Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Калинівка Олексі ївка село в Україні у Лубенському районі П

Калинівка (Лубенський район)

Калинівка (Лубенський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Калинівка.

Олексі́ївка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 412 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.

село Олексіївка
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Гребінківська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040010230077637
Основні дані
Населення 412
Площа 2,707 км²
Густота населення 152,94 осіб/км²
Поштовий індекс 37411
Телефонний код +380 5359
Географічні дані
Географічні координати 50°13′29″ пн. ш. 32°12′09″ сх. д. / 50.22472° пн. ш. 32.20250° сх. д. / 50.22472; 32.20250Координати: 50°13′29″ пн. ш. 32°12′09″ сх. д. / 50.22472° пн. ш. 32.20250° сх. д. / 50.22472; 32.20250
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми р. Гнила Оржиця
Місцева влада
Адреса ради 37411, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Олексіївка
Карта
image
image
Олексіївка
image
image
Олексіївка
Мапа

Географія

Село Олексіївка знаходиться на правому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією примикає село Теплівка, нижче за течією примикає село Наталівка, на протилежному березі - село Архемівка. Уздовж річки проведено кілька іригаційних каналів. Поруч проходить автомобільна дорога М03.

Назва

Село назване іменем засновника Олексія Григоровича Теплова (1763-1826) – сенатора, правителя Харківської губернії Російської імперії.

20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Калинівка, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді.

Історія

Село Олексіївка, як і Наталівка, належало до Теплівської економії, яка була заснована в 1750-х роках Тепловим Григорієм Миколайовичем. Ця економія переходила від одного власника до іншого. Село назване іменем сина його засновника Олексія Григоровича Теплова (1763-1826), сенатора, тайного радника, який в свій час був правителем Харківського намісництва (губернії), а потім -Київського. Він навчався за кордоном і був високоосвіченою людиною, любив музику і сам чудово грав на скрипці.

Цікаві відомості зберігаються в Генеральних описах Малоросії, які проводилися в 1765-1769 роках під керівництвом Малоросійського генерал-губернатора П.О. Рум'янцева (1725-1796). Перепису підлягали не тільки люди, а й їхні господарства (будівлі, скот, земля), та їх прибутки, оскільки метою перепису було належне оподаткування всіх господарств і мешканців Малоросії. Ці описи на деякі села зберігаються нині в Центральному істокричному архіві України (м. Київ); на переважну ж більшість сіл вони втрачені.

Згідно з цим переписом (описом), який проводився в Теплівській економії в 1767 році, у деревні Олексіївці (в той час в Олексіївні не було церкви - тому вона іменувалася деревнею, а не селом) мешкало 324 душі обох статей. Вони поселялися в двох дворах і 40 бездвірних хатах. В описах поняття «двір» уживалося до групи близько одна від другої розташованих хат з господарськими будівлями, мешканці яких мали тісні родинні і господарські зв'язки: батьки і діти, які мали свої сім'ї, брати кожен з яких мав свою сім'ю.

В однім із дворів було 2 хати, а в другому 4 хати. В обох живуть люди козацького звання.

В першому живуть Хатьонки (Хатенки): Іван (36 років), його брат Хома (20 років) з сім'ями і Данило (70 років, мабуть, їхній батько). Всього в 3-х сім'ях налічувалося 17 душ. Крім двох хат вони мали: хлівів - 4, загонів для худоби - 2, комор - 2. В них була худоба: воли робочі - 7, корови - 7, телиці - 2, вівці - 43, свині - 4. Мали і пасіку на 23 «пні». Хатьонки прийшли сюди із Пирятина 6 років тому.

В дворі із 4 хат проживали Снігирі, уродженці с. Гурбинець Пирятинської сотні, козацького звання. Теж мають господарські приміщення, волів, коней, корів, овець.

