Калуга Ганна Максимівна

Ганна Максимівна Калу́га (до шлюбу — Карпинська; нар. 13 грудня 1924, Лубни — пом. 20 квітня 2011, Лубни) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка).

Калуга Ганна Максимівна
Народження	13 грудня 1924(1924-12-13) Лубни, Лубенська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	20 квітня 2011(2011-04-20) (86 років)
	Лубни, Лубенська міська рада, Полтавська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художниця
Вчитель	Прахов Микола Адріянович
Працівник	ВАТ «ДЕФФА»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Калуга).

Біографія

Народилася 13 грудня 1924 року в місті Лубнах (нині Полтавська область, Україна). Упродовж 1944—1948 років навчалася у Київському училищі прикладного мистецтва, була ученицею Миколи Прахова.

Протягом 1949—2004 років працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі/ВАТ «ДЕФФА»: у 1975—1980 та 1987—1993 роках обіймала посаду головного художника.

Померла в Лубнах 20 квітня 2011 року.

Творчість

Серед робіт:

• кухоль «Богатир» (1969, форма Ярослави Козлової)

статуетки

• «Гуцульський танець» (1956);
• «Узбечка» (1957);
• «Бандуристка» (1958);
• «Солоха» (1959);
• «Молодка» (1960, разом з Ольгою Рапай);
• «Баба Параска» (1960);
• «Баба Палажка» (1960);
• «Ґандзя» (1962, разом з Ольгою Рапай);
• «Там дівчина воду брала» (1964, разом з Оленою Молдаван);
• «Аркан» (1969);
• «Майська ніч» (1969);
• «Левко і Оксана» (1970, форма Оксани Жникруп);
• «Намисто» (1971, форма Владислава Щербини).

Створювала та оздоблювала петриківським розписом:

• фарфоровий медальйон із портретом Фіделя Кастро;

декоративні вази

• «Михайло Ломоносов» (1957);
• «Жовтень» (1971);
• «Букет» (1972, форма Ярослави Козлової);
• із портретом Володимира Леніна (1978);
• «Калина» (1978, розпис Катерини Нікітаєвої);
• «Братерство» (1979, форма Ярослави Козлової);
• «Ювілейна» (1980, із Ганною Павленко-Черниченко);
• «1500-річчя Києва» (1982, форма Ярослави Козлової);
• «325-річчя возз'єднання України та Росії» (1989);
• із портретом Леоніда Брежнєва.

Брала участь у виставках з 1957 року.

Окремі роботи художниці зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Яготинському історичному музеї.

Примітки

1. М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021, С. 231.

Література

• Калуга Ганна Максимівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 95—96.;
• Калуга, Анна (Галина) Максимовна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 2. Гуманитарное агенство академический проект Санкт-Петербург. 1995, С. 108 (рос.);
• Т. С. Нечипоренко. Калуга Ганна Максимівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .