Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кальниця (пол. Kalnica) — давнє лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 116 осіб (2011).
Село  Координати 49°21′29″ пн. ш. 22°12′10″ сх. д. / 49.35833333002777579° пн. ш. 22.20277778002778035° сх. д.Координати: 49°21′29″ пн. ш. 22°12′10″ сх. д. / 49.35833333002777579° пн. ш. 22.20277778002778035° сх. д.
 Кальниця у Вікісховищі |
Назва
Називалось також Кальниця Ліська (або ж Кальниця Нижня) для відміни від села Кальниця Горішня (або ж Кальниця коло Тісни).
Розташування
Знаходиться за 19 км на південь від Загір’я, 22 км на південь від Сяніка і за 77 км на південь від Ряшева.
Лежить над річкою Кальничка (права притока річки Ослава) при третьорядній дорозі з Загір’я через Тарнаву – Лукове – Середнє Велике – Кельчаву – Мхаву до Балигорода.
Історія
Точна дата заснування невідома. З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.
У 1881 році в селі було 480 греко-католиків і 5 римо-католиків, більшістю земель володів граф Едмунд Красіцький, відомий активною підтримкою римокатоликів.
У 1939 році в селі проживало 650 мешканців, з них 620 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 5 поляків і 20 євреїв. Село входило до ґміни Лукове Ліського повіту Львівського воєводства.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. 22 вересня 1945 р. самооборонний кущовий відділ села Середнє Велике під командою Дороша напав на польську міліцію, яка грабувала Кальницю, при цьому відбито награбоване майно і худобу та вбито одного й поранено другого міліціонера, решта втекла. 26 вересня 1945 р. прислана з Балигороду частина Війська польського з двома танкетками спалила село, 41 особа згоріла в хатах, 8 осіб застрелено під хатами, жителі під конвоєм гнані в Лісько, звідки вивезені на територію СРСР. 50 осіб, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецьку територію північної Польщі.
Пізніше на знелюднілій території був влаштований барачний табір для ув’язнених, які будували будівлі радгоспу і помешкання для прибулих працівників.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Преп. Мучениці Параскеви
В 1871 р. була збудована дерев’яна греко-католицька (українська) парафіяльна церква. Зараз не існує. Парафія належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. До парафії належали також с. Кам’янки і с. Суковате.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 54 | 13 | 39 | 2 |
| Жінки | 62 | 14 | 42 | 6 |
| Разом | 116 | 27 | 81 | 8 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- Іван Дмитрик. Записки українського повстанця (в лісах Лемківщини). —— Львів: Червона Калина, 1992. — с. 96-97. — ISBN S-7707-0698-8-6.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 5 липня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Kalnica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 703. (пол.)
- У згарищах Кальниці [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalnicya pol Kalnica davnye lemkivske selo v Polshi u gmini Zagir ya Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 116 osib 2011 Selo Kalnicya pol Kalnica Zhiteli sela Kalnicya na foni cerkvi sv Paraskevi pid chas vidpustu 1935 r Koordinati 49 21 29 pn sh 22 12 10 sh d 49 35833333002777579 pn sh 22 20277778002778035 sh d 49 35833333002777579 22 20277778002778035 Koordinati 49 21 29 pn sh 22 12 10 sh d 49 35833333002777579 pn sh 22 20277778002778035 sh d 49 35833333002777579 22 20277778002778035 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina Zagir yaNaselennya 116 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 516Avtomobilnij kod RSASIMC 0362619GeoNames 769744OSM 2906835 R Gmina Zagir ya KalnicyaKalnicya Polsha KalnicyaKalnicya Pidkarpatske voyevodstvo Kalnicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalnicya znachennya NazvaNazivalos takozh Kalnicya Liska abo zh Kalnicya Nizhnya dlya vidmini vid sela Kalnicya Gorishnya abo zh Kalnicya kolo Tisni RoztashuvannyaZnahoditsya za 19 km na pivden vid Zagir ya 22 km na pivden vid Syanika i za 77 km na pivden vid Ryasheva Lezhit nad richkoyu Kalnichka prava pritoka richki Oslava pri tretoryadnij dorozi z Zagir ya cherez Tarnavu Lukove Serednye Velike Kelchavu Mhavu do Baligoroda IstoriyaTochna data zasnuvannya nevidoma Z 1772 r do 1918 roku v skladi Avstro Ugorshini U 1881 roci v seli bulo 480 greko katolikiv i 5 rimo katolikiv bilshistyu zemel volodiv graf Edmund Krasickij vidomij aktivnoyu pidtrimkoyu rimokatolikiv U 1939 roci v seli prozhivalo 650 meshkanciv z nih 620 ukrayinciv grekokatolikiv 5 ukrayinciv rimokatolikiv 5 polyakiv i 20 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Lukove Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu 22 veresnya 1945 r samooboronnij kushovij viddil sela Serednye Velike pid komandoyu Dorosha napav na polsku miliciyu yaka grabuvala Kalnicyu pri comu vidbito nagrabovane majno i hudobu ta vbito odnogo j poraneno drugogo milicionera reshta vtekla 26 veresnya 1945 r prislana z Baligorodu chastina Vijska polskogo z dvoma tanketkami spalila selo 41 osoba zgorila v hatah 8 osib zastreleno pid hatami zhiteli pid konvoyem gnani v Lisko zvidki vivezeni na teritoriyu SRSR 50 osib yakim vdalos uniknuti viselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli deportovani na ponimecku teritoriyu pivnichnoyi Polshi Piznishe na znelyudnilij teritoriyi buv vlashtovanij barachnij tabir dlya uv yaznenih yaki buduvali budivli radgospu i pomeshkannya dlya pribulih pracivnikiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Prep Muchenici ParaskeviV 1871 r bula zbudovana derev yana greko katolicka ukrayinska parafiyalna cerkva Zaraz ne isnuye Parafiya nalezhala do Baligorodskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Do parafiyi nalezhali takozh s Kam yanki i s Sukovate DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 54 13 39 2 Zhinki 62 14 42 6 Razom 116 27 81 8PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 42 Ivan Dmitrik Zapiski ukrayinskogo povstancya v lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 s 96 97 ISBN S 7707 0698 8 6 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 5 lipnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaKalnica 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 703 pol U zgarishah Kalnici 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi