Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яна доба на території Норвегії часто ділиться на три періоди палеоліт близько 2 млн 8000 р до н е мезоліт близько 80

Кам'яна доба на території Норвегії

Кам'яна доба на території Норвегії

Кам'яна доба на території Норвегії часто ділиться на три періоди: палеоліт (близько 2 млн. — 8000 р. до н.е.), мезоліт (близько 8000—4000 рр. до н. е.) та неоліт (4000—1700 рр. до н. е.). Кам'яна доба мала різну тривалість у різних частинах світу.

image
Місця стоянок Кам'яної доби в Норвегії

Перші люди

Територія, яку займає сучасна Норвегія, населена майже з тих самих пір, як тут розтанув льодовик, що сталося бл. 11 тис. років тому.

Найперші люди прийшли до Норвегії більше 10 000-9000 років тому, уподобавши насамперед район села Камса (Komsa) в Фінмарк і Фосна (Fosna) в Нурморе - ці місця дали назви першим норвезьким культурам мисливців і збирачів (культури Фосна—Хенсбака і культура Комса). Тодішній клімат був дуже сприятливим для людей і Норвегія швидко виявилась однією з найбільш густонаселених територій в той період на Землі.

Першим, хто знайшов сліди древніх людей в Норвегії, був геолог і археолог .

За однією версією науковців перші люди прийшли в Норвегію з дансько-британської сторони, за-іншою з шведської.

До моменту появи людини на цій території вже жили олені, згодом до них додалися тури, зубри і лосі, полювання саме на цих тварин вважається найдавнішим заняттям норвежців. Найстаріші поселення розташовувалися в місцях скупчення оленів на шляху їх міграції. Більшість стародавніх стоянок було виявлено біля самої води - або біля річок, або поряд з фіордами, саме через зручність.

Близько IV тис. до н.е. великі і малі племена вже кочували по території країни. До цього ж часу відноситься початок обробки землі, але тільки на крайньому півдні Норвегії.

V тис. до н. е. датується найдавніше з відомих поселень в Норвегії - Трена в Хелгеланні.За даними антропології, населення південної Скандинавії до 5 тис. р. до н. е. практично не відрізнялося від сучасного.

Культура

image
Наскельні малюнки в Альті

При кам'яній добі почали з'являтися наскельні малюнки, які відображають сцени полювання, в яких переважали олені, лосі, ведмеді і риба. Іноді також зустрічаються зображення човнів.Через велику кількість виробів з кістки і рогу цей період називають «століттям кістки і каменю»

У неолітичний період (2800-2200 до н. е.) південно-східну частину території Норвегії торкнулося поширення Культури човноподібних сокир, що прийшла можливо з Південної Швеції. На території сучасної Норвегії знайдено близько 160 бойових сокир з твердого каменю.

До 2-ї пол. III тис. до н. е. багато вчених відносять проникнення в Норвегію носіїв індоєвропейських мов.

Землеробство

Близько 1500 р. до н.е. як на території Норвегії так і по цілій південній Скандинавії землеробство стало основним видом діяльності. Існує версія, що на норвезьких землях першими землеробами були жителі Осло-фіорда.

Наприкінці кам'яної доби, на півночі, першорядну роль як і раніше відігравали полювання та рибальство. Але в міру того як сільське господарство поширювалося на північ по узбережжю аж до Південного Тромсу, між жителями цих територій і мисливцями і рибалками Крайньої Півночі відбувалося культурне розмежування.

Археологічні культури

Див. також

Примітки

  1. Антонова, Ю.В. А 72 Норвегия. Страна фьордов и троллей — М. : Вече, 2011. — 11-12 с.:ил./Автор идеи и проекта С.М.Бурыгин. — (Исторический путеводитель).
  2. Даніельсен Р. та ін. Історія Норвегії. Від вікінгів до наших днів; М .: Видавництво "Весь Мир", 2003
  3. Гуревич, 1980, с. 81.
  4. Гуревич А. Я. Первобытнообщинный строй (глава 1). // История Норвегии.. — М.: Наука, 1980. — С. 78-96. — 712 с.
  5. Гуревич, 1980, с. 82.

Джерела

  • Гуревич А. Я. Первобытнообщинный строй (глава 1). // История Норвегии. — М. — Наука, 1980. — С. 78-96.

Література

  • Даніельсен Р. та ін. Історія Норвегії. Від вікінгів до наших днів; М .: Видавництво "Весь Мир", 2003
  • Антонова, Ю.В. А 72 Норвегия. Страна фьордов и троллей — М. : Вече, 2011. — 11-12 с.:ил./Автор идеи и проекта С.М.Бурыгин. — (Исторический путеводитель).

