Калхвінед — бритська держава на території сучасної Великої Британії, що утворилася наприкінці V століття. Тривалий час боровся проти саксів та англів. Зрештою на початку VII ст. була знищена англами, які на цих землях утворили власну державу Мерсію.
Calchfynedd Калхвінед | ||||
| ||||
Столиця | Кайр-Леріон | |||
Мови | кельтська | |||
Форма правління | монархія | |||
король | ||||
- 495-515 | ||||
Історія | ||||
- Засноване | кін. V ст. н.е. | |||
- підкорення Мерсією | поч. VII ст. н.е. | |||
Історія
Було засновано наприкінці V або на початку VI століття на пагорбах Чілтерн бритам, що прийшли з півночі Кінвіліном ап Артуісом, нащадком Койла Старого, короля Ебраука. Це відбулося після занепаду королівства Пенніни. Тоді отримало назву Кінвідіон.
На честь короля Кадрода перейменував королівство на Калхвінед, що відбивало географічне розташування на вапнякових пагорбах (Калхвінед перекладається як «Вапнякові гори»). Протягом деякого часу забезпечувала власну безпеку союзом з королівством Повіс.
У 585 році війська Калхвінеду зазнали поразки від англів на чолі із Креодою, який заснував королівство Мерсія. Відтоді точилася війна між Калхвінедом та Мерсією. Для протистояння супротивнику король Мінан ап Іспуіс уклав союз з Південним Регедом та Вессексом. У 593 році біля Барберхіллу відбулася битва між Калхвінедом з його союзниками проти Мерсії, що діяла разом з дейрою та Східною Англією. Останні зазнали нищівної поразки. Завдяки цьому на деякий час Калхвінед зумів відбити напад та зберегти незалежність.
До 620-х років Калхвінед опинився відрізаним від держав у Вельсі та бритів на півночі Британії. Протягом 630-х років Калхвінед було знищено саксами та королем Пендою Мерсійським.
Королі
- Кінвелін ап Артуіс, 494—515 роки
- Кінвід ап Кінвелін, 515—530 роки
- Кадрод ап Кінвід, 530—560 роки
- Іспуіс Муінтірх, 560—581 роки
- Мінан ап Іспуіс, 581—620 роки
- Мор ап Мінан, 620—630 роки
Географія
Оховлювали райони навколо сучасних сучасних Лестера, Нортгемптона і Бедфорда. Точні межі Кінвідіона невідомі.
Джерела
- Rachel Bromwich. (1961. rev 1990). Trioedd Ynys Prydein. Cardiff: University of Wales Press, p. 325
- Moffat, Alistair (1985), Kelsae: A History of Kelso from Earliest Times, Mainstream,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalhvined britska derzhava na teritoriyi suchasnoyi Velikoyi Britaniyi sho utvorilasya naprikinci V stolittya Trivalij chas borovsya proti saksiv ta angliv Zreshtoyu na pochatku VII st bula znishena anglami yaki na cih zemlyah utvorili vlasnu derzhavu Mersiyu Calchfynedd Kalhvined kin V st n e poch VII st n e Stolicya Kajr Lerion Movi keltska Forma pravlinnya monarhiya korol 495 515 Istoriya Zasnovane kin V st n e pidkorennya Mersiyeyu poch VII st n e IstoriyaBulo zasnovano naprikinci V abo na pochatku VI stolittya na pagorbah Chiltern britam sho prijshli z pivnochi Kinvilinom ap Artuisom nashadkom Kojla Starogo korolya Ebrauka Ce vidbulosya pislya zanepadu korolivstva Pennini Todi otrimalo nazvu Kinvidion Na chest korolya Kadroda perejmenuvav korolivstvo na Kalhvined sho vidbivalo geografichne roztashuvannya na vapnyakovih pagorbah Kalhvined perekladayetsya yak Vapnyakovi gori Protyagom deyakogo chasu zabezpechuvala vlasnu bezpeku soyuzom z korolivstvom Povis U 585 roci vijska Kalhvinedu zaznali porazki vid angliv na choli iz Kreodoyu yakij zasnuvav korolivstvo Mersiya Vidtodi tochilasya vijna mizh Kalhvinedom ta Mersiyeyu Dlya protistoyannya suprotivniku korol Minan ap Ispuis uklav soyuz z Pivdennim Regedom ta Vesseksom U 593 roci bilya Barberhillu vidbulasya bitva mizh Kalhvinedom z jogo soyuznikami proti Mersiyi sho diyala razom z dejroyu ta Shidnoyu Angliyeyu Ostanni zaznali nishivnoyi porazki Zavdyaki comu na deyakij chas Kalhvined zumiv vidbiti napad ta zberegti nezalezhnist Do 620 h rokiv Kalhvined opinivsya vidrizanim vid derzhav u Velsi ta britiv na pivnochi Britaniyi Protyagom 630 h rokiv Kalhvined bulo znisheno saksami ta korolem Pendoyu Mersijskim KoroliKinvelin ap Artuis 494 515 roki Kinvid ap Kinvelin 515 530 roki Kadrod ap Kinvid 530 560 roki Ispuis Muintirh 560 581 roki Minan ap Ispuis 581 620 roki Mor ap Minan 620 630 rokiGeografiyaOhovlyuvali rajoni navkolo suchasnih suchasnih Lestera Nortgemptona i Bedforda Tochni mezhi Kinvidiona nevidomi DzherelaRachel Bromwich 1961 rev 1990 Trioedd Ynys Prydein Cardiff University of Wales Press p 325 Moffat Alistair 1985 Kelsae A History of Kelso from Earliest Times Mainstream ISBN 0 906391 93 8