Калейдоско́п (від грец. καλός — красивий, εἶδος — вид, σκοπέω — дивлюся, спостерігаю) — оптичний прилад, що дозволяє створювати візерунки. У переносному сенсі — швидка зміна явищ, осіб, подій.
Спочатку задуманий як науковий інструмент, калейдоскоп пізніше випускався як іграшка.
Конструкція
Калейдоскоп найчастіше виконаний у вигляді непрозорої трубки, яка усередині містить систему дзеркал. На одному з кінців трубки закріплено світловий фільтр, інший кінець трубки використовується як окуляр. Світловий фільтр іграшкового калейдоскопа утворений двома паралельними скельцями, що закріплені паралельно на відстані кількох міліметрів одне від одного. Зовнішнє скельце звичайно є матовим. Між скельцями насипають прозорі шматочки кольрового скла або пласмаси. Система дзеркал представлена трьома (іноді два або більше трьох) складеними під кутом поздовжніми дзеркальними пластинками.
Зображення кольорових елементів світлового фільтру взаємно відбиваються в дзеркалах і утворюють симетричні візерунки. При повертанні трубки навколо поздовжньої осі ці візерунки змінюються завдяки пересипанню елементів світлового фільтра.
Різне взаємне розташування дзеркал дозволяє отримати різну кількість дубльованих зображень: 45° — 8, 60° — 6, 90° — 4.
Історія
Прилад був відомий ще у Стародавній Греції.
У 1816 році під час проведення експерименту з поляризацією світла калейдоскоп був заново віднайдений шотландським фізиком Девідом Брюстером. Патент на винахід був оформлений через два роки опісля.
Спочатку калейдоскоп являв собою трубки з парами дзеркал на одному кінці та парами напівпрозорих дисків на іншому і бісер між ними. Брюстер обрав відомого розробника ахроматів як єдиного виробника калейдоскопа у 1817 році. Започатковане виробництво обернулося надзвичайним успіхом: всього за три місяці у Лондоні та Парижі було продано 200 000 калейдоскопів. Розуміючи, що компанія не може задовольнити шалений рівень попиту, 17 травня 1818 Брюстер попросив Карпентера дозволити іншим виробникам випускати калейдоскопи, на що той погодився.
Брюстер сподівався добре заробити на популярності свого винаходу, проте прогалина у його заявці на патент дозволила іншим копіювати його винахід.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калейдоскоп
- Калейдоскоп [ 15 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Конструкції Дзеркал [ 20 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- База знань по виготовленню калейдоскопів [ 19 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalejdosko p vid grec kalos krasivij eἶdos vid skopew divlyusya sposterigayu optichnij prilad sho dozvolyaye stvoryuvati vizerunki U perenosnomu sensi shvidka zmina yavish osib podij Prikladi vizerunkiv utvorenih kalejdoskopomDityachij kalejdoskop Spochatku zadumanij yak naukovij instrument kalejdoskop piznishe vipuskavsya yak igrashka KonstrukciyaKalejdoskop najchastishe vikonanij u viglyadi neprozoroyi trubki yaka useredini mistit sistemu dzerkal Na odnomu z kinciv trubki zakripleno svitlovij filtr inshij kinec trubki vikoristovuyetsya yak okulyar Svitlovij filtr igrashkovogo kalejdoskopa utvorenij dvoma paralelnimi skelcyami sho zakripleni paralelno na vidstani kilkoh milimetriv odne vid odnogo Zovnishnye skelce zvichajno ye matovim Mizh skelcyami nasipayut prozori shmatochki kolrovogo skla abo plasmasi Sistema dzerkal predstavlena troma inodi dva abo bilshe troh skladenimi pid kutom pozdovzhnimi dzerkalnimi plastinkami Zobrazhennya kolorovih elementiv svitlovogo filtru vzayemno vidbivayutsya v dzerkalah i utvoryuyut simetrichni vizerunki Pri povertanni trubki navkolo pozdovzhnoyi osi ci vizerunki zminyuyutsya zavdyaki peresipannyu elementiv svitlovogo filtra Rizne vzayemne roztashuvannya dzerkal dozvolyaye otrimati riznu kilkist dublovanih zobrazhen 45 8 60 6 90 4 IstoriyaPrilad buv vidomij she u Starodavnij Greciyi U 1816 roci pid chas provedennya eksperimentu z polyarizaciyeyu svitla kalejdoskop buv zanovo vidnajdenij shotlandskim fizikom Devidom Bryusterom Patent na vinahid buv oformlenij cherez dva roki opislya Spochatku kalejdoskop yavlyav soboyu trubki z parami dzerkal na odnomu kinci ta parami napivprozorih diskiv na inshomu i biser mizh nimi Bryuster obrav vidomogo rozrobnika ahromativ yak yedinogo virobnika kalejdoskopa u 1817 roci Zapochatkovane virobnictvo obernulosya nadzvichajnim uspihom vsogo za tri misyaci u Londoni ta Parizhi bulo prodano 200 000 kalejdoskopiv Rozumiyuchi sho kompaniya ne mozhe zadovolniti shalenij riven popitu 17 travnya 1818 Bryuster poprosiv Karpentera dozvoliti inshim virobnikam vipuskati kalejdoskopi na sho toj pogodivsya Bryuster spodivavsya dobre zarobiti na populyarnosti svogo vinahodu prote progalina u jogo zayavci na patent dozvolila inshim kopiyuvati jogo vinahid PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalejdoskop Kalejdoskop 15 lyutogo 2014 u Wayback Machine Konstrukciyi Dzerkal 20 kvitnya 2010 u Wayback Machine Baza znan po vigotovlennyu kalejdoskopiv 19 veresnya 2009 u Wayback Machine