Без двірні хати теж мали господарські будівлі, так посполиті (звичайні селяни) Мусій (35 років) і Лук'ян (25 років) Худолієнки (Худолії) зі своїми сім'ями (всього їх було 10 душ) мали одну хату, сараї, комори. В них було: волів - 4, биків 3-х літок - 2, корів - 4, телиць - 1, телят - 2, коней - 2, кінського молодняку - 7, овець - 30, свиней - 3. Вони мали одного найманого робітника. Худолієнки прийшли із с. Кулажинець і живуть в Олексіївці 7 років.

Селяни - і козацького звання, і посполиті - працювали на панській землі, вони мов би орендували її у пана. Так Хатьонки на землі площею в 40 днів оранки (площа в один день оранки складала приблизно 0,75 десятини) висівали жита - 4,65 пудів, пшениці - 7,5 пудів ячменю - 6,34 пуда, гречки - стільки ж, овса - 3,75 пуда, проса - 2,3 пуда. Сіна для свого скоту за літо скошували - 180 кіп.

Деякі селяни записали, що вони проживають тут уже 20 років, тобото жили тут до часу заснування села Це треба розуміти так, що вони жили в х. Сурмачівці, яка існувала ще до приїзду Теплова в Малоросію, а з приїздом його сюди була приєднана ним до Теплівської економії, а звідти вони були переселені в створюваний хутір Олексіївку.

Ці відомості перепису 1767 року показують не тільки час заснування Олексіївки. Вони показують, також, як швидко і за рахунок яких місць виросло її населення: за якихось 12 чи 15 років з моменту заснування Олексіївки населення її досягло 324 душі. Ріст населення проходив, переважно, за рахунок втікачів - селян із інших володінь, які шукали «кращих поміщиків», кращих умов життя. Існували закони, за якими втікачів повертали до їх поміщиків. Але ці закони, мабуть, не торкалися Теплова і його економії, адже він був радником гетьмана Розумовського, і ніхто із поміщиків не смів скаржитися на переховування ним утікачів.

Теплівська економія була багата землями, тому її селяни користувалися більшими наділами поміщицької землі, ніж в інших населених пунктах Пирятинщини. За тих же обставин поміщик Долгоруков міг утримувати в економії найбільший в повіті вівчарний завод - 14222 голів тонкорунних овець в 1849 році.

В Олексіївці за переписом населення 1859 року було 653 душі обох статей, користувалися вони поміщицькою землею в розмірі 951,54 десятин. Налічувалося тут 123 господарства, у тому числі: огородників (які мають тільки присадибну ділянку, а польової землі не мають) - 1, піших (які не мають ні коней, ні волів) - 107, тяглих (які їх мають) - 15. А в 1767 році кожне господарство Олексіївки (за винятком 2-х) мало і волів, і коней!

За роки з 1767 до 1859 рр. царський уряд розкозачив Малоросію і «підравняв» українських посполитих до російських кріпаків.

За умов реформи 1861 року на кожну ревізську душу належав бути наділ землі не більший (максимальний наділ землі) 2,75 десятин, мінімальний наділ землі - 0,9 десятин, за даними перепису населення (ревізії) 1859 року в Олексіївці налічувалося 306 душ чоловічої статі - ревізьких душ, за якими і велися всі розрахунки, максимальний розмір надільної землі на всю громаду повинен був складати 841,5 десятин, а селяни користувалися до реформи 951,54 десятин поміщицької землі. Селянам Олексіївки виділялася земля за максимальним розміром наділу, і все ж 110 десятин землі відрізалося від існуючого до реформи наділу (951,54 дес).

Для 10 домогосподарств новоприйдешніх селян поміщик під їх садиби виділив 7,5 десятин землі із Левади Долгорукової, тобто Олексіївка розширялася в сторону Наталівки на 7,5 десятин, у селянський наділ землі включалася вигінна земля в розмірі 55,33 десятин, яка знаходилася в межах села і не обробллася. Мабуть, з часом селяни Олексіївки знайшли спосіб, як більш раціонально використовувать цю землю, тим більше, що земля в межах села викупалася у поміщика за ціною удвічі вищою від ціни польової землі.

