерея
-
![image]()
Сіни будинку -
![image]()
Імпост склепінь -
![image]()
Внутрішнє подвір'я -
![image]()
Портал та вікна першого поверху до реконструкції 2015 року
Див. також
Примітки
- Мельник І., 2011, с. 242.
- ПГиА, 1985, с. 22.
- Мельник Б., 2006, с. 151.
- Липка, 1983, с. 46.
- Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- Мельник І., 2011, с. 243.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 36.
- marzipan.lviv.ua — офіційний сайт Майстерні марципанів (укр.)
- kovalnja.lviv.ua — офіційний сайт Ковальні шоколаду (укр.)
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
- Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — .
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
- Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
Посилання
- Ігор Сьомочкін. Вул. Вірменська, 25 – колишня кам'яниця Захновичівська. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 лютого 2020 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Zahnovichiv konskripcijnij 125 insha adresa vul Lesi Ukrayinki 28 zhitlovij budinok XVI stolittya roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij pid 25 odin iz najdavnishih budinkiv na vulici Zanesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi i mistobuduvannya Ukrayini nacionalnogo znachennya Postanovoyu 970 Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR vid 24 serpnya 1963 roku z ohoronnim nomerom 324 Kam yanicya ZahnovichivBudinok u 2016 roci49 50 36 pn sh 24 01 57 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03250000002777753 sh d 49 84333333336110883 24 03250000002777753 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 01 57 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03250000002777753 sh d 49 84333333336110883 24 03250000002777753Tipbudivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilgotika klasicizm i barokoMaterialceglaBudivnictvoXVI XIX stolittyaAdresaVulicya Virmenska Lviv Kam yanicya Zahnovichiv Ukrayina Kam yanicya Zahnovichiv u VikishovishiIstoriyaPervisno na misci suchasnogo budinku 25 stoyali dvi kam yanici zvedeni u XVI stolitti Odna z nih u 1630 1631 rokah nalezhala mishaninu Dermikalevichu Inshoyu kam yaniceyu volodila virmenska rodina Zahnovichiv vid yakih kam yanicya otrimala svoyu nazvu tak u 1633 1659 rokah budinok nalezhav Ya Zahnovichu u 1660 1704 rokah vlasnikom budinku buv Hristofor Zahariya Zahnovich kupec i hudozhnik uchasnik peregovoriv z Bogdanom Hmelnickim u 1655 roci U 1763 roci chastinu budinku vikupiv galickij kashtelyan Antonij Rozvadovskij za 2400 zol u 1772 roci kam yanicya perejshla u spadok do sina Ignatiya yakij v 1774 roci zamoviv yiyi gruntovnu perebudovu yaku proveli cehovi majstri budivnichi Pavlo Shenderovich i Anton Miskevich U 1782 roci Ignatij Rozvadovskij zapoviv budinok svoyemu sinovi Antonu yakij 29 bereznya 1797 roku prodav jogo za 36 000 zol Stefanovi Yablonovskomu U XIX stolitti v kam yanici provodilisya chislenni rekonstrukciyi ta perebudovi zokrema u 1852 1872 1882 1895 rokah yaki sformuvali suchasnij viglyad kam yanici Tak napriklad buv dobudovanij chetvertij poverh u 1880 roci bramu z boku vulici Lesi Ukrayinki zaklali ta perebuduvali na zhitlove primishennya u 1882 roci zaminili pokrittya dahu na vognetrivke u 1893 1895 rokah sporudili novi balkoni galereyi ta rekonstruyuvali tualeti Stanom na 1871 rik vlasnikom budinku znachivsya Yuzef Fyuller u doslidnika Lvova I Melnika Yuzefa Fyuller piznishe David i Ester Myunfeldi u 1889 roci spadkoyemci mishanina Charneckogo u 1916 roci Gelena Surovecka Na pochatku XX stolittya v budinku rozmishuvavsya oseredok ukrayinskogo remisnichogo tovaristva Zorya zasnovanij u 1884 roci arhitektorom ta gromadskim diyachem Vasilem Nagirnim U 1930 h rokah cya organizaciya mala nazvu Tovaristvo ruskih promislovciv i pidpriyemciv i stanom na 1934 rik volodila kam yaniceyu Zahnovichiv administrator tovaristva meshkav u kvartiri na pershomu poversi U 1950 h rokah u budinku roztashovuvavsya remont vzuttya V 1988 roci