Кам янець у руських літописах місто в східній частині Волинського князівства Кам янець Основні дані Перша згадка 1196 Мі

Кам'янець у руських літописах — місто в східній частині Волинського князівства.

Кам'янець

Основні дані

—?—

Перша згадка

1196

Міська влада

Мапа

Місцезнаходження

Спочатку літописний Кам'янець зіставлявся із сучасним Кам'янцем-Подільським. Згодом Н. П. Барсов на основі аналізу літописів прийшов до висновку про помилковість цього твердження і припустив, що Кам'янець відповідає селу Кам'янка на лівому (західному) березі річки Случі. Відповідно до сучасної історіографії, Кам'янець відповідає сучасному Камінь-Каширському.

Історія

Перша згадка стосується 1196 року, коли околиці міста були атаковані Ростиславом Рюриковичем під час війни його батька Рюрика Ростиславича київського з Романом Мстиславичем волинським.

У 1211 році після вигнання з Галича син Романа Данило поїхав з матір'ю в Угорщину, а Василько став князем у Кам'янці, але стійке удільне князівство в Кам'янці не утворилося.

У 1228 році у розпочатій після смерті Мстислава Удатного війні Данило витримав в Кам'янці облогу київськими, чернігівськими, пінськими та половецькими військами. Стосовно цих подій Кам'янець російським літописом іноді тлумачиться як Кременець (через неприступність останнього; в 1226 році не взятий угорцями, в 1240 році він один із небагатьох міст на Русі, що не взятий монголами).

У 1236 році Кам'янець осаджувався угорцями.

1239 року стосується неоднозначна звістка літопису про захоплення в Кам'янці князем Ярославом (Всеволодовичем або Інгваровичем) сім'ї Михайла чернігівського, який втік із Києва в Угорщину.

У 1240 році під час монгольської навали Кам'янець був узятий монголами. Звістка літопису: І приде Кам'янцю, Ізяславу, взят' я. Відів' ж Крем'янець і град Данилів, яко не можливо прияти йому, і відійшов від ніх. іноді тлумачиться так, що був узятий Кам'янець, що належав Ізяславу, а Кременець, що належав Данилу, уцілів. Можливо, Кам'янець був наданий Данилом Ізяславу (за однією з версій, Новгород-Сіверському) після розгрому монголами Чернігово-Сіверського князівства (як Луцьк був наданий Михайлу).

Примітки

Барсов Н. П. Примечание 209 // — 2-е изд., испр. и доп. алф. указ. — Варшава : Тип. К. Ковалевского, 1885. — С. 287—290.
Каменец, древнерусский город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Войтович Л. В. Кордони Галицько-Волинської держави [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.], 2011, стр. 13.
Греков И. Б., Шахмагонов Ф. Ф. «Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках». М.: «Молодая гвардия», 1988.
Карамзин Н. М. История государства Российского [ 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Горский А. А. — М., 1996. — С. 13, 25-26.
Грушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Майоров А. В. — СПб : Университетская книга, 2001. — С. 320, 480. — .

Посилання

Галицько-Волинський літопис [ 16 березня 2009 у Wayback Machine.]

[:0-1] Барсов Н. П. Примечание 209 // — 2-е изд., испр. и доп. алф. указ. — Варшава : Тип. К. Ковалевского, 1885. — С. 287—290.

[2] Каменец, древнерусский город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[3] Войтович Л. В. Кордони Галицько-Волинської держави [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.], 2011, стр. 13.

[HW-4] Греков И. Б., Шахмагонов Ф. Ф. «Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках». М.: «Молодая гвардия», 1988.

[KNM-5] Карамзин Н. М. История государства Российского [ 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

[GAA-6] Горский А. А. — М., 1996. — С. 13, 25-26.

[7] Грушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[8] Майоров А. В. — СПб : Университетская книга, 2001. — С. 320, 480. — .