Селяни с. Олексіївки, як і мешканці сіл радянської України пережили колективізацію і голодомор 1932- 1933 р.р. 1939 року на трудодні дуже мало видавали хліба, і деякі сім'ї селян, «навчені» голодовкою 1932-1933 р.р., виїздили із села. Селянам, які залишилися на своїх місцях, довелося нелегко «дотягувати» до нового урожаю 1940 р., не всі голови колгоспів могли байдуже дивитися на голодних селян, вимагаючи від них хорошої трудової віддачі.

Одним із таких був голова Олексіївського колгоспу ім. Сталіна П.О. Ульяницький. В обласній газеті «Більшовик Полтавщини» № 196 від 25 серпня 1940 року під рубрикою «В обласній прокуратурі» було надруковано повідомлення: «Голова колгоспу ім. Сталіна Ульяницький маючи 474 центнери намолоченого зерна, державі не здав нічого, а видав авансом по 100 грамів на кожен трудодень. Він буде притягнений до судової відповідальності.»

Не виконавши першої заповіді (здачі хлібопоставки), не можна було й думати, як нагодувати голодних селян. Петро Оврамович Ульяницький проявив мужність і на перше місце поставив боротьбу з голодом, за що і був притягнений до судової відповідальності.

З Німецько-радянської війни 1941-1945 рр. не повернулись 102 сільчани. У період окупації на роботи до Німеччини вивезено 72 душі, розстріляно 6 душ.

В період німецької окупації в с. Олесіївці отаборився фон Данкель, повній владі якого підлягало кілька сіл. Цей німець, мабуть, готувався стати повновладним господарем цих місць на довгі роки, новоявленим поміщиком. Але йому довелось вибратися з України разом з відступаючими німецько-фашистськими військами. Під час їх відступу в селі спалено 37 дворів.

Село Олексіївка до революції належало до Теплівської волості, а з 1919 року належить до Наталівської сільської ради.

Медичні послуги мешканці села до революції і після одержували від Теплівської лікарні, а з відкриттям районної лікарні - користуються її послугами. В селі є фельдшерсько-акушерський пункт.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 406 98.07%
російська 7 1.69%
білоруська 1 0.24%
Усього 414 100%

Економіка

На території села знаходиться Готельний комплекс «Степ».

