Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця «Пори року» (також Будинок пір року, кам'яниця Івашкевичів; конскрипційний № 124) — житловий будинок XVII—XIX століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 323). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 23. В архітектурній панорамі Львова будинок є пам'яткою доби бідермаєру.
| Кам'яниця «Пори року» | |
|---|---|
 | |
49°50′36″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03222222225000237° сх. д.Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03222222225000237° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Архітектурний стиль | класицизм і реалізм |
| Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) |
  Кам'яниця «Пори року» (Україна) | |
 Кам'яниця «Пори року» у Вікісховищі | |
Історія
Вперше будинок № 23 згадується в документах 1610 року, де він був названий domum — свідчення того, що будинок первісно був дерев'яним. Він належав родині Івашкевичів, від яких і отримав назву Івашкевичівський. У 1652 році будинком володів Ян Вартерисович. У 1690 році власником цього і сусіднього будинку став львівський лікар Івашкевич. У 1764 році новий власник цих будинків, Йосиф Яськевич, вирішив об'єднаних їх в одну кам'яницю. Наступного, 1765 року Яськевич віддав частину кам'яниці капітану Антону Вітовському, родина якого володіла нею до початку XIX століття. Пізніше Катерина Мариновська, сестра Франциска Вітовського, продала вже цілу кам'яницю Матвію Волосянському. Архівні документи 1798 року свідчать про те, що на той час кам'яниця була триповерхова, із «стрихом з комірчиною» та стайнями, існувала і аркова брама для проїзду на подвір'я.
У другій половині XIX століття будівля неодноразово переходила з рук в руки. Деякий час кам'яниця належала доктору Богуславу Лонгшамп де Берьє з наданням першого поверху в розпорядження Львівського аптекарського суспільства. Станом на 1871 рік власником будинку значився Маєр Тумен. Приблизно в ці ж часи в будинку розташовувалися редакції українських часописів «Ластівка — письмо для русскіх дітей» та «Учитель», які видавав літератор-москвофіл Михайло Климентович (1836—1903)
У 1882 році будинок викупила міська рада Львова з метою влаштування у ньому польської народної школи ім. Григорія Пірамовича, а з тильної сторони (сучасний будинок № 26 по вулиці Лесі Українки) — української школи ім. Маркіяна Шашкевича, яка стала на той момент єдиною львівською школою з українською мовою навчання. Того ж 1882 року обидві будівлі відновили та адаптували під навчальні заклади.
У першій половині XX століття тут розмістилося училище прикладного мистецтва, яке згодом перетворилося на Львівську національну академію мистецтв. У 1930-х роках у будинку також діяла художня майстерня Януша Вітвицького. За незалежної України будинок використовується Академією мистецтв як один із навчальних корпусів.
Опис кам'яниці
Кам'яниця цегляна, тинькована, асиметрична та витягнута в плані, із внутрішнім подвір'ям. Збудована з переходом від архітектурного стилю класицизму до реалізму другої половини XIX століття. Фасад п'ятивіконний, симетричний, декорований у стилі пізнього класицизму: на першому поверсі рустований, на рівні другого і третього — розкріпований вертикально пілястрами іонічного ордеру, на четвертому поверсі також прикрашений пілястрами, проте простішими та дрібнішими. Завершується фасад карнизом із дентикулами.
Важливим архітектурним елементом будівлі є широкий, на три вікна, балкон, який спирається на чотири кронштейни у формі волют, декорованих квітами та гілками дубу. Балкон прикрашений лаконічною металевою ажурною решіткою, виконаною у стилі класицизму.
Внутрішнє планування будинку — коридорно-анфіладного типу.
Особливістю декору будинку є численні рельєфні вставки та елементи оздоблення, об'єднані темою пір року, місяців, плину часу тощо, завдяки яким будинок отримав свою назву «Пори року».