provedeno kapitalnij remont budinku v 2015 roci restavracijni roboti iz pereplanuvannyam nezhitlovih primishen v ramkah yakih u dvoh krajnih viknah pershogo poverhu prorubali prorizi dlya dverej Na pochatku XIX stolittya budinok zhitlovij parterni primishennya fligelya vikoristovuye Lvivska oblasna organizaciya Respublikanskoyi hristiyanskoyi partiyi Na pershomu poversi roztashovuyutsya konditerski magazini Majsternya marcipaniv ta Kovalnya shokoladu Opis kam yaniciBudinok roztashovanij na vidovzhenij pryamokutnij dilyanci vid vulici Virmenskoyi do vulici Lesi Ukrayinki ta skladayetsya iz 4 poverhovoyi chilnoyi kam yanici 3 poverhovoyi tilnoyi fasad vihodit na vulicyu Lesi Ukrayinki ta bichnih fligeliv sho formuyut nevelike chotirikutne podvir ya v centri zabudovi otochene balkonnimi galereyami Budivli ceglyani z bilokam yanimi elementami z pidvalami ta gorishem V ozdoblenni fasadiv prostezhuyutsya risi piznoyi gotiki renesansu piznogo baroko klasicizmu ta istorizmu Golovnij budinok chotiripoverhovij p yativikonnij u nerivnomirnomu vidnosno centralnoyi osi rozpodili vikon mozhna prostezhiti abrisi fasadiv dvoh kam yanic poperednic suchasnogo budinku odna z fasadom u dva vikna insha u tri Fasad tinkovanij na rivni pershih dvoh poverhiv linijno rustovanij zavershenij masivnim karnizom iz moduljonami u formi volyut ta dentikulami gorishe vidileno frizom Vikna pryamokutni oblyamovani skromnimi bilokam yanimi nalichnikami na drugomu poversi prikrasheni pryamimi sandrikami iz roslinnim ornamentom na frizi na tretomu poversi zamkovimi kamenyami na chetvertomu vinyetkami u viglyadi zustrichnih volyut iz rokajlem Tilnij fasad sho vihodit na vulicyu Lesi Ukrayinki maye analogichne chilnomu nerivnomirne roztashuvannya vikon Fasad rustovanij i rozchlenovanij gorizontalno dvoma tyagami nad pershim poverhom i pid gorishem Vikna pryamokutni oblyamovani skromnimi shirokimi lishtvami Pervisne renesansne vnutrishnye planuvannya budinku chislenni perebudovi zminili na galerejno sekcijne Golovnij vhid roztashovanij z boku vulici Virmenskoyi trohi pravoruch vid centralnoyi osi fasadu ta maye viglyad shirokogo arkovogo renesansnogo portalu iz naskriznim proyizdom sho vede do vnutrishnogo podvir ya Portal prikrashenij zamkovim kamenem u viglyadi figurnogo kronshtejnu ta shirokim kam yanim antablementom yakij zberigsya vid pervisnogo oformlennya budinku Dveri torgovih primishen roztashovani po flangah fasadu ta yedine zberezhene vikno pershogo poverhu zverhu prikrasheni suchasnimi derev yanimi sandrikami yaki vizualno povtoryuyut formu antablementa Livoruch vid proyizdu roztashovana golovna shodova klitka u bichnomu fligeli dodatkova V sinyah proyizdu zbereglisya pervisni gotichni hrestovi sklepinnya yaki rebrami spirayutsya na kam yani ionichni imposti kapiteli sho zavershuyutsya stilizovanimi liliyami GalereyaSini budinku Impost sklepin Vnutrishnye podvir ya Portal ta vikna pershogo poverhu do rekonstrukciyi 2015 rokuDiv takozhHristofor ZahnovichPrimitkiMelnik I 2011 s 242 PGiA 1985 s 22 Melnik B 2006 s 151 Lipka 1983 s 46 Vujcik V Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Galicka brama 1996 21 22 listopad S 15 16 z dzherela 13 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 Melnik I 2011 s 243 1243 vulici Lvova 2009 s 36 marzipan lviv ua oficijnij sajt Majsterni marcipaniv ukr kovalnja lviv ua oficijnij sajt Kovalni shokoladu ukr DzherelaIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 L Apriori 2009 528 s 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Lipka R M Ansambl vulici Virmenskoyi L Kamenyar 1983 110 s 16000 prim Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 8000 prim Vujcik V Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Galicka brama 1996 21 22 listopad S 15 16 z dzherela 13 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 PosilannyaIgor Somochkin Vul Virmenska 25 kolishnya kam yanicya Zahnovichivska www lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 lyutogo 2020 roku