Відомі люди

Посилання

  • Історія села Олексіївка
  • Погода в селі Олексіївка
  1. Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kalinivka Oleksi yivka selo v Ukrayini u Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 412 osib Vhodit do skladu Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo Oleksiyivka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Grebinkivska miska gromada Kod KATOTTG UA53040010230077637 Osnovni dani Naselennya 412 Plosha 2 707 km Gustota naselennya 152 94 osib km Poshtovij indeks 37411 Telefonnij kod 380 5359 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 13 29 pn sh 32 12 09 sh d 50 22472 pn sh 32 20250 sh d 50 22472 32 20250 Koordinati 50 13 29 pn sh 32 12 09 sh d 50 22472 pn sh 32 20250 sh d 50 22472 32 20250 Serednya visota nad rivnem morya 120 m Vodojmi r Gnila Orzhicya Misceva vlada Adresa radi 37411 Poltavska obl Grebinkivskij r n s Oleksiyivka Karta Oleksiyivka Oleksiyivka MapaGeografiyaSelo Oleksiyivka znahoditsya na pravomu berezi richki Gnila Orzhicya vishe za techiyeyu primikaye selo Teplivka nizhche za techiyeyu primikaye selo Natalivka na protilezhnomu berezi selo Arhemivka Uzdovzh richki provedeno kilka irigacijnih kanaliv Poruch prohodit avtomobilna doroga M03 NazvaSelo nazvane imenem zasnovnika Oleksiya Grigorovicha Teplova 1763 1826 senatora pravitelya Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 20 bereznya 2024 roku Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya regionalnogo rozvitku ta mistobuduvannya pidtrimav perejmenuvannya sela na Kalinivka odnak ostatochne perejmenuvannya vidbudetsya tilki pislya uspishnogo golosuvannya u Verhovnij Radi IstoriyaSelo Oleksiyivka yak i Natalivka nalezhalo do Teplivskoyi ekonomiyi yaka bula zasnovana v 1750 h rokah Teplovim Grigoriyem Mikolajovichem Cya ekonomiya perehodila vid odnogo vlasnika do inshogo Selo nazvane imenem sina jogo zasnovnika Oleksiya Grigorovicha Teplova 1763 1826 senatora tajnogo radnika yakij v svij chas buv pravitelem Harkivskogo namisnictva guberniyi a potim Kiyivskogo Vin navchavsya za kordonom i buv visokoosvichenoyu lyudinoyu lyubiv muziku i sam chudovo grav na skripci Cikavi vidomosti zberigayutsya v Generalnih opisah Malorosiyi yaki provodilisya v 1765 1769 rokah pid kerivnictvom Malorosijskogo general gubernatora P O Rum yanceva 1725 1796 Perepisu pidlyagali ne tilki lyudi a j yihni gospodarstva budivli skot zemlya ta yih pributki oskilki metoyu perepisu bulo nalezhne opodatkuvannya vsih gospodarstv i meshkanciv Malorosiyi Ci opisi na deyaki sela zberigayutsya nini v Centralnomu istokrichnomu arhivi Ukrayini m Kiyiv na perevazhnu zh bilshist sil voni vtracheni Zgidno z cim perepisom opisom yakij provodivsya v Teplivskij ekonomiyi v 1767 roci u derevni Oleksiyivci v toj chas v Oleksiyivni ne bulo cerkvi tomu vona imenuvalasya derevneyu a ne selom meshkalo 324 dushi oboh statej Voni poselyalisya v dvoh dvorah i 40 bezdvirnih hatah V opisah ponyattya dvir uzhivalosya do grupi blizko odna vid drugoyi roztashovanih hat z gospodarskimi budivlyami meshkanci yakih mali tisni rodinni i gospodarski zv yazki batki i diti yaki mali svoyi sim yi brati kozhen z yakih mav svoyu sim yu V odnim iz dvoriv bulo 2 hati a v drugomu 4 hati V oboh zhivut lyudi kozackogo zvannya V pershomu zhivut Hatonki Hatenki Ivan 36 rokiv jogo brat Homa 20 rokiv z sim yami i Danilo 70 rokiv mabut yihnij batko Vsogo v 3 h sim yah nalichuvalosya 17 dush Krim dvoh hat voni mali hliviv 4 zagoniv dlya hudobi 2 komor 2 V nih bula hudoba voli robochi 7 korovi 7 telici 2 vivci 43 svini 4 Mali i pasiku na 23 pni Hatonki prijshli