Центральним елементом композиції є рельєфна вставка між вікнами другого і третього поверхів на центральній осі будинку. На вставці зображено крилату напівлежачу фігуру римського бога Сатурна, який лівим ліктем спирається на пісковий годинник, що відлічує час, а правою підтримує сферу, розділену навпіл вертикальною лінією, по обидві сторони якої вміщено напис латиною linea loci (укр. лінія місця). Над вставкою — напис латиною: Aureus viam in terris Saturnus agebat. Це неточна цитата з поеми Вергілія «Про хліборобство» («Георгіки»): Aureus hanc vitam in terris Saturnus agebat (укр. «Золотий Сатурн таке життя проводив на землях»), проте слово vitam (укр. життя) з невідомих причин замінено на слово viam (укр. дорога, шлях). Обабіч центральної вставки між вікнами другого і третього поверхів розташовані чотири вставки-барельєфи із зображенням побутових сцен із життя галицьких селян, які символізують пори року. Під вставками також зроблені написи латиною з тієї ж поеми Вергілія. Так на крайньому справа барельєфі показане весняне орання та засівання ниви, на вставкою — напис Ver. (укр. весна), під вставкою — Ergo age terrae pingue solum primis extemplo a mensibus anni fortes inuertant tauri (укр. «тож уже в перші з новим роком місяці хай товщу землі урожайну зорюють дужі воли»). Друга зліва вставка зображає літо, час жнив, над вставкою — напис Aestas, під вставкою — At rubicunda Ceres medio succiditur aestu et medio tostas aestu terit area fruges (укр. «Жовтогарячу в жарінь серпом підтинають Цереру і на токах у жарінь сухе обмолочують збіжжя»). На вставці справа від Сатурна зображений повний фруктів сад і жінки, які виготовляють лляне волокно. Сцену доповнює напис зверху Autumnus (укр. осінь) і знизу Et varios ponit faetus autumnus et alte mitis in apricis coquitur vindemia saxis (укр. «Різного плоду в коші зсипає осінь, а там ось ще припікається гроно п'янке на скельному схилі»). Крайня праворуч вставка символізує зиму і зображає динамічну і святкову сцену із сільськими музиками на санях (ймовірно — весілля); напис зверху — Hyems (укр. зима), знизу — Frigoribus parto argicolae plerumque fruuntur mutuaque inter se laeti convivia corant (укр. «Щойно зима — селяни здебільш утішаються жнивом: поміж собою гуртом веселі вряжають гостини»). У написах цієї «зимової» вставки вже дві помилки: Hyems замість hiems та corant замість curant. Античні за характером горельєфи наповнені романтизованою українською народною тематикою: костюмами, типажами, елементами побуту. Відтак це єдиний у місті будинок, в оформленні якого звучить тема життя і побуту українських селян.
-
![image]()
«Весна» -
![image]()
«Літо» -
![image]()
Сатурн -
![image]()
«Осінь» -
![image]()
«Зима»
Пілястри другого-третього поверхів підтримають рельєфний фриз під вікнами четвертого поверху, на якому рельєфно зображені символи знаків Зодіаку, що перемежаються пишними бутонами троянд. На архітраві фриза під кожним із знаків підписана латиною дата в календарі, коли починається його «дія». Над вікнами третього поверху також розташовані рельєфні вставки: два орли із гірляндою в дзьобах над центральним вікном, два путті з гірляндою квітів над другим і четвертим вікнами, лаврові гірлянди над крайніми вікнами.
На четвертому поверсі фасад під дахом фланкований скульптурним зображеннями лелек, що дивляться в різні сторони. Правий лелека символізує прихід весни, про що свідчить напис латиною Nuntiat ver (укр. «віщує весну»), лівий — прихід зими, з написом Reducit hyemem (укр. «повертає зиму»). Капітелі пілястр четвертого поверху прикрашені крилатими голівками, які зображують вітри чотирьох сторін світу.
Горельєфні вставки відрізняються ретельним проробленням елементів (тіла, обличчя, одягу, зачіски тощо). Рельєфи із зображенням пір року виконані близько 1882 року (за іншими джерелами — у 1860-х роках) скульптором Габріелем Красуцьким, авторство зодіакального фриза деякі дослідники приписують майстерні Шімзерів і датують 1820-ми роками. Центральний барельєф із Сатурном виготовлений у 1810-х роках, його вік і характер виконання дозволяють вважати його автором скульптора Гартмана Вітвера.
Галерея
-
![image]()
Балкон -
![image]()
Зодіакальний фриз -
![image]()
Символічне зображення вітру однієї з чотирьох сторін світу -
![image]()
Рельєфна вставка над центральним вікном третього поверху -
![image]()
Інтер'єр
Примітки
- Мельник І., 2011, с. 242.
- Архітектура Львова, 2008, с. 211.
- ПГиА, 1985, с. 22.
- Липка, 1983, с. 43.
- Трегубова, 1989, с. 121.
- Мельник І., 2011, с. 241.
- Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- Мельник Б., 2006, с. 151.
- Виктория Шовчко. . zabytki.in.ua. Пам'ятки України. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020 року.