Посилання

  • Steinalderen i Norge [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.], artikkel hos Store norske leksikon

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yana doba na teritoriyi Norvegiyi chasto dilitsya na tri periodi paleolit blizko 2 mln 8000 r do n e mezolit blizko 8000 4000 rr do n e ta neolit 4000 1700 rr do n e Kam yana doba mala riznu trivalist u riznih chastinah svitu Miscya stoyanok Kam yanoyi dobi v NorvegiyiPershi lyudiTeritoriya yaku zajmaye suchasna Norvegiya naselena majzhe z tih samih pir yak tut roztanuv lodovik sho stalosya bl 11 tis rokiv tomu Najpershi lyudi prijshli do Norvegiyi bilshe 10 000 9000 rokiv tomu upodobavshi nasampered rajon sela Kamsa Komsa v Finmark i Fosna Fosna v Nurmore ci miscya dali nazvi pershim norvezkim kulturam mislivciv i zbirachiv kulturi Fosna Hensbaka i kultura Komsa Todishnij klimat buv duzhe spriyatlivim dlya lyudej i Norvegiya shvidko viyavilas odniyeyu z najbilsh gustonaselenih teritorij v toj period na Zemli Pershim hto znajshov slidi drevnih lyudej v Norvegiyi buv geolog i arheolog Za odniyeyu versiyeyu naukovciv pershi lyudi prijshli v Norvegiyu z dansko britanskoyi storoni za inshoyu z shvedskoyi Do momentu poyavi lyudini na cij teritoriyi vzhe zhili oleni zgodom do nih dodalisya turi zubri i losi polyuvannya same na cih tvarin vvazhayetsya najdavnishim zanyattyam norvezhciv Najstarishi poselennya roztashovuvalisya v miscyah skupchennya oleniv na shlyahu yih migraciyi Bilshist starodavnih stoyanok bulo viyavleno bilya samoyi vodi abo bilya richok abo poryad z fiordami same cherez zruchnist Blizko IV tis do n e veliki i mali plemena vzhe kochuvali po teritoriyi krayini Do cogo zh chasu vidnositsya pochatok obrobki zemli ale tilki na krajnomu pivdni Norvegiyi V tis do n e datuyetsya najdavnishe z vidomih poselen v Norvegiyi Trena v Helgelanni Za danimi antropologiyi naselennya pivdennoyi Skandinaviyi do 5 tis r do n e praktichno ne vidriznyalosya vid suchasnogo KulturaNaskelni malyunki v Alti Pri kam yanij dobi pochali z yavlyatisya naskelni malyunki yaki vidobrazhayut sceni polyuvannya v yakih perevazhali oleni losi vedmedi i riba Inodi takozh zustrichayutsya zobrazhennya chovniv Cherez veliku kilkist virobiv z kistki i rogu cej period nazivayut stolittyam kistki i kamenyu U neolitichnij period 2800 2200 do n e pivdenno shidnu chastinu teritoriyi Norvegiyi torknulosya poshirennya Kulturi chovnopodibnih sokir sho prijshla mozhlivo z Pivdennoyi Shveciyi Na teritoriyi suchasnoyi Norvegiyi znajdeno blizko 160 bojovih sokir z tverdogo kamenyu Do 2 yi pol III tis do n e bagato vchenih vidnosyat proniknennya v Norvegiyu nosiyiv indoyevropejskih mov ZemlerobstvoBlizko 1500 r do n e yak na teritoriyi Norvegiyi tak i po cilij pivdennij Skandinaviyi zemlerobstvo stalo osnovnim vidom diyalnosti Isnuye versiya sho na norvezkih zemlyah pershimi zemlerobami buli zhiteli Oslo fiorda Naprikinci kam yanoyi dobi na pivnochi pershoryadnu rol yak i ranishe vidigravali polyuvannya ta ribalstvo Ale v miru togo yak silske gospodarstvo poshiryuvalosya na pivnich po uzberezhzhyu azh do Pivdennogo Tromsu mizh zhitelyami cih teritorij i mislivcyami i ribalkami Krajnoyi Pivnochi vidbuvalosya kulturne rozmezhuvannya Arheologichni kulturiKultura Komsa 10 te tisyacholittya do n e Kultura Fosna Gensbaka 8300 7300 rr do n e Maglemozka kultura 9000 5000 rr do R H Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki IV III tis do R H Kultura kulyastih amfor III tis do R H Kultura lijchastogo posudu 4000 3000 rr do R H Kultura chovnopodibnih sokir 2500 1500 rr do R H Kultura shnurovoyi keramiki 2300 1700 rr do R H Div takozhNaskelni malyunki v Alti Kam yana doba Spisok arheologichnih kultur Paleolitichni pam yatkiPrimitkiAntonova Yu V A 72 Norvegiya Strana fordov i trollej M Veche 2011 11 12 s il Avtor idei i proekta S M Burygin Istoricheskij putevoditel ISBN 978 5 9 533 4228 5 Danielsen R ta in Istoriya Norvegiyi Vid vikingiv do nashih dniv M Vidavnictvo Ves Mir 2003 Gurevich 1980 s 81 Gurevich A Ya Pervobytnoobshinnyj stroj glava 1 Istoriya Norvegii M Nauka 1980 S 78 96 712 s Gurevich 1980 s 82 DzherelaGurevich A Ya Pervobytnoobshinnyj stroj glava 1 Istoriya Norvegii M Nauka 1980 S 78 96 LiteraturaDanielsen R ta in Istoriya Norvegiyi Vid vikingiv do nashih dniv M Vidavnictvo Ves Mir 2003 Antonova Yu V A 72 Norvegiya Strana fordov i trollej M Veche 2011 11 12 s il Avtor idei i proekta S M Burygin Istoricheskij putevoditel ISBN 978 5 9 533 4228 5PosilannyaSteinalderen i Norge 5 listopada 2018 u Wayback Machine artikkel hos Store norske leksikon

Дата публікації:
Топ