syudi iz Piryatina 6 rokiv tomu V dvori iz 4 hat prozhivali Snigiri urodzhenci s Gurbinec Piryatinskoyi sotni kozackogo zvannya Tezh mayut gospodarski primishennya voliv konej koriv ovec Bez dvirni hati tezh mali gospodarski budivli tak pospoliti zvichajni selyani Musij 35 rokiv i Luk yan 25 rokiv Hudoliyenki Hudoliyi zi svoyimi sim yami vsogo yih bulo 10 dush mali odnu hatu sarayi komori V nih bulo voliv 4 bikiv 3 h litok 2 koriv 4 telic 1 telyat 2 konej 2 kinskogo molodnyaku 7 ovec 30 svinej 3 Voni mali odnogo najmanogo robitnika Hudoliyenki prijshli iz s Kulazhinec i zhivut v Oleksiyivci 7 rokiv Selyani i kozackogo zvannya i pospoliti pracyuvali na panskij zemli voni mov bi orenduvali yiyi u pana Tak Hatonki na zemli plosheyu v 40 dniv oranki plosha v odin den oranki skladala priblizno 0 75 desyatini visivali zhita 4 65 pudiv pshenici 7 5 pudiv yachmenyu 6 34 puda grechki stilki zh ovsa 3 75 puda prosa 2 3 puda Sina dlya svogo skotu za lito skoshuvali 180 kip Deyaki selyani zapisali sho voni prozhivayut tut uzhe 20 rokiv toboto zhili tut do chasu zasnuvannya sela Ce treba rozumiti tak sho voni zhili v h Surmachivci yaka isnuvala she do priyizdu Teplova v Malorosiyu a z priyizdom jogo syudi bula priyednana nim do Teplivskoyi ekonomiyi a zvidti voni buli pereseleni v stvoryuvanij hutir Oleksiyivku Ci vidomosti perepisu 1767 roku pokazuyut ne tilki chas zasnuvannya Oleksiyivki Voni pokazuyut takozh yak shvidko i za rahunok yakih misc viroslo yiyi naselennya za yakihos 12 chi 15 rokiv z momentu zasnuvannya Oleksiyivki naselennya yiyi dosyaglo 324 dushi Rist naselennya prohodiv perevazhno za rahunok vtikachiv selyan iz inshih volodin yaki shukali krashih pomishikiv krashih umov zhittya Isnuvali zakoni za yakimi vtikachiv povertali do yih pomishikiv Ale ci zakoni mabut ne torkalisya Teplova i jogo ekonomiyi adzhe vin buv radnikom getmana Rozumovskogo i nihto iz pomishikiv ne smiv skarzhitisya na perehovuvannya nim utikachiv Teplivska ekonomiya bula bagata zemlyami tomu yiyi selyani koristuvalisya bilshimi nadilami pomishickoyi zemli nizh v inshih naselenih punktah Piryatinshini Za tih zhe obstavin pomishik Dolgorukov mig utrimuvati v ekonomiyi najbilshij v poviti vivcharnij zavod 14222 goliv tonkorunnih ovec v 1849 roci V Oleksiyivci za perepisom naselennya 1859 roku bulo 653 dushi oboh statej koristuvalisya voni pomishickoyu zemleyu v rozmiri 951 54 desyatin Nalichuvalosya tut 123 gospodarstva u tomu chisli ogorodnikiv yaki mayut tilki prisadibnu dilyanku a polovoyi zemli ne mayut 1 pishih yaki ne mayut ni konej ni voliv 107 tyaglih yaki yih mayut 15 A v 1767 roci kozhne gospodarstvo Oleksiyivki za vinyatkom 2 h malo i voliv i konej Za roki z 1767 do 1859 rr carskij uryad rozkozachiv Malorosiyu i pidravnyav ukrayinskih pospolitih do rosijskih kripakiv Za umov reformi 1861 roku na kozhnu revizsku dushu nalezhav buti nadil zemli ne bilshij maksimalnij nadil zemli 2 75 desyatin minimalnij nadil zemli 0 9 desyatin za danimi perepisu naselennya reviziyi 1859 roku v Oleksiyivci nalichuvalosya 306 dush cholovichoyi stati revizkih dush za yakimi i velisya vsi rozrahunki maksimalnij rozmir nadilnoyi zemli na vsyu gromadu povinen buv skladati 841 5 desyatin a selyani koristuvalisya do reformi 951 54 desyatin pomishickoyi zemli Selyanam Oleksiyivki vidilyalasya zemlya za maksimalnim rozmirom nadilu i vse zh 110 desyatin zemli vidrizalosya vid isnuyuchogo do reformi nadilu 951 54 des Dlya 10 domogospodarstv novoprijdeshnih selyan pomishik pid yih sadibi vidiliv 7 5 desyatin zemli iz Levadi Dolgorukovoyi tobto Oleksiyivka rozshiryalasya v storonu Natalivki