- Архітектура Львова, 2008, с. 286.
- Архітектура Львова, 2008, с. 212.
- Архітектура Львова, 2008, с. 213.
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 64.
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 60.
- Георгіки. I.63—6
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 66.
- Георгіки. I.297—298
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 68.
- Георгіки. II.521—522
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 70.
- Георгіки. I.300—301
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 72.
- Липка, 1983, с. 46.
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 61.
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 62.
- Содомора, Домбровський, Кісь, 2008, с. 63.
- Архітектура Львова, 2008, с. 222.
Джерела
- Содомора А., Домбровський М., Кісь Андрій. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / автор проекту Василь Ґабор. — Л. : Піраміда, 2008. — 288 с. — 2000 прим. — .
- Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
- Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — .
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — .
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів: архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. 272. — 50000 прим. — .
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Л. : Центр Європи, 2008. — С. 143. — 2000 прим. — .
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
- Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама. — 1996. — № 21—22 (листопад). — С. 15—16. з джерела 13 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
Література
- Мирон Капраль. Національні громади Львова XVI—XVIII ст. . — Л. : Піраміда, 2003.
Посилання
- . igotoworld.com. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 15 лютого 2020 року.
- Виктория Шовчко. . zabytki.in.ua. Пам'ятки України. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020 року.
- Ігор Жук. . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2020 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Pori roku takozh Budinok pir roku kam yanicya Ivashkevichiv konskripcijnij 124 zhitlovij budinok XVII XIX stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 323 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij pid 23 V arhitekturnij panorami Lvova budinok ye pam yatkoyu dobi bidermayeru Kam yanicya Pori roku 49 50 36 pn sh 24 01 56 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03222222225000237 sh d 49 84333333336110883 24 03222222225000237 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 01 56 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03222222225000237 sh d 49 84333333336110883 24 03222222225000237Tipbudivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilklasicizm i realizmAdresaVulicya Virmenska Lviv Kam yanicya Pori roku Ukrayina Kam yanicya Pori roku u VikishovishiIstoriyaVpershe budinok 23 zgaduyetsya v dokumentah 1610 roku de vin buv nazvanij domum svidchennya togo sho budinok pervisno buv derev yanim Vin nalezhav rodini Ivashkevichiv vid yakih i otrimav nazvu Ivashkevichivskij U 1652 roci budinkom volodiv Yan Varterisovich U 1690 roci vlasnikom cogo i susidnogo budinku stav lvivskij likar Ivashkevich U 1764 roci novij vlasnik cih budinkiv Josif Yaskevich virishiv ob yednanih yih v odnu kam yanicyu Nastupnogo 1765 roku Yaskevich viddav chastinu kam yanici kapitanu Antonu Vitovskomu rodina yakogo volodila neyu do pochatku XIX stolittya Piznishe Katerina Marinovska sestra Franciska Vitovskogo prodala vzhe cilu kam yanicyu Matviyu Volosyanskomu Arhivni dokumenti 1798 roku svidchat pro te sho na toj chas kam yanicya bula tripoverhova iz strihom z komirchinoyu ta stajnyami isnuvala i arkova brama dlya proyizdu na podvir ya U drugij polovini XIX stolittya budivlya neodnorazovo perehodila z ruk v ruki Deyakij chas kam yanicya nalezhala doktoru Boguslavu Longshamp de Berye z nadannyam pershogo poverhu v rozporyadzhennya Lvivskogo aptekarskogo suspilstva Stanom na 1871 rik vlasnikom budinku znachivsya Mayer Tumen Priblizno v ci zh chasi v budinku roztashovuvalisya redakciyi ukrayinskih chasopisiv Lastivka pismo dlya russkih ditej ta Uchitel yaki vidavav literator moskvofil