Каловсвердер нім Kalowswerder острів на річці Шпрее і однойменна місцевість в берлінському районі Шарлоттенбург З заходу

Каловсвердер (нім. Kalowswerder) — острів на річці Шпрее і однойменна місцевість в берлінському районі Шарлоттенбург. З заходу і півдня наразі обмежений Шпрее, з півночі — , із сходу — каналами. З південного боку острів перетинає лінія берлінської міської електрички.

Шпрее між Каловсвердером і замком Шарлоттенбург у 1762 році

Площа Густава Адольфа на поштівці 1915 року

Історія

Перше поселення на острові виникло в XIV столітті у південній частині острова і мало назву . З часом Казов був приєднаний до сусіднього селища Літцов — майбутнього Шарлоттенбурга.

Саме за назвою поселення острів набув назви Каський (зафіксоване у 1537) або Касовський (1714). Водночас поширення набуває й співзучна назва Кальсвердер (нім. Kahlswerder) — «лисий» або ж «пустельний острів» (відома щонайменше з 1717 року). З часом обидва імені злилися у «Каловсвердер».

На початку XIX сторіччя на острові були збудовані кілька фабрик, а з середини сторіччя — із побудовою моста та алеї, що нині носить ім'я імператриці Августи, Каловсвердер набуває «міських» рис.

В 1871–1877 острів перетнула залізниця. В 1880 році на північному заході Каловсвердера була збудована фабрика фармацевтичної компанії , що виробляла ефір і дубільні речовини.

У 1887 році розпочалося перепланування житлової забудови острова. Його центром стала (тепер — ). Незаселена частина Каловсвердера перетворилася на зону відпочинку — і для шарлоттенбуржців, і для берлінців.

У 1889 році на сході острова постав газовий завод. В 1894 році була відкрита залізнична станція — таким чином між Берліном та Каловсвердером було налагоджене пряме транспортне сполучення.

Міст Шлоссбрюкке (за ним — Шарлоттенбурзька електростанція)

В 1900 році на південному сході острова була збудована електростанція, яка забезпечувала електрикою увесь Шарлоттенбург. У 1904 році на — навпроти — була зведена будівля окружного суду. Після цього житловими кварталами була забудована і західна частина острова — між станцією Югнфернгайде і площею Густава Адольфа.

У 1920 році Каловсвердер став частиною Великого Берліна.

У 1950 році площа Густава Адольфа була перейменована на честь . З того часу назва Мірендорф поступово витискає старе ім'я Каловсвердер. Дотепер стара назва острова збереглася лише в найменуванні «колонії Каловсвердер», розташованої між станцією Югнфернгайде і сусідньою вулицею Ольберсштрассе. «Колонії», що складаються з садібних ділянок, і досі займають майже увесь північний схід острова.

Після другої світової устаткування каловсвердерської фабрики компанії «Шерінг» було демонтоване і вивезене союзниками в рахунок репарацій. В 1957 році на базі фабрики був створений центр мікробіологічних досліджень

Близькість багатьох університетів сприяла тому, що у Карловсвердері у післявоєнний час почали селитися студенти. У 1968 році район був одним з центрів молодіжного руху, 4 листопада біля будівлі суду на Тегелер Вег відбулися сумнозвісні сутички (відомі також як або ж «бійня на Тегелер Вег»), що стали переломним моментом західноберлінської «студентської революції».

Перехрестя Тегелер Вег і Макс Дорн штрассе

У 1980 році Каловсвердер був з'єднаний з центром Берліна та продовженням — зі станціями та .

У 1991 році був закритий газовий завод. В 2001 році на місці колишньої фармацевтичної фабрики створили . У 2006 році був знесений вже непотрібний 125-метровий димар електростанції, який довгий час домінував над островом.

У 2013 році на набережній Шпрее біля за сприяння посольства Австрії був створений .

Джерела

http://www.berlin.de/ba-charlottenburg-wilmersdorf/ueber-den-bezirk/rundgaenge/kiezspaziergaenge/artikel.176593.php [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.]