na 7 5 desyatin u selyanskij nadil zemli vklyuchalasya viginna zemlya v rozmiri 55 33 desyatin yaka znahodilasya v mezhah sela i ne obrobllasya Mabut z chasom selyani Oleksiyivki znajshli sposib yak bilsh racionalno vikoristovuvat cyu zemlyu tim bilshe sho zemlya v mezhah sela vikupalasya u pomishika za cinoyu udvichi vishoyu vid cini polovoyi zemli Selyani s Oleksiyivki yak i meshkanci sil radyanskoyi Ukrayini perezhili kolektivizaciyu i golodomor 1932 1933 r r 1939 roku na trudodni duzhe malo vidavali hliba i deyaki sim yi selyan navcheni golodovkoyu 1932 1933 r r viyizdili iz sela Selyanam yaki zalishilisya na svoyih miscyah dovelosya nelegko dotyaguvati do novogo urozhayu 1940 r ne vsi golovi kolgospiv mogli bajduzhe divitisya na golodnih selyan vimagayuchi vid nih horoshoyi trudovoyi viddachi Odnim iz takih buv golova Oleksiyivskogo kolgospu im Stalina P O Ulyanickij V oblasnij gazeti Bilshovik Poltavshini 196 vid 25 serpnya 1940 roku pid rubrikoyu V oblasnij prokuraturi bulo nadrukovano povidomlennya Golova kolgospu im Stalina Ulyanickij mayuchi 474 centneri namolochenogo zerna derzhavi ne zdav nichogo a vidav avansom po 100 gramiv na kozhen trudoden Vin bude prityagnenij do sudovoyi vidpovidalnosti Ne vikonavshi pershoyi zapovidi zdachi hlibopostavki ne mozhna bulo j dumati yak nagoduvati golodnih selyan Petro Ovramovich Ulyanickij proyaviv muzhnist i na pershe misce postaviv borotbu z golodom za sho i buv prityagnenij do sudovoyi vidpovidalnosti Z Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr ne povernulis 102 silchani U period okupaciyi na roboti do Nimechchini vivezeno 72 dushi rozstrilyano 6 dush V period nimeckoyi okupaciyi v s Olesiyivci otaborivsya fon Dankel povnij vladi yakogo pidlyagalo kilka sil Cej nimec mabut gotuvavsya stati povnovladnim gospodarem cih misc na dovgi roki novoyavlenim pomishikom Ale jomu dovelos vibratisya z Ukrayini razom z vidstupayuchimi nimecko fashistskimi vijskami Pid chas yih vidstupu v seli spaleno 37 dvoriv Selo Oleksiyivka do revolyuciyi nalezhalo do Teplivskoyi volosti a z 1919 roku nalezhit do Natalivskoyi silskoyi radi Medichni poslugi meshkanci sela do revolyuciyi i pislya oderzhuvali vid Teplivskoyi likarni a z vidkrittyam rajonnoyi likarni koristuyutsya yiyi poslugami V seli ye feldshersko akusherskij punkt NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 406 98 07 rosijska 7 1 69 biloruska 1 0 24 Usogo 414 100 EkonomikaNa teritoriyi sela znahoditsya Gotelnij kompleks Step Vidomi lyudi 07 11 1925 s Oleksiyivka nini Grebinkiv r nu Poltav obl zhurnalist pismennik Avtor istor narisu Geroyizm i katastrofa Lohvicya 1966 hudozh dokum povistej Na pivden vid Krakova K 1985 Slid Meteora Gadyach 1995 Kniga Monument na chest voyiniv Pivdenno Zahidnogo frontu H 1976 vitrimala 5 vidan riznimi movami U dorobku B hudozhni narisi fejletoni publicist statti na moralni temi gumorist tvori j tvori dlya ditej povist Tayemnici znala Orzhicya Gadyach 2001 Gorb Stanislav Mikolajovich 1965 nimeckij ta ukrayinskij zoolog fahivec z entomologiyi biomehaniki ta etologiyi akademik Nimeckoyi Akademiyi Nauk 2011 profesor 2008 doktor biologichnih nauk 2001 ocholyuye viddil funkcionalnoyi morfologiyi ta biomehaniki Kilskogo universitetu Nimechchina PosilannyaIstoriya sela Oleksiyivka Pogoda v seli Oleksiyivka Komitet z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi pidtrimav perejmenuvannya nizki naselenih punktiv nazvi yakih mistyat simvoliku rosijskoyi imperskoyi politiki abo ne vidpovidayut standartam derzhavnoyi movi 4 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih

Дата публікації:
Топ