Mihajlo Klimentovich 1836 1903 U 1882 roci budinok vikupila miska rada Lvova z metoyu vlashtuvannya u nomu polskoyi narodnoyi shkoli im Grigoriya Piramovicha a z tilnoyi storoni suchasnij budinok 26 po vulici Lesi Ukrayinki ukrayinskoyi shkoli im Markiyana Shashkevicha yaka stala na toj moment yedinoyu lvivskoyu shkoloyu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Togo zh 1882 roku obidvi budivli vidnovili ta adaptuvali pid navchalni zakladi U pershij polovini XX stolittya tut rozmistilosya uchilishe prikladnogo mistectva yake zgodom peretvorilosya na Lvivsku nacionalnu akademiyu mistectv U 1930 h rokah u budinku takozh diyala hudozhnya majsternya Yanusha Vitvickogo Za nezalezhnoyi Ukrayini budinok vikoristovuyetsya Akademiyeyu mistectv yak odin iz navchalnih korpusiv Opis kam yaniciKam yanicya ceglyana tinkovana asimetrichna ta vityagnuta v plani iz vnutrishnim podvir yam Zbudovana z perehodom vid arhitekturnogo stilyu klasicizmu do realizmu drugoyi polovini XIX stolittya Fasad p yativikonnij simetrichnij dekorovanij u stili piznogo klasicizmu na pershomu poversi rustovanij na rivni drugogo i tretogo rozkripovanij vertikalno pilyastrami ionichnogo orderu na chetvertomu poversi takozh prikrashenij pilyastrami prote prostishimi ta dribnishimi Zavershuyetsya fasad karnizom iz dentikulami Vazhlivim arhitekturnim elementom budivli ye shirokij na tri vikna balkon yakij spirayetsya na chotiri kronshtejni u formi volyut dekorovanih kvitami ta gilkami dubu Balkon prikrashenij lakonichnoyu metalevoyu azhurnoyu reshitkoyu vikonanoyu u stili klasicizmu Vnutrishnye planuvannya budinku koridorno anfiladnogo tipu Osoblivistyu dekoru budinku ye chislenni relyefni vstavki ta elementi ozdoblennya ob yednani temoyu pir roku misyaciv plinu chasu tosho zavdyaki yakim budinok otrimav svoyu nazvu Pori roku Centralnim elementom kompoziciyi ye relyefna vstavka mizh viknami drugogo i tretogo poverhiv na centralnij osi budinku Na vstavci zobrazheno krilatu napivlezhachu figuru rimskogo boga Saturna yakij livim liktem spirayetsya na piskovij godinnik sho vidlichuye chas a pravoyu pidtrimuye sferu rozdilenu navpil vertikalnoyu liniyeyu po obidvi storoni yakoyi vmisheno napis latinoyu linea loci ukr liniya miscya Nad vstavkoyu napis latinoyu Aureus viam in terris Saturnus agebat Ce netochna citata z poemi Vergiliya Pro hliborobstvo Georgiki Aureus hanc vitam in terris Saturnus agebat ukr Zolotij Saturn take zhittya provodiv na zemlyah prote slovo vitam ukr zhittya z nevidomih prichin zamineno na slovo viam ukr doroga shlyah Obabich centralnoyi vstavki mizh viknami drugogo i tretogo poverhiv roztashovani chotiri vstavki barelyefi iz zobrazhennyam pobutovih scen iz zhittya galickih selyan yaki simvolizuyut pori roku Pid vstavkami takozh zrobleni napisi latinoyu z tiyeyi zh poemi Vergiliya Tak na krajnomu sprava barelyefi pokazane vesnyane orannya ta zasivannya nivi na vstavkoyu napis Ver ukr vesna pid vstavkoyu Ergo age terrae pingue solum primis extemplo a mensibus anni fortes inuertant tauri ukr tozh uzhe v pershi z novim rokom misyaci haj tovshu zemli urozhajnu zoryuyut duzhi voli Druga zliva vstavka zobrazhaye lito chas zhniv nad vstavkoyu napis Aestas pid vstavkoyu At rubicunda Ceres medio succiditur aestu et medio tostas aestu terit area fruges ukr Zhovtogaryachu v zharin serpom pidtinayut Cereru i na tokah u zharin suhe obmolochuyut zbizhzhya Na vstavci sprava vid Saturna zobrazhenij povnij fruktiv sad i zhinki yaki vigotovlyayut llyane volokno Scenu dopovnyuye napis zverhu Autumnus ukr osin i znizu Et varios ponit faetus autumnus et alte mitis in apricis coquitur vindemia saxis ukr Riznogo plodu v koshi zsipaye osin a tam os she pripikayetsya grono p yanke na skelnomu shili Krajnya pravoruch vstavka simvolizuye zimu i zobrazhaye dinamichnu i svyatkovu scenu iz silskimi muzikami na sanyah jmovirno vesillya napis zverhu Hyems ukr zima znizu Frigoribus parto argicolae plerumque fruuntur mutuaque inter se laeti convivia corant ukr Shojno zima selyani zdebilsh utishayutsya zhnivom pomizh soboyu gurtom veseli vryazhayut gostini U napisah ciyeyi zimovoyi vstavki vzhe dvi pomilki Hyems zamist hiems ta corant zamist curant Antichni za harakterom gorelyefi napovneni romantizovanoyu ukrayinskoyu narodnoyu tematikoyu kostyumami tipazhami elementami pobutu Vidtak ce yedinij u misti budinok v oformlenni yakogo zvuchit tema zhittya i pobutu ukrayinskih selyan Vesna Lito Saturn Osin Zima Pilyastri drugogo tretogo poverhiv pidtrimayut relyefnij friz pid viknami chetvertogo poverhu na yakomu relyefno zobrazheni simvoli znakiv Zodiaku sho peremezhayutsya pishnimi butonami troyand Na arhitravi friza pid kozhnim iz znakiv pidpisana latinoyu data v kalendari koli pochinayetsya jogo diya Nad viknami tretogo poverhu takozh roztashovani relyefni vstavki dva orli iz girlyandoyu v dzobah nad centralnim viknom dva putti z girlyandoyu kvitiv nad drugim i chetvertim viknami lavrovi girlyandi nad krajnimi viknami Na chetvertomu poversi fasad pid dahom flankovanij skulpturnim zobrazhennyami lelek sho divlyatsya v rizni storoni Pravij leleka simvolizuye prihid vesni pro sho svidchit napis latinoyu Nuntiat ver ukr vishuye vesnu livij prihid zimi z napisom Reducit hyemem ukr povertaye zimu Kapiteli pilyastr chetvertogo poverhu prikrasheni krilatimi golivkami yaki zobrazhuyut vitri chotiroh storin svitu Gorelyefni vstavki vidriznyayutsya retelnim proroblennyam elementiv tila oblichchya odyagu zachiski tosho Relyefi iz zobrazhennyam pir roku vikonani blizko 1882 roku za inshimi dzherelami u 1860 h rokah skulptorom Gabrielem Krasuckim avtorstvo zodiakalnogo friza deyaki doslidniki pripisuyut majsterni Shimzeriv i datuyut 1820 mi rokami Centralnij barelyef iz Saturnom vigotovlenij u 1810 h rokah jogo vik i harakter vikonannya dozvolyayut vvazhati jogo avtorom skulptora Gartmana Vitvera GalereyaBalkon Zodiakalnij friz Simvolichne zobrazhennya vitru odniyeyi z chotiroh storin svitu Relyefna vstavka nad centralnim viknom tretogo poverhu Inter yerPrimitkiMelnik I 2011 s 242 Arhitektura Lvova 2008 s 211 PGiA 1985 s 22 Lipka 1983 s 43 Tregubova 1989 s 121 Melnik I 2011 s 241 Vujcik V Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Galicka brama 1996 21 22 listopad S 15 16 z dzherela 13 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 Melnik B 2006 s 151 Viktoriya Shovchko zabytki in ua Pam yatki Ukrayini Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 roku Arhitektura Lvova 2008 s 286 Arhitektura Lvova 2008 s 212 Arhitektura Lvova 2008 s 213 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 64 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 60 Georgiki I 63 6 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 66 Georgiki I 297 298 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 68 Georgiki II 521 522 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 70 Georgiki I 300 301 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 72 Lipka 1983 s 46 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 61 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 62 Sodomora Dombrovskij Kis 2008 s 63 Arhitektura Lvova 2008 s 222 DzherelaSodomora A Dombrovskij M Kis Andrij Anno Domini Roku Bozhogo Latinski napisi Lvova avtor proektu Vasil Gabor L Piramida 2008 288 s 2000 prim ISBN 978 966 441 021 6 Lipka R M Ansambl vulici Virmenskoyi L Kamenyar 1983 110 s 16000 prim Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu O Biryulov L Centr Yevropi 2008 720 s 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Tregubova T O Mih R M Lviv arhitekturno istorichnij naris K Budivelnik 1989 S 272 50000 prim ISBN 5 7705 0178 2 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini L Centr Yevropi 2008 S 143 2000 prim ISBN 978 966 7022 79 2 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 8000 prim Vujcik V Materiali do istoriyi kam yanic vulici Virmenskoyi Galicka brama 1996 21 22 listopad S 15 16 z dzherela 13 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 LiteraturaMiron Kapral Nacionalni gromadi Lvova XVI XVIII st L Piramida 2003 Posilannya igotoworld com Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 roku Viktoriya Shovchko zabytki in ua Pam yatki Ukrayini Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 roku Igor Zhuk www lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2020 roku